ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2007 р. Справа № 3/19/07
м. Миколаїв
За позовом: Державне підприємство "Миколаївський морський
торгівельний порт", м. Миколаїв.
До відповідача: Миколаївське обласне територіальне відділення
антимонопольного комітету України, м. Миколаїв
Про визнання недійсним рішення Миколаївського обласного
територіального відділення АМК України.
Суддя Смородінова О. Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Полубоярова К.В., за довіреністю;
Від відповідача : Iванова О.В. за довіреністю, Яковлєва Р.А.
за довіреністю;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом визнати
недійсним рішення Миколаївського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України №23-ріш від
10.11.2006р. по справі №1-26. 213/8-2005 повністю.
Свої позовні вимоги позивач грунтує на наступному:
По-перше, порт не згодний з висновками відповідача, що ДП
"ММТП"з моменту передачі під'їзних колій та стрілочних переводів з
балансу Одеської залізниці на його баланс та до теперішнього часу
займає монопольне становище за відсутністю жодного конкурента на
ринках.
Порт вважає, що Територіальне відділення АМКУ не тільки
неправильно трактує норми права, а й неправильно з'ясував
обставини, які мають значення для справи.
Порт зазначає, що на підставі того, що на коліях порту
здійснюються маневрові роботи та роботи з подачі уборки вагонів як
портом так і залізницею, та те, що клієнти порту мають право
вибору щодо надання даних послуг і враховуючи той факт, що послуги
порту є найбільш економічно доцільними, то ДП "ММТП"не може бути
монополістом по подачі -уборки вагонів.
По-друге, порт не згодний з тим, що відповідач визнав дії
порту, які полягають у встановленні таких цін на свої послуги
шляхом віднесення до складу ціни при її калькулюванні з достатнім
рівнем рентабельності необгрунтовано завищених власних витрат на
виробництво товару, за якими порт отримує більші доходи, ніж
доходи за аналогічні послуги, які він міг би отримати на ринку за
умов існування значної конкуренції, де могли би бути запропоновані
товари за більш низькими цінами, наприклад за тарифами Одеської
залізниці, є порушенням законодавства про захист економічної
конкуренції, що передбачене пунктом 2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 ЗУ "Про
захист економічної конкуренції" зловживання монопольним становищем
на ринку, а саме встановлення таких цін, які неможливо було б
встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Позивач вважає, що розраховані тарифи на послуги залізничної
служби порту не перевищують обгрунтовані необхідні витрати на
виконання цих послуг. Підтвердження тому -фінансовий результат
діяльності залізничної служби за 2004, 2005, 11 місяців 2006 р.р.
Порт підкреслює, що в оспорюваному рішенні відсутні
розрахунки та посилання на документи чи нормативно-правові акти,
які підтверджують вищевказаний висновок територіального відділення
АМКУ.
По -третє, територіальний відділ АМКУ визнало, що дії ДП
"Миколаївський морський торговельний порт" які полягають у
встановленні у договорах умови розрахунку з клієнтами за послуги з
подачі та забирання (повернення) вагонів незалежно від кількості
поданих та забраних (повернутих) вагонів, є порушенням
законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене
пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої ст.13 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
- зловживання
монопольним становищем на ринку, а саме- встановлення таких цін та
умов реалізації, які неможливо було б встановити за умов існування
значної конкуренції на ринку.
Порт з даним висновком не згодний, оскільки з клієнтами на
підставі укладених договорів на відповідні послуги. Договори
порту, які досліджувалися представниками Миколаївського обласного
територіального відділення, є укладеними належним чином, сторони
договорів досягли згоди з усіх істотних умов, в тому числі і щодо
ціни за подачу-забирання вагонів України, суб'єкти господарювання
можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, які
відповідно до ст.190 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою
сторін.
Крім того, слід зазначити, що листом від 31.08.2006р. №
36-26/07-5323 Антимонопольний комітет України звернувся до
Міністерства транспорту та зв'язку України для надання роз'яснень
з питання формування собівартості перевезень на транспорті.
Листом від 05.1р.2006р. № 6585/11/10-6 Міністерство
транспорту України повідомило Антимонопольний комітет України, що
ДП "ММТП" при розрахунках за надані ним послуги з подачі та
збирання вагонів не повинен керуватися наказом Міністерства
транспорту та зв'язку від 15.11.99 № 551 ( z0828-99 ) (z0828-99)
"Про
затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним
транспортом України і коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів
цього Збірника", а повинен керуватися Наказом Мінтрансу України
від 31.10.1995р. № 392 ( z0476-95 ) (z0476-95)
"Про затвердження Збірника
тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у
портах України".
