ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2007 р. Справа № 11/754/06
м. Миколаїв
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Миколаївський
експертно-технічний центр"
(54055, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, 67)
до відповідачів:
1. Закритого акціонерного товариства "Миколаївський
суднобудівний завод "Наваль"
(54011, м.Миколаїв, вул.Iндустріальна, 1)
2. Закритого акціонерного товариства "Наваль"
(01042, м.Київ, вул.Чеська, 1/22)
3. Державної холдінгової компанії "Чорноморський
суднобудівний завод"
(54011, м.Миколаїв, вул.Iндустріальна, 1)
4. Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральсьска, 20)
III особа без самостійних вимог на предмет спору на боці 1-го
відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект"
(01023, м.Київ, Печерський узвіз, 3)
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
від позивача:
від 1 відповідача:
від 2 відповідача:
від 3 відповідача:
від 4 відповідача:
від Ш особи: Авраменко Г.В. -дов. від 09.01.2007р.
Суть спору: визнання права власності
Від виконавчого комітету Миколаївської міської ради надійшло
клопотання про розгляд справи без його участі.
Iнші відповідачі відзиви на позов не надали.
У судове засідання з'явився тільки представник Ш особи.
Представники інших учасників у судове засідання не з'явились,
причин неявки не пояснили
Суд, керуючись ст.75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вважає за
можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд -
в с т а н о в и в:
1 січня 1998 року ДП "Чорноморський суднобудівний завод" та
Миколаївський експертно-технічний центр уклали договір оренди
нежитлового приміщення №785/6, за умовами якого завод передав
центру в оренду нежитлове приміщення, що розташоване в м.Миколаєві
про вул. Даля, 11 площею 598,6 м. кв.
Строк дії договору було погоджено сторонами до 1 січня 2003
року.
1 липня 2002 року Державна акціонерна холдінгова компанія
"Чорноморський суднобудівний завод" та Товариство з обмеженою
відповідальністю "Чорноморсоцсфера" уклали договір оренди №790/02,
за умовами якого завод передав товариству в оренду, серед іншого
майна і нежитлове приміщення, яке розташоване в м. Миколаєві, по
вул. Даля, 11-б.
1 січня 2003 року ТОВ "Чорноморсоцсфера" та ВАТ
"Миколаївський експертно-технічний центр" уклали договір оренди
нежитлових приміщень №790/25, за умовами якого товариство передало
центру в оренду нежитлове приміщення площею 598,6 кв.м, що
розташоване в м. Миколаєві, по вул. Даля, 11-б.
Отже, між сторонами фактично існували правовідносини, які
виникли з договорів оренди майна.
Позивач просить визнати за ним право власності на частку у
розмірі 63,9% у спільному майні -адміністративному корпусі за
адресою м. Миколаїв, вул.Даля, 11.
В обгрунтування свої позовних вимог позивач посилається на
те, що у січні 1997 року він спочатку в усній формі, а в
подальшому і в письмовій звернувся до ДП "ЧСЗ" з пропозицією
шляхом сумісної діяльності провести реконструкцію будинку дитячого
садка № 4 по вул.Даля,11 з метою створення адміністративного
корпусу та його подальшої сумісної експлуатації з наступним
викупом ним частки належної ДП "ЧСЗ", на що отримав згоду
останнього.
Шляхом обміну листами, іншими документами та усними
домовленостями, у той же час була укладена двостороння угода про
сумісну діяльність відповідно, до якої підприємство зробило свій
внесок в вигляді будинку дитячого садка (ясел №4), а позивач
зобов'язався власними коштами зробити його реконструкцію,
створивши новий об'єкт -адміністративний корпус.
По закінченню часткової реконструкції будівлі ДП "ЧСЗ"
зобов'язалося передати частку свого майна позивачеві в оренду, про
що був укладений відповідний договір, а по закінченню
реконструкції, прийняв на себе обов'язок сприяти викупу останнім
своєї частки.
Свої зобов'язання позивач виконав - провів реконструкцію
будівлі.
