14/761 Про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву , переданих на відповідальне зберігання - 12.03.2007 Прийняття

Суть спору: Позивач в своєму позові просить забов'язати відповідача повернути йому матеріальні цінності, а саме: прокат алюмінієвий –0,619 тонн, прокат мідний 0,112 тонн, прокат латунний –3,3295 тонн, прокат бронзовий –0,17856 тонн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилались на помилковість даних викладених в акті перевірки від 16.03.05р., також посилались на те, що відносно Відкритого акціонерного товариства "Завод "Нева" м. Хмельницький порушено справу про банкрутство.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу матеріальні цінності мобілізаційного резерву у кількості та асортименті, що зазначені у Номенклатурі накопичення матеріальних цінностей Мінрадіопрому СРСР №М-800с від 08.07.1988 року, №418сс від 08.07.1988р.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права та обов'язки виникають з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування.

Представником Західного контрольно –ревізійного відділу Державного комітету України з державного матеріального резерву з 15.03.05р. по 16.03.05р. була проведена перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача.

В результаті перевірки встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, виявлено неподання встановленої звітності підприємства, а також встановлено, що облік матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не відповідає порядку встановленому чинним законодавством.

Вартість матеріальних цінностей на день виявлення факту самовільного відчуження становить 78 002,00 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язання передбачається відповідальність у вигляді сплати неустойки, штрафу, пені.

Згідно п.10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі їх самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці матеріальні цінності, стягується штраф у розмірі 100% від вартості, виходячи з їх ринкової ціни на день визначення факту відсутності (самовільного використання), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожен день до повного повернення матеріальних цінностей.

Оскільки вартість матеріальних цінностей на день виявлення факту самовільного відчуження становить 78 002,00 грн., то штраф у розмірі 100% становить 78 002,00 грн.

Відповідно до п.12 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації –відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20% від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.

Штраф у розмірі 20% від загальної суми матеріальних цінностей мобілізаційного резерву становить 67 702,26 грн.

Відповідно до п.16 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" пеня обчислюється з вартості самовільно використаних матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пеня за період з 16.03.05р. по 29.11.06р. становить 24 283,20 грн.

Розмір даних нарахувань підтверджується поданими розрахунками, Номенклатурою накопичення матеріальних цінностей.

Ухвалою суду від 14.08.06р. порушено провадження у справі №13/193-Б про визнання банкрутом боржника –ВАТ "Завод "Нева" м.Хмельницький.

З метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів у газеті "Урядовий кур'єр" №187 від 06.10.2006р. вміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначенні строки та порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявляють бажання у санації боржника, а також передбачено, що вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядають і вважаються погашеними. Аналогічні приписи містить п.5 ст. 31 цього ж закону.

Кредитор Державний комітет України з державного матеріального резерву м. Київ у передбачений законом спосіб був своєчасно повідомленний про порушення справи про банкрутство і вправі був заявити свої вимоги відповідно до встановлених процедур.

З матеріалів справи № 13/193-Б вбачається, що позивач з грошовою вимогою до боржника в установлений Законом 30 –денний термін не звертався і не подавав до суду заяву про визнання його кредитором.

Ухвалою суду від 05.03.07р. у справі №13/193-Б затверджено реєстр вимог кредиторів, а від так борг перед позивачем вважається погашеним.

За таких обставин, в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, -

В позові Державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Нева" м. Хмельницький про повернення матеріальних цінностей та стягнення 169 987, 46 грн. штрафних санкцій відмовити.