ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13.09.2006 Справа № 31/187 ( rs37725 ) (rs37725)
        
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
 
     суддів: Логвиненка А.О., Чохи Л.В.
 
     при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
 
     за участю представників сторін:
 
     від  позивача  -  Кожемякін  О.П.,  провідний   юрисконсульт,
довіреність № 000152 від 20.03.06;
 
     від відповідача - не з"явився,  про  час  та  місце  розгляду
справи повідомлений належним чином (а.с. 45)
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   апеляційну
скаргу: Акціонерного товариства закритого типу  "Науково-виробниче
об"єднання   Созидатель",   м.    Дніпропетровськ    на    рішення
господарського суду Дніпропетровської  області  від  05.07.06р.  у
справі № 31/187 ( rs37725 ) (rs37725)
        
 
     за   позовом   Акціонерного   товариства    закритого    типу
"Науково-виробниче об"єднання "Созидатель", м. Дніпропетровськ
 
     до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
 
     про спонукання до внесення змін у договір
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     В  судовому  засіданні  13.09.06,  за   згодою   представника
позивача, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
 
     Акціонерне  товариство  закритого   типу   "Науково-виробниче
об"єднання "Созидатель", м. Дніпропетровськ звернулося  з  позовом
до  Дніпропетровської  міської  ради,   м.   Дніпропетровськ   про
спонукання внести зміни  у  пункт  4.1  глави  4  Договору  оренди
земельної ділянки ВСМ № 295437 від 22.08.2005 року, укладеного між
сторонами по справі у наступній редакції:
 
     "4.1. Річна орендна плата за земельну дільницю встановлюється
у грошовій  формі  (у  гривнях),  у  розмірі  земельного  податку,
визначеного відповідно до частини 5 статті 7 Закону  України  "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        .
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
05.07.06 по справі №  31/187  ( rs37725 ) (rs37725)
          (суддя  Мороз  В.Ф.)  в
задоволенні позовних вимог відмовлено на підставі статті 21 Закону
України  "Про  оренду  землі"  ( 161-14 ) (161-14)
        ,  якою  встановлено,  що
розмір,  форма  і  строки  внесення  орендної   плати   за   землю
встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
 
     Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду  апеляційну
скаргу, в якій просить рішення скасувати,  а  позов  задовольнити,
посилаючись на те, що при визначенні розміру платежів за  земельні
ділянки, які надаються для будівництва житла, необхідно керуватися
частиною 5 статті 7 Закону України.
 
     Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав,  представник
в судове засідання не з"явився.
 
     При  перегляді  справи  за  апеляційною  скаргою  встановлені
наступні обставини.
 
     Згідно укладеного між сторонами  договору  оренди  землі  від
22.08.2005 (надалі також -договір),  позивачу  передано  в  оренду
строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0,6972 га по
пр.  Героїв  в  районі  будинку  №  1  -вул.  Набережній  Перемоги
(Жовтневий район м. Дніпропетровська). У відповідності  до  пункту
5.1.  Договору  земельна  ділянка   передається   в   оренду   для
будівництва житлового комплексу, а згідно пункту 5.2  за  цільовим
призначенням  є  землями   житлової   та   громадської   забудови.
Відповідно до пункту 4.1. Договору річна орендна плата за земельну
ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі  1%
від нормативної грошової оцінки  та  дорівнює  розміру  земельного
податку.  Нормативна  грошова  оцінка  земельної  ділянки  на  час
укладення договору становить 1055386,22 грн. (пункт 2.3.).  Згідно
листа від  22.02.2006  року  вих.  №  0275  позивач  звернувся  до
відповідача з пропозицією про внесення змін у договір оренди  щодо
розміру орендної плати, запропонувавши  встановити  річну  орендну
плату за земельну ділянку у розмірі земельного податку, відповідно
до Закону  України  "Про  плату  за  землю"  ( 2535-12 ) (2535-12)
        .  Вказана
пропозиція залишена відповідачем без задоволення.
 
     У відповідності до частини 1 статті  7  Закону  України  "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
         ставки земельного  податку  з  земель,
грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у  розмірі  одного
відсотка від їх грошової оцінки, за  винятком  земельних  ділянок,
зазначених у частинах п'ятій -  десятій  цієї  статті  та  частині
другій статті  6  цього  Закону.  У  відповідності  до  частини  5
вказаної статті, податок за земельні  ділянки,  зайняті,  зокрема,
житловим  фондом  справляється  у  розмірі  трьох  відсотків  суми
земельного податку, обчисленого відповідно  до  частин  першої  та
другої цієї статті.
 
     У відповідності до  статті  21  Закону  України  "Про  оренду
землі" ( 161-14 ) (161-14)
         розмір, форма і строки внесення  орендної  плати
за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
 
     Таким  чином  вимоги  частини  5  статті  7  Закону   України
поширюються  виключно  на  визначення  розміру  податку  на  землю
відповідного цільового призначення та не визначають  обов'язкового
розміру орендної плати, що узгоджується сторонами у договорі.  При
цьому  законодавством  не   встановлюється   обов'язковий   розмір
орендної плати за земельну ділянку певного призначення.
 
     Доводи скаржника не можуть бути прийняті до  уваги,  оскільки
як зазначалось вище, вимоги частини  5  статті  7  Закону  України
поширюються виключно  на  визначення  розміру  податку  на  землю,
відповідно цільового призначення та не встановлюють  обов"язкового
розміру орендної плати.
 
     Оскільки позивачу надана земельна ділянка на  умовах  оренди,
то він є платником орендної плати.
 
     За земельні ділянки державної і комунальної власності орендна
плата справляється виключно у  грошовій  формі,  і  не  може  бути
меншою за розмір земельного податку, встановлений Законом  України
від 19.09.96 № 378/96-ВР "Про  плату  за  землю"  ( 378/96-ВР ) (378/96-ВР)
          ,
вимоги  якого  сторони  дотримались  при  узгодженні  пункту   4.1
договору від 22.08.05.
 
     З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що  суд  першої
інстанції дійшов правильного висновку про  відмову  в  задоволенні
позовних вимог. Підстави для скасування рішення,  які  передбачені
статтею  104   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , відсутні.
 
     Державне  мито  за  перегляд  справи  по  апеляційній  скарзі
покладається на скаржника.
 
     На підставі викладеного та, керуючись статтями  49,  101-103,
105 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
05.07.06 по справі № 31/187 ( rs37725 ) (rs37725)
         залишити без змін.
 
     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
     Головуючий суддя О.М.Лисенко
 
     Суддя А.О.Логвиненко
 
     Суддя Л.В.Чоха