ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
19.03.07 р. Справа № 15/372пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого
судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Донецькобленерго" в особі Донецьких Західних електричних мереж
до відповідача державного виробничого підприємства по
зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" в
особі Красноармійського районного управління
про зобов'язання внести зміни в договір на поставку
електричної енергії.
за участю представників сторін:
від позивача: Бібікова Т.I. за довіреністю № 77-07 від
27.12.2006 р. (в останнє судове засідання не з'явилася)
від відповідача: Чапек Т.В. за довіреністю № 03-24 від
09.01.2007 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.03.07 р. до
19.03.07 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна
заява відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в
особі Донецьких Західних електричних мереж до державного
виробничого підприємства по зовнішньому централізованому
водопостачанню "Укрпромводчормет" в особі Красноармійського
районного управління про зобов'язання внести зміни в договір на
поставку електричної енергії.
Ухвалою суду від 22.12.2006 р. позовна заява була прийнята до
розгляду, порушено провадження у справі № 15/372пд.
Ухвалою суду від 16.01.2007 р. господарський суд продовжив
строк вирішення спору за клопотанням сторін по справі № 15/372пд
до 18.03.2007 р.
У судовому засіданні 14.03.2007 р. представником відповідача
було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання
без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до
статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
складено протокол, який
долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та
заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін,
господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі ст. 275 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, якою передбачено, що відпуск енергії без оформлення
договору енергопостачання не допускається, позивач направив
відповідачу для розгляду та підписання проект договору № 34 від
28.07.2006 р. на поставку електричної енергії.
Відповідач прийняв та підписав вищевказаний договір в
редакції позивача з протоколом розбіжностей від 11.08.2006 р. до
цього договору, який також за підписом відповідача був направлений
для розгляду позивачу.
У протоколі розбіжностей відповідач не погодився з редакцією
позивача по наступним умовам договору: преамбула тексту договору;
пункти 2.3.6; 3.1.5; 4.2.1; 4.3.2; 7.9; 9.1; 10 договору; пункти
3; 4 додатку 5 до договору.
Листом від 07.09.2006 р. № 23-01/1322 позивач повідомив
відповідача про те, що протокол розбіжностей до договору № 34 на
поставку електроенергії ним розглянутий та частково прийнятий, за
винятком пунктів 2.3.6; 3.1.5; 4.3.2; 7.9; 9.1 договору та пунктів
3; 4 додатку 5 до цього договору. До вказаного листа були додані
підписаний позивачем протокол розбіжностей з протоколом погодження
розбіжностей до договору. Але при цьому протокол погодження
розбіжностей позивач підписом не скріпив.
Відповідач не погодився з редакцією погодження розбіжностей
до договору, протокол погодження розбіжностей не підписав.
Згідно п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов
договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі
закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому
порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт,
послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у
зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися
неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються
прийнятими.
Позивач не виконав вищевказаних вимог закону щодо звернення
до суду у 20-ти денний строк для врегулювання розбіжностей між
сторонами до договору, тому вищевказаний договір вважається
прийнятим сторонами із протоколом розбіжностей.
Така редакція договору не влаштовує позивача, тому як на його
думку не відповідає вимогам діючих нормативних актів з цього
питання.
За вказаних підстав позивач направив відповідачу листом від
24.10.2006 р. № 23-01/1494 проект угоди про внесення змін до
договору про постачання електричної енергії № 34 від 28.07.2006 р.
(за підписом позивача). Проект угоди містив пропозиції позивача
внести зміни до наступних умов договору: у пункти 4.3.2; 7.9; 9.1
договору та пункти 3; 4 додатку 5 до договору. Всі інші умови
вищевказаного договору, не змінені в цій угоді, залишаються
чинними у попередній редакції, і сторони підтверджують їх
обов'язковість для себе.
Відповідач листом від 14.11.2006 р. № 1366 відмовив позивачу
у внесенні змін до договору № 34, тому як вказані зміни на його
думку не відповідають його інтересам у правовідносинах із
позивачем та по суті стосуються саме тих умов договору, по яких
відповідач висловив свою думку у протоколі розбіжностей до
договору.
