РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.07 Справа № 14/18пд
Суддя Лісовицький Є.А. розглянувши матеріали за позовом
Сільськогосподарського колективного підприємства асоціації
орендних колективів "Україна", с. Містки, Сватівський район,
Луганської області
до Приватного підприємства агрофірма "Містки", с. Містки,
Сватівський район, Луганської області
про визнання недійсної третейської угоди
при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.
в присутності представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача -Чикун В.М., дов. б/н від 19.09.06.
За клопотанням відповідача технічна фіксація судового процесу
не здійснювалась.
Суть справи: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсної
угоди про передачу спору на розгляд третейського суду від
13.07.06., яку було укладено позивачем і відповідачем.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що від імені позивача
спірний договір підписаний не уповноваженою особою.
Відповідач проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників
сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
13 липня 2006 року голова підприємства-позивача Грищенко
Тетяна Петрівна від імені позивача підписала з ПП АФ "Містки"
угоду про передачу спору на розгляд третейського суду, тобто
підписала третейську угоду. Ця угода виражала згоду сторін на
передачу відповідних спорів про визнання права власності на
розгляд третейському суду для вирішення конкретного спору у складі
одного судді.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсною даної
угоди.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов
обгрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 203 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка вчиняє правочин,
повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і
волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати
його внутрішній волі. При цьому, згідно ст. 207 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами,
уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю,
законом або іншими актами цивільного законодавства України, та
скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України в редакції
2003 року юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і
здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих
документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до
установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її
імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно
та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно п. 10.2. Статуту позивача, прийнятого 02.06.1992 року,
вищим органом управління підприємством є загальні збори членів
підприємства. У період між зборами справами підприємства управляє
правління підприємства.
Відповідно до п. 10.7 Статуту асоціації "України" правління
підприємства укладає договори з підприємствами, установами,
організаціями і громадянами, забезпечує їх виконання.
Таким чином, будь-який договір або будь-яку угоду могло
укладати тільки правління асоціації або за його згодою голова
асоціації або інша уповноважена особа.
Таким чином, голова асоціації Грищенко Т.П. не могла укладати
третейську угоду та підписувати її, не узгодив такі юридичні дії з
органом управління підприємства - правлінням асоціації.
Отже Угода про передачу спору на розгляд третейському суду
від 13.07.2006 року є недійсною відповідно до ст. ст. 92, 203, 215
Цивільного кодексу України.
Третейську угоду від 13.07.2006 року підписали як
представники юридичної особи з однієї сторони директор ПП АФ
"Містки"Семенов Євген Георгійович, з другої сторони Грищенко
Тетяна Петрівна.
Семенов Євген Георгійович у 2000 році вийшов із членів
асоціації (підприємства-позивача) та став директором ПП АФ
"Містки". Це підтверджується довідкою про внесення до Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України, виданою
22.04.1997 року та протоколом загальних зборів асоціації
"Україна"від 02.02.2000 року № 1.
Оскільки Семенов Є.Г. раніше до 2000 року діяв як голова
підприємства-позивача у справі, то він безумовно ознайомлений з
положеннями Статуту асоціації "України"та зокрема з тими, які
встановлюють повноваження її керівних органів.
За таких підстав позовні вимоги є обгрунтованими та
підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд, -
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною угоду про передачу спору на розгляд
третейського суду від 13.07.06., яку було укладено
Сільськогосподарським колективним підприємством асоціації орендних
колективів "Україна" та Приватним підприємством агрофірмою
"Містки".
3. Стягнути з Приватного підприємства агрофірма "Містки",
с.Містки, вул.40-річчя Жовтня, Сватівський район, ідентифікаційний
код 30796098 на користь Сільськогосподарського колективного
підприємства асоціації орендних колективів "Україна", с.Містки,
вул.Радянська, 3, Сватівський район, ідентифікаційний код 30739266
витрати на сплачене держмито 85 грн. та на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу 118 грн. Наказ видати.
13 березня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підписано 19 березня 2007 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дане рішення
набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
його підписання.
Суддя Є.А.Лісовицький