КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2006 № 6/127
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Алданової С.О.
при секретарі:
За участю представників:
Позивача: Зозуля Ю.А. директор
Невмержицька І.М. (дов.№52 від 03.04.2006)
Відповідача: Сухова О.В. (дов.№36/10 від 22.03.2006)
Бондар М.П. (дов.№ 22/10 від 13.02.2006)
Третьої особи-1: не з’явились
Третьої особи-2: Замедянська Н.М. (дов.№47/211 від 03.02.2006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2006
у справі № 6/127 (Ковтун С.А.)
за позовом ТОВ "Сервісно-Технічний центр "Охоронні системи"
до Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
третя особа відповідача Закрите акціонерне товариство "Радій"
третя особа позивача Спільне українсько-німецьке підприємство ТОВ "Промотекс Систем"
про визнання недійсними протоколу (рішення) за результатами відкритих торгів, акцепту та повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Охоронні системи" заявлено позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" визнання недійсним протоколу (рішення) за результатами відкритих торгів від 24.02.2006, визнання недійсним акцепту відповідачем тендерної пропозиції ЗАТ "Радій" та повідомлення відповідача про результати проведення торгів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2006 у справі № 6/127 позов задоволено частково.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в позові відмовити у повному обсязі. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Третя особа на стороні відповідача звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
У справі встановлено наступне:
Протягом 2005-2006 ДП "НАЕК "Енергоатом" було проведено тендер з вибору постачальника обладнання та послуг для виконання робіт з реконструкції систем АПС та впровадження систем автоматичного газового пожежегасіння для ЗАЕС-1, ЗАЕС-2, ЗАЕС-6, ЮУАЕС-3, за результатами якого 24.02.2006 тендерним комітетом відповідача було прийнято рішення про визнання переможцем торгів з вибору постачальника обладнання та послуг для виконання робіт з реконструкції систем автоматичного газового пожежегасіння (АПС) та впровадження систем автоматичного газового пожежегасіння для енергоблоків № 1,2,6 ВП ЗАЕС та енергоблоку № З ВП ЮУАЕС - ЗАТ "Радій".
Вказане рішення відповідача оформлено протоколом від цієї ж дати -24.02.2006.
Учасниками вказаного тендеру, поряд з ЗАТ "Радій", також були СП ТОВ "Промотекс Сістемс", ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", ТОВ "СТЦ "Охоронні системи" та ТОВ "Інжиніринговий центр "Ай Бі Тек".
Оцінюючи пропозиції учасників тендеру, позивач дійшов висновку про те, що тендерні пропозиції СП ТОВ "Промотекс Систем", ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", ТОВ "СТЦ "Охоронні системи" та ТОВ "Інжиніринговий центр "Ай Бі Тек" не відповідають кваліфікаційним вимогам, у той час, як пропозиція ЗАТ "Радій", яка є наступною за ціновою пропозицією СП ТОВ "Промотекс Систем", є найбільш обґрунтованою, з найбільш вигідними умовами поставки (повний кредит), а також найдовшим терміном гарантійного обслуговування (п’ять років).
Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем проведено тендер з вибору постачальника обладнання та послуг для виконання робіт з реконструкції систем АПС та впровадження систем автоматичного газового пожежегасіння для ЗАЕС-1, ЗАЕС-2, ЗАЕС-6, ЮУАЕС-3 з порушенням вимог законодавства України, наслідком чого є відповідність рішення від 24.02.2006 закону.
Даний висновок суду ґрунтується на наступному.
Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу, відносяться до недоговірних зобов’язань, та регламентуються параграфом 2 глави 78 Цивільного кодексу України (435-15)
від 16.01.2003.
Проведення конкурсу засновником здійснюється на підставі умов, про які повідомляється бажаючий взяти участь у ньому (ч. 1 ст. 1151 ЦК України).
Істотними умовами конкурсу є: предмет конкурсу, винагорода, строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії.
Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається (ч. 1 ст. 1152 ЦК України). Така норма спрямована на захист інтересів учасників конкурсу. З цією ж метою законодавець зобов’язує засновника конкурсу сповістити про зміну умов конкурсу в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс.
Оголошення конкурсу здійснюється публічно через засоби масової інформації (ч. 2 ст. 1150 ЦК України).
Основною метою конкурсу є виявлення найкращого результату. У зв’язку з цим, з метою забезпечення рівності, законності, прозорості конкурсу виявлення найкращого результату повинно здійснюватись в порядку, встановленому засновником конкурсу (ч. 1, 2 ст. 1154 ЦК України).
Відповідач є підприємством, що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, ціни на яку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, передбачено однойменним порядком, затвердженим постановою НКРЕ № 1455 (v1455227-02)
від 25.12.2002.
Порядок (v1455227-02)
є обов’язковим для виконання всіма ліцензіатами (п. 1.3 Порядку).
Виходячи з передбаченої Порядком (v1455227-02)
відкритих торгів (розділ 2 Порядку) процедури, вона здійснюється в порядку, визначеною тендерною документацією.
Отже, тендерна документація є тими умовами та правилами проведення конкурсу, що передбачені ст. 1151 ЦК України і з додержанням яких повинен визначатись переможець конкурсу.
09.12.2005 відповідач затвердив тендерну документацію з вибору постачальника обладнання та послуг для виконання робіт з реконструкції систем АПС та впровадження систем автоматичного газового пожежегасіння для ЗАЕС-1, ЗАЕС-2, ЗАЕС-6, ЮУАЕС-3.
При формуванні вимог до учасників тендеру відповідачем були висунуті кваліфікаційні вимоги до учасників та до обладнання, що пропонується (пункт 2.1.2 розділу 2 тендерної документації).
Висунення кваліфікаційних вимог передбачено Порядком (v1455227-02)
, яким встановлено, що кваліфікаційні вимоги зазначаються у документації, необхідній для здійснення процедури кваліфікації (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов’язаних з поданням тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 2.1.2 розділу 2 тендерної документації однією з вимог є необхідність документального підтвердження учасником наявності сертифікатів відповідності на обладнання, що пропонується, виданих Державним центром з сертифікації виробів протипожежного призначення та ОС СЕРТАТОМ (у разі відсутності сертифікатів - гарантійний лист, що сертифікати відповідності будуть отримані учасником і надані замовнику до терміну укладення контракту на постачання обладнання).
Висунення кваліфікаційних вимог пов’язано з необхідністю встановлення відповідності учасника торгів і обладнання, яке ним пропонується, певним вимогам, у тому числі і нормативним вимогам, що встановлені для обладнання, що закуповується.
Отже, враховуючи, що предметом тендеру є вибір обладнання автоматичного пожежного гасіння, при формуванні кваліфікаційних вимог Позивачем повинні бути враховані вимоги законодавства України про пожежну безпеку.
Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України визначаються Законом України "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 № 3745-ХII (3745-12)
, який регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
На час затвердження тендерної документації та розкриття тендерних пропозицій (06.02.2006) вимоги до виробництва пожежної техніки та протипожежного устаткування були передбачені ст. 11 вказаного Закону у редакції від 17.12.1993.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про пожежну безпеку" усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовується для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості. Порядок одержання державних сертифікатів якості і термін їх дії визначається Кабінетом Міністрів України.
З 17.02.2006 набрала чинності нова редакція ст. 11 Закону України "Про пожежну безпеку", частиною четвертою якою також передбачена обов’язкова наявність сертифікату відповідності на усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння.
Отже, дії відповідача щодо висунення у пункті 2.1.2 розділу 2 тендерної документації такої кваліфікаційної вимоги як необхідність документального підтвердження учасником наявності сертифікатів відповідності на обладнання, що пропонується, виданих Державним центром з сертифікації виробів протипожежного призначення та ОС СЕРТАТОМ є правомірними, оскільки відповідна вказівка міститься у Законі України "Про пожежну безпеку" (3745-12)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про підтвердження відповідності" видача сертифікату відповідності заявникові можлива лише у разі позитивного рішення органу з оцінки відповідності, прийнятого за результатами проведення сертифікації.
Тобто, сам факт звернення до органу сертифікації з заявою про видачу сертифікату відповідності не є безумовною та єдиною підставою для видачі сертифікату відповідності, оскільки продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персоналу повинна відповідати законодавчо визначеним вимогам.
За таких обставин, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про пожежну безпеку" усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості, а сертифікація продукції - це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції встановленим законодавством вимогам, предметом тендеру не може бути обладнання, на яке відсутній сертифікат відповідності, незалежно від того, розпочата процедура сертифікації чи ні.
Виходячи з цього, оскільки факт звернення до органу сертифікації з заявою про видачу сертифікату відповідності не є безумовною та єдиною підставою для видачі вказаного сертифікату, кваліфікаційна вимога, якою передбачена можливість надання гарантійного листа про те, що сертифікати відповідності будуть отримані учасником і надані замовнику до терміну укладення контракту на постачання обладнання, суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України "Про пожежну безпеку", оскільки передбачає можливість участі у тендері обладнання, відповідність якого встановленим законодавством вимогам невідома.
Крім того, як зазначено вище, підставою для видачі сертифікату відповідності є відповідність продукції вимогам законодавства, і дана відповідність встановлюється органом сертифікації, а не заявником. А тому заявник не може гарантувати видачу йому сертифікату відповідності, оскільки до його компетенції не відноситься встановлення відповідності продукції.
Отже, вказана кваліфікаційна вимога не може бути покладена в основу рішення про визначення переможця тендеру.
На час проведення тендеру у ЗАТ "Радій" були відсутні сертифікати відповідності на складові частини інформаційно-керуючої системи протипожежної автоматики та газового пожежегасіння, постачання якої було предметом тендеру. Відсутні вони і на даний час. Отримання сертифікатів відповідності було гарантовано ЗАТ "Радій" листом № 43/212 від 04.02.2006.
Тобто, при визначенні переможця тендеру відповідачем була застосована кваліфікуюча вимога, яка не відповідає законодавству.
При цьому, посилання відповідача на експертний висновок від 02.02.2006 органу сертифікації продукції та систем якості СЕРТАТОМ не приймається до уваги, оскільки органом сертифікації виробів протипожежного призначення є Державний центр сертифікації МНС України, тобто допустимим доказом, який підтверджує відповідність обладнання вимогам законодавства, є сертифікат відповідності, виданий останнім.
Отже, з огляду на те, що рішення про визначення переможця тендеру відповідачем ґрунтується на кваліфікаційній вимозі, яка не відповідає законодавству України, тобто вказана вимога не може бути застосована, а ЗАТ "Радій" не відповідає кваліфікаційній вимозі щодо документального підтвердження наявності сертифікатів відповідності на обладнання, які видані Державним центром з сертифікації виробів протипожежного обладнання, рішення про визначення переможця прийнято з порушенням умов та правил проведення конкурсу, що передбачені ст. 1151 ЦК України, і з додержанням яких повинен визначатись переможець конкурсу.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним рішення відповідача від 24.02.2006 про визнання переможцем торгів з підстав відсутності у ЗАТ "Радій" сертифікатів відповідності на обладнання, виданих Державним центром з сертифікації виробів протипожежного обладнання, є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Суд першої інстанції також вірно зазначив, що рішення відповідача про визначення переможцем є акцептом тендерної пропозиції, тому окремому визнанню недійсним не підлягає.
Крім цього, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним повідомлення про результати торгів, оскільки дане повідомлення не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України.
Рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування, передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Закритого акціонерного товариства "Радій" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2006 у справі № 6/127 – без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Алданова С.О.