580/191/21 Про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення особи з посади в органах державної податкової,служби, поновлення на посаді та стягнення коштів - 07.07.2022 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року (головуючий суддя - Рідзель О.А.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (судді-доповідач - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області від 15 жовтня 2020 року №266-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити позивача на посаді начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2020 року до часу прийняття рішення у справі та судові витрати.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не дотримався законодавчої процедури звільнення під час реорганізації податкового органу, оскільки допустив підміну понять "реорганізація" та "зміна істотних умов праці", що має різні наслідки. Позивач вказує, що очолюване ним Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування реорганізоване в Управління податкового аудиту, що відповідає останньому за функціональними повноваженнями. Крім того, позивач зазначає, що у новоствореному управлінні йому запропоновано посаду заступника начальника відділу, яка є на 3 позиції нижчою посади начальника Управління, яку займав позивач, що не відповідає його кваліфікаційному рівню, та на яку він не міг погодитись. При цьому, рівнозначна посада начальника Управління була вакантною та позивачу не пропонувалась всупереч вимогам трудового законодавства та Закону України "Про державну службу".

IІ.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. ОСОБА_1 20 лютого 2018 року прийняв присягу державного службовця, з цього часу працював на різних посадах в органах податкової служби.

4. 28 серпня 2019 року наказом №10-о ОСОБА_1 з 29 серпня 2019 року призначено на посаду начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області та присвоєно 9 ранг державного службовця.

5. 17 вересня 2020 року позивачу вручено повідомлення про зміну істотних умов державної служби, яким запропоновано переведення його на посаду заступника начальника відділу позапланових перевірок з інших податків Управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області.

6. 15 жовтня 2020 року наказом №266-о "Про звільнення ОСОБА_1 " припинено державну службу та звільнено позивача з 16 жовтня 2020 року з посади начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області, внаслідок незгоди на проходження державної служби у зв`язку зі зміною істотних умов державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".

7. Вважаючи своє звільнення безпідставним та дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, залишеного без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позовні вимоги задоволено.

8.1. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області від 15 жовтня 2020 року №266-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

8.2. Поновлено позивача з 16 жовтня 2020 року на посаді начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) або на рівнозначну посаду.

8.3. Стягнуто з ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2020 року до 03 червня 2021 року в сумі 131457,58 грн. (сто тридцять одна тисяча чотириста п`ятдесят сім гривень 58 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

8.4. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за 1 місяць.

9. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у спірних правовідносинах має місце реорганізація Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області. Тому, на роботодавця покладається обов`язок щодо з`ясування можливості подальшого працевлаштування позивача. У свою чергу, відповідач не запропонував ОСОБА_1 всі наявні вакантні посади, які існували в державному органі на момент його звільнення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

10. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Черкаській області звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за вказаною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (15-2017-п) "Питання оплати праці працівників державних органів (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) разом із реалізацією на практиці норм пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), що стосуються припинення державної служби у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку зі зміною її істотних умов (у відповідності до статті 43 "Про державну службу", яка діяла у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) та обов`язку роботодавця пропонувати при звільненні рівнозначні посади в частині визначення того, які саме посади державної служби є рівнозначними.

13. До касаційної скарги відповідачем подано клопотання про заміну відповідача його процесуальним правонаступником. У клопотанні відповідач просив замінити ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на ГУ ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44131663).

14. Також представником відповідача були надіслані додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких вказано, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №816/979/17, оскільки у цій справі досліджувались обставини, які підлягали регулюванню Законом України "Про державну службу" у іншій редакції.

15. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу залишити без задоволення.

16. У відзиві наголошено, що звільнення із державної служби з підстав реорганізації державного органу допускається та є правомірним лише у випадку, коли неможливо запропонувати особі іншу рівноцінну посаду або перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (посаду державної служби) у цьому державному органі, що не було виконано роботодавцем.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII (889-19) ).

19. Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

20. Статтею 43 Закону передбачено, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов`язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

21. Пунктом 6 частини першої статті 83 Закону №889-VIII передбачено, що державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).

22. Відповідно до статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення може бути нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.

За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов`язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах цієї скарги.

26. Предметом спору у справі, що розглядається, є звільнення державного службовця із посади начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області. Підстава звільнення - пункт 6 частини першої статі 83 Закону №889-VIII (889-19) , а саме - у зв`язку із зміною істотних умов державної служби.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області від 01 вересня 2020 року №1110 введено в дію організаційну структуру та штатний розпис ГУ ДПС у Черкаській області, яким затверджено структуру та штатну чисельність і, зокрема, ліквідовано Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування, а створено Управління податкового аудиту.

28. Також судами встановлено, що на Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області покладені завдання та функції, які були віднесені до завдань та функцій очолюваного позивачем Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Окрім того, у новоствореному управлінні збільшилось кількість відділів.

29. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що фактично відбулася не зміна істотних умов праці, а реорганізація територіального органу ГУ ДПС у Черкаській області.

30. Спірні правовідносини виникли 17 вересня 2020 року.

31. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин норми КЗпП України (322-08) та дійшли висновку про порушення процедури звільнення ОСОБА_1 . Із вказаним висновком колегія суддів Верховного Суду не погоджується з огляду на наступне.

32. З метою визначення норм права, які на момент виникнення спірних правовідносин підлягали застосуванню до процедури звільнення державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу, слід провести ретроспективний та системний аналіз відповідних положень Закону № 889-VIII (889-19) у взаємозв`язку з нормами КЗпП України (322-08) .