Відповідач у відзиві на позовну заяву просе суд відмовити
позивачу в задоволенні позову мотивуючи наступним :
- саме Портом послуги з подачі та забирання (повернення)
вагонів на (з)
території Порту та послуги з додаткових маневрових робіт на
коліях не загального користування реалізовувались за окремими
договорами, тобто були самостійним предметом обороту на ринку, а
тому є окремо визначеним товаром. Реалізація цього товару
пов'язана з використанням залізничного транспорту, а не суден.
Крім того, порт не надав належних доказів того, що зазнає
конкуренції на
ринку маневрових робіт та на ринку подачі та забирання
вагонів на коліях, що належать порту.
- приведений в рішенні приклад розрахунку, затверджений
19.10.2004
року на сьогоднішній час недійсний. Портом виконані нові
розрахунки вартості 1 маш/год роботи тепловозу.
Відповідач при цьому зазначає, що для прийняття рішення
адміністративної колегією про початок розгляду справи за
наведеними вище ознаками порушення територіальному відділенню
потрібна була інформація, що запитувалась запитами від 16.08.2005
№1-292/80-961, від 15. 09.2005 №1-292/80-1050, від 28.09.2005
№1-292/80-1151.
Портом на зазначені запити у встановлені в них строки не була
надана інформація в повному обсязі чим вчинив порушення
законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.
14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ) (2210-14)
, а саме подання інформації в неповному обсязі
територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у
встановлені його головою строки. Рішення адміністративної колегії
територіального відділення від 23.02.2006 №3-ріш про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції та накладення
штрафу цього приводу підтверджено рішенням господарського суду
Миколаївської області від 19.09.2006 №3/332/06 та постановою
Одеського апеляційного суду від 28.11.2006 №3/332/06 (копії
додаються). У зв'язку з невиконанням рекомендацій адміністративної
колегії щодо приведення у відповідність з законодавством склад
витрат при формуванні собівартості послуг, затверджених
начальником Порту 19.10.2004 адміністративна колегія
територіального відділення розпорядженням від 01.09.2005 №8-р
прийняла рішення про початок розгляду справи №1-26.213/8-2005.
Відповідач в запереченнях зазначає, що в розрахунку вартості
збору за подачу та забирання вагонів, затвердженому 06.04.2005р.
Портом середньодобова кількість поданих вагонів врахована тільки
при визначенні плати за подачу та забирання вагонів, що стягується
Залізницею з Порту, і яка є складовою витрат, пов'язаних з подачею
та забиранням вагонів Портом для Клієнтів. При цьому, сам Порт за
подачу та забирання вагонів сплачує Залізниці за вагони, а своїм
Клієнтам виставляє плату розраховану в середньому на одиницю маси
вантажу.
Також відповідач відхиляє позицію порту який посилаючись на
пункт 1.2.1 Збірника тарифів на роботи та послуги, що надаються
вантажовласникам морськими портами, затвердженому Наказом
Мінтрансу від 31.10.1995 №392 ( z0476-95 ) (z0476-95)
з наступними змінами,
наполягає, що для визначення плати за послугу подачі та забирання
вагонів потрібно застосовувати розрахункову одиницю - метрична
тонна, а не кількість вагонів. Тому що згідно з п. 1 Загальних
вказівок Збірника тарифів, на який посилається в своїх твердженнях
Порт, наведені в Збірнику тарифи та порядок їх обчислення
застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які
надають послуги, передбачені цим збірником. Послуга подачі та
забирання вагонів, цим Збірником не передбачена, тому що вона
відноситься до іншій галузі транспортних послуг. Тому посилання
Порту на пункт 1.2.1. вказаного Портом Збірника при визначенні
плати за подачу та забирання вагонів безпідставне.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 12.03.07р. В
означений час за згодою сторін, на підставі ст. 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників
сторін, суд -
встановив:
10 листопада 2006 року адміністративна колегія Миколаївського
обласного територіального відділення АМК України прийняла рішення
№ 23-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції та накладення штрафу", яким визнала, що:
1. Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний
порт" (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) (надалі Порт) з
моменту передачі під'їзних залізничних колій та стрілочних
переводів з балансу Одеської залізниці на його баланс та до
теперішнього часу займає монопольне становище за відсутністю
жодного конкурента на ринках послуг з користування залізничними
коліями незагального користування, іншими об'єктами
інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту по
коліям, які належать Порту, є необхідними для забезпечення
доставки вантажів між залізничним транспортом загального
користування та розташованому на території Порту
перевантажувальним комплексом на водний транспорт, а також,
монопольне становище за відсутністю значної конкуренції на ринках
послуг залізничного транспорту, що виконуються на коліях, які
належать порту, зокрема на ринках:
- послуг Порту з подачі та забирання (повернення) вагонів на
(з) території Порту,
- послуг з додаткових маневрових робіт на коліях незагального
користування, що належать Порту.
