Р I Ш Е Н Н Я
 
                          Iменем України
 
     13.03.07 р. Справа № 11/412
 
     Господарський суд  Донецької  області  у  складі  головуючого
судді Л.Ф.Чернота
 
     при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.
 
     Представники:
 
     Від позивача: Iгнатова Н.О. - за довіреністю
 
     Від відповідача: Коротенко Р.О. - за довіреністю
 
     Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
 
     за  позовом:  Державного  підприємства  "Донецька  залізниця"
м.Донецьк
 
     до   відповідача:    Відкритого    акціонерного    товариства
"Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь
 
     про стягнення 148 405,20грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Позивач,   Державне   підприємство    "Донецька    залізниця"
м.Донецьк, звернувся до господарського суду з вимогою  стягнути  з
відповідача,  Відкритого  акціонерного  товариства  "Металургійний
комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь, суму 148 405,20грн.
 
     В обгрунтування позову позивач посилається на копію  договору
№ 1/27 від 14.06.99р, копії актів про затримку вагонів № 644 та  №
645  від  07.04.06р,  копії  накопичувальних  карток  №№  2605512,
2605523 та інше.
 
     Відповідач проти позову заперечує за тих підстав,  що  згідно
п.5 Правил  зберігання  вантажу  (затверджений  Наказом  Мінтранса
України від 21.11.00р. №  644  ( z0866-00 ) (z0866-00)
          ),  у  випадку,  якщо
отримувач не  вивіз  вантаж  з  місця  загального  користування  в
строки, встановлені ст.46 Статуту залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
(згідно якої вантаж зберігається на  станції  без  оплати  продовж
доби), з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена
тарифом, незалежно від того, чиїми засобами  здійснюється  охорона
вантажу.
 
     Відповідач також зазначає, що вагони, які  прибули  в  квітні
2006р. на адресу  ВАТ  "Азовсталь"  по  залізничним  накладним  №№
45206387, 48063870, приймались позивачем без згоди відповідача  до
парку ст.Сартана Донецької залізниці та затримувалися до  передачі
комбінату на строк 1 до 5 діб,  на  підставі  чого  відповідач  не
визнає свою вину  в  порушення  ст.46  Статуту  залізниць  України
( 457-98-п ) (457-98-п)
         щодо встановленого терміну вивезення вантажу.
 
     Відповідачем надано до суду довідку про час наявності вільних
колій  прийому  парку  ст.Сартана  ВАТ  "Азовсталь"  за  період  з
07.04.06р. до 19.04.06р., а також складений станцією акт загальної
форми за № 645 від 13.04.06р., згідно якого залізничні  колії  ВАТ
"Азовсталь", на які здійснювався прийом вантажу від залізниці (21,
22, 23 колії), були вільні тривалий час, але не  зважаючи  на  цей
факт, позивач  не  подавав  відповідачу  вагони,  які  прибули  по
залізничним накладним №№ 45206387, 48063870. Крім того, відповідач
вказує на те, що акти загальної форми № 645/06 від 13.04.06р. та №
633/06 від 07.04.06р. складені ст.Сартана Донецької залізниці,  на
які  посилається  Державне   підприємство   "Донецька   залізниця"
м.Донецьк, на думку відповідача, складені з порушенням  вимог  п.8
р.6 "Правил користування вагонами та контейнерами"  -  без  участі
представників комбінату. Відповідач також посилається на те, що  у
вказаних актах не зазначені причини затримки, час початку  та  час
закінчення  затримки  вагонів.  ВАТ   "Азовсталь"   зазначає,   що
розбіжностей по часу передачі вагонів не має,  вагони  були  здані
комбінату на  тимчасовий  простій  по  закінченню  часу  затримки,
відомості нарахування плати за  користування  вагонами  комбінатом
були підписані. Плата  за  користування  вагонами,  згідно  ст.119
Статуту   залізниць   України    ( 457-98-п ) (457-98-п)
            відповідачу    не
нараховувалась та не стягувалась, таким чином,  відповідач  робить
висновок, що затримка вагонів була  не  з  вини  ВАТ  "Азовсталь".
Відповідач у запереченнях наводить, що позивачем про подачі позову
пропущений строк позовної давності, зазначений  в  ст.137  Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         , який складає шість місяців з  дня
настання події, що стала підставою для подання позову.
 
