РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.07 Справа № 1/14.
Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське
енергетичне об'єднання" в особі Серговської філії ТОВ "Луганське
енергетичне об'єднання", м. Стаханов Луганської області
до Первомайського індустріально-педагогічного технікуму, м.
Первомайськ Луганської області
про стягнення 4737 грн. 93 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Галлямов Р.Г., дов. від 04.01.07 № 43;
Наталенко А.О., дов. від 26.02.07 № 182;
від відповідача -Себко З.I., директор, Петращук А.М., дов.
від 30.01.07 № 01/07;
в с т а н о в и в:
Суть спору: про стягнення 3026 грн. 18 коп. заборгованості за
технологічні втрати активної електроенергії, 227 грн. 93 коп.
пені, 712 грн. 52 коп. 3 % річних, 771 грн. 30 коп. інфляційних
нарахувань.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 24.01.07
№ 40 проти позову заперечує з посиланням на те, що позивач був
обізнаний про споживання електроенергії через трансформатори
ТМ-630, оскільки це передбачено укладеним сторонами договором.
Також відповідач посилається на відсутність відповідних видатків
для сплати боргу. У доповненні до відзиву ним подане клопотання
про застосування до спірних відносин правил позовної давності на
підставі ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивач у запереченнях на відзив відповідача доводи
останнього відхиляє та зазначає, що підставою для укладання
договорів зі споживачами при утворенні ТОВ "ЛЕО" була технічна
документація ВАТ "Луганськобленерго", згідно якої відповідачу
встановлено трансформатор ТМ-180. Також відповідач посилається, що
при контрольному знятті показників електролічильника кабельна
лінія ТП-366 не була обстежена з причини ненадання допуску до неї
працівниками відповідача; виникнення грошових зобов"язань за даним
позовом позивач пов"язує з направленням рахунків, тобто
пред"явлення боргу у межах строку позовної давності.
Дослідивши обставини справи, вислухавши представників сторін,
надані матеріали, суд дійшов до наступного.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське
енергетичне об"єднання" в особі Серговської філії /позивачем/ та
Первомайською філією Рубіжанського індустріально-педагогічного
технікуму /ідповідачем/ було укладено договір від 01.04.02 №
А4122, за умовами якого "енергопостачальник" прийняв на себе
зобов"язання відпускати електроенергію, а "споживач" -вносити
відповідну плату.
Як було встановлено при розгляді справи, на протязі дії
договору відповідач добросовісно розраховувався за спожиту активну
електроенергію. Зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що
ним заявлено до стягнення 3026 грн. 18 коп. боргу за технологічні
втрати активної електроенергії, які утворились у зв"язку з тим, що
за період з квітня 2002 року по червень 2004 року позивач невірно
розраховував вартість технологічних втрат електроенергії у
трансформаторі за даними ТМ-180, у той час, як фактично у
відповідача встановлений трансформатор ТМ-630.
Даний факт позивачем було з"ясовано при контрольному знятті
показів лічильника, яке відбулось 16.04.04. Тому позивачем було
проведено донарахування вартості технологічних втрат на загальну
суму 3648 грн. 89 коп. та споживачу направлені рахунки від
01.07.04 № 2795 на суму 3282 грн. 36 коп. /арк.. справи 28,
направлений споживачу 09.07.04/ та № А4122/11 на суму 366 грн. 53
коп. /арк.. справи 34, направлений споживачу у 21.12.06/.
Після одержання від позивача рахунків на сплату боргу його
було погашено частково на суму 622 грн. 71 коп., тому позивач
звернувся до суду з позовом про стягнення решти суми 3026 грн. 18
коп.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 7.16 Правил
користування електричною енергією /у редакції постанови НКРЕ від
31.07.96 № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, яка була чинною на час укладання
договору/ у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на
межі розподілу балансової належності електромереж, що має місце за
матеріалами даної справи, значення обсягу електричної енергії,
визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до
відповідної межі балансової належності електромереж, а саме,
втрати електроенергії на ділянці мережі від межі розподілу до
місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на
рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка
мережі. Порядок визначення технологічних втрат електроенергії в
мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів
обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.
