РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 20/5
06.03.07
За позовом Закритого акціонерного товариства "Воля-Кабель"
До Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних
прав "Оберіг"
Про визнання договору №1/02/04/а-М від 05.02.2004р. недійсним
повністю, як
такий, що укладений внаслідок помилки
за зустрічним позовом Всеукраїнського об'єднання суб'єктів
авторських і суміжних прав
"Оберіг"
До Закритого акціонерного товариства "Воля-Кабель"
Про стягнення 256 290,16грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від ЗАТ "Воля-Кабель" Козлова I.А.- предст. (дов. від
10.03.2006р.)
Від ВОСАСП "Оберіг" Лисиця С.В.- предст. (дов. від
03.01.2007р.)
Обставини справи:
ЗАТ "Воля-Кабель"звернувся до суду з позовом до
Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав
"Оберіг"про визнання договору №1/02/04/а-М від 05.02.2004р.
недійсним повністю, як такий, що укладений внаслідок помилки.
17.01.2007р. судом одержано клопотання від відповідача про
перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю взяти у
ньому участь.
31.01.2007р. судом одержано клопотання від позивача про
відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника
відповідача, розгляд справи 17.01.2007р. відкладено.
У судовому засіданні 31.01.2007р. клопотання судом не
задоволено, як необгрунтоване.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача,
розгляд справи 31.01.2007р. відкладено.
06.02.2007р. судом одержано заяву від відповідача, у якій
відповідач просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку з
тим, що Господарським судом міст Києва прийнято до провадження
аналогічний позов (зустрічний позов по справі №12/332).
У судовому засіданні 13.02.2007р. представник позивача надав
суду копію ухвали від 07.02.2007р. по справі №12/332, з якої
вбачається, що зустрічний позов у справі №12/332 залишено без
розгляду.
У зв'язку з наведеним, клопотання відповідача про припинення
провадження у справі судом не задоволено.
13.02.2007р. розгляд справи відкладено.
У судовому засіданні 20.02.2007р. представник відповідача
надав суду відзив на позов, у якому просить суд відмовити у
задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір між
сторонами укладено на виконання вимог законодавства, ЗАТ
"Воля-Кабель"уклав договір свідомо та умови договору виконувались
з боку ЗАТ "Воля-Кабель".
20.02.2007р. у судовому засіданні оголошено перерву.
20.02.2007р. судом одержано зустрічний позов Всеукраїнського
об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг"до
Закритого акціонерного товариства "Воля-Кабель"про стягнення 256
290,16грн. заборгованості за договором №1/02/04/а-М на виплату
винагороди за використання об'єктів авторського права і
опублікованих без комерційної мети фонограм і відеограм та
зафіксованих у них виконань способом повторного публічного
сповіщення від 05.02.2004р.
Суд вважає зустрічний позов взаємно пов'язаним з первісним,
оскільки у первісному позові позивач за первісним позовом просить
суд визнати недійсним договір №1/02/04/а-М на виплату винагороди
за використання об'єктів авторського права і опублікованих без
комерційної мети фонограм і відеограм та зафіксованих у них
виконань способом повторного публічного сповіщення від
05.02.2004р., а у зустрічному позові позивач за зустрічним позовом
просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним
договором.
У зв'язку з наведеним, ухвалою від 20.02.2007р. зустрічний
позов прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.
З метою витребування неподаних суду документів, розгляд
справи 20.02.2007р. відкладено.
У судовому засіданні 26.02.2007р. представник ЗАТ
"Воля-Кабель" надав суду відзив на зустрічний позов, у якому
просить суд у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом
відмовити, оскільки договір, за яким позивач за зустрічним позовом
просить суд стягнути заборгованість, укладений внаслідок помилки.
У судовому засіданні 26.02.2007р. оголошено перерву до
02.03.2007р.
02.03.2007р. у судовому засіданні оголошено перерву до
06.03.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Закритим акціонерним товариством "Воля-Кабель"(далі - ЗАТ
"Воля-Кабель") та
Всеукраїнським об'єднанням суб'єктів авторських і суміжних
прав "Оберіг"(далі - ВОСАСП "Оберіг") укладено Договір
№1/02/04/а-М від 05.02.2004 року на виплату винагороди за
використання об'єктів авторського права і опублікованих без
комерційної мети фонограм і відеограм та зафіксованих у них
виконань способом повторного публічного сповіщення
(далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору організація (ВОСАСП "Оберіг",
що є уповноваженою організацією колективного управління) згідно
ст. ст. 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні
права"та ( 3792-12 ) (3792-12)
п. 2.3.2 власного статуту надає платникові
(ЗАТ "Воля-Кабель") не виключний дозвіл на повторне публічне
сповіщення переданих організації у колективне управління творів і
опублікованих без комерційної мети фонограм і/або відеограм та
зафіксованих у них виконань та їх примірників на території
України. Зазначений дозвіл надається від імені авторів,
виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм ч їх
правонаступників, яких організація представляє на законних
підставах.
Позивач за первісним позовом посилається на те, що Договір
№1/02/04/а-М від 05.02.2004 року на виплату винагороди за
використання об'єктів авторського права і опублікованих без
комерційної мети фонограм і відеограм та зафіксованих у них
виконань способом повторного публічного сповіщення укладений
Закритим акціонерним товариством "Воля-Кабель"внаслідок помилки,
так як під час укладення договору ним було помилково трактовано
предмет договору, зобов'язання щодо отримання дозволу на публічне
сповіщення об'єктів інтелектуальної власності та виплати
винагороди за таке сповіщення.
Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які
мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом
недійсним. Iстотне значення має помилка щодо природи правочину,
прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які
значно знижують її цінність або можливість використання за
цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має
істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України
від 12.03.99 р. N 02-5/111 ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
"Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними"вимоги про визнання недійсними угод, укладених
внаслідок помилки, розглядаються господарськими судами за позовом
сторони, яка діяла під впливом помилки (стаття 56 Цивільного
кодексу), а укладені внаслідок обману, погрози, зловмисної угоди
представника однієї сторони з другою стороною - за позовом
підприємства, установи, організації, що потерпіла від цих
протиправних дій (стаття 57 Цивільного кодексу).
Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття
стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що
вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати,
що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве
значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які
значно знижують можливість його використання за призначенням.
Помилка в мотивах угоди, а також неправильна уява про норму права
не підпадають під ознаки угод, укладених внаслідок помилки.
У первісному позові ЗАТ "Воля-Кабель"посилається на
неправильне сприйняття нею предмету договору №1/02/04/а-М від
05.02.2004 року на виплату винагороди за використання об'єктів
авторського права і опублікованих без комерційної мети фонограм і
відеограм та зафіксованих у них виконань способом повторного
публічного сповіщення. У той же час, позивач за первісним позовом
при обгрунтуванні позовних вимог посилається на норми права, які
регулюють діяльність телерадіоорганізації, провайдера та оператора
та не зазначає, у чому саме ним було неправильно сприйнято предмет
договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при укладенні
договору №1/02/04/а-М від 05.02.2004 позивач за первісним позовом
неправильно розумів норми права, які регулюють порядок діяльності
позивача за первісним позовом як провайдера та оператора, що у
свою чергу призвело до укладення ним договору про виплату
винагороди за використання опублікованих з комерційною метою
фонограм і відеограм та зафіксованих у них виконань способом
повторного публічного сповіщення. Неправильна уява про норму
права, що призвело до укладення договору, не є підставою для
визнання недійсною угоди, як такої, що укладена внаслідок помилки.
У той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації"
( 1280-15 ) (1280-15)
, телекомунікації (електрозв'язок) - передавання,
випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового
тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по
радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.
