ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р I Ш Е Н Н Я
"23" березня 2007 р. Справа № 15/019-07
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої
О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес",
м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора", Київська
обл., м. Вишневе
про стягнення 48450 грн.
за участю представників:
від позивача: Орез В.П. (дов. № 12 від 06.10.2006 р.);
від відповідача: Гордилюк В.М. (дов. від 26.02.2007 р.);
У судовому засіданні 27.02.2007 р. було оголошено перерву до
16.03.2007 р., у судовому засіданні 16.03.2007 р. було оголошено
перерву до 23.03.2007 р.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес"(далі-позивач)
звернулося в господарський суд Київської області з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"(далі-відповідач)
про стягнення 48450 грн., які набуті відповідачем без достатніх
правових підстав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що підписавши
01.07.2006 р. договір № 291 про надання маркетингових послуг і
послуг мерчендайзинга, позивач та відповідач не досягли згоди з
усіх істотних умов договору, отже зазначений договір є неукладеним
(таким, що не відбувся), а тому відповідач на підставі ст. 1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
повинен повернути позивачеві 48450 грн., які
останній перерахував відповідачеві як аванс за договором № 291.
14.03.2007 р. до господарського суду від відповідача надійшов
відзив № 72 від 13.03.2007 р. на позовну заяву, в якому відповідач
просить суд у позові відмовити повністю, оскільки усі істотні
умови договору (предмет, ціна, строк дії), визначені ч. 3 ст. 180
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, були погоджені
сторонами при укладенні договору № 291 про надання маркетингових
послуг і послуг мерчендайзинга, а саме: умови, які є предметом
договору (найменування послуг, які мають бути надані), передбачені
підпунктами 1.2.1-1.2.8 пункту 1.2 договору; сторонами в розділі 4
"Вартість послуг та порядок розрахунків"договору за взаємною
домовленістю було визначено вартість послуг (ціна договору); в
пункті 8.3 договору вказано строк його дії - з моменту підписання
і до 31 грудня 2006 року.
Представник позивача в судових засіданнях 27.02.2007 р.,
16.03.2007 р. та 23.03.2007 р. підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судових засіданнях 27.02.2007 р.,
16.03.2007 р. та 23.03.2007 р. заперечував проти позову з підстав,
викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у
сукупності, судом встановлено наступне.
01.07.2006 р. ТОВ "Форес"(позивач) та ТОВ "Фора"(відповідач)
намагалися укласти договір № 291 про надання маркетингових послуг
та послуг мерчендайзинга, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ
"Фора"(Виконавець) зобов'язується надавати маркетингові послуги та
послуги мерчендайзинга, а ТОВ "Форес"(Замовник) зобов'язується
прийняти та оплатити належним чином надані послуги.
Після підписання зазначеного договору ТОВ "Фора"направило ТОВ
"Форес"рахунок-фактуру № ЦО-0000431 від 07.07.2006 р. з
пропозицією сплатити 48450 грн. за мерчендайзингові послуги.
Позивач перерахував відповідачу 48450 грн., що підтверджується
платіжним дорученням № 788 від 21.07.2006 р. на суму 10000 грн. та
платіжним дорученням № 863 від 07.08.2006 р. на суму 38450 грн., з
призначеннями платежу: "часткова сплата за мерчендайзинг згідно з
рахунком № 431 від 07.07.2006 р.".
27.09.2006 р. ТОВ "Форес"направило ТОВ "Фора"лист № 203/06 з
вимогою повернути аванс у сумі 48450 грн., посилаючись на те, що
договір № 291 не містить усіх істотних умов та те, що сторони не
дійшли згоди з таких питань як вид, перелік, зміст, обсяг, порядок
надання мерчендайзингових послуг, за які було перераховано 48450
грн. Зазначений лист відповідач отримав 02.10.2006 р., що
підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відповідь на лист позивачу не надав, кошти у сумі 48450
грн. позивачу не повернув.
