КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2006 № 3/111
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Переметчик О.В.
від відповідача - Хижняк І.О.
від Прокуратури м. Києва - Попенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.04.2006
у справі № 3/111 (Хілінська В.В.)
за позовом ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс" ЛТД
до Державної акціонерної компанії "Хліб України"
за участю Прокуратури м. Києва
про стягнення 16534351,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" звернулось в місцевий господарський суд з позовом про стягнення з ДАК "Хліб України" 16 534 351,59 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно укладеної сторонами мирової угоди від 31.08.2001 та затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2005 по справі № 22/222.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2006 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДАК "Хліб України" подала апеляційну скаргу, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення та відмовити у позові.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.
Зокрема відповідач посилається на невірне застосування місцевим господарським судом строків позовної давності
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи; висновки місцевого господарського суду відповідають фактичним обставинам справи; судом правильно застосовано норми матеріального права. Позивач просив суд залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У клопотанні відповідач просить зупинити провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційного подання Прокуратури м. Києва на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.10.2001 р. у справі № 22/222.
Проте у судовому засіданні відповідачем та представником прокуратури не було надано суду належних доказів прийняття Вищим господарським судом України зазначеного подання та призначення справи до розгляду. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвала господарського суду м. Києва від 15.10.2001 р. у справі № 22/222 набрала законної сили, а у випадку її скасування касаційною інстанцією відповідач має право звернутись із заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2006 р. за нововиявленими обставинами.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
31.08.2001 між сторонами було укладено мирову угоду про визнання заборгованості та реструктуризацію погашення боргів.
Відповідно до даної мирової угоди станом на 23.08.2001 загальна заборгованість Державної акціонерної компанії "Хліб України" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" за поставлені нафтопродукти та надані послуги становить 21227373,01 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2001 у справі № 22/222 затверджено мирову угоду сторін від 31.08.2001 та припинено провадження у справі.
У п. 5 мирової угоди відповідач зобов'язався погасити заборгованість перед позивачем у сумі 21 227 373,01 грн., у такому порядку:
- суму, у розмірі 12000000,00 гривень погасити коштами або ліквідним товаром (послугами) у термін до 15 грудня 2001 р.;
- суму, у розмірі 9 227 373,01 гривень погасити у термін до 01 грудня 2002 р., у тому числі 4 600 000,00 гривень коштами або ліквідним товаром, а частину заборгованості, що залишилася, у сумі 4 627 373,01 гривень, послугами по оренді майна, відвантаженню, збереженню, перевалці, переробці сировини Товариству з обмеженою відповідальністю"Виробничо-комерційна фірма "ОлімпексЛТД" (графік погашення узгоджується сторонами в термін 10 робочих днів з 15 грудня 2001 року, який є невід'ємною частиною даної угоди: до 30.09.2001 - 3 000 000,00 грн.; до 31.10.2001 - 3 000 000,00 грн..; до 30.11.2001 - 3 000 000,00 грн.; до 15.12.2001 - 3 000 000,00 грн.; до 31.03.2002- 2 306 843,25 грн.; до 30.06.2002 - 2 306 843,25 грн.; до 30.09.2002 - 2 306 843,25 грн.; до 01.12.2002 - 2 306 843,25 грн.).
У п. 5.3 мирової угоди сторони дійшли згоди про те, що за узгодженням сторін, розрахунки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" можуть здійснювати в грошовій формі, товаром, послугами, роботами, майном, а також іншими формами, у тому числі заліками, цінними паперами й іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.
Згідно п. 5.4. мирової угоди ДАК "Хліб України", із метою здійснення
повних і своєчасних розрахунків, надає Товариству з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" першочергові переважні права на здійснення робіт і послуг, зазначених у пункті 5.3. даної угоди.
Відповідач частково погасив заборгованість, визначену мировою угодою, на загальну суму 4693021,42 грн.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 16534351,59 грн.
Наведена сума зазначена також у акті звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами станом на 22.12.2004.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15)
правила Цивільного кодексу України (435-15)
про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи те, що Цивільний кодекс України (435-15)
набрав чинності з 01.01.2004 р., то до правовідносин сторін у даній справі щодо правил позовної давності застосовуються положення Цивільного кодексу України (435-15)
.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу
В силу ч. 1 ст. 264 Кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як вбачається з доданої до матеріалів справи накладної № 000279 відповідач 10.09.2003 поставив, а позивач отримав пшеницю в розрахунок за паливо на загальну суму 63 755,28 грн.
За відсутності належних доказів існування між сторонами інших зобов'язань, окрім договору постачання бензину та мирової угоди, суд вважає, що часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 63755,28 грн. свідчить про визнання ним боргу перед позивачем та переривання у зв'язку із цим строку позовної давності.
Крім того судовою колегією береться до уваги також те, що станом на 22.12.2004 р. між сторонами у справі підписаний акт звірки взаєморозрахунків з врахуванням суми 63755,28 гри., що також підтверджує визнання з боку ДАК "Хліб України" боргу перед ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД".
Відповідно до частини 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після
переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до
переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 16 534 351,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2006 року у справі № 3/111 прийнято у відповідності до встановлених фактичних обставин справи і норм чинного законодавства України, з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв`язку з цим, підстав для зміни або скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Державної акціонерної компанії "Хліб України" підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2006 року у справі № 3/111 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" – без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
24.07.06 (відправлено)