     З  огляду  на  зазначене  відповідач  просить  суд  відмовити
позивачу у задоволенні позовних вимог.
 
     У поясненнях  на  заперечення  відповідача  від  22.01.2007р.
Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк зазначає,  що
вагони із вантажем, що надійшли на адресу відповідача, не були ним
прийняті на  залізничну  під'їзну  колію,  що  стало  причиною  їх
затримки. Позивач вказує на те, що зазначені обставини  засвідчені
також записами у "Журналі обліку покинутих поїздів у головний парк
ст.Сартана"    та    підтверджується    підписами    представників
відповідача,  отже  вагони  з  вантажем  знаходилися   на   місцях
загального користування ст.Сартана,  тому  після  закінчення  доби
безоплатного  зберігання,  залізницею  був  нарахований  збір   за
зберігання вантажу.
 
     Позивач також не згоден із заявою відповідача  щодо  перебігу
строку  позовної  давності   на   час   пред'явлення   позову,   в
обгрунтування чого посилається на  п.2  ст.137  Статуту  залізниць
України   ( 457-98-п ) (457-98-п)
           :   Зазначений    шестимісячний    термін
обчислюється:
 
     а) щодо стягнення штрафу за невиконання  плану  перевезень  -
після закінчення п'ятиденного терміну,  встановленого  для  сплати
штрафу;
 
     б) в усіх інших випадках - з дня  настання  події,  що  стала
підставою для подання позову.
 
     Підставою для подання позову  про  стягнення  148  405,20грн.
Державне  підприємство   "Донецька   залізниця"   вважає   відмову
відповідача, який підписав накопичувальні картки із  зауваженнями,
від оплати нарахованих платежів. Накопичувальні  картки  підписані
26.05.06р., таким чином,  позивач  вважає  саме  цю  дату,  згідно
ст.137 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
         , з якої обчислюється термін  позовної
давності.
 
     До матеріалів справи станцією Сартана Донецької залізниці  та
станцією Сартана ВАТ "МК "Азовсталь" надано акт № 3 від 07  лютого
2007року, в якому вказується графік вільних  колій  прийому  парку
станції Сартана ВАТ "МК "Азовсталь"  за  період  з  07.04.06р.  до
19.04.06р., з якого вбачається, що на момент прийому потягу № 2537
07.04.06р  о  18:02год.  в  головний  парк  ст.Сартана   Донецької
залізниці (акт № 633/06), залізнична колія № 21 вільна з 18:15год.
до 20:05год., тобто 1год. 50хвил., а на момент  прийому  потягу  №
3675 13.04.06р. о 09:10год. в головний парк  ст.Сартана  Донецької
залізниці (акт № 645/06), залізнична колія № 21 вільна з 07:55год.
до 09:30год., тобто 1год. 35хвил.
 
     Представників  сторін   було   ознайомлено   з   правами   та
обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У судовому засіданні  складено  протокол,  який  долучено  до
матеріалів справи.
 
     Ст.33   Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
         зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Справа  слуханням  була  відкладена,  згідно   ст.ст.69,   77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Дослідивши    матеріали    справи,    заслухавши    пояснення
представників сторін, господарський суд встановив, що у період з 7
по 13 квітня 2006 року на станцію Сартана ДП "Донецька  залізниця"
на  адресу  ВАТ  "Металургійний  комбінат  "Азовсталь"   надходили
вантажі за перевізними документами №№ 45206387  та  48063870.  При
цьому зазначені вантажі своєчасно не приймалися одержувачем  через
зайнятість  фронтів  вивантаження,  у  зв'язку  з  чим  вагони  із
вантажем  затримувалися  на  станції  призначення   в   очікуванні
подавання на під'їзну колію.
 
     Відповідно до ст.46 Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно  протягом
доби. Цей термін обчислюється з  24-ої  години  дати  вивантаження
вантажу (контейнера) засобами залізниці або з  24-ої  години  дати
подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання
вантажу на станції понад  зазначений  термін  справляється  плата,
встановлена тарифом.
 
     Згідно п.8 "Правил зберігання вантажів", затверджених наказом
Міністерства  транспорту   України   від   21.11.2000р.    №   644
( z0866-00 ) (z0866-00)
         , збір за зберігання вантажів у разі затримки вагонів
з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання
сплачується незалежно від місця затримки (на станціях  призначення
та на підходах до неї, на прикордонних припортових станціях тощо).
 