Позивач стверджує, що адміністративний корпус створений в
результаті спільної діяльності є спільною власністю, частка
позивача у якому складає 63,9%.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Питання сумісної діяльності, в період виникнення спірних
правовідносин, були врегульовані главою 38 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно приписів статті 430 названого Кодексу по договору про
сумісну діяльність сторони зобов'язуються діяти сумісно для
досягнення спільної господарської мети.
Елементами договору про сумісну діяльність є: склад його
учасників, господарська мета, строк дії договору, об'єкт, права та
обов'язки сторін.
Названі елементи, фактично є суттєвими умовами договору.
Письмового договору про сумісну діяльність сторони не
укладали.
Відсутність письмового договору покладає на сторони обов'язок
доказування своїх доводів та заперечень сукупністю фактичних
даних, які можуть підтвердити наявність чи відсутність певних
обставин.
Відповідно до приписів ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як пояснив під час розгляду справи представник ЗАТ "МСЗ
"Наваль", договір про спільну діяльність сторони не укладали ні в
письмовій формі ні в усній, а відповідно і не погоджували питання
щодо створення нового об'єкту -адміністративної будівлі. Тобто, і
передачі позивачу у власність частки майна не відбулося, як і не
надавалось заводом погодження на продаж майна після проведення
реконструкції.
Оскільки сторонами не було укладено відповідну угоду в
письмовій формі, то суд не вважає, що позивачем доказані належними
засобами доказування вищеназвані вище обставини -існування
договірних відносин, що виникають з договору про сумісну
діяльність.
Посилання заявника, як на докази на платіжні доручення,
згідно яких було сплачено вартість будматеріалів; листи ДП "ЧСЗ",
в яких завод погодився на проведення позивачем капітального
ремонту приміщення; акт прийому-передачі спірного приміщення
дитячого садка №4 який датовано 1997 роком; лист №236 від
26.06.2002р., яким ніби то підтверджена сумісна власність, не
приймаються судом до уваги, оскільки не можуть бути такими
доказами.
Названі документи свідчать про певні дії, які були вчинені
позивачем, але ці дії ніяк не підтверджують факт набуття ним права
власності на частку у спірній будівлі.
Не підтверджено позивачем належними доказами також факт
ведення його учасниками спільних справ, що може вказувати на
існування між сторонами договору про сумісну діяльність.
Не надано також доказів існування спільної мети, на
досягнення якої повинні були бути направлені дії сторін -учасників
договору про спільну діяльність, або того, що спільна мета була
досягнута.
Недоречними є посилання позивача на договір оренди №785/6 від
01.01.1998р., оскільки цей договір регулював правовідносини, які
виникли між його учасниками саме з оренди нерухомого майна та не є
підставою для набуття права власності.
Названий договір не є предметом розгляду у цій справі.
Не є таким доказом і акт державної технічної комісії про
введення до експлуатації раніше побудованих об'єктів від
22.01.2003р., згідно якого були прийняті в експлуатацію
адміністративно-складські будівлі по вул.Даля, 11.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №68
від 23.01.2003р. було затверджено названий акт та доручено МБТI
внести зміни до технічної документації цієї будівлі.
Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
№2132 від 26.11.2004р. було оформлено право власності на нежитлову
будівлю та господарчі споруди по вул.Даля, 11 за ЗАТ
"Миколаївський суднобудівний завод "Наваль" та видано свідоцтво на
право власності.
В подальшому товариство "МСЗ "Наваль" в складі іншого майна
внесло спірну будівлю до статутного фонду ТОВ "Буг Білдінг", яке
також внесло цю будівлю, в якості внеску у статутний фонд ТОВ
"Техгазкомплект". Між тим, право власності на спірну нежитлову
будівлю не переоформлялось і за даними БТI вона знаходиться у
власності ЗАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Наваль".
Відповідно до положень статті 328 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право
власності набувається на підставах, що не заборонені законом,
зокрема із правочинів.
Частина 2 названої статті говорить, що право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із
закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
Стаття 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
регулює відносини які
виникають під час набуття права власності на новостворене майно.
Частина 2 названої статті передбачає, що право власності на
новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди
тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого
майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його
прийняття в експлуатацію.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону
підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту
державної реєстрації.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення
позовних вимог.
Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя К.Л.Василяка