РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 20/97
28.03.07
За позовом Закритого акціонерного товариства "Iнформаційні
комп'ютерні системи"
До Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
Про стягнення 626 592,43грн.
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники:
Від позивача Вовк О.С.- предст. (дов. від 14.03.2007р.)
Від відповідача Клюс О.Л.- предст. (дов. від 23.01.2007р.),
Комісар С.П.- предст. (дов. від
23.01.2007р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі
626 592,43грн. (402 877,49 грн. - основний борг, 85
987,39грн.-пені, 102 885,34грн.-збитків від інфляції, 34
842,22грн.-3% річних), яка виникла внаслідок невиконання
відповідачем зобов'язання за договором №464-04/2495-Р про
ліцензування рекламного продукту.
Відповідач в усних поясненнях зазначив про часткову оплату
заборгованості після пред'явлення позивачем позову до суду та усно
не заперечив проти основного боргу за виключенням оплаченої суми.
У письмовому відзиві відповідач зазначив про те, що Акт
прийому-передачі програмного забезпечення №1 від 04.07.2005р., на
який посилається позивач, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги не
підписаний зі сторони замовника генеральним директором Ященко Б.В.
15.03.2007р. розгляд справи відкладено.
У судовому засіданні 22.03.2007р. представник позивача надав
суду письмові пояснення по справ та нормативне обгрунтування для
нарахування пені.
Крім того, представник позивача надав суду заяву про зміну
позовних вимог, а саме, у зв'язку із частковою сплатою
заборгованості відповідачем, позивач просить суд стягнути з
відповідача 394 877,49грн.-основного боргу, 102 885,34грн.-збитків
від інфляції, 85 987,39грн.-пені, 34 842,22грн.-3% річних.
Представник відповідача подав клопотання про відкладення
розгляду справи, з метою проведення сторонами звірки розрахунків,
у зв'язку із зменшенням суми основного боргу та з метою вирішення
питання щодо укладення мирової угоди.
В усних поясненнях представник відповідача не заперечив проти
суми основного боргу у розмірі 294 877,49грн., проте просить суд
зобов'язати сторін провести звірку взаємних розрахунків стосовно
нарахованих позивачем штрафних санкцій.
Клопотання судом не задовольняється, оскільки звірка взаємних
розрахунків передбачає саме звірку проведених поставок продукції
та оплат за здійснені поставки продукції, а не звірку штрафних
санкцій. Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій, то
відповідач не був позбавлений права надати власний контррозрахунок
штрафних санкцій, проте, такий контррозрахунок у матеріалах справи
№20/97 відсутній.
У судовому засіданні 22.03.2007р. оголошено перерву до
28.03.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення. Сторони
повідомлені про те, що будь-які додаткові документи, подані до
суду після оголошення перерви, з метою виготовлення повного тексту
рішення, не будуть прийматись судом до уваги.
28.03.2007р. судом одержано доповнення до відзиву на позов
від відповідача, який не приймається судом до уваги, оскільки
одержаний судом після оголошення перерви у судовому засіданні, з
метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення
представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
15.10.2004р. між сторонами укладено договір №464-04/2495-Р
про ліцензування програмного продукту, відповідно до умов якого
виконавець (відповідач) зобов'язується передати у власність
замовника (позивач) носії програмного забезпечення та у
безстрокове використання-програмне забезпечення, кількість,
асортимент яких передбачений у додатку №1 до цього договору, що є
його невід'ємною частиною, а також підтвердження права
користування у вигляді ліцензій, виданих корпорацією IВМ або
авторизованим дистриб'ютором програмного забезпечення корпорації
IВМ- компанією HPS Holdіng GmbH.
Загальна вартість носіїв програмних продуктів, права
безстрокового користування ПЗ, ліцензій, що підтверджують право
замовника на безстрокове користування ПЗ, зазначеними в додатку №1
до цього договору, становить 1040731,24грн., крім того, ПДВ
20%-208146,25грн. Разом х урахуванням ПДВ-1248877,49грн. (п. 2.1).
Відповідно до п. 2.2 договору оплата носіїв програмних
продуктів, права безстрокового користування ПЗ, ліцензій,
здійснюється згідно з графіком оплати, зазначених у додатку 2,
який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1 договору поставка носіїв програмних продуктів
з наявним на них ПЗ та ліцензій здійснюється протягом 60 днів на
умовах DDP з дня підписання договору.