33. У первинній редакції, чинній до 25 вересня 2019 року, пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII передбачав, що однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

34. Також було визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

35. Підпунктом 53 пункту 6 розділу I Закону №117-IX (117-20) , що набрав чинності з 25 вересня 2019 року та діяв на момент виникнення спірних правовідносин, до статті 87 Закону №889-VIII були внесені зміни, які, зокрема, встановлювали такі підстави для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення:

-скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

-ліквідація державного органу.

36. Законом №117-IX (117-20) були також виключені положення абзаців першого і другого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, які стосувалися застосування законодавства про працю та допускали звільнення з підстави реорганізації або ліквідації державного органу лише в разі неможливості переведення державного службовця на іншу посаду чи його відмови від такого переведення.

37. Таким чином, ретроспективний аналіз положень Закону № 889-VIII (889-19) дає підстави для висновку, що стаття 87 цього Закону до набрання чинності Законом № 117-IX (117-20) (до 25 вересня 2019) визначала як підставу для звільнення державного службовця (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу), так і особливості її застосування (у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі) поряд із прямою вказівкою на застосування загальної процедури вивільнення працівників, установленої законодавством про працю.

38. Після внесених Законом № 117-IX (117-20) змін до статті 87 Закону № 889-VIII підстава звільнення державних службовців, раніше визначена пунктом 1 частини першої цієї статті, була розділена окремо на випадки скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу (пункт 1 частини першої) та ліквідації державного органу (пункт 1-1 частини першої). У частині процедури звільнення з цих підстав стаття 87 Закону № 889-VIII містила єдину норму про можливість видання наказу про звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки державного службовця із зазначенням датою звільнення першого робочого дня останнього (частина п`ята).

39. Наступні зміни до статті 87 Закону № 889-VIII внесені згідно із Законами України від 14 січня 2020 року № 440-IX (440-20) та від 23 лютого 2021 року № 1285-IX (1285-20) , якими законодавець урегулював особливості процедури звільнення державних службовців на підставі пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, зокрема, в частині строку попередження про наступне звільнення, пропозиції посад державної служби та визначення випадків застосування законодавства про працю.

40. Слід зауважити, що стаття 87 Закону № 889-VIII в редакції Закону України від 23 лютого 2021 року № 1285-IX (1285-20) набрала чинності 06 березня 2021 року.

41. Натомість оскаржуваний наказ про звільнення позивача датований 15 жовтня 2020 року.

42. Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати приписи статті 87 Закону № 889-VIII в редакції Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX (440-20) .

43. Слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року № 440-IX (440-20) , частину третю статті 87 доповнено новим абзацом першим такого змісту: "3. Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".

44. При цьому, вжите у частині третій статті 87 Закону № 889-VIII слово "може", означає, що на суб`єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов`язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. За вказаною нормою цього закону вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

45. У позивача відсутнє обґрунтування позовних вимог іншими нормами спеціальних законів.

46. Аналогічна правова позиція щодо розуміння/тлумачення частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, у редакції, яка діяла станом на момент початку процедури звільнення позивача у цій справі, міститься у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 480/4055/20, від 21 грудня 2021 року у справі №200/7446/20-а, від 29 листопада 2021 року у справі №640/19610/20, від 20 квітня 2022 року у справі №400/2034/21.

47. Таким чином, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент звільнення позивача із займаної посади врегульована положеннями Закону № 889-VIII (889-19) .

48. Враховуючи положення Закону № 889-VIII (889-19) , яким визначалася підстава припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент прийняття оспорюваного наказу, Верховний Суд констатує, що суб`єкт призначення не зобов`язаний був пропонувати ОСОБА_1 іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої - іншу роботу (посаду державної служби) у цьому державному органі. При цьому, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин в цій частині положень КЗпП України (322-08) , оскільки це питання було врегульовано законодавцем, який вніс зміни до профільного Закону № 889-VIII (889-19) , шляхом виключення з попередньої редакції речення, яке означало наявність обов`язку суб`єкта призначення виконати такий обов`язок.

49. Таким чином, враховуючи встановлені у цій справі фактичні обставини та приписи законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про неправильне формулювання роботодавцем підстави звільнення ОСОБА_1, однак, дотримання процедури звільнення.

50. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну відповідача у цій справі. У клопотанні відповідач просить змінити відповідача - з ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на процесуального правонаступника - ГУ ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44131663).

51. Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

52. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" (296-2018-п) реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби, шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби.

53. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 (893-2020-п) вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно із додатком, до якого у тому числі включено ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920). В абзаці 4 пункту 2 вказаної постанови закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять ДПС України та її територіальним органам.

54. Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно із додатком, до якого включено ГУ ДПС у Черкаській області.

55. У грудні 2020 року проведено державну реєстрацію створення ГУ ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис.

56. Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 року №755 з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 (893-2020-п) .

57. 15 липня 2021 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

58. Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки ГУ ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) перейшли до його правонаступника - ГУ ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44131663).

59. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

61. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

62. Враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 5, 49-2, 40 КЗпП України, статті 8 Закону № 889-VIII, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

63. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання Головного управління ДПС України у Черкаській області (код ЄДРПОУ ВП: 44131663) про заміну відповідача.

Замінити Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на ГУ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44131663).

Касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Черкаській області (код ЄДРПОУ ВП: 44131663) задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №580/191/21 скасувати.

Прийняти у справі №№580/191/21 нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області, зазначені в наказі в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області від 15 жовтня 2020 року №266-о "Про звільнення ОСОБА_1", вказавши підставою звільнення - реорганізацію державного органу та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу".