ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI  
 
                          Р I Ш Е Н Н Я 
 
                          іменем України
 
     28.03.07 р.  Справа № 10/289
 
     Господарський суд Донецької  області  у  складі:  головуючого
судді Приходько I.В.;
 
     судді Новікова Р.Г.,
 
     судді Сковородіна О.М.;
 
     при секретарі судового засідання - Черняк Л. А.;
 
     за участю представники сторін:
 
     від позивача  - Акімова Г.А. - довіреність;
 
     від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність;
 
     розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
 
     за    позовом     Відкритого     акціонерного      товариства
"Підприємство електричних  мереж  "Енерговугілля" м.Донецьк,
 
     до   відповідача    підприємницької    діяльності     ОСОБА_1 
Донецьк,
 
     про  повернення  безпідставно  отриманих  коштів  у   розмірі 
94 360  грн., -
 
     У  судовому  засіданні  оголошувались  перерви:
 
     з  09.11.2006 р.  до  27.11.2006 р.;
 
     з  27.11.2006 р.  до 18.12.2006 р.;
 
     з  29.01.2007 р.  до  15.02.2007 р.;
 
     з  19.03.2007 р.  до  28.03.2007 р.
 
     В С Т А Н О В И В :
 
     До   господарського   суду   звернувся   позивач,    Відкрите 
акціонерне    товариство    "Підприємство    електричних     мереж 
"Енерговугілля"  м.Донецьк    (далі    ПЕМ   "Енерговугілля),    з 
позовом  до  відповідача,  Суб'єкта   підприємницької   діяльності 
ОСОБА_1   Донецьк    (далі    СПД    ОСОБА_1),    про   повернення 
безпідставно  отриманих  коштів у  розмірі  94 360  грн.
 
     В  обгрунтування  позовних  вимог  позивач   посилається   на 
платіжні  доручення  НОМЕР_1,  НОМЕР_2,   НОМЕР_3,   неукладеність 
договору   оренди  б/н   від  15.02.2005   р.    у    зв'язку    з 
відсутністю у спірній  угоді  декількох  істотних  умов.
 
     Представник  відповідача  у  відзиві  на  позовну   заяву  та 
в  судових  засіданнях позовні  вимоги  не   визнав,   посилаючись 
при  цьому  на  ті  обставини,  що  у  2005 р.   у  господарському 
суді  розглядалась  справа  №10/ 248  за   позовом   СПД   ОСОБА_1 
до   ПЕМ  "Енерговугілля"   про   стягнення   заборгованості    за 
спірним   договором  оренди   та   штрафних   санкцій,   а   також 
зустрічний  позов  ПЕМ  "Енерговугілля"  про   стягнення   збитків 
у  розмірі 94 360  грн.
 
     Рішенням   суду   від   26.10.2005  р.    первісні    позовні 
вимоги   були   задоволені,   а   у  зустрічному    позові    було 
відмовлено. Вказаним  рішенням   суду   були   встановлені   факти
укладення  договору   та   виконання   зобов'язань   за   вказаною 
угодою,   тому   ці  факти   мають  преюдиціальний   характер   та 
відповідно   до  ст.35   Господарського   процесуального   кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
           України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           не   доводяться   знову   при 
вирішенні  інших  спорів  між  тими ж  сторонами.
 
     Відповідно     до     положень      ст.69      Господарського 
процесуального  кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
           України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          термін 
розгляду  справи  продовжувався  за  клопотанням  сторін.
 
     27.02.2007 р.  представник  позивача   в   судове   засідання
 не  з'явився,   заявив   клопотання  про   відкладення   слухання 
справи  для  витребування додаткових  документів   у  відповідача, 
а  також  клопотав   про   слухання   справи   після   виправлення
судом  описки  у  рішенні  суду  від  26.10.2005 р.  по  справі  №
10/248.
 
     Заявлене   клопотання    суд    задовольнив    частково    та 
витребував  у  відповідача  додаткові  документи.  Що   стосується 
розгляду  справи   після   виправлення   описки   у   рішенні   по 
справі  №  10/  248,   суд   вважає,   що   воно    не    підлягає 
задоволенню,    оскільки    відповідно    до     положень    ст.89 
Господарського   процесуального   кодексу   ( 1798-12 ) (1798-12)
            України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   суд   виправляє    описки    не   зачіпаючи    суті 
рішення,  таким  чином,  розгляд  справи  № 10/ 289   можливій  по 
суті  на  підставі  наданих  до  суду  документів.
 
