ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2007 р.
Справа № 15/555-06-13917
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників сторін:
Від позивача - Марков Є.В., Жекова Б.В.,
Від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Дочірнього підприємства "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх" до Державного
підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення
747 109,66 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх" звернулось до
господарського суду Одеської області з позовною заявою про
стягнення з Державного підприємства "Одеський морський
торговельний порт" 747 109,66 грн. заборгованості за зберігання
невитребуваних замовниками вантажів, посилаючись на наступне.
Дочірнє підприємство "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ" є оператором
контейнерного терміналу Одеського морського торговельного порту.
Основними видами діяльності ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" як
оператора терміналу є надання послуг з розвантаження та
навантаження контейнерів з/на судна та зберігання контейнерів на
контейнерному терміналі Одеського морського торговельного порту.
До 1 січня 2005 року ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії
"ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх" та ДП "Одеський
морський торговельний порт" здійснювали спільну діяльність на
території порту відповідно до договору про спільну діяльність №
КД-397 від 15 червня 2001 року, згідно п. 2.3.1 якого порт
зобов'язався укладати договори з клієнтурою. Відповідно до п. 3.10
вказаного договору кошти, отримані портом від клієнтів за
договорами, укладеними відповідно до п. 2.3.1 договору, підлягають
перерахуванню на рахунок ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна".
01 січня 2002 року між ОМТП та ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна"
укладено Агентську угоду, згідно якої ОМТП прийняв на себе функції
уповноваженої особи по реалізації третім особам послуг ДП "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Україна".
На підставі угоди КД 4248 від 04 вересня 2003 року ОМТП
зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати рахунки,
виставлені ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" згідно Агентської угоди
від 01 січня 2002 року та договору № КД-397 від 15 червня 2001
року.
Угода КД 4248 від 04 вересня 2003 року набула чинності з
моменту затвердження господарським судом Одеської області мирової
угоди № 1/465 від 01 вересня 2003 року, укладеної між ОМТП та ДП
"ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" у справі № 32/127-03-5022, а саме: з 8
вересня 2003 року.
Після укладення угоди КД 4248 від 04 вересня 2003 року ДП
"ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" виставило ОМТП 8 рахунків (№ 11651 від
20 листопада 2003 року; № 13615 від 31 грудня 2003 року, № 1503
від 10 лютого 2004 року, № 2362 від 29 лютого 2004 року; № 8643
від 30 червня 2004 року; № 13262 віл 30 вересня 2004 року; № 14005
від 25 жовтня 2004 року; № 17431 від 31 грудня 2004 року) на
загальну суму 634 669,36 грн. за зберігання вантажів, що
зберігалися ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" понад встановлений строк
та які були вилучені ОМТП.
Проте, зазначені рахунки ОМТП не сплатив. Так, позивач
зазначає, що несплатою виставлених ним рахунків ОМТП порушив п.1.
Угоди від 04 вересня 2003 року КД 4284, ч. 2 п. 3.10. договору про
спільну діяльність № КД-397 від 15 червня 2001 року, а також ст.
526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, позивач вказує, що ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна"
були виставлені ОМТП рахунки за зберігання не витребуваних
замовниками вантажів (рахунок № 936 від 31 січня 2005 року; № 1782
від 24 лютого 2005 року; № 14933 та № 15094 від 28 жовтня 2005
року) на загальну суму 112550,30 грн., які також не були сплачені
ОМТП.
При цьому позивач вказує на те, що несплата відповідачем
виставлених рахунків порушує його права на отримання компенсації
за зберігання не витребуваних замовниками вантажів у сумі
виставлених рахунків, а саме: 747 109,66 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2006
р. порушено провадження у справі № 15/555-06-13917 та призначено
справу до судового розгляду в засіданні суду.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у
відзиві на позовну заяву (а.с. 19-20), при цьому посилається на
те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо рахунку №
11651 від 20.11.2003 р.
Під час розгляду справи позивач уточнив розрахунок позовних
вимог, в якому зазначено про те, що відповідачем було частково
сплачено рахунок № 8643 від 30.06.2004 р.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,
господарський суд встановив наступне.
