УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" березня 2007 р. Справа № 2/164-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - суддіТимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_3 (представник за довіреністю)
від 1-го відповідача не з'явився
від 2-го відповідача Прудніков Ю.В. (представник за
довіреністю)
від 3-го відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)
до 1-го відповідача - Житомирської обласної спілки споживчих
товариств (м. Житомир) до 2-го відповідача - Підприємства
облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (м.Житомир)
до 3-го відповідача - Приватного підприємця
ОСОБА_2(м.Житомир)
про визнання договору оренди удаваним правочином та про
визнання дійсним іншого правочину.
Позивач просить визнати договір оренди торгівельних місць від
28.10.05, укладений між 1-м відповідачем та 3-м відповідачем,
удаваним правочином, вчиненим з метою приховання іншого правочину,
а саме договору між позивачем та 1-м відповідачем. Також позивач
просить визнати, що 28.10.05 укладено договір оренди між ним та
1-м відповідачем. При цьому позивач посилається на те, що він
займається підприємницькою діяльністю з використанням торгівельних
місць на ринку, який належить 1-му відповідачу. За власні кошти
він збудував та придбав кіоски, які розташовані на торгівельних
місцях, які є предметом спірного договору. Для своєї діяльності
йому потрібен був комірник, обов'язки якого виконувала відповідач
ОСОБА_2 Так як позивач немає права приймати на роботу комірника,
він вирішив оформити договори оренди торгівельних місць на
ОСОБА_2. При цьому позивач продовжував займатись підприємництвом
використовуючи торгівельні місця на ринку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з
тих самих підстав. Крім того представник пояснив, що між позивачем
та ОСОБА_2 виник конфлікт, після чого ОСОБА_2 перестала визнавати,
що фактичним орендарем є позивач, який і займається
підприємницькою діяльністю. Також представник пояснив, що 3-й
відповідач не використовує торгівельні місця для своєї
підприємницької діяльності, не має ніяких господарських відносин з
постачальниками продукції, яка реалізовувалась з цих торгових
місць, що підтверджує удаваність оспорюваного правочину.
В судовому засіданні представник 2-го відповідача
покладається на розсуд суду при вирішені спору.
1-й та 3-й відповідачі представників до суду не направили,
хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду
справи, причини нез'явлення на виклик суду не повідомили.
Відповідач ОСОБА_2 надала письмовий відзив, в якому заперечує
проти позову, зазначає, що спірний договір укладений з дотриманням
вимог закону, вона усвідомлювала що укладає зазначений договір від
свого імені, ніякої домовленості з позивачем не було.
В судових засіданнях, які відбулися раніше представник 3-го
відповідача позов не визнавав з підстав, зазначених у письмовому
відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи
господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до свідоцтва про право власності. яке видане
17.11.03, Житомирській обласній спілці споживчих товариств (1-й
відповідач) належить майновий комплекс підприємства "Житомирський
кооперативний ринок", що знаходиться в м.Житомирі, майдан Житній
ринок, 2
Постановою правління Житомирської обласної спілки споживчих
товариств від 24.12.04 доручено директору підприємства
облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (2-й
відповідач) укласти з підприємцями договори оренди торгівельних
місць від імені Житомирської обласної спілки споживчих товариств.
28.10.05 між Житомирською обласною спілкою споживчих
товариств в особі директора підприємства облспоживспілки
"Житомирський кооперативний ринок" та приватним підприємцем
ОСОБА_2 укладено договір оренди, за яким облспоживспілки передає а
підприємець приймає в користування облаштовані торгівельні місця
внутрішнього торгівельного ряду, а саме кіоски НОМЕР_1, НОМЕР_2,
НОМЕР_3, НОМЕР_4 строком на десять років (далі Договір).
Дослідивши і оцінивши в сукупності докази по справі
господарський суд приходить до висновку, що фактично укладаючи
Договір ОСОБА_2 діяла від імені та в інтересах позивача, тобто
Договір є удаваним правочином, який укладений з метою приховання
іншого правочину, а саме такого ж договору, орендарем за яким є
позивач.
При цьому суд виходить з наступного.
З пояснень представника позивача та 2-го відповідача
встановлено, що приватні підприємці, які займаються торгівельною
діяльністю на території ринку в м.Житомирі на майдані Житній
ринок, 2, укладають договори оренди торгівельних місць з
власником. Як правило, підприємці самостійно облаштовують свої
торгові місця шляхом добудови, прибудови кіосків, зокрема
торгівельні місця внутрішнього торгівельного ряду.
Судом встановлено, що позивач тривалий час займається
підприємницькою діяльністю здійснюючи торгівлю продовольчими
товарами на території ринку.
За облаштування зазначених торгівельних місць позивач вносив
власні кошти, відшкодовував витрачені кошти іншими підприємцями,
що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами,
актами, платіжними документами письмовими поясненнями підприємців.
Використання спірних торгівельних міць саме позивачем
підтверджується фактом закупівлі ним торгівельного обладнання.
Вимоги позивача підтверджені також фотознімками, на яких
зображені облаштовані спірні торгівельні місця, які мають вивіску
торгової марки "Наша ряба", реалізацією продукції якої займається
на території ринку тільки позивач. Достовірність фотознімків
підтвердили в судовому засіданні представники 2-го і 3-го
відповідачів.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано до суду жодного доказу, який
би свідчив, що вона займається чи займалась підприємницькою
діяльністю з використанням спірних торгівельних місць, тобто є
належним орендарем за Договором.
За повідомленням суду в порядку ст. 90 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
прокуратурою Житомирської області проведено перевірку
правомірності дій сторін, щодо укладення спірного Договору.
Перевіркою підтверджено викладені позивачем в позовній заяві
обставини. Під час проведення перевірки із залученням працівників
ВДСБЕС Житомирського МВ були опитані приватні підприємці, які
орендують торгівельні місця на території ринку, які підтвердили
викладені позивачем обставини.
Зокрема директор ринку надав пояснення, що саме підприємець
ОСОБА_1 просив оформити договір оренди торгівельних місць на
ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 даючи пояснення працівнику міліції
пояснила, що вона особисто не домовлялась з адміністрацією ринку
щодо оренди. Це робив ОСОБА_1, по домовленості з яким було
вирішено, що орендарем буде ОСОБА_2, а займатись діяльністю буде
ОСОБА_1
Відповідно до ст. 235 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
удаваним є
правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину,
який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин
був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони
насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо
правочину, який сторони насправді вчинили.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що
належним захистом прав позивача буде визнання в судовому порядку
Договору удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого
правочину, а саме договору оренди торгівельних місць НОМЕР_1,
НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 внутрішнього торгівельного ряду від 28
жовтня 2005 року між Житомирської обласною спілкою споживчих
товариств та приватним підприємцем ОСОБА_1. Вимога позивача про
визнання дійсним договору охоплюється вимогою про визнання
договору удаваним правочином, і тому з урахуванням положень ст.
235 ч.2 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не потребує прийняттю судового
рішення з цього приводу.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір оренди торгівельних місць внутрішнього
торгівельного ряду, укладений 28 жовтня 2005 року між Житомирської
обласною спілкою споживчих товариств та приватним підприємцем
ОСОБА_2, удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого
правочину, а саме договору оренди торгівельних місць внутрішнього
торгівельного ряду від 28 жовтня 2005 року між Житомирської
обласною спілкою споживчих товариств та приватним підприємцем
ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 06.04.07.
Суддя Тимошенко О.М.