2. Дії Державного підприємства "Миколаївський морський
торговельний порт" які полягають у встановлені таких цін на свої
послуги, шляхом віднесення до складу ціни при її калькулюванні з
достатнім рівнем рентабельності необгрунтоване завищених власних
витрат на виробництво товару, за якими Порт отримує більші доходи,
ніж доходи за аналогічні послуги, які він міг би отримати на ринку
за умов існування значної конкуренції, де могли би бути
запропоновані товари за більш низькими цінам, наприклад, за
тарифами Одеської залізниці, є порушенням законодавства про захист
економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50,
пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
- зловживання монопольним
становищем на ринку, а саме - встановлення таких цін, які
неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції
на ринку.
3. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52
Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
за
вчинення порушення, вказаного у пункті 2 цього рішення, накласти
на ДП "Миколаївський морський торговельний порт" штраф в розмірі
6000 грн.
4. Визнати що дії Держаного підприємства "Миколаївський
морський торговельний порт" які полягають у встановленні у
договорах умови розрахунку з Клієнтами за послуги з подачі та
забирання (повернення) вагонів незалежно від кількості поданих та
забраних (повернутих) вагонів, є порушенням законодавства про
захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті
50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
-зловживання монопольним
становищем на ринку, а саме - встановлення таких цін та умов
реалізації, які неможливо було б встановити за умов існування
значної конкуренції на ринку.
5. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52
Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
за
вчинення порушення, вказаного у пункті 4 цього рішення, накласти
на ДП "Миколаївський морський торговельний порт" штраф в розмірі
11 000 грн.
Проаналізувавши діюче законодавство відносно спірних
стосунків, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених
позивачем позовних вимог виходячи з наступного:
Згідно з ст. 1 Закону України "Про планування і забудову
територій"та ( 1699-14 ) (1699-14)
ст.1 Закону України "Про благоустрій
населених пунктів"територія ( 2807-15 ) (2807-15)
-сукупність земельних
ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального
користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків,
узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, історіко-культурних
об'єктів, об'єктів промисловості, комунально -складських та інших
об'єктів у межах населеного пункту.
Відповідно до ст. 69 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до земель морського транспорту належать землі під:
морськими портами з набережними, майданчиками, причалами,
вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами
загальнопортового і комплексного обслуговування флоту;
гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки,
судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами,
радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та
іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
На підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і
повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів відповідно до
закону можуть встановлюватись обмеження у використанні земель.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про планування і забудову
території" ( 1699-14 ) (1699-14)
, територія -частина земної поверхні у
визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним
положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та
ресурсами, а також з повітряним простором розташованими під нею
надрами.
Згідно ст.74 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
, територією морського порту є відведені порту землі.
До території морського порту також належать намиті, насипані або
створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі,
створені за рахунок порту і за користування якими не стягується
плата.
Акваторією морського порту є відведені порту водні простори.
Територія і акваторія морського порту є державною власністю і
надаються порту в користування. Відведення земельних і водних
ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок
здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством
України.
Відповідно до ст. 69 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
до земель морського транспорту належать землі під:
а) морськими портами з набережними, майданчиками, причалами,
вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами
загальнопортового і комплексного обслуговування флоту;
б) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної
обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами,
складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими
будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від
18.04.03р. № 303 "Про передачу під'їзних залізничних колій та
стрілочних переводів", позивач прийняв на баланс саме під'їзні
колії для подавання вантажів і рухомого складу зі станції
залізниці, а не колії загальної мережі залізниць.
Так, пунктом 2 ст. 14 Кодексу торговельного мореплавства
України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
передбачено, що правила цього кодексу, що
містяться у зазначених нижче розділах і главах застосовуються у
розділі IV "Морський порт" -до морських невійськових портів
України, яким і є ДП "Миколаївський морський торговельний порт".
Відповідно до ст. 76 КТМУ морський порт забезпечує:
навантаження, розвантаження та обслуговування суден у порядку
черговості їх приходу в порт, перевантаження вантажів з інших
видів транспорту на судно і у зворотньому порядку, складські
операції з вантажами, допоміжні операції, необхідні для
забезпечення життєдіяльності порту та інші види діяльності
відповідно до статусу порту.
