1/45-пн-06 Про спонукання виконати приписи енергопостачальника щодо перенесення торгівельних місць з охоронної зони, чи виконати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду винести з охоронної зони повітряну лінію електропередач - 26.07.2006 Прийняття

13.01.2006 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" (з врахуванням уточнень від 06.03.2006 року) про спонукання відповідача виконати приписи енергопостачальника щодо перенесення торгівельних місць з охоронної зони або спонукати відповідача виконати припис №199 від 13.07.2004 року, складений Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області - винести з охоронної зони повітряну лінію 35 КВ.

Позовні вимоги мотивовані приписами Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правил охорони електромереж, ст.ст. 8, 375, 376 ЦК України, ст. 96 Земельного Кодексу України.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя – Губіна І.В.) від 06 квітня 2006 року по справі №1/45-пн-06 в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю вини відповідача в порушені положень закону, на які посилається позивач.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області, позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач, в обґрунтування своїх доводів, посилається на наступні обставини:

Вказує, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і стверджує наступне: на підставі рішення міськради між радою та МКП "Херсонський комунальний ринок" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1312 га від 24.03.2004 р., згідно з яким земельна ділянка, зазначена у договорі, передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під торгівельне містечко. Але, виділена ринку рішенням міськради земельна ділянка, використовується відповідачем по справі неналежним чином, зокрема, з порушенням меж земельної ділянки.

Зауважує, що п .3.2 даного договору передбачено обов'язки Орендаря, тобто відповідача по справі, серед яких:

- не чинити перешкод власникам інженерних мереж, що проходять поблизу, у

доступі до них, з метою обслуговування та ремонту;

- використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена

у пункті 1.2 договору, дотримуючись при цьому вимог земельного, екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм щодо використання землі.

Незважаючи на наявність вимог, як у вищезазначеному рішенні, так і договорі оренди щодо дотримання вимог земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, відповідачем розміщено в охоронній зоні повітряної електромережі ВЛ-35 КВ "ХТЕЦ-Комсомольська" торгівельні місця, зокрема встановлено некапітальні споруди - ларьки, кіоски, бутіки тощо, чим порушено вимоги чинного законодавства, зокрема: норми п. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, в якій зазначено, що землекористувачі зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон, які, відповідно до ст. 112 даного нормативного документу, створюються уздовж ліній електропередачі для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а, також, зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти, проте дані норми Кодексу відповідачем проігноровано, на що не звернуто увагу суду.

Вказує, що відповідачем порушуються, також, ст.ст. 19, 27 Закону України "Про електроенергетику", де зазначено, що в охоронних зонах електричних мереж діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель, порушення яких тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Факт розміщення впродовж повітряної електролінії 35/10 КВ торговельних місць підтверджується неодноразово складеними актами-приписами інспекторами ХМЕМ № 2638 від 18.02.2003 р., № 3350 від 06.07.2004 р., № 2297 від 18.02.2004 р., які до моменту розгляду справи у суді не визнанні нечинними та незаконними і свідомо та безпідставно не виконані споживачем. Невиконання зазначених приписів з боку відповідача є порушенням ним умов договору оренди від 24.03.2004 р.

Стверджує, що відповідачем порушені приписи п.3 ст. 375 ЦК України.

Зазначає, що факт порушення відповідачем законодавства про електроенергетику встановлено також Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, що відображено у приписах інспекції, які також відповідачем не виконані.

Вважає, що господарським судом проігноровано факт створення відповідачем перешкод енергетикам та громадянам міста, оскільки збільшення вітрово-ожеледних навантажень в зимовий період становить небезпеку як працівникам, так і відвідувачам місць торгівлі, а також не прийнято до уваги, що будівельні споруди під лінією значно ускладнюють, а в деяких місцях - роблять неможливим проведення аварійно- відновлювальних робіт на даній лінії, так як відсутня можливість під'їхати до опор та проводів. Також, відсутня можливість на вказаній ділянці проводити поточну експлуатацію лінії, а саме: проводити перетяжку проводів, міняти ізолятори, елементи металевих опор.

Стверджує, що господарським судом при розгляді справи не надано об'єктивної оцінки доказам, зібраним по справі, а саме: план-схемі розміщення торгових ларьків, які безпосередньо розташовані під ВЛ-35 КВ "ХТЕЦ-Комсомольська-2", що складена сторонами у справі (позивачем, відповідачем) за участю Держенергонагляду на виконання ухвали суду від 06.03.2006 р., з якої вбачається, що відповідачем порушені вимоги законодавства про електроенергетику, а, також, наданим у судовому засіданні фотографіям.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві, вказуючи, що здійснює підприємницьку діяльність у відповідності до рішення Херсонської міської ради №520 і має всі необхідні узгодження для розміщення ринкового містечка. Вважає посилання позивача на п. 7 ст. 376, як на нормативне обґрунтування позову, безпідставним, оскільки дана стаття визначає відповідальність за самочинне будівництво, що не має місця в спірних правовідносинах. В задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, яку було залучено до участі у справі господарським судом Херсонської області в якості третьої особи, у письмових поясненнях зазначила, що відповідно до пункту 8 Правил охорони електричних мереж забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки, влаштовувати ринки, зупинки громадського транспорту тощо. В порядку здійснення державного енергетичного нагляду інспекцією було проведення обстеження технічного стану електроустановок "Херсонський міський ринок", за результатами обстеження складений Акт від 13.07.2004 р. №199 та відповідний Припис, в якому приписувалося винести з охоронної зони ПЛ 35 кВ "ТЕЦ-Комсомольська" установлені кіоски. Відповідач не виконав вимоги припису. 11 листопада 2005 року був складений Акт про невиконання припису від 13.07.2004р. та відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" і Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику" був накладений штраф у розмірі 5100,00 грн. та виданий повторний припис щодо винесення кіосків з охоронної зони лінії електропередач.

