320/3018/21 Про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення - 07.07.2022 Прийняття

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання" про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, постановлену суддею Горобцовою Я.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Пилипенко О.Є., суддів Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і зміст судових рішень cудів першої та апеляційної інстанцій

1. Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області 09 березня 2021 року звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання" штраф у дохід державного бюджету в розмірі 34000 грн згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29 жовтня 2020 року №29.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - без змін.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

5. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив право Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на доступ до суду та справедливий суд, що проігноровано судом апеляційної інстанції. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без урахування висновків, зроблених Верховним Судом у своїх постановах про те, що позовну заяву із вимогою про стягнення суми штрафу, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, може бути подано до адміністративного суду у тримісячний строк після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання такого рішення. Касаційна скарга, як указує Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

IІІ. Позиція інших учасників справи

6. Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання" подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідача, прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. ухвалою від 20 січня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 05 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 07 липня 2022 року.

V. Позиція Верховного Суду

9. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, виходить із таких міркувань.

10. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

11. Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для виникнення обов`язку щодо сплати заявленої до стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу стало рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29 жовтня 2020 року №29, яке, як зазначив позивач, відповідачеві вручене 04 листопада 2020 року.

12. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

13. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

15. Суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ця позовна заява подана до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, оскільки вона подана до суду 09 березня 2021 року, а днем виникнення підстав, що дають позивачеві право на пред`явлення заявленої у позовній заяві вимоги, є закінчення шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли відповідач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів у спірних правовідносинах.

16. Проте суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву позивачеві на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, не звернув уваги на приписи частини третьої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V (877-16) ), яка передбачає, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

17. Зі змісту позовної заяви слідує, що Головне управління Держспоживслужби в Київській області звернулося 09 березня 2021 року до суду з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання" суми штрафу, яка, як зазначає позивач, на підставі його рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29 жовтня 2020 року №29, отриманого відповідачем 04 листопада 2020 року, не була добровільно сплачена останнім у визначений законом строк. Відсутні також відомості про оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання" вказаного рішення позивача від 29 жовтня 2020 року №29.

18. Питання щодо правильності застосування судами норм статей 122, 169 КАС України у поєднанні з положеннями частини третьої статті 12 Закону №877-V було розглянуто Верховним Судом. Зокрема у постанові від 28 травня 2021 року в справі №420/11261/20 Верховний Суд зробив висновок про те, що перебіг тримісячного строку звернення Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою (рішенням) указаного органу, починається після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення. Підстав для відступлення від такого висновку Верховного Суду немає.

19. Отже, позовна заява із вимогою про стягнення суми штрафу, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень - Держпродспоживслужби, з огляду на приписи частини третьої статті 12 Закону №877-V та частини другої статті 122 КАС України може бути подана суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду у тримісячний строк після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання відповідного рішення.

20. Відтак, висновки суду першої інстанції, при поверненні позовної заяви позивачеві на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, з якими погодився суд апеляційної інстанції, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

21. Суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 лютого 2019 року в справі №826/14908/18, оскільки судові рішення у цій справі ухвалені за різних обставин і стосуються відмінного правового регулювання (зокрема статті 74 Закону України "Про Національний банк України", пункту 3.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49 (z0209-00) ).

22. Також не знайшли свого підтвердження посилання скаржника на висновки, зроблені Верховним Судом у справах №826/925/18, №640/29683/20, оскільки спірні правовідносини у цих справах стосуються іншого правового регулювання (зокрема статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"). У справі №520/3124/21, про яку зазначає Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Верховним Судом постановлено ухвалу, а висновок щодо застосування норми права викладається у постанові Верховного Суду. Разом із тим, указане не впливає на висновки Верховного Суду в цій справі щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що стало наслідком ухвалення незаконних судових рішень про повернення позовної заяви Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України.

23. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

24. За таких обставин та з огляду на приписи статті 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, ураховуючи її вимоги, підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.