Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
28.03.07 р. Справа № 35/23
За позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця",
м.Донецьк
До відповідача : Закритого акціонерного товариства
"Макіївський металургійний завод", м.Макіївка, Донецька область
про стягнення 9614,03 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники:
від позивача: Шахова А.О. за довіреністю
від відповідача : Співак О.Є. за довіреністю
В судовому засіданні 20.02.2007р. була оголошена перерва до
12.03.2007р., 12.03.07р. до 22.03.07р., 22.03.07р. до 28.03.07р.
для надання сторонами додаткових документів
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулось Державне
підприємство "Донецька залізниця", м. Донецьк з позовом до
Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний
завод", м.Макіївка, Донецька область про стягнення 9614,03 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на акти
загальної форми, відомості плати за користування вагонами, ст. 119
Статуту залізниць України, який затверджений постановою КМ України
від 06.04.98р. №457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив,
що проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на
безпідставність та необгрунтованість.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.03.07р.
задоволено клопотання відповідача погодженого з позивачем про
продовження строку розгляду справи до 28.03.07р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд встановив:
У період з 1 по 26 липня 2006р. на станції Ясинувата
Державного підприємства "Донецька залізниця" на адресу відповідача
надходили імпортні вантажі за перевізними документами. Зазначені
вантажі були затримані на станції Яснувата в очікуванні митного
оформлення та прийому вантажу одержувачем. Після здійснення
митного оформлення вагони із вантажем були прийняті відповідачем.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженим
постановою КМ України від 06.04.98р. №457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
, за
користування вагонами і контейнерами залізниці
вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних
колій, портами, організаціями, установами, громадянами -
суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок
визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та
звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки
забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці,
встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на
станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх
під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від
вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту,
підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що
належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків
зазначених розмірів плати.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників,
вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів),
пов'язаної з митним оформленням.
Згідно п.7 Правил видачі вантажу встановлено "видача
імпортних вантажів провадиться після митного оформлення". На
станціях де підрозділи митних органів відсутні, перевізні
документи для оформлення в митниці тимчасово передаються
працівниками станції одержувачу під розписку в спеціальній книжці,
у якій фіксується дата і час одержання документів, а також
зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний
орган і повернути їх станції.
Пунктами 3.8., 3.9. Технологічної схеми "після проведення
посадовою особою митниці оформлення товарів (вантажів, дорожня
відомість з відмітками про закінчення митного оформлення
повертається станції призначення та служить підставою для
оформлення видачі товарів вантажоодержувачу". При поверненні
станції дорожньої відомослі після митного оформлення, працівник
товарної контори зобов"язаний перевіряти наявність штемпелів і
відміток. У разі невідповідності печаток зразкам, видача вантажів
затримується до одержання дозволу митниці.
Відповідно наявність відмітки є доказом дати доставки вантажу
залізницею до митниці призначення і служить підставою для видачі
вантажів вантажоодержувачу.
Ст. 43 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
регламентує
тривалість перебування вантажів під митним контролем.
Відповідно до Порядку взаємодії митних органів і залізниць
України під час переміщення через митний кордон України товарів
(вантажів) залізничними вантажними, після проведення посадовою
особою митниці призначення митного оформлення вантажів перевізні
документи з відмітками про закінчення митного оформлення вантажів
повертаються станції призначення та служать підставою для видачі
вантажу вантажоодержувачу. Видача вантажів до закінчення митного
оформлення забороняється.
Тобто лише після передачі документіа вантажоодержувачу
залізниця ставить відмітку про видачу вантажу і саме з цього
моменту повинна нараховувати плату за користування вагонами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що не має підстав для
нарахування плати за користування вагонами за час знаходження
вантажу на станції Ясинувата.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що
не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку,
що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 83, 84, 85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства
"Донецька залізниця", м.Донецьк до Закритого акціонерного
товариства "Макіївський металургійний завод", м.Макіївка, Донецька
область про стягнення 9614,03 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня
його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 28.03.07р.
Суддя Мальцев М.Ю