ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2007 р. Справа № 11/329/05-НР ( rs189550 ) (rs189550)
Позивач: Приватне підприємство "Оліяторг"
вул.М.Василенка,7-А, м.Київ, 03124
поштова адреса вул.Молодогвардійська,40-А, м.Миколаїв,54018
Відповідач: Приватне підприємство "Бая"
пр.Миру,36, м.Миколаїв, 54000
Суддя Дубова Т.М.
В судовому засіданні 25.01.07р., 31.01.07р. присутні:
Від позивача -пред.Погребняк К.В. дов. від 24.11.2006р.
Від відповідача -пред.Лемле Н.В. дов.28 від 01.11.2006р.
СУТЬ СПОРУ : про стягнення 656600,00грн., з яких:
80000,00грн. основного боргу, 132000,00грн. збитків (неотриманого
прибутку), 174600,00грн. неустойки за термін з 16.09.2005р. по
28.03.2006р., 200000,00грн. штрафу та 70000,00грн. збитків за
невиконання обов'язків за контрактом №307-КП від 22.07.2005р.
Позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути
575800,00грн., з яких: 80000,00грн. основного боргу, 132000,00грн.
збитків (неотриманого прибутку), 163800,00грн. неустойки за термін
з 16.09.2005р. по 16.03.2006р. та 200000,00грн. штрафу за
невиконання обов'язків за контрактом №307-КП від 22.07.2005р.
На підставі ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір розглядається
за зменшеними позовними вимогами.
Відповідач додатковими запереченнями від 21.12.06р. позов
визнав частково в сумі 80тис.грн., в іншій частині позову просить
відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ст.ст. 232, 233 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, збитки повинні бути відшкодовані в частині
непокритій неустойкою (п.9.1 договору). Відповідач повинен бути
звільнений від сплати господарських санкцій, оскільки не виконав
свої зобов'язання в наслідок форс-мажорних обставин, що
підтверджується довідкою центру гідрометеорології, повідомленням
управління агропромислового розвитку Жовтневої
райдержадміністрації, актом обстеження посівів соняшнику та іншими
документами, наданими в справі.
Крім того, наданий позивачем контракт з ТОВ "Кривоозерський
комбікормовий завод" не є достатнім доказом понесення позивачем
збитків, оскільки позивач не надав докази виконання або
невиконання ним вказаного договору, понесення збитків внаслідок
невиконання ним контракту, наприклад сплати штрафних санкцій.
Відсутній причинний зв'язок між діями заподіювача збитків та самим
фактом заподіяння збитків, а також розрахунок суми збитків,
включаючи умовно-постійні та умовно-змінні витрати кредитора. До
того ж, він повинен бути звільнений від відшкодування збитків,
оскільки повідомив позивача про неможливість виконання, повернувши
100тис.грн.
Відповідач в 2005році засіяв 450га соняшнику, з яких зібрано
врожаю 320т. визначену кількість не поставлено позивачу в зв'язку
з наявністю контракту з іншим покупцем, складеним раніше ніж з
позивачем за більш високою ціною.
Щодо нарахованого неустойки 0,5% в сумі 163800,00грн. від
непоставленої вартості, то згідно п.9.3 договору, він
нараховується в разі відмови від поставки товару. Однак,
відповідач не відмовлявся від виконання, а не зміг виконати
зобов'язання внаслідок непоборної сили. (Детальніше викладено в
запереченнях арк.спр.193- 196).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з
відповідача 80000,00грн. основного боргу, 132000,00грн. збитків
(не отриманого прибутку), 163800,00грн. пені за термін з
16.09.2005р. по 16.03.2006р. та 200000,00грн. штрафу, посилаючись
на невиконання останнім своїх зобов'язань за контрактом №307-КП
від 22.07.2005р.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні
вимоги обгрунтовані не в повному обсязі та підлягають задоволенню
частково, виходячи з наступного:
- 22.07.2005р. сторони уклали контракт №307-КП, згідно якого
відповідач
повинен був передати у власність позивачу насіння соняшнику
врожаю 2005р. у кількості 200т, згідно правил "Iнкотермс", а
позивач розрахуватися за соняшник на умовах 100% передоплати по
ціні 900,00грн. за тонну.
