16/267 Про розірвання договору оренди та відшкодування шкоди за втрачену вигоду - 23.03.2007 Прийняття

Рішення оголошується після перерви, оголошеної сторонам в судовому засіданні 19.03.2007 року на підставі ст. 77 ГПК України для підготовки повного тексту рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України, оскільки представники спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" заперечували проти оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Тимощенко О. М. прийняла справу до свого провадження згідно ухвали заступника господарського суду від 25 грудня 2006 року про зміну складу суду.

Суть справи: У вересні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" звернулося до суду із позовною заявою про розірвання договору від 01.12.2003 року та відшкодування шкоди.

26 грудня 2006 року відбулося судове засідання, на якому розглядалася позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" (03127, місто Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 100/2, р/р 2600613568 в АППБ "Аваль" м. Київ, код ЄДРПОУ 32460906, МФО 300335) про розірвання договору оренди № 1/12-0 від 01.12.2003 р. та стягнення з Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (36002, місто Полтава, вул.. Фрунзе, 153, р/р 260083000102000 в АТ "Банк Креді Ліоне Україна м. Полтава, МФО 300379, код ЄДРПОУ 20041662) суми 742400, 82 грн., в тому числі 187 052 грн. основного боргу по орендній платі, 17 059, 76 грн. пені, 2 817, 06 грн. 3% річних, 525 472 грн. не отриманого прибутку та зустрічна позовна заява Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (36002, місто Полтава, вул.. Фрунзе, 153, р/р 260083000102000 в АТ "Банк Креді Ліоне Україна м. Полтава, МФО 300379, код ЄДРПОУ 20041662) про визнання недійсним договору оренди № 1/12-о від 01. 12.2003 р.

Представниками відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що договір оренди №1/12-о від 01.12.2003 року є не укладеним.

Крім того, у судовому засіданні представниками відповідача були надані додаткові документи. У зв’язку з їх вивченням розгляд справи № 16/267 було відкладено на 08. 02. 2007 року.

У судовому засіданні 08.02.2007 року представником позивача зазначено, що по всупереч умовам договору від 01.12.2003 року СП "Полтавська нафтогазова компанія" не виконує зобов’язання щодо сплати щомісячної орендної плати.

Також, 08.02.2007 року відповідач заперечував проти позовних вимог викладених у первісному позові та подав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, а також зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди №1/12 від 01.12.2003 року. У зустрічному позові відповідач просить договір оренди від 01.12.2003 року №1/12-о, укладений між сторонами визнати недійсним.

Позивач заперечував проти вимог, викладених відповідачем у зустрічному позові. Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із необхідністю підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог. Ухвалою від 08.02.2007 року розгляд справи відкладено на 06.03.2007 року.

06.03. 2007 року представниками позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, на підставі ст. 22 ГПК України, у якій позивач просить стягнути із Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", 394104 грн. заборгованості по орендній платі, 17059, 76 грн. пені за прострочення платежу, 11823, 12 грн., 3% річних, 28217, 09 грн. неустойки та 525472 грн. упущеної вигоди. Дана заява судом прийнята.

Представником відповідача до суду подано та у судовому засіданні 06.03.2007 р. оголошено клопотання про проведення технічної експертизи документів з метою вирішення питання: чи відповідає дата, яка вказана у договорі оренди № 1/12-о від 01. 12. 2003 року фактичному часу його складання, а якщо ні, то складено цей документ раніше чи пізніше дати, яка в ньому зазначена.

Представники позивача заперечували проти проведення судової технічної експертизи документів, посилаючись на те, що вирішення даного питання належить до компетенції суду.

У зв’язку із поданням позивачем ТОВ "Склад РКД" заяви про збільшення позовних вимог та поданим представниками відповідача клопотання про проведення судової технічної експертизи документів у судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.03.2007 року для надання можливості відповідачу ознаймитись із заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, вивчивши підстави, на яких відповідач обґрунтовує необхідність проведення технічної судової експертизи документів, у судовому засіданні 19.03.2007 р. ухвалив відмовити відповідачеві у проведенні судової технічної експертизи документів, з огляду на те що, вирішення питання щодо часу укладення договору та відповідно необхідності його нотаріального посвідчення є компетенцією суду.

У судовому засіданні 19.03.2007 року представниками відповідача було подано заяву про збільшення та уточнення зустрічних позовних вимог, у якій з урахуванням доводів та міркувань зазначених у додаткових поясненнях відповідач просить визнати недійсним з 31.12.2004 року договір оренди резервуарів, складських і підсобних приміщень з наступним правом викупу від 30.12.1994 року укладений між СП "Полтавська газонафтова компанія" та ВАТ "Новосанжарська сільгоспхімія".