Приймання-передавання носіїв програмних продуктів, права
безстрокового користування ПЗ, ліцензій за кожним з етапів
оформляється шляхом підписання сторонами Актів про
приймання-передавання ПЗ. (п. 3.2).
04.07.2005р. позивач за актом №1 прийому-передачі програмного
забезпечення до Договору №464-04/2495-Р від 15.10.2004р. передав,
а відповідач прийняв носії програмного забезпечення у власність і
програмне забезпечення у користування на загальну суму 1 248
877,49грн.
Відповідач в усних пояснення посилається на те, що зазначений
акт з боку відповідача не підписувався генеральним директором
відповідача. У той же час, відповідач не заперечує проти факту
одержання носіїв програмного забезпечення. З урахуванням
наведеного та враховуючи здійснення часткової оплати відповідачем
носіїв програмного забезпечення із посиланням у призначеннях
платежу на договір та акт №1 від 04.07.2005р., суд приходить до
висновку, що за Актом №1 від 04.07.2005р. позивач передав, а
відповідач прийняв у власність носії програмного забезпечення.
Відповідно до Графіку оплати відповідач повинен був здійснити
оплату по договору у три етапи:
1 етап - протягом 10 банківських днів після підписання
договору оплата по 10 000,00грн. за кожний день. Загальна сума по
1 етапу складає 210 000,00грн.;
2 етап -після підписання акта приймання-передавання ПЗ по 30
000,00грн. за кожен день. Загальна сума по 2 етапу 990 000,00грн.;
3 етап -на 34 банківський день після підписання акта
приймання-передавання ПЗ суму у розмірі 48 877,49грн.
Проте, відповідач вартість товару оплатив частково.
На день подання позову до суду, сума заборгованості
відповідача перед позивачем складала 402 877,49грн.
З урахуванням часткових оплат, станом на час прийняття
рішення по справі №20/97 сума основного боргу відповідача перед
позивачем складає 394 877,49грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми
основного боргу в розмірі 394 877,49грн. підлягають задоволенню
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача
85987,39грн.-пені, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про
стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа
довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про
особу, яка його порушила. (ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Таким чином, станом на час пред'явлення позову до суду, строк
позовної давності для стягнення пені минув.
Позивач в обгрунтування для нарахування пені посилається на
те, що відповідно до ст. 266 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зі спливом
позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна
давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки,
накладення стягнення на заставлене майно тощо). Оскільки позовна
давність до основної вимоги не спливла, то позивач вважає, що і
позовна давність до додаткової вимоги, зокрема про стягнення
неустойки, також не спливла.
Суд вважає зазначене твердження помилковим, з огляду на
наступне.
Перебіг строку позовної давності за основною і додатковою
вимогами зазвичай починається з одного і того ж дня. Тому з дня
закінчення строку позовної давності за основною вимогою
закінчується і строк позовної давності за додатковою вимогою (якщо
за відповідною вимогою не встановлено спеціальну позовну
давність). Зважаючи на те, що за вимогою про стягнення неустойки
встановлено спеціальну позовну давність в один рік, а сплив
позовної давності є підставою для відмови у задоволенні заявленої
вимоги, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення
з відповідача 85987,39грн.-пені, у зв'язку із спливом строку
позовної давності.
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, стягнення 3 % річних у сумі 34 842,22грн. та
інфляційних нарахувань у сумі 102 885,34грн. вважається
обгрунтованим.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
покладаються на відповідача, пропорційно до суми задоволених
позовних вимог.
Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову судом не
задовольняється, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких
заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення
суду.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив
ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими у переважній
частині та такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії
"Київенерго"(м. Київ, пл. I. Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305) на
користь Закритого акціонерного товариства "Iнформаційні
комп'ютерні системи"(м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, р/р
260083010178 в АБ "Національні інвестиції", МФО 300498, код
21670779), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого
рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання
судового рішення, 394 877,49грн. - основного боргу, 34
842,22грн. - 3% річних, 102 885,34грн. -інфляційних нарахувань,
5326,05грн. - державного мита, 101,60грн.- витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.
5 Повернути Закритому акціонерному товариству "Iнформаційні
комп'ютерні системи"(м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, р/р
260083010178 в АБ "Національні інвестиції", МФО 300498, код
21670779) з Державного бюджету України 80 (вісімдесят) грн. 00коп.
зайво сплаченого державного мита.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом
10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій