ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2007р. Справа № 4/47
За позовом Полтавського міжрайонного природоохоронного
прокурора, м. Кременчук вінтересах держави в особі
Соколовобалківської сільської ради, с. Соколова Балка
співпозивач Державне управління екології та природних
ресурсів в Полтавській області, м. Полтава
до Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", м.
Київ в особі структурного підрозділу Кременчуцького районного
нафтопровідного управління "Придніпровські магістральні
нафтопроводи", м. Кременчук
про стягнення 13 779,81 грн.
Суддя Георгієвський В.Д.
Представники сторін:
від позивача: Коваленко I.О., дор. № 103 від 14.03.07р.
від співпозивача: Бодак О.М., дор. № 1-29/543 від 21.11.06р.
від відповідача: Горобець О.О., дор. №ВЕМ-822480 від
10.01.07р.
від прокуратури: Ленець Н.О., посвідчення №74
Справа прийнята до провадження після зміни складу суду
відповідно ухвали заступника голови суду від 14.03.2007 року.
Суть справи: про стягнення з відповідача збитків внаслідок
забруднення земель, в сумі 13779,81 грн.
Представники позивача та співпозивача позовні вимоги в
судовому засіданні підтримали.
Представник відповідача позов не визнав з мотивів викладених
у відзиві на позов (в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Проведеною Полтавською міжрайонною природоохоронною
прокуратурою перевіркою встановлено, що 13 квітня 2005 року на
нафтопроводі "Лисичанськ-Кременчук", який належить відповідачу, на
землях сільськогосподарського призначення позивача стався
аварійний вилив нафти, в зв"язку з пошкодженням нафтопроводу
невідомими особами.
В результаті аварії забруднено земельну ділянку ріллі площею
8980 кв.м та було завдано збитків державі на суму 13779,81 грн.
На підставі викладеного позивач прохає задовольнити позовну
заяву.
Проаналізувавши матеріали справи і пояснення сторін, суд
прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають,
виходячи з наступного.
Діяльність відповідача по транспортуванню нафти
магістральними нафтопроводами не включено до видів діяльності та
об"єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1995 року
№ 554 ( 554-95-п ) (554-95-п)
.
Відповідач не здійснює діяльності із видобування нафти,
нафтохімію і нафтопереробку, а сам вилив нафти стався не з
продуктопроводу, а з магістрального трубопроводу, що у
відповідності до ст. 1 Закону України "Про трубопровідний
транспорт" ( 192/96-ВР ) (192/96-ВР)
є різними поняттями.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту первинного
розслідування і ліквідації зловмисного пошкодження магістрального
нафтопроводу Лисичанськ-Кременчук (т. 1. а.с. 8-9), листом
Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора від
04.01.2006 року, в тій частині, що аварійний вилив нафти стався в
зв"язку з пошкодженням нафтопроводу невідомими особами (т. 1. а.с.
16) та іншими матеріалами справи в їх совокупності, вилив нафти
та, відповідно, шкода власнику земельної ділянки заподіяно
внаслідок пошкодження встановленого третьою особою пристрою для
відбору нафти.
У відповідності до п. 3 ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа,
яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом,
іншим об"єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання,
зберігання або утримання, зобов"язана відшкодувати її на загальних
підставах.
Зважаючи на те, що причиною заподіяння позивачеві шкоди стали
протиправні дії третіх осіб, а не відповідача, пов"язані із
незаконним використанням джерела підвищеної небезпеки,
відповідальність за таку шкоду повинна покладатися на особу, яка
вчинила такі протиправні дії на загальних підставах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. В якості доказу заподіяння
шкоди позивачу до матеріалів справи додано розрахунок шкоди.
Даний розрахунок зроблено, виходячи із ступеня забруднення
земельної ділянки на момент виливу.
Однак позивачем не було враховано, що ВАТ "Укртранснафта" в
особі структурного підрозділу Кременчуцького районного
нафтопровідного управління філії "Придніпровські магістральні
нафтопроводи", у добровільному порядку були проведені роботи з
ліквідації шкідливих наслідків виливу нафти, у тому числі
проведено збір та утилізацію забрудненого нафтою грунту, обробку
грунту, роботи по відновленню родючості земельної ділянки, тощо.
Фермерським господарствам були відшкодовані збитки на загальну
суму 25519,96 грн. Наданий на підтвердження розрахунок заподіяної
шкоди виконаний без врахування дій по усуненню наслідків виливу
нафти. Тобто, цей розрахунок без врахування фактичних обставин
справи не може засвідчувати наявність та розмір шкоди.
Матеріалами справи підтверджується факт добровільного
усунення відповідачем шкоди заподіяної внаслідок виливу нафти.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги
задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд, -
ВИРIШИВ:
1. В позові відмовити.
Суддя Георгієвський В.Д.
Копія вірна.
Секретар Н.Г.Матяш