Згідно ст. 1 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення"провайдер ( 3759-12 ) (3759-12)
програмної послуги - суб'єкт
господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною
радою України з питань телебачення і радіомовлення, на договірних
засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм,
використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних
мереж.
ЗАТ "Воля-Кабель"є провайдером програмної послуги у
відповідності до Закону України №3759 ( 3759-12 ) (3759-12)
від 21.12.2003
року (в редакції Закону України №3317 ( 3317-15 ) (3317-15)
від 12.01.2006
року) "Про телебачення і радіомовлення"та надає програмну послугу
абонентам (послуга кабельного телебачення).
В своїй діяльності провайдери програмної послуги отримують
право на підставі п. 2 ст. 41 Закону України "Про авторське право
і суміжні права"від ( 3792-12 ) (3792-12)
правовласника (дистриб'ютора) на
можливість доставки до абонента сигналу (розповсюдження), що несе
в собі телерадіопрограму, яку абонент приймає своїм приймачем. При
цьому провайдер зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства
щодо використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про авторське право і
суміжні права"організації ( 3792-12 ) (3792-12)
колективного управління
створені з метою управління правами авторів та інших осіб, що
передали таке повноваження відповідним організаціям колективного
управління. На підставі п. 6 ст. 48 цього Закону організація
колективного управління має право вимагати від осіб, які
використовують об'єкти авторського права і суміжних праві, надання
їм документів, що містять точні відомості про використання
зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу
винагороди.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про авторське право та
суміжні права"до ( 3792-12 ) (3792-12)
майнових прав організацій мовлення
належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким
способом та виключне право дозволяти чи забороняти публічне
сповіщення своїх програм шляхом трансляції чи ретрансляції.
Майнові права організації мовлення можуть передаватися
(відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому
визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір
і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються
передані права, тощо.
Під час створення телерадіопередач, які є складовою частиною
програми, телерадіоорганізації вирішують з авторами або власниками
прав на об'єкти інтелектуальної власності питання про надання
дозволу на використання таких об'єктів та виплату авторської
винагороди. Суттєві умови договору про передачу прав є визначення
розміру та порядку виплати авторської винагороди визначені ч.2
ст.33 Закону України "Про авторське право та суміжні права":
( 3792-12 ) (3792-12)
строк дії договору, спосіб використання твору,
територія, на яку поширюється передаване право, розмір і порядок
виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за
вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди. Тобто,
телерадіоорганізація при укладенні договорів з авторами та
власниками прав об'єктів інтелектуальної власності повинна
вирішувати питання щодо території на яку поширюється передаване
право, з урахуванням території, на яку здійснюється ретрансляція.
Відповідно до договорів з телерадіоорганізаціями (їх
представниками) ЗАТ "Воля-Кабель", як правило, не надається право
втручатися до змістовної складової телерадіопрограм та сигналу
таких програм, в тому числі скорочувати, титрувати, переривати
передачу сигналу та інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про
телекомунікації" ( 1280-15 ) (1280-15)
, оператори, провайдери
телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що
передається їх мережами.
Згідно ст. 36 Закону України "Про авторське право і суміжні
права" ( 3792-12 ) (3792-12)
, одним із суб'єктів суміжних прав є організації
мовлення, якими відповідно до ст. 1 цього ж Закону є
телерадіоорганізації, які здійснюють мовлення ефірним та кабельним
способом.
До майнових прав власників суміжних прав належить виключне
право на використання своїх програм будь-яким способом та виключне
право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення
своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; фіксацію своїх
програм на матеріальному носії та їх відтворення; публічне
виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним
входом, а також забороняти поширення на території України чи з
території України сигналу із супутника, що несе їхні програми.
