ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
22.03.2007р. Справа № 17/343
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого
судді Ушак I.Г. у відкритому судовому засіданні справу за участю
представників:
позивача - Мочар I.I., представник за довіреністю;
відповідача -Олашин О.А., представник за довіреністю
розглянув справу за позовом відкритого акціонерного
товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг
Закарпатської філії ВАТ "Укртелеком", м. Ужгород до відкритого
акціонерного товариства машинобудівний завод "Тиса" про стягнення
заборгованості на суму 12 252, 70 грн., в т.ч. пені на суму 302,
04 грн.
Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами з урахуванням
додаткових письмових пояснень від 13.03.2007р., оскільки вважає,
що відповідач на порушення умов договору від 01.01.2004р. №
0448-04 "Про надання послуг бізнес-мережі Утел" та додаткових до
цього договору угод № 4 від 1.02.05 "Про надання послуг найвищої
якості", № 6 від 6.02.2006р. "Про надання послуг некомутованого
доступу до мережі Iнтернет" за період з 01.01.2006р. по
30.11.2006р. не оплатив вартість телекомунікаційних послуг наданих
за номером 66-08-18 (в т. ч. послуг доступу до мережі Iнтернет за
допомогою ADSL-обладнання згідно тарифного плану "Безлімітний
вхідний 128" (вартістю щомісячної абонентської плати 889,00 грн.),
доступу до користування міським, міжміським та міжнародним
зв'язком по телефону (вартістю щомісячної абонентської плати 15,00
грн.), користування електронною поштовою скринькою (вартістю 8,33
грн.).
За наведених обставин виникла заборгованість відповідача
перед позивачем на суму, що є предметом спору в частині основного
боргу. Представник позивача у ході судового розгляду, наполягає на
задоволенні позовних вимог, посилаючись на документи долучені до
матеріалів справи.
Відповідач письмовим відзивом заперечує проти позову,
посилаючись, зокрема, на те, що телекомунікаційні послуги за
телефонним номером 66-08-18 йому не надавалися з вини позивача,
оскільки останній заблокував даний номер, таким чином
односторонньо всупереч договірних умов, без узгодження із
споживачем -відповідачем у справі - припинивши надання будь-яких
послуг за даним номером з лютого 2006 р. Послуги зв'язку, в тому
числі і послуги Iнтернет з посекундною тарифікацією, що були
надані позивачем, оплачені згідно виставлених рахунків включно по
31.01.2007року.
У зв'язку з наведеним та з огляду на те, що позивач не
долучив до матеріалів справи доказів надання послуг за номером
66-08-18 на протязі спірного періоду, починаючи з лютого 2006р.,
представник відповідача у ході судового розгляду наполягає на
відмові у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 14.03.2007р. до 22.03.2007р.
оголошувалася перерва для вивчення судом поданих сторонами
документів та винесення рішення по справі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у
задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли та
грунтуються на укладеному 01.02.2004р. ЗАТ"Утел", правонаступником
якого є позивач у справі, та ВАТ "Машинобудівний завод
"Тиса" -відповідачем у справі - договорі № 0448-04 "Про надання
послуг бізнес-мережі Утел" (далі - Договір від 01.02.04р.) та
додаткових до цього договору угодах (№ 5 від 3.02.05 "Про надання
послуг цифрового комутованого зв'язку ISDN", № 7 від 3.02.06 "Про
надання послуг найвищої якості", № 6 від 06.02.2006р. "Про надання
послуг некомутованого доступу до мережі Iнтернет", далі -угоди №№
5, 7, 6) укладених позивачем та відповідачем щодо організації
лінії зв'язку з наданням послуг найвищої якості та послуг доступу
до мережі Iнтернет за номером 660818.
При цьому, доступ до мережі Iнтернет за допомогою
ISDN-обладнання (згідно угоди № 5) передбачався із застосуванням
посекундної плати (0,00115 грн. та 0,00066 грн. відповідно у
робочі дні з 8-00 до 20-00 та з 20-00 до 8-00 у робочі дні, а
також цілодобово у вихідні та святкові дні), за допомогою
ADSL-обладнання (згідно угоди № 6) -згідно тарифного плану
"Безлімітний вхідний 128" зі щомісячною абонентською платою 889,
00 грн.
Матеріалами справи доведено та визнано відповідачем, що у
період з 08.02.2005р. по 08.02.2006р. позивач забезпечував доступ
відповідача до мережі Iнтернет за допомогою ISDN-обладнання (акт №
1 від 8.02.05 про встановлення обладнання, акт № 3 від
02.02.2006р., підписаний відповідачем 8.02.06, про вилучення
обладнання -арк. справи 53, 54 на звороті) із посекундною
тарифікацією. Наведене відображено у поданих позивачем рахунках
(арк. справи 28, 29), зокрема, за частину спірного у даній справі
періоду -за січень, лютий 2006 року -та у розшифровці розмов за
номером 660818 за цей же період (арк. справи 79-81). Відповідачем
подано суду платіжне доручення від 9.02.07 про оплату суми 3494,03
грн. згідно рахунку від 31.01.2007р., що є доказом оплати
заборгованості перед позивачем станом на 1.01.07, тобто включно зі
спірним періодом, та що не спростовано останнім.
Вимоги ж позивача в іншій частині за період з 7.02.06 по
30.11.06 в частині оплати послуг доступу відповідача до мережі
Iнтернет за допомогою ADSL-обладнання (акт № 2 про встановлення
обладнання підписаний сторонами 8.02.06, акт здачі-приймання
виконаних робіт від 7.02.06) не доведені належним чином позивачем,
заперечуються відповідачем, тому також не підлягають задоволенню
судом.
При цьому, суд виходив з того, що зазначені акти самі по собі
не є доказами, власне, надання послуг доступу до мережі Iнтернет
за допомогою ADSL-обладнання. Подані позивачем рахунки за спірний
період (арк. справи 19-29) також не свідчать про надання послуг
відповідачеві. Зазначені документи - акти та рахунки - не є
первинними документами бухгалтерського обліку за змістом ст. 9
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, які б із юридичною достовірністю свідчили про
здійснення позивачем господарських операцій, у даному випадку, про
надання послуг.
Таким чином, позивач не довів належними та допустимими
доказами факту надання послуг відповідачеві, тому відсутні
підстави вважати, що в останнього виникли зобов'язання по оплаті
вартості цих послуг, невиконання яких спричинило подання даного
позову, а відтак - у задоволенні позовних вимог належить
відмовити.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати за розгляд справи судом
покладаються на позивача.
З огляду на викладене, керуючись Законами України "Про
телекомунікації" ( 1280-15 ) (1280-15)
, "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, ст.ст. 4-3, 33, 43,
44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя Ушак I.Г.