Як вбачається з умов договору № 291, пунктом 1.2 передбачено,
що Виконавець надає Замовнику послуги, передбачені підпунктами
1.2.1.- 1.2.8., при цьому в даному пункті зазначено, що комплекс
заходів визначається Замовником. Відповідно до п. 2.2 договору
надання послуг здійснюється згідно з планом (-ами) - схемою
(-ами), на яких в обов'язковому порядку вказується схема
(зображення) місць, де буде розміщуватися продукція; у випадку
відсутності таких планів-схем, Виконавець розміщує продукцію за
усним узгодженням з Замовником. Пунктом 2.3 договору передбачено,
що Виконавець надає маркетингові послуги та послуги з
мерчендайзингу у строгій відповідності з умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося
представниками сторін, плани-схеми, на яких відповідно до п. 2.2
договору в обов'язковому порядку мало бути вказано схему
(зображення) місць, де повинна розміщуватися продукція позивача,
сторонами складено не було, усного узгодження щодо розміщення
продукції сторони також не досягли.
З розділу 1 договору (Предмет договору), підпунктами
1.2.1-1.2.8 якого перелічені послуги, які Виконавець мав надавати
Замовнику, взагалі не вбачається стосовно якої продукції, групи
яких товарів позивача мають надаватися послуги, яку інформацію про
товари відповідач повинен розміщати та які акції проводити, а отже
сторонами не визначено змісту та обсягу послуг, які повинні
надаватися за договором № 291.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за
завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка
споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної
діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві
зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, підписавши 01.07.2006 р. договір № 291 про
надання маркетингових послуг та послуг мерчендайзинга, сторони не
визначили конкретного комплексу заходів по наданню послуг,
передбаченого пунктом 1.2. договору, про що свідчить відсутність
жодних узгоджень щодо одержання конкретних послуг із переліку, що
міститься у договорі. Отже, сторонами не конкретизовано змісту
послуг, які мають надаватися відповідачем та споживатися позивачем
в процесі вчинення останнім певної дії або здійснення певної
діяльності.
Як вбачається з умов договору № 291, у розділі 4 сторони мали
визначити вартість послуг та порядок розрахунків.
Згідно з п. 4.1.1 договору за надання послуг, обумовлених п.
1.2.1 договору Замовник сплачує Виконавцю __% від суми сплаченої
Виконавцю за поставлену продукцію. При цьому розмір цих відсотків
сторонами у договорі зазначений не був.
Відповідно до п. 4.1.2 договору вартість послуг, обумовлених
п. 1.2.2 договору, визначається сторонами в залежності від
узгоджених необхідних заходів; сторони підписують окрему додаткову
угоду, в якій обумовлюється комплекс необхідних заходів і вартість
послуг. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не узгоджено
комплексу необхідних заходів та відповідно вартості послуг.
Згідно з п. 4.1.3 договору вартість послуг, обумовлених п.
1.2.3 договору, складає __% від фактично перерахованих Виконавцем
грошових коштів на рахунок Замовника за звітний період за
поставлений Замовником відповідно до договору № ___ від "__"______
року товар. При цьому, номер та дата договору зазначені не були,
тобто не визначено виходячи з якого саме договору мали бути
здійснені розрахунки. Розмір відсотків сторонами також не
визначено.
Відповідно до п. 4.1.8 договору вартість послуг, обумовлених
п. 1.2.8 договору, визначається сторонами у додаткових угодах в
залежності від кількості, тривалості і змісту здійснюваних
заходів. Додаткові угоди, якими сторони мали узгодити кількість,
тривалість і зміст здійснюваних заходів а також вартість послуг,
сторонами не укладені.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі
досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами
договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом
як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також
усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути
досягнуто згоди.
Частиною 2 статті 9 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових
відносин у сфері господарювання.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
господарський договір вважається укладеним, якщо між
сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди
щодо усіх його істотних умов. Iстотними є умови, визнані такими за
законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови,
щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у
будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3
ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
).
Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
умови про
предмет у господарському договорі повинні визначати найменування
(номенклатура, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг),
а також вимоги до їх якості.
Як вбачається з вищевикладеного, в договорі № 291 від
01.07.2006 р. взагалі не визначено предмету договору, тобто
змісту, асортименту, кількості послуг, які мають надаватися
відповідачем та споживатися позивачем, та ціни договору. Крім
того, пунктами 4.1.5, 4.1.7 Договору сторони передбачили
необхідність домовленості між ними стосовно графіку участі і
розміру мінімального інформаційного блоку, розміру та кількості
додаткового обладнання, проте згоди щодо наведених умов також не
дійшли, про що свідчить відсутність графіку та додаткової угоди.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що сторонами не було
досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме щодо предмету
та ціни договору, а також умов щодо яких за заявою сторін мало
бути досягнуто згоди, отже зазначений договір є неукладеним.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
у разі якщо
сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського
договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не
відбувся).
За таких обставин відповідач без достатніх правових підстав
набув грошові кошти у сумі 48450 грн.
Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання
господарського договору, який не відбувся, правові наслідки таких
дій визначаються нормами Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(ч.
8 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
).
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана
повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли
підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, оскільки грошові кошти у сумі 48450 грн. набуті
відповідачем без достатніх правових підстав, то вимога позивача
про стягнення з ТОВ "Фора" 48450 грн., є обгрунтованою та такою,
що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витати
покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 44 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за
проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,
витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у
місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших
витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату
послуг адвоката Орез В.П. (свідоцтво про право на заняття
адвокатською діяльністю № 1351, видане на підставі рішення
Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
№ 26/110 від 29.04.2005 р.) у сумі 2000 грн. 26.09.2006 р. між
позивачем (Клієнт) та адвокатом Орез В.П. (Адвокат) був укладений
договір № 3 на надання юридичної допомоги. Відповідно до умов
зазначеного договору Адвокат зобов'язується здійснити
представництво інтересів Клієнта в господарському суді у справі за
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" про
стягнення 48450 грн. Згідно з умовами вказаного Договору для
виконання робіт, передбачених умовами цього Договору, Адвокат в
інтересах Клієнта самостійно визначає форми та методи роботи
відповідно до діючого законодавства України, а також професійних
навичок та знаннями.
Подана до суду позовна заява від 15.01.2007 р. підписана
представником позивача адвокатом Орез В.П. В судових засіданнях
був присутній адвокат Орез В.П.
Згідно з п. 4.1 Договору № 3 від 26.09.2006 р. вартість
допомоги складається із оплати за ведення справи (представництво в
судах) та становить 2000 грн. Пунктом 4.2. Договору № 3 від
26.09.2006 р. встановлено, що оплата за ведення справи
здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий
рахунок або готівкою Адвокату при підписанні вказаного Договору.
За юридичні послуги, позивач сплатив адвокату 2000 грн., що
підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 22
від 26.09.2006 р., на якій підставою для сплати вказано: "Договір
№ 3 від 26.09.2006 р.".
Приймаючи до уваги, що статус особи, яка представляла
інтереси позивача при розгляді даної справи, відповідає вимогам
ст. 2 Закону України "Про адвокатуру"та ( 2887-12 ) (2887-12)
враховуючи, що
витрати на оплату послуг адвоката є співрозмірними враховуючи суму
позову, на підставі викладеного та відповідно до ст. 49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати на оплату послуг адвоката також
покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"
(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул.
Промислова, 5, код 32294897) на користь товариства з обмеженою
відповідальністю "Форес" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 9, код
22467767) 48450,00 грн. (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят
грн. 00коп.) набутих без достатніх правових підстав, 484,50 грн.
(чотириста вісімдесят чотири грн. 50коп.) державного мита, 118,00
грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного
мита, 2000,00 грн. (дві тисячи грн. 00коп.) витрат на оплату
послуг адвоката.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Рішення підписане 04.04.2007 р.