КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2006 № 5/4
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Розваляєвої Т.С.
при секретарі:
За участю представників:
позивача – Куницький В.В. (довір. № 14-219 від 10.08.05) Стасюк Р.Ф. (довір. від 04.11.05)
відповідача – Михаленко Л.С. (довір. № 1931 від 19.12.05)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрспецпостач", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2006
у справі № 5/4 (Іванова Л.Б.)
за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Укрспецпостач"
про стягнення 186220248,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.06 у справі № 5/4 частково задоволено позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", стягнуто з Державного підприємства "Укрспецпостач" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 121.151.624 грн. основного боргу, 1472 305,09 грн. річних, 618 058,12 грн. інфляційних нарахувань, 14164 556,49 грн. штрафу, 25 378,50 грн. державного мита та 117,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 47926 376 грн., залишено без розгляду вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 14070 419,39 грн.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 277-р від 20.07.05 "Про деякі заходи щодо стабілізації ринку продовольства" між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Укрспецпостач" укладено договір про спільну діяльність від 20.07.06 без створення юридичної особи, на виконання якого позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 169078 000 грн., відповідач не виконав покладені на нього договором обов'язки, згідно з п.8.5 договору сторони мають право в односторонньому порядку відмовитись від договору та розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань та заявити вимоги про відшкодування понесених збитків, стягнення штрафних санкцій у порядку та розмірі, передбачених п. 7.3 договору, а також повернення перерахованих відповідно до умов договору грошових коштів.
Заявою № 14-744 від 16.05.06 позивач просив додатково стягнути з відповідача пеню на суму 14070 419,39 грн. на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу, але вимога позивача про стягнення пені в позовній заяві не заявлялася, а тому судом залишена без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач і відповідач звернулися з апеляційними скаргами.
НАК "Нафтогаз України" в апеляційній скарзі вказує на те, що залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення пені не ґрунтується на нормах статті 81 Господарського процесуального кодексу.
Крім того, згідно з останньою заявою від 22.06.06 про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути 17667 661,10 грн. пені, а судом помилково вказано про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення пені на суму 14070 419,39 грн.
Позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.06 в частині залишення без розгляду вимоги НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 17667 661,10 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Державне підприємство "Укрспецпостач" в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва в частині стягнення річних, інфляційних нарахувань та штрафу. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно повернуто його зустрічний позов до НАК "Нафтогаз України", виконання договору про спільну діяльність відбувалось в межах урядової програми, яка була направлена на стабілізацію цін на ринку цукру в Україні, заходи зазначеної програми не передбачали отримання комерційного прибутку жодним державним підприємством, 05.08.05 позивач в рамках урядової програми безоплатно передав державі в особі відповідача 110 617,480 тонн цукру-сирцю тростинного в митному режимі відмови на користь держави, зобов'язання між сторонами не являються грошовими, а тому суд безпідставно застосував статтю 625 Цивільного кодексу, позивачем не зазначено з якої дати мали бути здійснені грошові зобов'язання, договором про спільну діяльність не встановлена дата виконання зобов'язання сторонами.
07.08.06 через канцелярію суду надійшло клопотання Державного підприємства "Укрспецпостач" про зупинення розгляду справи № 5/4 у зв'язку з оскарженням відповідачем до Київського апеляційного господарського суду ухвали Господарського суду міста Києва № 05-5-5/7400 від 06.07.06 про повернення зустрічного позову у справі № 5/4.
Згідно зі ст. 60 Господарського процесуального кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов до позивача до прийняття рішення по справі.
Рішення по справі № 5/4 прийнято Господарським судом міста Києва 07.07.06, а тому результати розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-5/7400 від 06.07.06 не можуть вплинути на перегляд рішення в апеляційному порядку по справі № 5/4, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зупинення розгляду справи № 5/4 колегією апеляційного суду залишається без задоволення.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне:
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 274-р від 20.07.05 (274-2005-р) "Про деякі заходи щодо стабілізації ринку продовольства" між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Укрспецпостач" укладено договір про спільну діяльність від 20.07.05 за умовами якого сторони зобов'язувалися спільно діяти з метою стабілізації ситуації і нормалізації функціонування ринку продовольчих товарів в Україні, отримання прибутку від закупівлі продовольчих товарів та/або сировини, переробки сировини в готову продукцію, відчуження продовольчих товарів, сировини та/або готової продукції.