Представник Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області в судовому засіданні 26.07.2006 року, на вимогу колегії суддів, надав документи, що підтверджують його правовий статус. Відповідно до розділу 3 Положення про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, інспекція є структурним підрозділом відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південному регіоні" державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго" і не є юридичною особою.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1, 18, 21, 27 ГПК України, у якості 3-х осіб до участі у справі можуть бути залучені підприємства, що мають статус юридичної особи.

За таких обставин Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області слід виключити зі складу учасників судового процесу у справі № 1/45-пн-06.

Ухвалою від 25 травня.2006р. апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 23.06.2006р.

На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1808 від 22.06.2006р. справу № 1/45-пн-06 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів Яценко О.М., Радченко.

В судовому засіданні 23.06.2006 року об'являлась перерва до 26.07.2006 року.

Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №2033 від 26.07.2006 року, склад колегії змінився, справу прийнято до розгляду колегією суддів, головуючого: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів: Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів запису судового процесу.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 26.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

18.11.2002 року Херсонським міськвиконкомом зареєстроване Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок", про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №9645 та видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, підприємство включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з визначенням видів діяльності (КВЕД) роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продовольчим та непродовольчим асортиментом, роздрібна торгівля на ринках, інші види оптової торгівлі та інші послуги (а.с. 42-43).

24 березні 2004 року між Херсонською міською радою та Міським комунальним підприємством "Херсонський комунальний ринок" укладено договір оренди земельної ділянки, за умови якого міська рада передала міському ринку в оренду, терміном на 20 років, земельну ділянку площею 0,1312 га із земель запасу, яка знаходиться в м. Херсоні по вул. Кримській (в межах вул. Миру та вул. 28 Армії) під торгівельне містечко.

Протягом 2003-2004р.р. представником енергоінспекції Херсонських міських електричних мереж за результатами обстеження території МКП "Херсонський комунальний ринок" видавалися приписи, в яких зазначалося, що відповідач порушує Правила охорони електричних мереж, розташовує торгівельні місця в охоронній зоні лінії електропередач 35 КВ без узгодження з Херсонськими міськими електромережами ( а.с. 10-12).

У липні 2004 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області було проведено обстеження КП "Херсонський комунальний ринок", результати відображені у Акті обстеження № 199 від 13.07.2004р. та зазначено, що будівництво торгових кіосків в охоронній зоні повітряної лінії розпочато без письмової згоди підприємства у власності якої знаходиться дана повітряна лінія, при цьому порушено вимоги Правил експлуатації електроустановок споживачів. На підставі ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" та Акта-обстеження МКП "Херсонський комунальний ринок" видано Припис, в якому вимагається припинити будівництво в охоронній зоні повітряної лінії без письмової згоди підприємства, у власності якої знаходиться дана повітряна лінія, та винести торгові кіоски з охоронної зони ПЛ - 35 кВ. За результатами додаткової перевірки та встановлення факту невиконання припису від 13.07.2004 року, 15 грудня 2005 року Державна інспекція знову направила відповідачу припис (№577), в якому зазначено, що вдруге вимагається винести з охоронної зони торгові кіоски ( а.с.15, 99-102).

Невиконання відповідачем приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, на думку позивача, надали йому право звернутися до суду з позовними вимогами щодо спонукання відповідача виконати зазначені вище приписи, а саме: перенести торгові кіоски з охоронної зони або винести з охоронної зони повітряну лінію 35 КВ.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, комісія, що створена рішенням виконкому Херсонської міської ради, за заявою МКП "Херсонський міський ринок", провела вибір і обстеження в натурі земельних ділянок по вул. Кримській в межах вул. Миру та 28 Армії, з метою надання в постійне користування відповідачу земельну ділянку під розміщення торгівельного містечка, та прийшла до висновку, що можливо надати КП "Херсонський комунальний ринок" земельну ділянку в постійне користування із земель запасу 0,6414 га по вул. Кримській, в межах вул. Мира та 28 Армії. За результатами обстеження та вибору земельної ділянки під розміщення ринку був складений "Акт вибору земельних ділянок для надання їх в користування міському комунальному підприємству "Херсонський міський ринок" під розміщення торговельного містечка по вул. Кримській в межах вул. Миру та вул. 28 Армії". Вибір, обстеження земельної ділянки та відповідне погодження відбувалося за участю директора підприємства Херсонських міських електричних мереж, який був одним з членів створеної комісії, і підписав Акт без будь яких заперечень.