З наведеного вище вбачається, що під час надання
телекомунікаційних послуг, провайдер телекомунікацій (ЗАТ
"Воля-Кабель") не зобов'язаний вирішувати будь-які питання надання
дозволів та виплати винагороди з правовласниками об'єктів
інтелектуальної власності, які є складовими частинами
телерадіопрограм мовника. Цей обов'язок покладається безпосередньо
на телерадіоорганізацію, яка створює телерадіопрограму та передає
її в ефір.
Таким чином, провайдер програмної послуги укладає договори з
телерадіоорганізацією (на ретрансляцію телерадіопрограм в яких
права авторів і/або виконавців додержані телерадіоорганізацією
згідно вимог чинного законодавства) та перераховує
телерадіоорганізації відповідно до вимог укладеного договору
платню за використання (ретрансляцію) пакету програм.
Як вбачається із договорів, з телерадіоорганізаціями, які
надані суду ЗАТ "Воля-Кабель"провайдер здійснює прийом та передачу
сигналу одночасно з його трансляцією у повному об'ємі без
будь-яких змін та доповнень. Провайдер не отримує право за
договорами з телерадіоорганізаціями на запис (фіксування)
телепрограм та (або) відтворення запису телепрограм. Тобто,
провайдер не здійснює повторного публічного сповіщення, а лише
здійснює ретрансляцію телерадіопрограм телерадіоорганізацій у
прямому ефірі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що під
час надання телекомунікаційних послуг суб'єкти ринку
телекомунікацій (оператори, провайдери) жодним чином не
використовують окремі об'єкти авторського права. Позивач за
первісним позовом використовує лише суміжні права організацій
мовлення, при чому договорами врегульовано питання способу,
території використання об'єктів суміжних прав, розміру та порядку
виплати винагороди за таке використання.
Оскільки позивач за первісним позовом при укладенні договору
№1/02/04/а-М від 05.02.2004 року неправильно розумів норми права,
які регулюють діяльність телерадіоорганізацій, провайдерів та
операторів, а не предмет укладеного договору чи інші істотні умови
договору, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних
вимог про визнання недійним договору №1/02/04/а-М від 05.02.2004
року на виплату винагороди за використання об'єктів авторського
права і опублікованих без комерційної мети фонограм і відеограм та
зафіксованих у них виконань способом повторного публічного
сповіщення, як такого, що укладений внаслідок помилки.
Щодо зустрічного позову про стягнення заборгованості за
договором №1/02/04/а-М від 05.02.2004 року, яка виникла внаслідок
того, що відповідачем за зустрічним позовом не здійснено виплату
винагороди за використання об'єктів авторського права і
опублікованих без комерційної мети фонограм і відеограм та
зафіксованих у них виконань способом повторного публічного
сповіщення, то необхідно зазначити наступне.
Матеріали справи №20/5 не містять доказів того, що ЗАТ
"Воля-Кабель"було здійснено повторне публічне сповіщення
опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та
зафіксованих у них виконань.
Як вбачається із умов договору, платник зобов'язаний складати
документацію по кожному з видів публічного сповіщення, які
здійснюються платником. Саме здійснення повторного публічного
сповіщення є підставою для виплати винагороди за договором. Ст.
2.1 договору дає визначення терміну "документація"- сукупність
документів звітності, що за встановленою додатком до цього
договору формою відображають інформацію про об'єкти суміжних прав,
суму винагороди, а також дані про відповідних суб'єктів суміжних
прав і містять іншу необхідну інформацію.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої
вимог і заперечень.
Оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено
здійснення ЗАТ "Воля-Кабель"повторного публічного сповіщення
опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та
зафіксованих у них виконань способом повторного публічного
сповіщення, суд приходить до висновку про необгрунтованість
зустрічних позовних вимог та відмовляє у задоволенні зустрічного
позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
В И Р I Ш И В :
1. У задоволенні первісного позову Закритого акціонерного
товариства "Воля-Кабель"- відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову Всеукраїнського
об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав
"Оберіг"-відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом
10 днів з дня прийняття.
Суддя
В.В. Палій