Крім того, у судовому засіданні представники відповідача наполягали на проведенні аналогічної технічної судової експертизи документів.

Суд відмовив у задоволенні повторно поданого клопотання про проведення технічної судової експертизи документів.

Суд також не приймає заяви позивача за зустрічним позовом про збільшення позовних про визнання недійсним з 31.12.2004 року договіру оренди резервуарів, складських і підсобних приміщень з наступним правом викупу від 30.12.1994 року укладений між СП "Полтавська газонафтова компанія" та ВАТ "Новосанжарська сільгоспхімія". Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшення позовних вимог не може бути пов"язане із пред"явленнням нових, додаткових вимог, які не були заявлені при подачі позову. (п.3.7 роз"яснення ВАСУ N 02-5/289 від 18.09.97 року із змінами, п.3 інформаційного листа ВГСУ 02.06.2006 N 01-8/1228 (v1228600-06) ).

У судовому засіданні представники відповідача підтримуючи позицію викладену у відзиві на позовну заяву, зустрічному позові та додаткових поясненнях, зазначали, що станом на 01.12.2003 року договору оренди №1/12-о не існувало, оскільки строк дії договору резервуарів, складських і підсобних приміщень з наступним правом викупу від 30.12.1994 року, укладеного між ВАТ "Новасанжарська сільгоспхімія" та СП "Полтавська газонафтова компанія" мав закінчуватися 30 грудня 2004 року, а тому його умови дійсні до 30.12.2004 року. Тому, відповідач вважає, що наявність договору від 30.12.1994 року виключає можливість врегулювання орендних правовідносин між Позивачем та СП "ПГНК" за допомогою договору від 01. 12. 2003 року.

Також відповідач вважає, що оскільки договір оренди № 1/12-о не було підписано у 2003 році, то до зазначеного договору, як до удаваної угоди, яка була укладена з метою приховання іншої угоди, повинні бути застосовані правила, що регулюють вимоги стосовно її форми та реєстрації, а також наслідки їх недодержання, тобто вимоги статей 209, 210, 793 та 794 ЦК України.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів наведених відповідачем, виходячи з того, що договір оренди № 1/12-о був укладений 01.12.2003 року та згідно із пунктом 1.2 договору оренди є новою редакцією договору оренди резервуарів від 30 грудня 1994 року.

Крім того представники позивача зазначили, що оскільки договір був укладений 01. 12.2003 року, то правовідносини між ТОВ "Склад РКД " та СП "Полтавська газонафтова компанія" виникли з моменту його підписання та відповідно мають регулюватися на підставі норм Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , а нормами Цивільного кодексу України (435-15) , однак лише, в частині підстав, порядку, наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.01.2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" та спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" було укладено договір оренди №1/12-о, за яким орендодавець (ТОВ "Склад РКД") передає, а орендар "СП "Полтавська газонафтова компанія") приймає у строкове платне користування майновий комплекс, розташований за адресою с. Руднівка Новосанжарського району Полтавської області, що є предметом договору оренди резервуарів від 30. 12. 1994 року.

Сторонами договором оренди резервуарів, складських та підсобних приміщень з наступним правом викупу від 30.12.1994 року були Новосанжарське районне державне та багатогалузеве підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Сільгоспхімія" (у подальшому ВАТ "Новосанжарська сільгоспхімія"), як орендодавець та Полтавська газонафтова компанія ( спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія") як орендар.

07.04.2003 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради було зареєстровано Установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД". Учасниками (засновниками) ТОВ "Склад РКД" є Відкрите акціонерне товариство "Новосанжарська сільгоспхімія" та Відкрите акціонерне товариство Хорольська "Сільгоспхімія". Згідно із пунктом 12 Установчого договору Учасником (засновником) ВАТ "Новосанжарська сільгоспхімія" до Статутного фонду Товариства було внесено майновий внесок у вигляді складського приміщення для зберігання рідкісних комплексних добрив (РКД) вартістю 339102 грн., що становить 39,144 статутного фонду товариства.

Передачу майна від ВАТ "Новасанжарська сільгоспхімія" до Статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" було здійснено на підставі Акту приймання-передачі основних засобів від 08. 04. 2003 року, складеним за формою № ОЗ-1.

