ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
16.03.07 р. Справа № 40/408
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Пальчак О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду
справу
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Донбас-Електромотор" м. Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Центр
"Академія Кемпо" м.Донецьк
про стягнення 34405 грн. 17 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача Макаров А.В. - юрисконсульт, Купирьов М.Є. -
юрисконсульт
від відповідача Язепова В.Я. - юрисконсульт, Кондратьєв
А.Є. - директор
З урахуванням складності справи та витребування важливих
доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу,
строк вирішення спору було продовжено за приписами частини третьої
ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У судовому засіданні у межах процесуального строку згідно ст.
77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з 14.03.07р. по 16.03.07р. було
оголошено перерву.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі
34405 грн. 17 коп. згідно актів виконаних робіт по ремонту
електрообладнання.
Відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки позивач не
вказав чим підтверджуються договірні відносини між сторонами та не
надав документи, які підтверджують передачу майна в ремонт та у
подальшому повернення цього майна після ремонту.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх
підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і
виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та
правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги
доводи представників сторін, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що позивачем були виконані роботи
відповідачеві згідно акту виконаних робіт № 363-1/09 від
06.09.04р., актів № 370-1/09 від 08.09.04р., № 390-1/09 від
23.09.04р., № 428/10 від 15.10.04р., № 506/11 від 30.11.04р., №
54-1/02 від 10.10.05р., № 117/03 від 11.03.05р., № 243/03 від
31.03.05р., № 291/04 від 26.04.05р., № 317-1/05 від 16.05.05р., №
465-1/07 від 05.07.05р., № 483/07 від 20.07.05р., № 539/08 від
30.08.05р., № 668/12 від 08.12.05р., накладних № 153 від
31.03.05р., № 1/01 від 03.01.06р.
Згідно актів та накладних відповідач узяв на себе обов'язок
оплатити позивачеві вартість ремонту електрообладнання.
Відповідач свої зобов'язання відносно оплати вартості ремонту
електрообладнання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за
ним утворився борг в сумі 34405 грн. 17 коп., який позивач
намагається стягнути.
Як свідчать обставини справи позивач посилається на утворення
заборгованості згідно актів виконаних робіт по ремонту
електрообладнання.
З цього приводу слід зазначити наступне:
- згідно зі ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та
обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного
законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,
але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,
зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні
факти;
- за приписами ст. 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочином є дія
особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав
та обов'язків;
- право на захист цивільних прав та інтересів у разі його
порушення знайшло своє відображення у статті 15 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, яка визначає, що кожна особа має право на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання;
- захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом на
підставі статті 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
де визначені способи, які
підтверджують виникнення, зміну та припинення будь-яких прав та
обов'язків;
- згідно законодавства існують документи, які підтверджують
факт укладення правочину, різновидом якого є договір. Оформлення
результатів їх виникнення здійснюється за допомогою
рахунків-фактур, видаткових накладних, актів приймання виконаних
робіт, актів приймання-передачі. Ці документи самостійно існувати
не можуть і завжди пов'язані з якимось конкретними угодами
купівлі-продажу, різновидом якого може бути постачання тощо;
- наявні в матеріалах справи накладні № 153 від 31.03.05р. та
№ 1/01 від 03.01.06р. не містять відомостей щодо підстав їх
видачі, як це визначено у наказі державного комітету статистики
від 15.12.03р. за № 442 ( z0036-04 ) (z0036-04)
"Про затвердження типових
форм первинного обліку та Iнструкції про порядок їх виготовлення,
зберігання і застосування". Накладна, за вимогами цього наказу, на
відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-20) є
підставою для списання товарно-матеріальних цінностей
підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх
підприємством-одержувача та для дозволу на вивіз їх з території
підприємства-постачальника, а також для їх складського,
оперативного і бухгалтерського обліку. У рядку "Підстава"
записується № документа, що є підставою для видачі
товарно-матеріальних цінностей (договір, наряд тощо). Порушення
встановлених законодавством вимог до форми накладної, довіреності,
на отримання цінностей не є підставою для безумовного висновку про
те, що відповідні цінності на виконання зобов'язань не
передавалися. Сторона яка передала цінності, може доказувати факт
передачі цінностей будь-якими письмовими доказами, зокрема,
засобами аудіо - та відеозапису і іншими доказами, у тому числі
доказами свідків, особливо коли по факту отримання матеріальних
цінностей та наступної відмови визнати цю обставину, порушено
кримінальну справу, і докази свідків належним чином оформлені
протоколами допитів;
- для всіх первинних документів, що підтверджують виконання
договорів, обов'язкові такі реквізити: назва документа (форма);
дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого
складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця
виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за
здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- відповідно до Iнструкції про порядок реєстрації виданих,
повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей
(далі - Iнструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів
України № 99 від 16.05.96р., бланки довіреностей є документами
суворої звітності та повинні відповідати вимогам, передбаченим
цією Iнструкцією;
- надані позивачем довіреності на одержання цінностей не
відповідають вимогам п.п. 5 та 6 Iнструкції;
- довіреність № 595868 від 03.01.06р. не містить підстав її
видачі, а саме відомостей про документи на відпуск цінностей
(наряд, рахунок, договір, замовлення, угода тощо);
- довіреність № 613849 від 31.03.05р. містить посилання на
рахунок-фактуру № 270 від 31.03.05р., який у матеріалах справи
відсутній;
- згідно п. 7 Iнструкції забороняється видавати довіреності,
які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису
осіб, на ім'я яких вони виписані;
- відповідно до п. 15 Iнструкції відповідальність за
дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за
довіреністю цінностей покладається на посадових осіб
підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні
документи на відпуск цінностей;
- за приписами законодавства, рахунок - фактура це первинний
бухгалтерський документ який виписується на час постачання
продукції, товару та надання послуг або виконання певного виду
робіт. Крім того він може використовуватися у якості сертифікату
якості на час переміщення товару через межи кордону і самостійно
існувати не в змозі, а завжди підтверджує виконання зобов'язань
визначених між сторонами, рахунків тощо;
- позивачем не надано жодного рахунку-фактури, зазначеного в
акті звірки від 02.02.07р., а саме № 727/1-Р від 06.09.04р., №
742/1-Р від 08.09.04р., № 787/1-Р від 23.09.04р., № 843-Р від
15.10.04р., № 997-Р від 30.11.04р., № 97/1 від 10.02.05р., № 198
від 11.03.05р., № 270 від 31.03.05р., № 263 від 31.03.05р., № 361
від 26.04.05р., № 406/1 від 16.05.05р., № 547/2 від 05.07.05р., №
564 від 20.07.05р., № 663 від 30.08.05р., № 873 від 08.12.05р., №
1/01 від 03.01.06р.
- сторонами надані висновки бухгалтерів відносно проведення
між позивачем та відповідачем господарських операцій. Щодо
висновку бухгалтера підприємства позивача відносно рахунку 361
"Розрахунки з вітчизняними покупцями", то він не відповідає
фактичним обставинам справи. Висновок бухгалтера відповідача щодо
відображення господарських операцій між сторонами у
бухгалтерському обліку за період з квітня 2004 року по січень 2006
року не приймається судом до уваги, оскільки стосується
взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем і не зачіпає
предмет позову по даній справі;
- безпосередньо в засіданні позивачем надані податкові
накладні № 696-Р від 15.12.04р., № 797-Р від 30.11.04р., № 602/1-Р
від 08.09.04р., № 589/1-Р від 06.09.04р., № 87/1 від 10.10.05р., №
178 від 11.03.05р., № 243 від 31.03.05р., № 250 від 31.03.05р., №
339 від 26.04.05р., № 384/1 від 16.05.05р., № 665 від 30.08.05р.,
№ 1/01 від 03.01.06р. щодо проведення між сторонами, на його
думку, господарських операцій;
- дійсно, податкова накладна є звітним податковим документом
і одночасно розрахунковим документом, як це передбачено п.п. 7.2.3
п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яка підтверджує факт формування податкового
зобов'язання та податкового кредиту, однак не може бути
застосована до майнових відносин, визначених ст. 1 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
;
- у той же час жодна податкова накладна, як це визначено у
розділі "Умова поставки", не містить посилання на конкретне
зобов'язання;
- крім того, поняття податків і зборів (обов'язкових
платежів) дається в ст. 3 Закону України "Про системи
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, а їх види визначаються в ст.ст. 14,
15 цього Закону;
- відповідно до ст. ст. 526, 529 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться;
- особливості регулювання майнових відносин у сфері
господарювання визначаються господарським кодексом ( 436-15 ) (436-15)
.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо
окремих видів договорів відповідно до ст. 179 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
;
- згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень;
- позивачем також не надано суду листів № 23/11-1 від
01.11.05р. про ревізію електродвигунів та № 14/06-1 від 03.06.05р.
щодо гарантійного ремонту;.
Таким чином, позивачем не доведено, що заборгованість в сумі
34405 грн. 17 коп. виникла саме з обов'язків щодо ремонту
електродвигунів, ревізії та гарантійного ремонту електродвигунів.
Крім того, накладні № 153 від 31.03.05р. та № 1/01 від 03.01.06р.,
довіреності, рахунки-фактури не підтверджують наявності
правовідносин між сторонами.
За такими обставинами, у задоволенні позову щодо стягнення з
відповідача боргу в сумі 34405 грн. 17 коп. слід відмовити як
необгрунтовано заявленого.
Витрати по державному миту та забезпечення судового процесу
покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін
було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно
частини третьої ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, воно набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного, керуючись частини ст. ст. 1, 11, 15,
16, 202, 526, 599 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 179 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 84, частиною
третьою ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В :
1.У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства
"Донбас-Електромотор" відмовити.
2.Витрати по державному миту та забезпечення судового процесу
покладаються на позивача.
3.Рішення суду набирає законної сили після десятиденного
строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст.
84 ГПК України: ( 1798-12 ) (1798-12)
21.03.07р.
Суддя Підченко Ю.О.