     Пунктом 8  "Правил  користування  вагонами  і  контейнерами",
затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого
1999р.№ 113 ( z0165-99 ) (z0165-99)
         , передбачено, що у разі затримки вагонів
на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається
акт загальної форми, який підписується  представниками  станції  і
вантажовласника. В акті вказується час  (у  годинах  та  хвилинах)
початку та закінчення затримки подавання на під'їзну колію вагонів
і їх номери. У відповідності з цією нормою станцією  Сартана  були
складені акти загальної  форми  №№  633,  645,  від  підпису  яких
представник відповідача відмовився.
 
     Відповідно до ст.46 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
          ,
п.п.5.8 "Правил  зберігання  вантажів"  за  ставками,  визначеними
п.п.2.1 п.2  розд.2  "Збірника  тарифів  на  перевезення  вантажів
залізничним  транспортом  України.  Тарифне  керівництво   №   1",
затвердженого  наказом   Міністерства   транспорту   України   від
15.11.99р. № 551, залізницею був нарахований  збір  за  зберігання
вантажу  на  станції  понад  встановлений  термін  у  розмірі  148
405,20грн.  (в  т.ч.   ПДВ   -   24   734,20грн.)   та   оформлені
накопичувальні картки №№ 2605512, 2605523.
 
     Зазначені  накопичувальні  картки  відповідач   підписав   із
зауваженням, від оплати нарахованого збору за  зберігання  вантажу
відмовився, посилаючись на порушення залізницею п.п.9,  10,  16  б
"Правил перевезення вантажу".
 
     Таким  чином,  позивач  своєчасно  не   прийняв   вантаж   за
перевізними документами  №№  45206387,  48063870,  посилаючись  на
зайнятість  фронтів  вивантаження,  але  згідно  довідки  про  час
наявності вільних колій прийому парку ст.Сартана  ВАТ  "Азовсталь"
за період з 07.04.06р. до 19.04.06р., а також  складений  станцією
акт загальної форми № 645 від 13.04.06р., згідно якого  залізничні
колії ВАТ "Азовсталь", на  які  здійснювався  прийом  вантажу  від
залізниці (21, 22, 23 колії), були вільні  тривалий  час,  але  не
зважаючи на цей факт, позивач не подавав відповідачу  вагони.  Про
наявність вільних колій свідчить також  акт  №  3  від  07.02.07р.
станції  Сартана  Донецької  залізниця  та  станції  Сартана   ВАТ
"МК"Азовсталь", в якому вказується графік  вільних  колій  прийому
парку станції Сартана ВАТ "МК"Азовсталь" за період з 07.04.06р. до
19.04.06р., з якого вбачається, що на момент прийому потягу № 2537
07.04.06р.  о  18:02год.  в  головний  парк  ст.Сартана  Донецької
залізниці (акт № 633/06), залізнична колія № 21 вільна з 18:15год.
до 20:05год., тобто 1год. 50хвил., а на момент  прийому  потягу  №
3675 13.04.06р. о 09:10год. в головний парк  ст.Сартана  Донецької
залізниці (акт № 645/06), залізнична колія № 21 вільна з 07:55год.
до 09:30год., тобто 1год. 35хвил.
 
     За  вказаних  обставин,  суд  вважає,  що  позов   Державного
підприємства   "Донецька   залізниця"   м.Донецьк   не    підлягає
задоволенню.
 
     Керуючись  ст.ст.46,  119,  137  Статуту  залізниць  України,
Правилами користування вагонами і  контейнерами,  п.п.5.8  "Правил
зберігання вантажів" за ставками, визначеними п.п.2.1  п.2  розд.2
"Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним  транспортом
України. Тарифне керівництво № 1", ст.ст.42, 43, 22, 33,  36,  43,
49,  77,  82-85  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський суд, -
 
     В И Р I Ш И В :
 
     У задоволенні позовних вимог - відмовити.
 
     У  судовому  засіданні  13.03.2007р.,   за   згодою   сторін,
оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
 
     Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного
строку з дня підписання повного тексту рішення.
 
     Повний текст рішення підписаний 16.03.2007р.
 
     Суддя Чернота Л.Ф.