ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РIВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"31" січня 2007 р. Справа № 15/327
За позовом : Акціонерний банк "Аллонж" в особі ліквідатора
Корінько М.Д.
До відповідача: ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат"
про стягнення в сумі 1030858,27 грн.
СУДДЯ КОЛОМИС В.В.
Представники:
від позивача: Бортохов О.В. (довіреність у справі)
від відповідача: Кравчук М.Ф. (дов. б/н від 09.01.07р.)
В судовому засіданні оголошувалась перерва.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -акціонерний банк "Аллонж"в особі
ліквідатора Корінько М.Д. звернувся до господарського суду з
позовом, відповідно з яким просить стягнути з ВАТ "Дубенський
м'ясокомбінат" 1030858,27 грн. заборгованості, в тому числі
заборгованості по кредиту в сумі 468926,03 грн., заборгованості по
відсотках в сумі 374300,98 грн., 143439,97 грн. пені по кредиту та
44191,29 грн. пені по відсотках.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача
повністю підтримав позовні вимоги. Останні обгрунтовує неналежним
виконанням відповідачем умов кредитного договору від 23.07.01 р.
за № 372 та додаткової угоди б/н від 31.12.04 р., щодо повернення
в установлені строки наданого кредиту та сплати відсотків за його
користування.
Відповідач -ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат" позовні вимоги не
визнає в повному обсязі в зв'язку з їх безпідставністю та
необгрунтованістю. Свої заперечення обгрунтовує, насамперед,
наявністю договору поруки № 372, укладеного 23.07.01 р. між АБ
"Аллонж", ТОВ "Салюс"та ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат", відповідно
з яким ТОВ "Салюс" зобов'язалось нести солідарну з ВАТ "Дубенський
м'ясокомбінат" відповідальність за виконання умов договору на
відкриття кредитної лінії №372. В свою чергу, як зазначив
відповідач, до ТОВ "Салюс" на підставі договору відступлення права
вимоги, укладеного 29.10.04 р. з ЗАТ "Велта" перейшло право вимоги
до АБ "Аллонж" по сплаті боргу в сумі 396757,39 доларів США та
2830,22 грн. При цьому, 18 лютого 2005 року ТОВ "Салюс",
виступаючи поручителем ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат" направив на
адресу АБ "Аллонж" заяву про залік зустрічних однорідних вимог.
Відтак, на думку відповідача, 21 лютого 2005 року в зв'язку з
заліком зустрічних однорідних вимог були повністю припинені вимоги
АБ "Аллонж" до ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат", які виникли на
підставі договору на відкриття кредитної лінії від 23.07.01 р. за
№ 372.
Враховуючи це, просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі
фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності,
давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку
про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог .
При цьому, суд встановив та врахував таке.
23 липня 2001 року між сторонами у справі був укладений
кредитний договір за № 372 (а.с.7-10), відповідно з яким позивач
зобов'язувався надати відповідачу на строковій основі грошові суми
з виплатою відсотків, а останній, в свою чергу, зобов'язувався
використовувати ці суми належним чином, сплачувати відсотки за
користування кредитом та повернути кошти у встановлений термін.
Відповідно до п.1.1 Договору кредитна лінія надавалась на
строк по 23 липня 2002р. Додатковою угодою б/н від 16.07.04 р.,
сторони пролонгували дію договору на відкриття кредитної лінії №
372 від 23.07.01 р. на строк до 31.12.04 р. (а.с.11).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем
на виконання умов договору було перераховано відповідачу кредитних
коштів на загальну суму 3170613,33 грн. Зазначене підтверджується
наявними в матеріалах справи відповідними меморіальними ордерами
(а.с.12-86) і не оспорюється відповідачем.
Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань,
наданий йому кредит в повній сумі і в передбачені договором строки
(з врахуванням додаткової угоди) не повернув.
Внаслідок таких неправильних дій відповідача станом на
31.12.04р., останнім створена заборгованість по кредиту в сумі
468926,03 грн. та по відсотках в сумі 93526,46 грн., а всього
таким чином в сумі 562452,49 грн..
Наявність, вищезазначеної заборгованості по кредиту станом на
31.12.04 р. відповідачем не оспорюється.
Крім того, вищезазначена заборгованість підтверджена
безпосередньо і позивачем (кредитором) в претензії № 11 л від
17.01.05 р. адресованої відповідачу (а.с.105,106).
При цьому, судом з'ясовано, що 23 липня 2001 року між
сторонами у справі та ТОВ "Салюс" був укладений трьохсторонній
договір поруки за №372, відповідно з яким ТОВ "Салюс", як
поручитель, зобов'язувався відповідати перед кредитором
(позивачем) за виконання боржником (відповідачем) всіх зобов'язань
останнього за договором на відкриття кредитної лінії № 372 від
23.07.01 р. (п.п.1.1,1.2 Договору) (а.с.119-120).