     Розглянув   матеріали    справи,    додатково    представлені 
документи,  заслухав  пояснення сторін,  оцінив  докази  за  своїм
внутрішнім   переконанням,  суд   приходить   до   висновку,    що 
позовні   вимоги   не   підлягають   задоволенню    з    наступних 
підстав.
 
     Як   убачається   з   наданих   до   суду   документів,    за 
платіжними    дорученням    НОМЕР_1,    НОМЕР_2,   НОМЕР_3     ПЕМ 
"Енерговугілля"  (позивач  по  справі)   перерахував  СПД  ОСОБА_1 
(відповідач по справі)  грошові  кошти відповідно  у  сумі 18  872
грн.,  37 744  грн.  та  37 744  грн.,  а  всього  у сумі  94 360 
грн.
 
     При   досліджені    вказаних    платіжних    доручень    було 
встановлено,  що   призначення   платежу   позивач   визначив   як 
орендну  плату.
 
     Обгрунтовуючи     позовні     вимоги      щодо      стягнення 
безпідставно  отриманих  коштів  у  суму  94  360   грн.,  позивач 
посилається  на   відсутність   у   спірному   договорі   істотних 
умов,  а  саме:
 
     -  не  був  визначений  об'єкт  оренди  (склад   і   вартість 
майна  з  урахуванням  її  індексації);
 
     -  орендна  плата  з  урахуванням  індексації;
 
     -  порядок  використання  амортизаційних  відрахувань.
 
     Тому,  як   вважає   позивач,  договір   оренди    б/н    від 
15.02.2005 р.  є  неукладеним  і  на  підставі  положень   ст.1212
Цивільного  кодексу  України  вимагає   стягнути   з   відповідача 
безпідставно  отримані  кошти  у  сумі  94 360  грн.
 
     Приймаючи  рішення  суд  враховує  наступне.
 
     Статтею    638   Цивільного    кодексу     України ( 435-15 ) (435-15)
        
визначено,   що   договір   є   укладеним,    якщо    сторони    в 
належній   формі   досягли   згоди   з    усіх    істотних    умов 
договору.
 
     Як  визначено  частиною  третьою  статті  180  Господарського 
кодексу   ( 436-15 ) (436-15)
            України   ( 436-15 ) (436-15)
             при     укладенні 
господарського   договору   сторони   зобов'язані   у   будь-якому 
разі  погодити  предмет,  ціну  та строк  дії  договору
 
     15.02.2005  р   між  СПД   ОСОБА_1  (орендодавець)   та   ПЕМ 
"Енерговугілля"  (орендар)   був   підписаний   договір   б/н   на 
нежитлове  приміщення,  яке  розташоване  на  АДРЕСА_1   загальною 
площею  471,80  кв.м.
 
     Як  убачається   з   умов   договору   (п.1.2.3.)   нежитлове 
приміщення  передавалось  в  оренду  для   використання  орендарем 
як  офісного  приміщення.
 
     Відповідно  до Розділу 2   сторони   визначили   порядок   та 
строки   передачі   приміщення   в   оренду    шляхом    укладання 
протягом   3-х   днів   з   часу    підписання    договору    Акту 
прийому - передачі.
 
     У  Розділі 3, сторони  визначили,   що  строк   оренди   може 
бути  змінений  лише  за  згодою  сторін,  дострокове   розірвання 
договору можливе  за  попереднім повідомленням  іншої  сторони  за
2   місяці.   У   випадку   дострокового    розірвання    договору 
оренди   з   ініціативи   орендаря,   орендодавцеві    сплачується
двомісячний  розмір  орендної  плати  (п.п.3.2., 3.3, 3.4.).
 
     Як  убачається  з  умов   договору  (п.4.1.,  4.2.),  сторони 
встановили  розмір  орендної  плати 37  744   грн.  з   урахування 
80  грн.  за 1  кв.м.
 