Тому п. 3.9 договору сторони передбачили, що величина втрат
визначається згідно з Додатком № 9 до договору. З Додатку № 9 до
договору вбачається, що в ньому вказано тип трансформатора ТМ-630,
що відповідає дійсності.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем
зобов'язання по сплаті боргу у сумі 3026 грн. 18 коп., яке виникло
на підставі договору, підтверджується матеріалами справи.
Заперечення відповідача відхиляються судом з огляду на те, що
по-перше, незважаючи на те, що зроблений позивачем перерахунок
технологічних втрат стосується 2002-2004 років, строк позовної
давності не пропущений та має обчислюватися з врахуванням умов
договору про кінцевий строк проведення розрахунків за спожиту
електроенергію у п"ятиденний строк з дня отримання рахунків, тобто
з липня 2004 року та з грудня 2006 року. Позивач звернувся до суду
28.12.06. По-друге, посилання відповідача на відсутність його вини
у тому, що позивач невірно обраховував вартість технологічних
втрат, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом спору
є стягнення боргу, а залежно від вини застосовуються лише ті
наслідки порушення зобов"язання, які є мірами відповідальності,
зокрема ті, що визначені ст. 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
-неустойка,
відшкодування збитків.
Щодо заперечень відповідача, які обгрунтовані посиланням на
Бюджетний кодекс України ( 2542-14 ) (2542-14)
, то вони оцінюються судом
наступним чином. Правовідносини сторін врегульовані цивільним
законодавством, для них притаманна диспозитивність учасників.
Підставою спору у даній справі є укладений суб"єктами
господарювання цивільно-правовий договір. Статтею 1 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
, передбачено, що Бюджетним кодексом
України ( 2542-14 ) (2542-14)
регулюються відносини, що виникають у процесі
складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду
звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів.
Також цивільним законодавством передбачений вичерпний перелік
підстав припинення зобов"язань, які не ставляться у залежність від
факту реєстрації відповідної заборгованості у встановленому
порядку. Тому позивач не може бути звільнений від обов"язку по
сплаті боргу за позовом.
Щодо стягнення 771 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, то
вимоги позивача у цій частині також цілком обгрунтовані та
відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої боржник, який прострочив виконання
грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
У відповідності до розрахунку позивача ним помилково
неналежним чином розраховано 3% річних, які складають 195 грн. 21
коп. /2659,65 грн. х 3% : 365 х 1084/. У решті 3% річних слід
відмовити.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань передбачена сторонами укладеним договором у п. 4.5 у
вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час
прострочення, яка нарахована у сумі 227 грн. 93 коп. Але до
стягнення підлягає 0,10 грн. пені, оскільки судом зменшений її
розмір з врахуванням тієї обставини, що позивач приймав без
зауважень довідки відповідача про спожиту електроенергію, у яких
були відсутні відповідні розрахунки. У решті пені слід відмовити.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково щодо
пені та 3% річних, у решті повністю стосовно боргу та інфляційних
нарахувань.
Судові витрати покладаються на відповідача на підставі ст. 49
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
пропорційно розміру задоволених позовних
вимог та із заявленої суми пені.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, керуючись ст. ст. 49, 82, 83 ч. 3, 84, 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Первомайського індустріально-педагогічного
технікуму, м. Первомайськ Луганської області, вул. Потьомкіна, 39,
код 05536030 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Луганське енергетичне об"єднання" в особі Серговської філії, м.
Стаханов Луганської області, вул. Телефонна, 8, код ЄДРПОУ
26204102, п/рахунок зі спеціальним режимом використання
260393000075 у Первомайському відділенні ВАТ "Державний Ощадний
банк України", МФО 364207 -3026 грн. 18 коп. боргу, п/рахунок
2600047134 у АППБ "Аваль" м. Київ, МФО 380805 - 195 грн. 21 коп.
3% річних, 771 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 0,10 грн.
пені, 90 грн. 86 коп. витрат по держмиту та 105 грн. 07 коп.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням
законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Дата підписання рішення -12.03.07.
Суддя Н.М.Зюбанова