IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р I Ш Е Н Н Я
"13" березня 2007 р. Справа № 5/014-07
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В.,
розглянувши справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотур", м. Київ
до
Головного управління Акціонерного товариства "Українська
пожежно-страхова компанія" по м. Києву та Київській області, м.
Фастів
про
стягнення 2714,35 грн.
за участю представників:
позивача:
Тебякіна В.К. -дов. Від 30.10.2006р. №248;
відповідача:
Хомюк Г.О. -дов. Від 10.05.2006р. №867.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна
заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотур"
(далі -позивач) до Головного управління Акціонерного товариства
"Українська пожежно-страхова компанія" по м. Києву та Київській
області (далі -відповідач) про стягнення 2714,35 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на
неналежне виконання відповідачем умов договору обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів №08/30 від 10.02.2005р. щодо виплати
страхового відшкодування в повному обсязі.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на виплату
страхового відшкодування, а відтак і на виконання умов договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в
сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі 10.02.2005р. було укладено договір
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів №08/30, за умовами якого
відповідач -страховик відповідно до Закону України "Про
обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів" ( 1961-15 ) (1961-15)
від
01.07.2004р. зобов'язується забезпечити відшкодування шкоди,
заподіяної життю, здоровю, або майну потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів
страхувальників, а позивач -страхувальник, в свою чергу,
зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші
умови договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору страховим випадком є подія,
внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час
дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого
транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова
відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за
договором.
Згідно пункту 9 додатку №2 до договору забезпеченим
транспортним засобом є автобус "Богдан А091" державний номер:
02017КА, поліс №ВА/8756309 обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів (строк дії до 11.02.2006р.).
При настанні страхового випадку страховик відповідно до
лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка
була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю,
здоров'ю, майну третьої особи (пункт 3.2 договору). Обов'язковий
ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну
потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого (пункт
4.2 договору).
Пунктом 8.7 договору визначено, що страховик не відшкодовує
шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного
засобу. Судом встановлено, що 02.12.2005р. за участю забезпеченого
транспортного засобу - автобусу "Богдан А091", державний номер:
02017КА, стався страховий випадок, внаслідок якого було заподіяно
шкоди майну потерпілого та настала цивільно-правова
відповідальність позивача, застрахована за договором. Так,
автомобіль "MITSUBISHI OUTLANDER", державний номер: 33920 КА, що
належить гр. Олешко Л.Я., зазнав механічних пошкоджень.
За висновком незалежного експерта №1512-2 від 19.12.2005р.
матеріальний збиток нанесений власникові транспортного засобу
становить 5168,70 грн. і включає в себе вартість відновлюваного
ремонту транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу
деталей, що підлягають заміні, - 2584,35 грн. та втрату товарної
вартості транспортного засобу - 2584,35 грн.
Сума страхового відшкодування потерпілій особі -Олешко Л.Я.
розрахована згідно страхового акта №646 від 25.01.2006р. склала
1793,63 грн., тобто різниця між вартістю відновлюваного ремонту
транспортного засобу за експертним висновком та тимчасово
утриманим податком на додану вартість, франшизою, вартістю послуг
експерта в частині визначення прямого збитку, оплачених потерпілою
особою. Факт сплати 1793,63 грн. страхового відшкодування
підтверджується видатковим касовим ордером №144 від 01.03.2006р.,
наявним в матеріалах справи.
Відповідно до приписів статті 979 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором страхування одна сторона (страховик)
зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)
виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі,
визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а
страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та
виконувати інші умови договору.
Згідно приписів статті 988 названого Кодексу страхова виплата
за договором майнового страхування і страхування відповідальності
(страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних
збитків. Iнші збитки вважаються застрахованими, якщо це
встановлено договором.
За приписами статті 29 Закону України "Про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів" ( 1961-15 ) (1961-15)
у зв'язку з пошкодженням
транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з
відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу,
встановленому Уповноваженим органом.
Статтею 32 Закону України "Про обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів" ( 1961-15 ) (1961-15)
передбачено випадки, коли шкода не
відшкодовується. Так, зокрема, страховик не відшкодовує шкоду,
пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Таким чином, відшкодуванню підлягають саме витрати, пов'язані
з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, а не матеріальний
збиток, спричинений власникові транспортного засобу. Втрата
товарного вигляду за актом автотоварознавчого дослідження №1512-2
від 19.12.2005р. становить 2584,35 грн. і не включається до
вартості відновлювального ремонту.
З огляду на викладене, та враховуючи зазначені приписи
законодавства, суд приходить висновку про відсутність правових
підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди,
пов'язаної із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову
повністю.
Керуючись ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст.
4-3, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
вирішив:
1. В позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в
апеляційному або касаційному порядку.
Суддя