При цьому, 29 жовтня 2004 року між ТОВ "Салюс" та ЗАТ "Велта"
був укладений договір відступлення права вимоги (а.с.111-113),
відповідно з яким ТОВ "Салюс" набув права вимагати від АБ "Аллонж"
(боржник) повного та належного виконання зобов'язань за
депозитними договорами № 62/0307-03 від 02.07.03 р. та №
02/0402-01 від 12.02.04 р., договором на розрахунково-касове
обслуговування в іноземній валюті № 3451/840 від 16.05.03 р. та
договором на розрахунково-касове обслуговування в національній
валюті № 3451 від 25.11.02 р., що існували станом на 11 серпня
2004 року (дата відкликання банківської ліцензії боржника).
При цьому, загальна сума боржника перед первісним кредитором
(ЗАТ "Велта") на цей момент становила 396757,39 доларів США та
2830,22 грн. (п.п.1,2 Договору).
04 листопада 2004 р. ЗАТ "Велта" листом за № 698 (а.с.114)
повідомила АБ "Аллонж" про відступлення права вимоги і відповідно
про виникнення з моменту його отримання зобов'язання саме перед
ТОВ "Салюс" в сумі 396757,39 доларів США та 2830,22 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 10.08.04
р. за № 381 відкликана банківська ліцензія у АБ "Аллонж" (м.Київ)
та ініційована процедура ліквідації банку (а.с.88-89).
При цьому, 27 січня 2005 року ТОВ "Салюс" на адресу
ліквідатора АБ "Аллонж" була направлена заява № 1170 про визнання
його кредитором АБ "Аллонж" на загальну суму 3341645,35 грн.
(а.с.115-116).
Відповідно, 18 лютого 2005 року ТОВ "Салюс" направив АБ
"Аллонж" заяву про залік зустрічних вимог, (а.с.117-118), яка в
свою чергу отримана останнім 21 лютого 2005 року.
Відповідно до згаданої заяви про залік зустрічних однорідних
вимог, повністю припинилися вимоги АБ "Аллонж" до ТОВ "Салюс" по
договору поруки № 372 від 23.07.01 р. та вимоги АБ "Аллонж" до ВАТ
"Дубенський м'ясокомбінат" по Договору на відкриття кредитної
лінії №372 від 23.07.01 р.
Викладене свідчить про те, що з 21 лютого 2005 р., в зв'язку
з заліком зустрічних однорідних вимог, повністю припинилися вимоги
АБ "Аллонж" до ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат", які виникли по
Договору на відкриття кредитної лінії № 372 від 23.07.01р.
При цьому, посилання позивача на неможливість в даному
випадку проведення заліку та зарахування зустрічних однорідних
вимог, оскільки в такому випадку це призведе до порушення
черговості задоволення вимог інших кредиторів АБ "Аллонж" не
заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання
припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк
виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не
встановлений або визначений моментом пред'явлених вимог. При
цьому, для зарахування достатньо заяви однієї із сторін (ч.2
ст.601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Згідно із ст.602 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не допускається
зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими
ушкодженнями здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зазначене в даному випадку місця не має.
Крім того, слід зазначити, що статтею 96 Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
встановлено черговість
спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної
процедури, а тому посилання представника позивача на те, що
проведення зазначеного заліку не допускається, є безпідставним.
Крім того, ТОВ "Салюс" не претендувало на кошти, одержані в
результаті ліквідаційної процедури, оскільки з проведенням
взаємозаліку його вимоги до банку припиняються. До того ж, при
здійсненні та проведенні взаємозаліку не здійснюється будь-яких
виплат, передачі майна, тощо.
Статтею 602 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачений перелік
підстав, коли зарахування зустрічних вимог не допускаються, і в
ньому відсутні будь-які посилання на неможливість зарахування у
разі ліквідації кредитора. До того ж, ані Законом України "Про
банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
, ані Законом України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, чи іншими законодавчими актами не
передбачено заборони проведення заліку однорідних зустрічних
вимог, з підстав проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до стст.33,34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та
заперечень.
Натомість доводи, на які посилався позивач є безпідставними,
необгрунтованими та надуманими, оскільки спростовуються
вищевикладеним.
Враховуючи викладене та зважаючи, що взаємні обов'язки між
сторонами по заборгованості припинилися з проведенням
взаємозаліку, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ :
В позові відмовити.
Суддя
Рішення підписано "09" лютого 2007 р.