15 червня 2001 р. між Державним підприємством "Одеський
морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт
Консалтінг Гмбх" був укладений договір № КД-397 про спільну
діяльність, предметом якого визначено діяльність сторін, що
здійснюється ними в сферах:
- надання послуг по перевалці вантажів з одного транспорту на
іншій, включаючи стивідорні операції, зберігання, складування,
пакування, обв'язку та кріплення вантажів, предвантажну підготовку
та інші послуги виробничого характеру;
- виробництва матеріалів для кріплення;
- надання послуг по діловому сприянню та громадським
зв'язкам;
- роботи з розвитку інфраструктури порту;
- залучення додаткових потоків вантажів в порт;
- розробки нових технологій;
- здійснення іншої виробничої та комерційної діяльності,
врегульованої додатковими угодами сторін, яка не суперечить
діючому законодавству України, та спрямована на отримання
прибутку.
Також умовами договору передбачено, що всі стивідорні послуги
на причалах контейнерного терміналу порту та всі термінальні
операції, включаючи послуги тальманів, навантаження та
вивантаження контейнерів, отримання, оформлення та видача
документів TIR, стаффіровка і расстафіровка контейнерів, кріплення
та розкріплення вантажів, а також інші послуги на термінальні
виконуються оператором, яким виступає позивач.
Відповідно до п. 2.3.1 вказаного вище договору ДП "Одеський
морський торговельний порт" зобов'язався укладати договори з
клієнтурою про надання послуг.
Згідно п. 3.10 того ж договору кошти, отримані відповідачем
від клієнтів за договорами, укладеними у відповідності з п. 2.3.1
цього договору, підлягають перерахуванню на рахунок оператора.
Також 01 січня 2002 року Державним підприємством "Одеський
морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт
Консалтінг Гмбх" було укладено Агентську угоду, згідно якої ДП
"ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" доручило, а ОМТП прийняв на себе функції
уповноваженої особи по реалізації третім особам послуг ДП "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Україна". Згідно умов Агентської угоди позивач
зобов'язався надавати третім особам на підставі укладеного портом
договору весь комплекс стивідорних послуг (навантаження,
вивантаження, зберігання і т.д.); своєчасно та у строки,
передбачені договором, виставляти рахунки замовнику (треті особи)
або порту для замовника за фактично надані послуги. Відповідач в
свою чергу зобов'язався на підставі договору та інших доручень
позивача укладати договори з замовниками та передавати їх
виконання позивачу.
Крім того, згідно угоди № КД-4284, укладеної 04 вересня 2003
року між Державним підприємством "Одеський морський торговельний
порт" та Дочірнім підприємством "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії
"ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх", відповідач
зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати рахунки,
виставлені позивачем (як оператором контейнерного терміналу
Одеського морського торговельного порту на умовах договору КД-397
про спільну діяльність віл 15.06.2001 р.) за надані клієнтам
послуги за договорами з клієнтами, укладеними портом у
відповідності з Агентською угодою від 01.01.2002 р. та/або у
відповідності з договором КД-397 про спільну діяльність від
15.06.2001 р. При цьому сторони визначили, що виставлені позивачем
рахунки підлягають оплаті не пізніше 10 днів з моменту отримання
портом рахунків.
Згідно п. 2 угоди № КД-4284 угода набрала чинності з моменту
затвердження господарським судом Одеської області мирової угоди у
справі № 32/127-03-5022. Як вбачається з матеріалів справи,
укладена між позивачем та відповідачем мирова угода № 1/645 від
01.09.2003 р. затверджена ухвалою господарського суду Одеської
області від 08.09.2003 р. у справі № 32/127-03-5022. Тобто, угода
№ КД-4284 набрала чинності 08 вересня 2003 року.
