Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2006 р. Справа № 35/254-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя, судді ,,
при секретарі Сенчук I.В.
за участю представників сторін:
позивача - Почуєва В.А. (дов. № 1 від 12.07.06р.)
відповідача - Куделко Л.В. (дов. № 40 від 05.09.06р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні
Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу
Харківського державного медичного університету, м. Харків (вх. №
2441 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від
14.06.06 р. по справі № 35/254-06
за позовом Асоціації учбових закладів "Iнтернаука", м. Харків
до Харківського державного медичного університету, м. Харків
про стягнення 15 428,26 грн., -
встановила:
У травні 2006 року Асоціація учбових закладів "Iнтернаука"
звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до
Харківського державного медичного університету про стягнення суми
заборгованості за виконані послуги по Договору № 1054 від
12.04.2000р. в розмірі 15428,26 грн., в тому числі ПДВ 20%, а
також позивач просив віднести на відповідача витрати по сплаті
154,28 грн. держмита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від
14.06.2006р. по справі № 35/254-06 (суддя Швед Е.Ю.) позовні
вимоги задоволені та стягнуто з Харківського державного медичного
університету на користь Асоціації учбових закладів "Iнтернаука"
15428,26 грн. заборгованості, 154,28 грн. держмита та 118,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд в своєму рішенні дійшов висновку про задоволення позовних
вимог, оскільки вони є обгрунтованими, доведеними документально
матеріалами справи.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не
погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення
суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні
позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування
обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні,
обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального
та процесуального права. Заявник апеляційної скарги вказує на те,
що позивачем не надано жодного документу, який містить докази
виконання ним умов договору № 1054 від 12.04.2000р., зокрема
контролю за подальшим перебуванням та навчанням осіб, які
направлені фірмою до університету, відомості про господарську
операцію, яка підтверджує здійсненні позивачем витрати при
курированні студентів у 2003-2004 та 2004-2005 навчальних роках.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення
законним і обгрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його
без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення,
обгрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач свої обов'язки за
договором № 1054 від 12.04.2000р. виконав належним чином, а
умовами вказаного договору не передбачена звітність позивача перед
відповідачем про характер та об'єм витрат, пов'язаних з його
виконанням.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та
докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи
апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, заслухавши уповноважених представників сторін,
колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної
скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено судом
першої інстанції, 12.04.2000 р. між сторонами у справі укладено
договір № 1054 (далі - Договір).
Відповідно до умов цього Договору позивач зобов'язався
організувати та провести рекламну компанію, підібрати серед
іноземних громадян кандидатів для навчання у Харківському
державному медичному університеті, організувати прибуття їх для
навчання, а також контролювати їх подальше перебування та навчання
(пункт 1.1. Договору), а відповідач в свою чергу зобов'язався
оплатити послуги позивача, відповідно специфікації, яка є
невід'ємною частиною Договору, а саме оплатити винагороду за
здійснені послуги по пошуку студентів в розмірі 5% від вартості
навчання кожного студента, направленого позивачем, та виплачувати
позивачеві 5% від оплати кожного студента, який продовжить
навчання у Вузі в подальші роки.
Вартість і строки навчання були передбачені специфікацією,
яка визначена невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 3 Специфікації до Договору оплата за один рік
навчання студента на медичному факультеті визначена в розмірі
2000,00 доларів США зі строком навчання шість років, а на
стоматологічному факультеті 2500,00 доларів США зі строком
навчання п'ять років.
Відповідно до п. 1 Специфікації позивач мав направити до
Харківського державного медичного університету в 2000/2001
учбовому році до 40 іноземних громадян на перший курс медичного і
стоматологічного факультетів, за що відповідно до п. 5 даної
Специфікації відповідач зобов'язався компенсувати видатки
позивача, пов'язані з витратами по підбору та доставці кандидатів
на навчання в 2000/2001 навчальному році в розмірі 5 % від
вартості навчання кожного студента, направленого позивачем, по
факту оплати студентом за навчання.
Пунктом 6 Специфікації передбачено, що за умови належного
виконання позивачем своїх обов'язків по Договору та наборі в
2000/2001 навчальному році по лінії позивача не менш 20 студентів
в наступні роки при подальшому супроводжуванні позивачем
студентів, що навчаються в Харківському державному медичному
університеті по цьому Договору, розмір компенсації складає 5% від
оплати за кожного студента, що навчається по цьому Договору, по
факту оплати студентом за навчання.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та доведено
матеріалами справи, позивач за період 2000/2001 навчального року
виконав свої зобов'язання за спірним Договором та направив
відповідачу на навчання 25 іноземних громадян для навчання в Вузі
відповідача, що підтверджується актом №40 та актом взаємних
розрахунків №16 за 2000/2001 учбовий рік (1 курс), підписаними
повноважними представниками обох сторін (а.с. 32,33). На умовах
Договору відповідач згідно підписаних актів сплатив позивачу за
виконану роботу грошові кошти в сумі 5193,80 грн. (по акту №16) та
7739,98 грн. (по акту №40), про що свідчать виписки з банку (а.с.
28, 29).
Актами виконаних робіт від 03.06.2002р. та б/н б/д (а.с. 34,
35) по Договору №1054 від 12.04.2000р. підтверджується факт
належного виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору, в
зв'язку з чим суми компенсації, що належать до сплати позивачеві,
складають 10144,05 грн. (у тому числі ПДВ 20% - 1690,68 грн.) та
9592,85 грн. (у тому числі ПДВ 20% - 1598,81 грн.) відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено
оплату згідно вказаних актів, про що свідчать виписки з банку
(а.с. 30, 31).