     Термін  дії  договору   сторони   встановили  11  місяців   з 
дати  підписання  договору  оренди.
 
     Суд  встановив,  що   спірний   договір   оренди   підписаний 
посадовими  особами  сторін  та  скріплений  печатками.
 
     Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема 
договори  та  інші  правочини.
 
     Статтею   173  Господарського   кодексу  ( 436-15 ) (436-15)
           України
( 436-15 ) (436-15)
             визначено,     що    господарським     визначається 
зобов'язання,  що  виникає   між   суб'єктом   господарювання   та 
іншим  учасником  відносин  у  сфері  господарювання   з  підстав, 
передбачених  господарським  кодексом ( 436-15 ) (436-15)
        ,  в   силу  якого 
один  суб'єкт  (зобов'язана   сторона,  у  тому   числі   боржник) 
зобов'язаний    вчинити    певну     дію     господарського     чи 
управлінсько-господарського   характеру    на    користь    іншого 
суб'єкта  (виконати  роботи,  передати   майно,  сплатити   гроші, 
надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від   певних   дій,  а
інший  суб'єкт  (управлена   сторона,  у  тому   числі   кредитор) 
має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони   виконання   її 
обов'язку.
 
     Позивач посилаючись   на   невизначеність   об'єкту   оренди, 
звертав  увагу  суду  на  зміст пункт 1.2.  договору   оренди,   з 
якого  убачається, що  об'єкт  оренди  загальною   площею   471,80 
кв.м   є    власністю    орендодавця    на    підставі    договору 
купівлі-продажу  НОМЕР_4.
 
     За   договором   купівлі  -  продажу   НОМЕР_4  СПД   ОСОБА_1 
придбав  24/100  частки  приміщення  загальною  площею  лише   433
кв.м.
 
     Досліджуючи  вказані  обставини,   суд   встановив,   що  СПД 
ОСОБА_1   17.08.2002  р.  придбав  у   власність   24/100  частини 
приміщення  загальною  площею 436   кв.м.,   яке   знаходиться  за 
адресою АДРЕСА_1,  з  яких  приміщення  в  підвалі,  приміщення  на
першому   та   третьому   поверхах,   а   також   приміщення    на
другому  поверсі,  а  саме № № 8, 9, 10,  11,  12,  13,   14,  15, 
16,   III.   Вказаний   договір   нотаріально    посвідчений    та 
зареєстрований  за  НОМЕР_5.
 
     11.10.2002 р.  СПД  ОСОБА_1  придбав   у   власність   24/100
частини  тієї  ж   будівлі,   а   саме   приміщення   на  третьому
поверсі  та  другому (  №  №  5, 17,  18,  19).  Вказаний  договір 
нотаріально  посвідчений  та  зареєстрований  за  НОМЕР_4.
 
     20.11.2002  р.   СПД   ОСОБА_1  придбав  22/100   будівлі  по
АДРЕСА_1,  приміщення   у   підвалі,   на  першому   поверсі    та 
другому  (№№ 20, 21, 22, 23),  а  також  сходи.  Вказаний  договір 
нотаріально  посвідчений  та  зареєстрований  за  НОМЕР_6.
 
     27.11.2002  р.   СПД   ОСОБА_1   придбав   86   /100   частки 
будівлі  по  АДРЕСА_1, а  саме складське  приміщення   на  першому 
поверсі №  1,   та   приміщення   на  другому  поверсі   загальною 
площею 106,4 кв.м (№ № 1, 1а, 2, 3,  24,  25).  Вказаний   договір 
нотаріально  посвідчений  та  зареєстрований  за  НОМЕР_7.
 
     Таким    чином,    при    досліджені    вказаних    договорів 
купівлі-продажу,  а  також  технічного  паспорту   II-го  поверху, 
суд   встановив,   що   на   час   укладання   спірного   договору 
оренди (15.02.2005 р.),  СПД  ОСОБА_1  мав  у   власності  будівлю 
по  АДРЕСА_1,  у  тому  числі  приміщення  на   другому   поверсі,
з  яких  площа  офісних  приміщень  складає 437,70   кв.м,   площа 
санвузла  -   14,20  кв.м,   19,90  кв.м   -   площа    загального 
користування (сходи,  коридор,  хол).
 