Згідно з п. 3.1 договору про спільну діяльність позивач перерахував відповідачеві суму 169078 000 грн., а п. 4.2 договору передбачено, що відповідач мав здійснити комерційні проекти, визначити контрагентів і укласти з ними угоди на закупівлю продовольчих товарів 1-24 групи ІКТЗЕД та сировини, переробку сировини, реалізацію продовольчих товарів і інше.
Відповідач не виконав договірних зобов'язань, товари не поставив, укладені відповідачем контракти бажаних результатів не принесли.
Термін дії договору про спільну діяльність сторони встановили до 31.12.05. Пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, вони мають право в односторонньому порядку відмовитися від договору та розірвати цей договір повідомивши про це іншу сторону не пізніше як за десять днів, та заявити вимогу про відшкодування понесених збитків, стягнення штрафних санкцій у порядку та розмірі, передбачених п. 7.3 договору, а також щодо повернення перерахованих відповідно до умов цього договору грошових коштів.
16.09.05 НАК "Нафтогаз України" звернулася з листом № 14-1354-7213 до ДП "Укрспецпостач" з вимогою про розірвання договору про спільну діяльність, повернення перерахованих грошових коштів і сплати штрафних санкцій.
07.02.06 за № 14-190 позивач надіслав відповідачеві лист-вимогу про повернення грошових коштів на суму 169.078.000 грн., сплати штрафних санкцій в розмірі 20289 360 грн., 3% річних за 38 днів, збитків від інфляції за 1 місяць. Відлік нарахувань позивач робив з 01.01.06, тобто після закінчення терміну дії договору.
Враховуючи, що з моменту пред'явлення вимоги про розірвання договору (16.09.05) у відповідача виник обов'язок повернути отримані за договором кошти, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача інфляційну складову і 3% річних у відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 7.3 договору позивачем нараховано штраф 12% від суми грошових коштів в розмірі 14164 556,49 грн., який також обґрунтовано стягнуто з відповідача за рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу до прийняття рішення по справі позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача пеню на суму 17667 661,10 грн.
Суд першої інстанції необґрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення пені з посиланням на те, що вимога позивача про стягнення пені у позовній заяві не заявлялась, оскільки в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/612 (v_612800-94) "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Арбітражного процесуального кодексу України" вказується на те, що перелік підстав залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Стаття 81 Господарського процесуального кодексу не передбачає підстави для залишення частини позовних вимог без розгляду у зв'язку з невключенням цих вимог до позовної заяви. Вимоги позивача про стягнення пені на суму 17667 661,10 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання ґрунтується на нормах матеріального права, зокрема ст. 231 Господарського кодексу, а тому підлягають задоволенню.
Судом не приймається до уваги заперечення відповідача, що договором передбачено нарахування штрафних санкцій, а тому ст. 231 Господарського кодексу не може бути застосована для стягнення пені, з огляду на те, що пунктом 7.3 договору про спільну діяльність передбачено нарахування штрафних санкцій за невиконання умов договору по закупівлі продовольчих товарів та/або сировини. Позивачем нарахована пеня в розмірі 17667 661,10 грн. за невиконання грошового зобов'язання по поверненню відповідачем отриманих від позивача грошових коштів після розірвання договору про спільну діяльність. Обов'язок повернення перерахованих позивачем коштів закріплений в договорі про спільну діяльність, але цим договором не встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення грошових коштів, в зв'язку з чим підлягають застосуванню норми частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції надано платіжне доручення № 2580 від 10.07.06, яким підтверджується повернення грошових коштів за договором про спільну діяльність на суму 2400 000 грн. Представники позивача не заперечували щодо надходження цих коштів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.06 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.06 у справі № 5/4 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Укрспецпостач" (м. Київ, вул. Боженка, 84 код ЄДРПОУ 32821157) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) 118751 624 грн. основного боргу, 1472 305,09 грн. річних, 618 058,12 грн. інфляційних нарахувань, 14164 556,49 грн. штрафу, 17667 661,10 грн. пені, 38 250 грн. державного мита, в тому числі за подачу апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 47926 376 грн. основного боргу припинити.
3. Видачу наказу на виконання вказаної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрспецпостач" залишити без задоволення.
5. Матеріали справи № 5/4 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В. Судді Данилова Т.Б. (переведена) Розваляєва Т.С.
09.08.06 (відправлено)