- Згідно умов контракту, позивач перерахував відповідачу
26.07.05р. за
платіжним дорученням №1076 суму 180тис.грн.
- Відповідач повинен був передати товар покупцеві до
15.09.05р. (п.4.2
контракту), але свої зобов'язання не виконав.
Платіжними дорученнями № 156 від 21.09.05р., №157 від
22.09.05р., №166
від 23.09.05р. на загальну сум 100тис.грн. відповідач
частково повернув позивачу попередню оплату. Залишок суми
80тис.грн. до сього часу відповідачем не повернуто.
Згідно ч.3 ст.612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо внаслідок
прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для
кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати
відшкодування збитків. Отже, з цих підстав, вимоги позивача в
частині основного боргу в сумі 80тис.грн. підлягають задоволенню
повністю.
Крім того, позивачем нараховані 132000,00грн. неотриманого
прибутку. За змістом ст.ст. 224, 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, під
збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата
або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною. При цьому, неодержаний прибуток
(втрачена вигода) -це прибуток, на який сторона, яка зазнала
збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання
зобов'язання другою стороною.
Згідно ст.1 ЗУ "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на
власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню
робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється
фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти
підприємницької діяльності у порядку, встановленому
законодавством.
Позивачем не надано доказів прийняття заходів до зменшення
ризику настання несприятливих подій у випадку невиконання
відповідачем умов контракту, оскільки відповідач не є єдиним
товаровиробником по вирощенню та збору соняшника як в області, так
і на Україні. Ухвалами суду від 05.12.06р., 26.12.06р. позивача
було зобов"язано надати документи, що свідчать про прийняті
заходи, щодо зменшення збитків. Позивач ухвали суду не виконав,
витребуваних документів не надав і не навів підстави їх
відсутності.
До того ж, заявлена позивачем сума 132тис.грн. є відповідно
до ст.4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовим доходом, при цьому, позивач не врахував витрати
підприємства відповідно до ст.5 визначеного Закону. Частиною 6
ст.225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що Кабінетом Міністрів
України можуть затверджуватися методики визначення розміру
відшкодування збитків у сфері господарювання. Наявні на даний час
Методики у деяких сферах господарювання свідчать, що відшкодуванню
підлягає чистий прибуток, а не валовий дохід, як це заявлено у
позові.
Отже, позивачем не доведено розмір збитків, понесених ним за
контрактом №22/07-05 від 22.07.2005р., укладеним з ТОВ
"Кривоозерський комбікормовий завод" та заходи, прийняті позивачем
до зменшення таких збитків, тому вимоги в частині нарахованого
неотриманого прибутку в сумі 132тис.грн. задоволенню не підлягають
та на підстав ст.623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в частині не отриманого
прибутку в сумі 132000грн. в позові слід відмовити.
Нараховані позивачем 163800,00грн. неустойки за термін з
16.09.2005р. по 16.03.2006р., відповідно до п.9.3 контракту та
200000,00грн. штрафу, відповідно до п.9.5 контракту, підлягають
задоволенню частково, виходячи з наступного.
Пунктом 9.3 контракту передбачено, що у випадку непоставки,
або несвоєчасної поставки товару, згідно умов даного контракту,
постачальник сплачує покупцеві штрафну неустойку у розмірі 0,5%
загальної вартості непоставленої партії товару за кожен день
прострочення.
Згідно п.9.5 контракту, у випадку, якщо постачальник
відмовляється поставити чи доставити товар, він сплачує штраф
покупцеві з розрахунку 1000,00грн. за кожну недопоставлену тонну
товару.
Згідно розділу 4 контракту відповідач зобов"язався поставити
товар партіями на умовах СРТ перевезення оплачено до ТОВ
"Кривоозерський комбікормовий завод", згідно "Iнкотермс" в
редакції 2000р., тобто, обов"язок по доставці соняшнику своїм
транспортом за рахунок позивача було покладено контрактом на
відповідача
За аналізом визначених пунктів контракту, суд вважає, що
п.9.5 передбачає наявність товару у продавця (відповідача), але
відмову його передати (доставити).
Отже, у випадку відмови відповідача від поставки своїм
транспортом, до відповідача можливо було б застосувати визначені
санкції. З огляду на викладене, в позові в частині стягнення
200тис.грн. штрафу (1тис.грн. за кожну тонну соняшнику х 200т) за
відмову від поставки слід відмовити.
За змістом ст.ст. 550,551 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, право на
неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків,
завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не
відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється
договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки,
встановлений законом, може бути збільшений у договорі, але може
бути і зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує
розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне
значення.
Неустойка, згідно ст.ст. 549, 550 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є
видом забезпечення виконання зобов"язань. В п.9.3 контракту
сторони передбачили, що у випадку непоставки або несвоєчасної
поставки товару згідно умов даного контракту, постачальник сплачує
покупцеві штрафну неустойку у розмірі 0.5% від загальної вартості
непоставленої партії товару за кожен день прострочення.
Позивач нарахував неустойку від суми 180000грн.
непоставленого товару за термін з 16.09.2005р. по 16.03.2006р. за
182 дні в розмірі 0.5% за кожний день в сумі 163800,00грн.
Враховуючи, що:
В п.8 контракту сторони визначили, що достатнім доказом дії
форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою
палатою України. Тобто визначений документ є достатнім, але не
єдиним документом, який може служити доказом обставин нездоланної
сили. Крім того, ні контракт, ні діюче законодавство не обмежує
право відповідача надавати докази відповідно до
ст.ст.33,34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, форс-мажорні обставини, що зумовили невиконання
відповідачем своїх обов'язків підтверджуються належними доказами,
а саме: довідкою центру гідрометеорології №319 від 07.11.2005р.
(арк.спр.102), актом обстеження посівів соняшнику від 09.08.05р.
(арк.спр.101), довідкою відповідача, затвердженою Управлінням
агропромислового розвитку Жовтневої райдержадміністрації
(арк.спр.103) та протоколом засідання комісії з питань ТЕБ та НС
при Жовтневій райдержадміністрації від 15.08.05р. (арк.спр.65-67).
Між тим, як свідчать надані відповідачем баланси станом на
31.03.05р., 30.06.05р., 30.09.05р.,31.12.05р., довідка про стан
незавершеного виробництва, звіти про підсумки сівби та про збір
урожаю за 2005р.(арк.спр.175-186), форс-мажорні обставини не
призвели до повного знищення врожаю, але до значного його
зменшення. Так, на засіяних 450га землі було зібрано 3200ц.
(320т).
Визначений врожай в кількості 309,28т, за поясненнями
відповідача (арк.спр.194) було реалізовано за більш вигідною ціною
по накладних № РН-000049, РН- 000050 від 19.09.2005р. При цьому,
надані договори купівлі-продажу від 07.06.05р., 23.06.05р.
свідчать про те, що відповідач повинен був поставити товар
загальною кількістю 250т.
З огляду на викладене, а також на те, що:
- відповідач до сього часу не повернув залишок коштів в сумі
80000,00грн. та не прийняв заходи, щодо виконання п.8 контракту,
згідно з останнім реченням якого, сторони визначили, що виникнення
форс-мажорних обставин не є підставою для відмови постачальника
від поставки товару, оплаченого до їх виникнення;
- позивач прийняв від відповідача повернуті 100тис.грн. і на
виконанні в натурі договору не наполягає, посилаючись на втрату
інтересу до виконання,
суд вважає, що сума неустойки підлягає зменшенню на підставі
ст.617 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та стягненню, виходячи з розрахунку
непоставленого соняшника на суму 80тис.грн. х 0,5% х 182дня у
розмірі 72800,00грн.
Отже, позов підлягає задоволенню частково, державне мито за
час розгляду справи в перших, апеляційній та касаційній інстанціях
слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49,82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд -
В И Р I Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Cтягнути з Приватного підприємства "Бая" пр.Миру,36,
м.Миколаїв, 54000
суму
80000,00грн. основного боргу, 72800,00грн. неустойки та 30,68грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 132000,00грн. збитків (неотриманого прибутку),
91000,00грн. неустойки та 200000,00грн. штрафу в позові відмовити.
Cтягнути з Приватного підприємства "Оліяторг"
вул.М.Василенка,7-А, м.Київ, 03124 (код 32523468) на користь
Приватного підприємства "Бая" пр.Миру,36, м.Миколаїв, 54000 суму 47,04грн. державного мита.
Наказ видати відповідачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.
Суддя Т.М.Дубова