Таким чином, неможливо відокремлювати діяльність порту тільки
з використання залізничного транспорту для доставки вантажів до
перевантажувального комплексу порту на водний транспорт та в
зворотньому напрямку від іншої діяльності порту, так як
господарська діяльність порту є єдиним невідокремленим
технологічним процесом, який включає в себе як навантаження,
розвантаження та обслуговування суден у порядку черговості їх
приходу в порт, так і перевантаження вантажів з інших видів
транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з
вантажами, та допоміжні операції, необхідні для забезпечення
життєдіяльності порту і інші види діяльності відповідно до статусу
порту.
Відповідно до ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства
України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
, морський порт є державним транспортним
підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і
вантажів на відведених порту території та акваторії, а також
перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
На території порту можуть діяти підприємства та організації
всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є
обслуговування суден, пасажирів і вантажів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, морський порт не має права перешкоджати діяльності цих
підприємств і організацій на території порту, а також втручатися в
їх господарську діяльність, за винятком випадків, передбачених
законодавством України, установчими документами цих підприємств і
організацій.
Згідно абз. 3 ст. 71, абз. 2 ст.73 "Статуту залізничних доріг
України", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.04.98р.
№ 457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
, подача - уборка вагонів на підприємстві може
здійснюватися локомотивами залізничної дороги. З матеріалів справи
вбачається, що на даний час таким чином обслуговувається ДП
"Грінтур-Екс" станцією Миколаїв-Вантажний.
Згідно абз.3 ст.77 "Статуту залізничних доріг України",
затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.04.98р. № 457
( 457-98-п ) (457-98-п)
, підприємство може обслуговуватися підприємством
промислового залізничного транспорту ППЖТ.
Відповідно до ст. 71 "Статуту залізничних доріг України",
затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.04.98р. № 457
( 457-98-п ) (457-98-п)
, підприємство може придбати локомотив чи локомотиви
і здійснювати самостійно подачу-уборку. На даний момент так
обслуговується ДП "ММТП".
Матеріали справи свідчать, що портом на адресу Ольшанського
філіалу Києво - дніпровського міжгалузевого підприємства
промислового залізничного транспорту, станції Миколаїв-Вантажний,
ДП Миколаївський портовий елеватор ДАК "Хліб Україна" були
направлені листи від 07.06.2006р. № 1671, 1670,1669 з проханням
повідомити про можливість встановлення договірних відносин щодо
подачі-забирання вагонів на території порту локомотивами
Укрзалізниці, локомотивами Ольшанського філіалу Києво -
Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного
транспорту, власними чи орендованими локомотивами депо Миколаїв.
Вищезазначені суб'єкти господарювання повідомили порт, що
здійснення подачі -уборки можливо, але найбільш економічно
доцільно вартість послуг, наданих засобами та силами ДП"ММТП",
тобто позивача.
Необхідно також зазначити, що клієнти порту фактично можуть
взяти в оренду локомотив в локомотивном депо для виконання
подачі - уборки вагонів. Вагони з вантажом можуть подаватися на
вантажні двори станції призначення. Про що свідчать проведені
протягом 2005-2006 р.р. маневрові роботи на коліях, що належать
порту силами Одеської залізниці та ст. Миколаїв -Вантажний.
Таким чином, вищенаведене повністю спростовує рішення
відповідача відносно того, що Державне підприємство "Миколаївський
морський торгівельний порт"з моменту передачі під'їзних
залізничних колій та стрілочних переводів з балансу Одеської
залізниці на його баланс займає монопольне становище за
відсутністю жодного конкурента на ринках послуг з користування
залізничними коліями незагального користування, іншими об'єктами
інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту по
коліям, які належать порту, є необхідними для забезпечення
доставки вантажів між залізничним транспортом загального
користування та розташованому на території порту
перевантажувальним комплексом на водний транспорт, а також,
монопольне становище за відсутністю зазначеної конкуренції на
ринках послуг залізничного транспорту, що виконуються на коліях,
які належать порту, зокрема на ринках :
- послуг порту з подачі та забирання (повернення) вагонів на
(з) території порту.
- послуг з додаткових маневрових робіт на коліях незагального
користування, що належать порту.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Миколаївського обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України
№23 -ріш від 10.11.2006р. по справі №1-26.213/8-2005 повністю.
Стягнути з Миколаївського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України на користь Державного
підприємства "Миколаївський морський торгівельний порт"85,00
грн. -державного мита та 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного
строку з дня його підписання.
Рішення підписано 23.03.07 року.
Суддя О.Г. Смородінова