ХVII сесія ХХIV скликання Херсонської міської ради 04.03.2004 року прийняла рішення №520 щодо передачі в оренду, строком на 20 років, міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок", земельної ділянки із земель запасу по вул. Кримській ( в межах вул. Миру та вул. 28 Армії) під торговельне містечко.

Виходячи зі змісту Договору оренди земельної ділянки від 24.03.2004 року, укладеного на виконання зазначеного рішення між Херсонською міською радою (орендодавцем) та МКП "Херсонський комунальний ринок" (орендарем), земельна ділянка по вул. Кримській (в межах вул. Миру та вул. 28 Армії) передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під торговельне містечко. Орендарю надається право розміщати некапітальні будівлі і споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання (пункт 2.1 Договору оренди).

У пункті 2.5 Договору оренди визначені обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме: у випадках необхідності проведення земельних робіт, пов'язаних з ремонтом, прокладенням нових підземних комунікацій, надати можливість для проведення таких робіт, за умови отримання дозволу на проведення земляних робот у визначеному порядку.

Крім того, у розділі 1 Договору оренди зазначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які можуть впливати на ефективність передбаченого договором її використання (а.с.52).

Отже, досліджені матеріали справи свідчать про наступне: питання щодо надання в оренду відповідачу саме спірної земельної ділянки під розміщення ринку (що включає в себе розміщення торгівельних місць – кіосків, ларьків тощо) було узгоджено з відповідними службами, в тому числі з енергопостачальною установою; відповідач використовує надану йому в оренду земельну ділянку у рамках, визначених умовами договору оренди, в тому числі і в частині розміщення на орендованій земельній ділянці некапітальних споруд (кіосків і т.і.), без порушень визначених договором обмежень.

Господарський суд, також, надав переліченим обставинам відповідну оцінку, зазначивши у рішенні, що умови договору оренди відповідачем не порушуються, в тому числі в частині умов, що стосуються розміщенню на орендованій земельній ділянці торговельних кіосків, перенесення яких в інше місце призведе до зміни умов договору оренди.

Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем умов договору оренди не відповідають дійсності.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлені альтернативні позовні вимоги: спонукати відповідача виконати приписи енергопостачальника щодо перенесення торгівельних місць з охоронної зони або спонукати відповідача виконати припис №199 від 13.07.2004 року, складений Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області - винести з охоронної зони повітряну лінію 35 КВ.

Але, виходячи зі змісту норм цивільного, господарського, господарського процесуального законодавства вимоги, з якими позивач звертається до суду, не повинні містити альтернативи. Крім того, у виданому відповідачу припису №199 від 13.07.2004 року відсутня вимога - винести з охоронної зони повітряну лінію 35 КВ.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на п. 3 ст. 375, п 7. ст. 376 ЦК України.

Пункт 3 статті 375 ЦК України вказує на правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, та відсилає до приписів ст. 376 ЦК України. Стаття 376 ЦК України стосується правовідносин, що виникають при самочинному будівництві. Пункт 7 ст. 376, яку позивач вказує як правову підставу заявлених вимог, закріплює, що у разі відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила самочинне будівництво, провести відповідну перебудову, відшкодувати витрати і т.і.

Отже, законодавець визначив особу, яка може звертатися до суду з позовними вимогами на підставі п.7 ст. 376 ЦК України, а саме, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

ВАТ "Енергопостачальна компаній "Херсонобленерго" не є жодним з цих органів, тому звернення його до суду з позовом з зазначених підстав не може вважатися правомірним.

Позивач вимагає зобов'язати відповідача виконати приписи енергопостачальника №2638 від 18.02.2003р, №3350 від 06.07.2004, №2297 від 18.02.2004 щодо усунення порушень енергетичного законодавства шляхом перенесення торгівельних місць з охоронної зони, при цьому посилається на положення ст.ст. 19, 27 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно до ст. 27 зазначеного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Громадяни та службові особи несуть адміністративну відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у вигляді штрафу у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2706-IV (2706-15) (2706-15) від 23.06.2005).

В зазначеній статті не йдеться про право енергопостачальної організації звертатися до суду з позовом про спонукання відповідача виконати приписи.

Закон (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) визначають способи захисту порушених або оспорюваних прав і інтересів.

Обраний позивачем спосіб захисту законодавством України не передбачено.

Крім того, слід зазначити, що позивач не довів, на підставі якого закону він має право звертатися до суду з вимогами щодо спонукання відповідача виконати припис №199 від 13.07.2004, виданий Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області. Також, позивач просить, на виконання зазначеного припису, спонукати КП "Херсонський міський ринок" виконати дії (винести з охоронної зони повітряну лінію 35 КВ), які названим приписом не передбачені.