Так, після укладення угоди КД 4248 від 04 вересня 2003 року
ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" були виставлені ОМТП 8 рахунків, а
саме: № 11651 від 20 листопада 2003 року на суму 366 330,07 грн.;
№ 13615 від 31 грудня 2003 року на суму 34 225,67 грн., № 1503 від
10 лютого 2004 року на суму 71 390,06 грн., № 2362 від 29 лютого
2004 року на суму 14 191,18 грн.; № 8643 від 30 червня 2004 року
на суму 77882,27 грн.; № 13262 віл 30 вересня 2004 року на суму 19
650,38 грн.; № 14005 від 25 жовтня 2004 року на суму 48 855,05
грн.; № 17431 від 31 грудня 2004 року на суму 30 120,43 грн. на
загальну суму 662 645,11 грн. Як з'ясовано судом, вказані рахунки
були виставлені позивачем за зберігання ним безхазяйних вантажів
понад встановлений строк, які відповідно до Актів Обласної комісії
з питань витребування та реалізації вантажів, що зберігаються
понад установлені терміни у морських торговельних портах,
Iллічівському рибному порту і на припортових залізничних станціях
були передані відповідачу для подальшої реалізації. Зазначені
вантажі були вилучені у відповідності до Декрету Кабінету
Міністрів № 33-93 ( 33-93 ) (33-93)
від 08.04.1993 р. "Про порядок
вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських
торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад
установлені терміни"
Проте, відповідач вказані рахунки не сплатив у 10-денний
строк, як це передбачено вищезазначеною угодою № КД-4284 від 04
вересня 2003 р., чим порушив умови вказаної угоди.
Так, у зв'язку з тим, з 01 січня 2004 р. набрав чинності
Цивільний кодекс України 2003 року, а вказані вище укладені
сторонам угоди продовжували діяти після набрання чинності вказаним
Кодексом, тому до спірних правовідносин застосовуються положення
вказаного кодексу відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних
положень вказаного кодексу, згідно якого щодо цивільних відносин,
які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України,
положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків,
що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння
зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Як встановлено судом, відповідачем було частково сплачено
нараховану позивачем суму за надані послуги по зберіганню вантажів
згідно рахунку № 8643 від 30.06.2004 р., у зв'язку з чим
неоплачена відповідачем сума по рахунку № 8643 складає 49796,52
грн.
Таким чином, відповідачем не були оплачені надані позивачем
послуги згідно вищезазначених виставлених позивачем рахунків на
загальну суму 634 559,36 грн.
При цьому слід зазначити, що, як з'ясовано судом, тарифи за
зберігання вантажів до прийняття наказу Міністерства транспорту
України від 06 серпня 2004 року № 706 ( z1017-04 ) (z1017-04)
"Про внесення
змін до Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з
обробленням вантажів у портах України" визначалися позивачем
згідно Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з
обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом
Міністерства транспорту України від 31.10.1995 р. № 392
( z0476-95 ) (z0476-95)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
26.12.1995 р. за № 476/1012. Після прийняття зазначеного наказу
Міністерством транспорту України від 06 серпня 2004 року № 706
( z1017-04 ) (z1017-04)
, відповідно до положень якого повноваження по
затвердженню таких тарифів за зберігання вантажів було покладено
на порти, тарифи визначалися згідно наказу начальника ОМТП від 29
вересня 2004 року № 643 та прийнятого на його підставі наказу
директора ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" від 29 вересня 2004 року №
583.
Крім того, правомірність такого обчислення тарифів за
зберігання вантажів встановлено проведеною Державною інспекцією
України по контролю за цінами в Одеській області перевіркою, про
що складено акт від 31 травня 2005 року № 000389.
Також 18.11.2004 р. між Державним підприємством "Одеський
морський торговельний порт" та Дочірнім підприємством "ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт
Консалтінг Гмбх" були укладені наступні договори: договір оренди
державного рухомого майна № КД-6420, договір управління нерухомим
майном № КД-6421 і договір про надання послуг № КД-6422.
Відповідно до п.10.8 договору оренди державного рухомого
майна, з дня набрання чинності цим договором, договором про
надання послуг № КД-6422 від 18.11.2004 р. та договором управління
нерухомим майном № КД-6421 від 18.11.2004 р. втратив чинність
договір про сумісну діяльність № КД-397 від 15.06.2001 р.
Так, після припинення дії договору про спільну діяльність №
КД-397 від 15 червня 2001 року ДП "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" були
виставлені ДП "Одеський морський торговельний порт" також рахунки
за зберігання не витребуваних замовниками вантажів, а саме:
рахунок № 936 від 31 січня 2005 року на суму 9600,43 грн.; № 1782
від 24 лютого 2005 року на суму 12 739,19 грн.; № 14933 від 28
жовтня 2005 року на суму 81 061,86 грн. та № 15094 від 28 жовтня
2005 року на суму 9148,91 грн., на загальну сума 112550,30 грн.