     Враховуючи  викладене,  спростовуються   пояснення   позивача 
на  відсутність   у   відповідача  повноважень   по  розпорядженню 
приміщеннями,     які     розташовані     на      АДРЕСА_1      та 
підтверджуються   посилання   відповідача   на  те,   що    об'єкт 
оренди  був  індивідуально  визначений  - другий   поверх  будівлі 
по АДРЕСА_1.
 
     Крім  того,  суд  вважає,  що  зміст  пункту   1.2.  договору 
оренди  з  посиланням  на  договір  купівлі-продажу  НОМЕР_4,   не 
може    бути    підставою    для   визнання    договору     оренди 
неукладеним,  тому,   що   подальші   дії   які  відбувались   між 
сторонами  підтверджують  факт  виконання  вказаної  угоди.
 
     Оплата     позивачем     орендних      платежів      протягом 
лютого-березня  2005 р.  здійснювалась   на   підставі   рахунків, 
які надавались  орендодавцем орендарю. Як   убачається   з   копій
рахунків,   вони   приймались   позивачем    до    виконання    та 
містять  резолюції  "До  оплати".
 
     Як   убачається   з   листа   позивача   НОМЕР_9,    останній
повідомив  орендодавця,  СПД  ОСОБА_1,  про   розірвання  договору 
оренди  б/н  від  15.02.2005 р.
 
     Що    стосується   посилань    позивача    на    статтю   284 
Господарського    кодексу   ( 436-15 ) (436-15)
            України   ( 436-15 ) (436-15)
           - 
відсутність   у   спірній   угоді   істотних   умов   договору   -
складу   і   вартості   майна   з   урахуванням   її   індексації,
встановлення  орендної  плати  без  індексу   інфляції,   то   суд 
приймає  до  уваги  положення статті  286   Господарського  кодексу
( 436-15 ) (436-15)
          України ( 436-15 ) (436-15)
        ,  якими  встановлено,   що   розмір 
орендної  плати може  змінюватись  за  погодженням  сторін.
 
     Крім   того,   як   убачається    зі   змісту   пункту   4.1. 
договору,  сторони дійшли  згоди,  що  орендна  плата   на  місяць 
складає 80  грн.  за 1 кв.м.,  і  позивач  не   довів   суду,   що
сума  орендних  платежів  до  якої   прийшли   сторони   під   час 
підписання  спірної  угоди  встановлена  без   урахування  індексу 
інфляції.
 
     Посилання  позивача  на неукладеність   договору   оренди   у 
зв'язку  з  відсутністю  у   спірній   угоді   істотної   умови  - 
порядку  використання  амортизаційних  відрахувань,   суд   вважає
безпідставними  враховуючи  наступне.
 
     Як   убачається   з   наданих   до   суду   документів,   СПД 
ОСОБА_1  на  протязі  2005 р.  був  платником   єдиного   податку, 
вказаний   факт   підтверджується   свідоцтвом   про    реєстрацію
НОМЕР_8.
 
     Статтею 8  Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку 
підприємств"   ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
            амортизація    -   це    поступове 
віднесення    витрат     на     придбання     основних     фондів, 
виготовлення   або   їх   поліпшення,   для   зменшення   прибутку 
платника    податку,    який    коригується    у    межах     норм
амортизаційний  відрахувань.
 
     Як   убачається   з   положень   Указу   Президента   України 
"Про  спрощену  систему   оподаткування,   обліку   та   звітності 
суб'єктів  малого  підприємства" ( 727/98 ) (727/98)
          ,   суб'єкти   малого 
підприємництва   -   фізичні   особи   мають   право    самостійно 
обрати   спосіб   оподаткування   доходів   за   єдиним   податком 
шляхом  отримання  свідоцтва  про  сплату   єдиного   податку   та 
відповідно  до  частини 6  суб'єкт  малого   підприємництва,  який 
сплачує   єдиний   податок   не    є    платником    податку    на 
прибуток,  ані  платником  податку  на  доходи  фізичних  осіб.
 
     Суд   також   не  може   прийняти   як   факт   неукладеності 
спірного  договору  оренди,  посилання   позивача,   що   ним   не 
було   змінено  юридичну   адресу   юридичної   особи,   а   також 
відсутність акту  прийому-передачі.
 
     Крім  того,  при  розгляді  даної  справи,   судом   оглянуті 
матеріали  справи  №10/284  (2 том)   за   позовом   СПД   ОСОБА_1 
до   ПЕМ   "Енерговугілля"   про   стягнення   заборгованості    з 
орендної  плати  за  договором  оренди  б/н   від   15.02.2005  р. 
та   зустрічні   позовні   вимоги    ПЕМ    "Енерговугілля"    про 
стягнення  збитків  у  розмірі  94  360  грн.,
 
     Судом  встановлено,  що   при   розгляді   справи   №  10/284 
досліджувались:    спірний      договір      оренди,      договори 
купівлі-продажу  від  17.08.2002 р.,  11.10.2002  р.,   20.11.2002
р.,   27.11.2002  р.,   платіжні   доручення,    листування    між 
сторонами, яке  відбулось при  виконання договору  оренди.
 
     Статтею   35    Господарського     процесуального     кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
           України   ( 1798-12 ) (1798-12)
            встановлено,    що    факти 
встановлені  рішенням   господарського  суду  під   час   розгляду 
однієї  справи,  не   доводяться   знову   при   вирішенні   інших 
спорів,  в  яких  беруть  участь  ті  самі  сторони.
 
     Приймаючи  рішення  по  справі  № 10/  284   від   26.10.2005
р.,  суд  встановив,  що  договір  оренди  б/н  від 15.02.2005 р. 
є  укладеним  (абз.1  стор.4).
 
     Вказане   рішення    оскаржувалось    в    апеляційному    та 
касаційному  порядку  та  залишено  без  змін.
 
     Статтею   1212   Цивільного   кодексу    України   ( 435-15 ) (435-15)
         
встановлено,  що   особа,   яка   набула   майно   або   зберігала 
його   у   себе   за   рахунок   іншої   особи   без    достатньої 
правової   підстави  (безпідставно  набуте   майно),   зобов'язана 
повернути  потерпілому  це  майно. Особа   зобов'язана   повернути 
майно  і  тоді,  коли  підстава,  на   який   воно   було   набуте 
згодом  відпала.
 
     Враховуючи  ті  обставини,   що   договір   оренди   б/н   на 
приміщення   другого   поверху   по   АДРЕСА_1  у  м.Донецьку    є
укладеним,  суд  вважає  безпідставним   посилання   позивача   на 
положення  статті  1212  Цивільного  кодексу  України.
 
     За  вказаних  обставин   позовні   вимоги   не   обгрунтовані 
та  не  підлягають  задоволенню.
 
     Судові    витрати    підлягають    віднесенню    у    порядку 
передбаченому   ст.49   Господарського   процесуального    кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
          України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     На підставі статей  11,  638  Цивільного   кодексу   України, 
статей  173,   180   Господарського  кодексу  ( 436-15 ) (436-15)
           України
( 436-15 ) (436-15)
        ,  керуючись статтями   33,  43,  49,  69,  82,  84,  85
Господарського   процесуального   кодексу   ( 1798-12 ) (1798-12)
            України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський  суд, -
 
     В И Р I Ш И В :
 
     Відмовити   в   задоволені    позовних    вимог    Відкритого 
акціонерного    товариства   "Підприємство   електричних     мереж 
"Енерговугілля"     м.Донецьк,      заявлених     до      Суб'єкта 
підприємницької  діяльності   ОСОБА_1   Донецьк,   про  повернення 
безпідставно  отриманих  коштів у  розмірі  94 360  грн.
 
     У   судовому   засіданні   за   згодою    сторін    оголошено 
вступну   та   резолютивну   частину    рішення.   Повний    текст 
підписано  09.04.2007 р.
 
     Головуючий  суддя  I. В. Приходько
 
     Судді  Р.Г. Новікова
 
     О.М. Сковородіна
 
     Суддя   Приходько I.В.
 
     Надруковано 3 прим.:
 
     1 прим. - позивачу;
 
     1 прим. - відповідачу;
 
     1 прим. - у справу.
 
     тел.: 305-75-46