Непогодження відповідача внести зміни до договору постачання
електроенергії на думку позивача порушує його права та охоронювані
законом інтереси, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовною
заявою про внесення змін до наступних пунктів вказаного договору:
пункти 2.3.6; 3.1.5; 4.3.2; 7.9; 9.1 самого договору; пункти 3; 4
додатку № 5 до договору.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував
проти внесення змін, викладених в редакції позивача до договору №
34 від 28.07.2006 р. на поставку електроенергії. Окрім того,
відповідач вважає, що п. п. 2.3.6; 3.1.5 Договору не можуть бути
предметом даного спору, тому як відповідачу від позивача не
надходило пропозиції про їх зміну.
Позивач надав до суду пояснення щодо підстав подачі заяви про
внесення змін в договір та уточнення позовних вимог, яким просив
суд в частині вимог щодо п. п. 2.3.6; 3.1.5; 4.3.2; п. 3 Додатку №
5 провадження по справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету
спору та вирішити спір у відношенні п. п. 7.9; 9.1; п. 4 Додатку №
5. Як на підставу для внесення змін до договору позивач
посилається на ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 188 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та
пояснює, що відповідач допускає суттєві порушення умов договору
щодо внесення плати за спожиту електроенергію, (що підтверджується
актом звірки між сторонами), умови договору, викладені у протоколі
розбіжностей, не відповідають вимогам законодавства про
електроенергетику.
До суду сторони надали підписаний уповноваженими особами
протокол від 15 лютого 2007 року врегулювання розбіжностей до
додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №
34 від 28.07.2006 р., згідно якого сторони самостійно в період
судового розгляду справи домовилися по наступним пунктам: п.
4.3.2; п. 3 додатку № 5 до договору.
Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного
висновку:
Пунктом 4 ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено право
заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду у разі,
якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі
неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу
поштового обігу. Але вказаною статтею Господарського кодексу
( 436-15 ) (436-15)
встановлені тільки порядок внесення змін до
господарських договорів та право звернення до суду. Підстави для
зміни договору, в тому числі за рішенням суду, передбачені
статтями 651, 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Пунктом
9.4 вищевказаного договору встановлено, що спірні питання та
розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких
сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку,
встановленому законодавством України.
Згідно ст. 651 п. 2 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір може бути
змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі
істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення
стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона
значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при
укладенні договору.
Посилання позивача на наявність заборгованості відповідача
згідно договору за спожиту електроенергію судом не приймається до
уваги як істотне порушення договору в розумінні п. 2 ст. 651 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
у зв'язку з наступним:
- наявність грошової заборгованості по господарським
зобов'язанням ще не свідчить в достатній мірі про заподіяння шкоди
іншій стороні господарських правовідносин;
- у представлених позивачем документах, що підтверджують
заборгованість відповідача за електроенергію у 2006 р., не
відокремлений період, що стосується виникнення суми боргу саме при
порушенні зобов'язань, які витікають із спірного договору від
28.07.2006 р. (до цього діяв інший договір поставки
електроенергії);
- позивач не довів належним чином розмір заподіяної шкоди,
протиправність дій відповідача, причинно-слідчий зв'язок між
протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками для
позивача.
Таким чином, суд вважає посилання позивача на ст. 651 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
як на підставу для зміни умов договору за
рішенням суду, необгрунтованим.
Статтею 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
також передбачені підстави
для зміни умов договору за рішенням суду у зв'язку з істотною
зміною обставин. Але це можливо на вимогу заінтересованої сторони
за наявності одночасно усіх чотирьох умов, визначених у пункті
другому статті та за наявності обставин, передбачених пунктом
четвертим цієї ж статті. Позивач не довів суду про наявність у
правовідносинах сторін спірного договору умов, які можна вважати
істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Таким чином, суд також вважає посилання позивача на ст. 652
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
як на підставу для зміни умов договору за
рішенням суду, необгрунтованим.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог або заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач - ВАТ
"Донецькобленерго" в особі Донецьких Західних електричних мереж не
довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, у
зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, витрати на сплату державного мита у розмірі
85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
у розмірі 118 грн. покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-1; 33; 34; 36;
49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Відмовити у задоволенні позову відкритого акціонерного
товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких Західних
електричних мереж до державного виробничого підприємства по
зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" в
особі Красноармійського районного управління про зобов'язання
внести зміни в договір на поставку електричної енергії № 34 від
28.07.2006 р. в редакції позивача.
У судовому засіданні 19.03.2007 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Богатир К.В.