Згідно із актом приймання-передачі від 08. 04. 2003 року ВАТ "Новосанжарська сільгоспхімія" (здавач) передає в експлуатацію ТОВ "Склад РКД" (одержувач) будівлю, 1982 року побудови та 5 ємкостей 40003, що введені в експлуатацію 01. 01. 1982 року.

Представники відповідача, заперечували проти зазначеного документу, пояснивши, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" не містять чіткого переліку майна і не можуть бути доказами, які б беззаперечно підтверджували право власності позивача на це майно та посилаючись на рішення Господарського суду Полтавської області від 22. 07. 2004 року по справі № 12/146. Суд вважає, що Установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" та Акт приймання-передачі основних засобів від 08. 04. 2003 року є належними доказами по справі, що підтверджують перехід права власності до позивача. У зв’язку із цим не можуть бути взяті до уваги посилання представників відповідача на те, що позивач не є власником майна.

Натомість, рішенням Господарського суду Полтавської області, було встановлено, що згідно акту приймання передачі основних засобів від 08.04.2003 року, позивачеві були передані лише будівля (інв. № 153) та ємкості (інв. № 153/1, 153/2, 153/3, 153/4, 153/5).

Як видно із пункту 1.2 договору оренди резервуарів, складських та підсобних приміщень з наступним правом викупу від 30.12.1994 року орендодавцеві у користування надаються 6 резервуарів 153, 134, 377, 509, 510, 580, придатних до використання для збереження нафтопродуктів.

Суд вважає, що окрім укладеного між сторонами договору оренди №1/12-о від 01.12. 2003 року підтвердженням існування відносин оренди є висновки експертизи від 09.02.2006 року щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності суб’єкта господарювання його експлуатувати, що проведена ДП "Полтавський експертно-технічний центр". Предметом експертизи, згідно із даними висновками №53.09.РВС.0021.06, №53.09.РВС.0020.06, № 53.09.РВС.0019.06, № 53.09.РВС.0018.06, № 53.09.РВС.0015.06 є відповідно резервуари під інвентаризаційними № 134, 377, 580, 510, 509, що орендує СП "Полтавська газонафтова компанія" у ТОВ "Склад РКД".

Таким чином, суд дійшов висновку, що об’єктом договору оренди №1/12-о від 01. 12. 2003 року є майновий комплекс у с. Руднівка Новосанжарського району Полтавської області, а саме, 5 резервуарів для зберігання вуглеводнів та будівля (складське приміщення), що відповідає пункту 1.2 спірного договору, відповідно до якого зазначений договір є новою редакцією договору оренди резервуарів від 30. 12. 1994 року.

Не можуть також бути взяті судом до уваги посилання відповідача на неукладеність договору оренди від 01. 12. 2003 року у зв’язку із відсутністю документу, що визначав би склад та вартість майнового комплексу.

Неукладеним, згідно із частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України є договір, який не відбувся.

Як вбачається із тексту договору сторонами при укладенні договору оренди №1/12-о було погоджено усі істотні умови договору оренди, в тому числі умови щодо об’єкту орендованого майна. Тому, суд вважає, що договір оренди було укладено 01.12.2003 року, згідно із ч.1. ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, та на підставі п. 9.1 Договору оренди, цей договір набирає чинності з 01.12.2003 року, за виключенням пунктів 10. 3 та 10. 4 даного Договору, які набирають чинності з 01.11.2004 року.

Суд, встановивши, що у договорі погоджено усі його істотні умови, передбачені статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", виходив також з того, що між сторонами фактично існували орендні правовідносини.

Такий висновок суду підтверджується банківською випискою з особового рахунку № 2600613568 від 24 жовтня 2004 року, відповідно до якої відповідачем на рахунок позивача були перераховані кошти по договору оренди № 1/12-о за оренду резервуарів у грудні 2003 року та за період січень-жовтень 2004 року.

У додаткових поясненнях до відзиву на позовну СП "Полтавська газонафтова компанія" зазначала, що між позивачем та відповідачем мали місце щомісячні угоди на оренду резервуарів.

Але доказів, які б підтверджували дане твердження відповідачем не було надано до суду.

Суд вважає, такі доводи неприйнятними, оскільки мали місце правовідносини за договором оренди, який відповідно до п. 9.1 набирає чинності з 01.12.2003 року та діє до 01.01.2006 року, та відповідно на виконання пункту 3.1 Договору здійснювалася щомісячна орендна плата.

Відповідач також, вимагаючи визнати договір недійсним у своїй зустрічній позовній заяві зазначає, що договір оренди від 01.12.2003 року №1/12-о є нікчемним, оскільки укладений без дотримання вимог Цивільного кодексу України (435-15) щодо нотаріального посвідчення та реєстрації даного правочину.

Як встановлено судом, відносини між сторонами за договором виникли саме з моменту його підписання, тобто 01. 12. 2003 року.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01. 2003 року, Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, форма та зміст договору оренди визначалися, згідно із діючим на момент укладення договору законодавством.

Статтею 257 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) також не передбачено обов’язку сторін нотаріально посвідчувати договір оренди майна.

У зв’язку із викладеним суд вважає, що посилання позивача на застосування норм, що діяли на час укладення договору, тобто до 1 січня 2004 року є обґрунтованим.

Отже, вимоги щодо визнання недійсним договору оренди від 01.12.2003 року викладені у зустрічній позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що правовідносини між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) щодо оренди резервуарів виникли з моменту підписання договору оренди №1/12-о від 01.12.2003 року, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, відповідач не заперечував використання ним майна, фактично переданого позивачем у орендне користування. Відповідач здійснював сплату за орендоване майно протягом 27 місяців.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору оренди №1/12-о від 01.12.2003 року та стягнення заборгованості підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У п. 12.5 Договору встановлено, що у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за три місяці до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Пункт 9.1 Договору передбачає, що цей договір набирає чинності з 01.12.2003 року та діє до 01.01.2006 року, за виключенням пунктів 10.3 та 10. 4 даного договору.

Таким чином, у випадку відсутності повідомлень про зміну або розірвання договору №1/12-о за три місяці до його закінчення, його умови залишаються чинним для орендодавця ТОВ "Склад РКД" та орендаря СП "Полтавська газонафтова компанія".

Суд, всебічно дослідивши докази надані сторонами по справі, вважає, що лист, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" повідомляє про розірвання договору оренди з 01.03 2006 року не може бути належним доказом по справі.

Договір оренди, виходячи із положень п. 9. 1. та 12. 5 Договору був продовжений з 01.01.2006 року, тобто повідомлень про його зміну чи розірвання орендарем не надавалося.

Крім того, позивач неодноразово зазначав, що не був повідомлений про проведення експертизи резервуарів, а також про розірвання договору оренди від 01. 03. 2006 року.

Враховуючи вимоги статті 764 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а також п. 4 та 10 Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) суд вважає, що відповідач, фактично продовжуючи користування майном, зобов’язаний відшкодувати шкоду завдану несплатою орендної плати.

Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування шкоди. При цьому під збитками дана стаття розуміє реальні збитки, а також упущена вигода –доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Частиною 2 статті 625 України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 10.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати орендної плати Орендар сплачує Орендареві неустойку у розмірі подвійної облікової вартості майна за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тому, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача викладені у заяві про збільшення позовних вимог щодо сплати неустойки у розмірі 28217, 09 грн. за період з 1 вересня 2006 року по 1 березня 2007 року та сплати пені у розмірі 17 059 грн. за період з 1 березня 2006 року по 1 вересня 2006 року, оскільки неустойка є пенею.

Також суд не задовільняє вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвокатів в сумі 50000 грн., оскільки суду не подано доказів понесення таких витрат позивачем ( не подано доказів сплати вказаної суми на оплату послуг адвоката).

На підставі ч. 1 та 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, що передбачають розірвання договору та відшкодування збитків та моральної шкоди, як наслідки порушення зобов’язання, враховуючи вищевикладене, а також керуючись ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди від 01.12.2003 року № 1/12-о, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" (03127, місто Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 100/2, р/р 2600613568 в АППБ "Аваль" м. Київ, код ЄДРПОУ 32460906, МФО 300335) та спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" (36002, місто Полтава, вул.. Фрунзе, 153, р/р 260083000102000 в АТ "Банк Креді Ліоне Україна м. Полтава, МФО 300379, код ЄДРПОУ 20041662).

3. Стягнути із спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (36002, місто Полтава, вул. Фрунзе, 153, р/р 260083000102000 в АТ "Банк Креді Ліоне Україна м. Полтава, МФО 300379, код ЄДРПОУ 20041662) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" (03127, місто Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 100/2, р/р 2600613568 в АППБ "Аваль" м. Київ, код ЄДРПОУ 32460906, МФО 300335) заборгованість по орендній платі у розмірі 394104,00 грн., пеню у розмірі 17059, 76 грн., три відсотки річних за період прострочення платежу у розмірі 11823, 12 грн., упущену вигоду у розмірі 525472,00 грн., 118 грн. судових витрат та 9569,59 грн. витрат по сплаті державного мита.