Однак, зазначені рахунки відповідачем також не були сплачені.
Оскільки реалізація не витребуваних замовниками вантажів
здійснювалась відповідачем, вказані рахунки № 936 від 31 січня
2005 року, № 1782 від 24 лютого 2005 року, № 14933 та № 15094 від
28 жовтня 2005 року підлягають сплаті на підставі положень Декрету
Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року № 33-93
( 33-93 ) (33-93)
"Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що
знаходяться у морських торговельних портах і на припортових
залізничних станціях понад установлені терміни"; Постанови
Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340
( 1340-98-п ) (1340-98-п)
"Про Порядок обліку, зберігання, оцінки
конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави
і розпорядження ним"; затвердженого спільним наказом Міністерства
фінансів України, Державної податкової адміністрації України,
Державної митної служби України від 2 квітня 1999 р. № 96/168/197
( z0253-99 ) (z0253-99)
Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з
транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією,
знищенням конфіскованого та іншого майна, що переходить у
власність держави та кошти від реалізації якого надходять до
державного бюджету".
Посилання відповідача на те, що відповідач не належить до
переліку підприємств, з якими укладено договір на реалізацію
майна, та на те, що відповідач укладав договори з іншими
компаніями, які мають право та дозвіл на здійснення такої
діяльності, судом до уваги не приймаються оскільки є
необгрунтованими, адже відповідач зобов'язався своєчасно та у
повному обсязі сплачувати рахунки за надані позивачем послуги, у
т.ч. за зберігання вантажів.
Більш того, в обгрунтування своїх заперечень відповідач не
надав жодних доказів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за
надані послуги по зберіганню вантажів складає 747 109,66 грн.
Однак, у зв'язку з посиланням відповідача на те, що позивачем
пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення
заборгованості по рахунку № 11651 від 20.11.2003 р. суд зазначає
наступне.
Відповідно до п. 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до
позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що
діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позовна
давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з
вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
перебіг позовної давності починається від дня, коли
особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права
або про особу, яка його порушила.
Так, позивач відраховує строк позовної давності щодо рахунку
№ 11651 від 20.11.2003 р. від 06 січня 2004 р. у зв'язку з
отриманням листа головного бухгалтера ОМТП від 06 січня 2004 року
№ 03/88.
Проте, таке відрахування позивачем строку позовної давності
щодо рахунку № 11651 суд вважає помилковим, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)
його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, як зазначалось вище, умовами угоди № КД-4284 від 04 вересня
2003 року передбачено, що відповідач зобов'язаний сплатити
виставлені позивачем рахунки за надані послуги не пізніше 10 днів
з моменту отримання портом рахунків. Як, з'ясовано судом, вказаний
рахунок № 11651 відповідач отримав 20.11.2003 р., отже строк
позовної давності розпочався з 30.11.2003 р.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з
відповідача заборгованості за виставленими рахунками, у т.ч. за
рахунком № 11651, 25.12.2006 р., тобто з пропуском строку позовної
давності по вказаному рахунку.
Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, сплив позовної давності, про застосування якої
заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні
позову позивача в частині вимог про стягнення заборгованості за
рахунком № 11651 на суму 366 330,07 грн.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд
вважає, що позовні вимоги частково обгрунтовані та відповідають
вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають
частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій
відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові витрати
покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись п. 4, 6 Перехідних положень, ст. ст. 525,526,629
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 44, 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
В И Р I Ш И В:
1. Позовну заяву Дочірнього підприємства "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх"
до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
про стягнення 747 109,66 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства "Одеський морський
торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1; код ЄДРПОУ
01125666) на користь Дочірнього підприємства "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Україна" компанії "ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
Гамбург Порт Консалтінг Гмбх"
(65026, м. Одеса, пл. Митна, 1; код ЄДРПОУ 31506059) 380
779/триста вісімдесят тисяч сімсот сімдесят дев'ять/грн. 59 коп.
заборгованості за надані послуги по зберіганню вантажів; 3807/три
тисячі вісімсот сім/ грн. 80 коп. витрат по сплаті державного
мита; 60/шістдесят/грн. 14 коп. витрат по сплаті послуг на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного
строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 18.04.2007 р.
Суддя Петров В.С.