Господарський суд у своєму рішенні також вірно вказав, що
матеріалами справи підтверджується той факт, що в період 2003-2004
рр.. в учбовому закладі відповідача, згідно спірного Договору,
продовжило навчання 15 іноземних студентів, які сплатили
відповідачеві за навчання суму в еквіваленті 30000,00 доларів США,
що станом на кожний день оплати по курсу НБУ становить 159943,00
грн., а у 2004/2005 рр.. - 14 іноземних студентів, котрі сплатили
суму в еквіваленті 28000,00 доларів США, що по курсу НБУ становить
148622,13 грн.
Факт здійснення оплати студентами навчання за 4-5 курси
підтверджується довідками (а.с. 13, 14) і відповідачем не
спростовується. В матеріалах справи такі докази відсутні.
Однак відповідач свої зобов'язання за спірним Договором щодо
оплати позивачу винагороди в розмірі 5% від одержаної суми оплати
від кожного студента, який продовжив навчання на 3 та 4 курсах
Харківського державного медичного університету, не виконав, в
зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в
сумі 15428,26 грн., яка до теперішнього часу залишилась не
сплаченою.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо строк
виконання зобов'язання не встановлений, або визначений моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі
провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке
зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги
кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
закону, договору або змісту зобов'язання.
26.04.06 р. позивачем на адресу відповідача у порядку ст. 530
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
направлено вимогу про оплату заборгованості,
яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного
рішення послався на те, що відповідно до ст. 526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні
вимоги є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами
справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню, а сума
заборгованості в розмірі 15428,26 грн. підлягає стягненню з
відповідача на користь позивача.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів
апеляційної інстанції, оскільки вони повністю відповідають
фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана
правильна та належна правова оцінка, а тому підстави для
задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі
оскаржуваного рішення відсутні, а згідно зі статтею 43 цього ж
Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Відповідач не погоджуючись з рішенням місцевого
господарського суду по даній справі, в своїй апеляційній скарзі
посилається на Наказ Мінфіну № 87 ( z0391-99 ) (z0391-99)
від 31.03.99р. "Про
затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" та
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
з приводу не надання позивачем доказів
понесених ним витрат при супроводжуванні студентів у 2003-2004 рр.
та 2004-2005 рр., що належать до компенсації, а також доказів
належного виконання умов Договору по курированню студентів за
вказані періоди.
Однак з вказаними посиланнями не може погодитись колегія
суддів апеляційної інстанції, оскільки відповідно до умов Договору
позивач зобов'язався проводити рекламну компанію в інтересах
відповідача, забезпечувати і сприяти своєчасному прибуттю
кандидатів і студентів в ВУЗ відповідача до початку занять,
здійснювати контроль за своєчасною оплатою навчання; крім того
взяв на себе обов'язок, зокрема, вирішення питань, пов'язаних з
виїзними візами в процесі навчання; сприяти страхуванню студентів
від нещасних випадків; прийняти матеріальні витрати в разі смерті
іноземного студента та інше.
Як вбачається зі змісту спірного Договору сторони взагалі не
передбачили звітність позивача перед відповідачем про характер та
об'єм витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору. Слід
зазначити, що Договір №1054 не містить умови про компенсацію
відповідачем лише фактичних витрат позивача по виконанню своїх
обов'язків. При цьому, сторони Договору також домовились, що
компенсація витрат позивача по договору складає також 5% від
оплаченої студентами вартості навчання, котрі продовжують
навчатися, за умови належного виконання позивачем своїх обов'язків
по Договору та наборі в 2000/2001 навчальному році по лінії
позивача не менш 20 студентів в наступні роки при подальшому
супроводжуванні позивачем студентів, що навчаються в Харківському
державному медичному університеті по спірному Договору. Факт того,
що студенти, направлені фірмою до університету, взагалі не
перебувають та не навчаються у відповідача, останнім не
спростовані. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання
відповідача на Наказ Мінфіну № 87 від 31.03.99р. "Про затвердження
Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" та Закон України
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
( 996-14 ) (996-14)
є безпідставними.
Отже, враховуючи, що в процесі розгляду справи відповідачем
ніяких інших документів, ніж ті, що знаходяться в матеріалах
справи, на підтвердження неналежного виконання позивачем своїх
обов'язків за спірним Договором, та доказів наявності іншого
розміру боргу або його відсутності, надано не було, тому колегія
суддів, на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи,
погоджується з висновками суду першої інстанції про
обгрунтованість та правомірність позовних вимог.
Крім того, відповідно до п. 2.2.6, 2.2.7 спірного Договору
позивач зобов'язався щорічно забезпечувати своєчасне прибуття
студентів в ВУЗ відповідача до початку занять, здійснювати
постійний контроль за своєчасною оплатою навчання студентами
відповідно до ст. 4 цього Договору. А згідно з п. 2.2.10 Договору
позивач взяв на себе поруку за кандидатів (в подальшому
студентів), що були направлені в Україну. Факт того, що 14
іноземних громадян на протязі 5 років своєчасно сплачували
вартість навчання, свідчить про належне виконання позивачем умов
договору №1054 від 12.04.2000 р. в повному обсязі. Вказані
обставини відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідач в обгрунтування своїх заперечень проти позову не
надав як суду першої так і апеляційної інстанції належних доказів,
які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків
за Договором № 1054 від 12.04.2000 р., а також доказів в
спростування висновків місцевого господарського суду, які
покладені в основу оскаржуваного рішення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного
господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача
позбавлена фактичного та правового обгрунтування на її
підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від
14.06.2006 року по справі № 35/254-06 прийняте без порушень норм
матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана
апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою
для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 34, 43, 99,
101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Харківського
апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Харківського державного медичного
університету, м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від
14.06.06р. по справі № 35/254-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя