ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     30.01.2007 Справа № 6/174
 
     За   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Закарпатбудсервіс", м.Ужгород
 
     до  відповідача   -Дочірнього   підприємства   з   іноземними
інвестиціями "Автоінвестстрой - Ужгород", м.Ужгород
 
     про стягнення суми 29356,93грн.,
 
     Суддя Й.Й.Кадар
 
     Представники:
 
     Від позивача - Чорняк Н.I., представник за дорученням №24 від
02.03.2005р.,
 
     Від відповідача - Захарова Ю.О.,  представник  за  дорученням
від 01.09.2006р.,
 
     Рішення  виноситься  30.01.2007р.  у  зв'язку  з   оголошеною
перервою у  судовому  засіданні  16.01.2007р.  та  25.01.2007р.  в
порядку  ст.77  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Спір   вирішено   в   порядку   ч.4   ст.69    Господарського
процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           за    письмовим
клопотанням сторін.
 
     СУТЬ  СПОРУ:   Товариством   з   обмеженою   відповідальністю
"Закарпатбудсервіс",  м.Ужгород  заявлено  позов   до   Дочірнього
підприємства  з   іноземними   інвестиціями   "Автоінвестстрой   -
Ужгород",   м.Ужгород   про   стягнення   суми   29356,93грн.    у
відшкодування збитків завданих простоєм автомобіля.
 
     Представник позивача  просить  задоволити  позовні  вимоги  в
повному  обсязі  по  мотивах,   викладених   у   позовній   заяві,
посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
 
     Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2005р. Товариством  з
обмеженою відповідальністю "Закарпатбудсервіс" з відповідачем - ДП
з  іноземними  інвестиціями  "Автоінвестстрой  -   Ужгород"   було
укладено  Договір   купівлі-продажу   автомобіля   КАМАЗ-65117-029
загальною вартістю 213490грн. Продавцем  за  таким  договором  був
відповідач. Відповідно до розділу 4-го Договору відповідачем взято
на себе гарантійні зобов'язання по проведенню ремонту у  випадках,
передбачених цим  розділом.  Зокрема,  згідно  з  п.4.4.  Договору
відповідач зобов'язався протягом терміну гарантійного ремонту  всі
вузли і деталі проданого автомобіля, несправність яких  виникла  в
результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалу, з  якого  ці
вузли і деталі виготовлені, будуть безкоштовно відремонтовані  або
замінені на нові.
 
     17.03.2006р.   позивач   звернувся   до    відповідача    про
безкоштовну, в рамках гарантійного ремонту, заміну спідометра який
вийшов  з  ладу.   Така   процедура   передбачена   п.20   Порядку
гарантійного  ремонту  (обслуговування)  або  гарантійної   заміни
дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом  Міністерства
промислової політики України №721  ( z0072-05 ) (z0072-05)
          від  29.12.2004р.
Згідно з цими вимогами  позивачем,  на  бланку  відповідача,  було
оформлено заяву на здійснення заміни спідометра.  За  результатами
звернення цього ж дня було складено Акт, яким підтверджено,  що  в
автомобілі КАМАЗ -65117-029 дійсно вийшов з ладу спідометр.
 
     У  терміни,  зазначені  у  п.23  Порядку,  заміну  спідометра
відповідачем не було вчинено  з  мотивів  відсутності  необхідного
спідометра у відповідача. Тільки 01.07.2006р. було зроблено заміну
спідометра, про що складено відповідний акт.  За  таких  обставин,
позивач вважає, що неналежне  виконання  відповідачем  гарантійних
зобов'язань за договором спричинило  заподіяння  збитків  позивачу
пов'язаних з простоєм автомобіля, який згідно розрахунку  позивача
складає за період простою  з  01.04.2006р.  по  01.07.2006р.  суму
позову 29356,93грн.
 
     Відповідач проти позову заперечує з огляду на положення  п.п.
20, 21,  23  Порядку  гарантійного  ремонту  (обслуговування)  або
гарантійної  заміни  дорожніх  транспортних  засобів  та  фактичні
обставини  справи.   Стверджує,   що   17.03.2006р.   працівниками
Дочірнього     підприємства     з     іноземними      інвестиціями
"Автоінвестстрой - Ужгород" був проведений тільки  огляд,  в  ході
якого  виявлено  несправність  електричного  спідометра,  про   що
складено акт.
 
     Всупереч твердженням позивача про  подання  ним  17.03.2006р.
заяви  про  виконання  гарантійного  ремонту,  яка   міститься   в
матеріалах справи, то така ним відповідачеві не подавалась. Подана
позивачем суду копія заяви є заповненим бланком,  яка  знаходиться
на підприємстві в доступному для клієнтів місці, заповнюються ними
та подається на реєстрацію,  після  чого  копія  з  відміткою  про
прийняття  надається  клієнту.  Наданий  суду  заповнений  з  боку
позивача    -    Товариства    з    обмеженою     відповідальністю
"Закарпатбудсервіс"  бланк  не   містить   відмітки   позивача   -
Дочірнього     підприємства     з     іноземними      інвестиціями
"Автоінвестстрой - Ужгород" про її прийняття.
 
     Першою заявою про виконання  гарантійного  ремонту,  що  була
подана  позивачем,  був  лист  від  20.06.2006р.  за  вих.№53,  що
надійшов на адресу відповідача 24.06.2006р., після чого  сторонами
по телефону було узгоджено день надання автомобіля для  здійснення
ремонтних робіт -01.07.2006р. Автомобіль був доставлений позивачем
до відповідача в узгоджений день, того ж дня, тобто через  6  днів
після надходження заяви  про  виконання  гарантійного  ремонту,  в
порядку гарантії була здійснена заміна спідометра.
 
     Зазначений  лист,  датований  20.06.2006р.  за  вих.№53,  був
єдиним зверненням позивача  до  відповідача  з  приводу  виконання
гарантійного ремонту. Строк  виконання  гарантійного  ремонту  (14
днів), встановлений Порядком, відповідачем порушений не був.
 
     Складання заяви перед оглядом, на що покликається позивач, не
є обов'язковою умовою для його  проведення,  оскільки  до  моменту
його закінчення невідомо чи є в ДТЗ несправності, якщо  є,  то  чи
виникли вони в процесі експлуатації з вини власника, чи має  місце
гарантійний випадок. Після проведення  огляду  17.03.2006р.,  яким
було встановлено, що наступив  гарантійний  випадок  та  складання
акту,  в  позивача  виникло  право  подання  заяви  про  виконання
гарантійного  ремонту  належного  йому   автомобіля:   20.06.206р.
позивачем був направлений лист за вих.№53  з  вимогою  про  заміну
спідометра,  що  був  отриманий  відповідачем   24.06.2006р.,   на
підставі якого 01.07.2006р. було здійснено гарантійний ремонт.  За
вказаних обставин вважає,  що  ним  свої  зобов'язання,  визначені
договором та нормативно-правовими актами, виконані належним чином,
а отже вимоги позивача безпідставні.
 
     Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін,
 
                          СУД ВСТАНОВИВ:
 
     Нормативно-правовим актом, на який покликаються  сторони,  як
на підставу  своїх  вимог  і  заперечень  є  Порядок  гарантійного
ремонту   (обслуговування)   або   гарантійної   заміни   дорожніх
транспортних  засобів  (надалі   Порядок)   затверджений   Наказом
Міністерства промислової політики України  №721  ( z0072-05 ) (z0072-05)
          від
29.12.2004р.   зареєстрованого   Міністерством   юстиції   України
20.01.2005р. за №72/10352.
 
     Відповідно до вказаного Порядку (п.1),  роботи  з  технічного
обслуговування ДТЗ в період гарантійного терміну експлуатації  або
його  гарантійного  ремонту  здійснюється   з   оформленням   акту
передання-прийняття ДТЗ та наряду-замовлення  згідно  з  Правилами
надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних
транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту
від 11.11.2002р. №792 ( z0122-03 ) (z0122-03)
          зареєстрованого  Міністерством
юстиції  України  17.02.2003р.   за   №122/7443   зі   змінами   й
доповненнями (надалі Правила).
 
     Підставою  для  розгляду  вимоги  споживача  щодо   виконання
гарантійного  ремонту  ДТЗ  є   письмова   заява   споживача,   що
складається у довільній формі, має містити опис недоліку, а  також
вимоги споживача (п.20 абз.2 Порядку), яка реєструється в  журналі
реєстрації (п.п.6,13 Правил). За  вказаною  заявою  виконавець  (в
даному  випадку  він  же  і  продавець)  визначає  дату   та   час
представлення ДТЗ для надання послуг (п.15  Порядку).  Документом,
який  підтверджує  передачу   ДТЗ   на   гарантійний   ремонт,   є
наряд-замовлення (п.25 Порядку).
 
     Після  виконання  робіт  з  гарантійного  ремонту  виконавець
робить в сервісній  книжці  про  проведення  гарантійного  ремонту
відмітку із зазначенням номера і дати оформлення наряду-замовлення
згідно з яким було виконано гарантійний ремонт.
 
     Позивач   в   документальне   підтвердження    подання    ним
17.03.2006р., згідно з вищеприведеним Порядком, заяви споживача  з
вимогою гарантійного ремонту покликається на наявний у  матеріалах
справи (арк. справи 15) Акт  відповідача  від  17.03.2006р.,  яким
встановлено необхідність  заміни  електричного  спідометра.  Однак
заміна спідометра відповідачем не була вчинена своєчасно з мотивів
відсутності необхідного спідометра у відповідача.
 
     Позивач самостійно вжив заходів до вишуковування  необхідного
спідометра.  Так,  07.06.2006р.   позивач   звернувся   до   філії
товариства "Автокомплект" з проханням  замовити  в  постачальників
згаданий спідометр, оплата за який в порядку гарантійного  ремонту
буде    здійснена    відповідачем.     21.06.2006р.     товариство
"Автокомплект" надало позивачу  рахунок  УФ-0001153  виписаний  на
ім'я відповідача про  оплату  за  спідометр.  Такий  рахунок  було
представлено відповідачу.  Останній  рахунок  оплатив  та  отримав
спідометр.  Після  чого,  01.07.2006р.,   було   зроблено   заміну
спідометра, про що складено відповідний  акт.  Також,  на  протязі
періоду часу з 17.03.2006р. по 01.07.2006р., а  саме  20.06.2006р.
позивач рекомендованим листом повторно  звертався  до  відповідача
про гарантійну заміну спідометра. У зв'язку з  тим,  що  неналежне
виконання  відповідачем  гарантійних  зобов'язань   за   Договором
спричинило заподіяння  збитків  позивачу,  пов'язаних  з  простоєм
автомобіля, позивач звернувся  до  відповідача  з  претензією  про
відшкодування  збитків,  в  задоволенні  якої  відповідачем   було
відмовлено.
 
     Приймаючи до уваги вищеприведене та  вирішуючи  питання  щодо
неналежного виконання  відповідачем  зобов'язань  за  договором  у
частині гарантійного ремонту, що  спричинило  заподіяння  збитків,
суд прийшов до наступних висновків.
 
     У відповідності до  ч.3  ст.680  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        , якщо на товар встановлено гарантійний строк,  покупець
має право пред'явити вимогу у зв'язку  з  недоліками  товару,  які
були виявлені протягом цього строку.
 
     Для  розгляду  вимог  споживача  про  виконання  гарантійного
ремонту підставою є письмова заява.  Наявна  в  матеріалах  справи
(арк. справи 21) заява споживача не містить  відмітки  відповідача
по справі про її прийняття до виконання, відсутня також відповідна
реєстрація в  журналі  за  17.03.2006р.,  який  судом  оглянуто  в
засіданні, відповідний витяг міститься в матеріалах  справи  (арк.
справи 113-114 ). Позивачем не надано також доказів, що за наданою
ним  суду  письмовою  заявою  відповідачем,  як   то   вимагається
вищеприведеними нормативними актами, а саме Порядком та Правилами,
визначено дату та час представлення ДТЗ для надання  послуг,  акту
прийняття-передання ДТЗ та наряд-замовлення.  Відповідач,  в  свою
чергу, надав суду докази, що в журналі обліку гарантійних ремонтів
ДТЗ, який на підприємстві відповідача здійснюється в  електронному
вигляді, міститься дата і номер наряду-замовлення,  відповідно  до
якого виконувався гарантійний ремонт та  дата  надходження  ДТЗ  в
ремонт 01.07.2006р. (арк. справи 127 )
 
     Заслуговують на увагу твердження  відповідача,  що  за  даних
обставин проведення ним огляду і складення відповідного  акту  від
17.03.2006р., може бути здійснено і без письмової заяви  споживача
про усунення недоліків,  оскільки  до  моменту  закінчення  огляду
невідомо чи є в ДТЗ несправності, якщо є, то  чи  виникли  вони  в
процесі експлуатації з вини власника,  чи  має  місце  гарантійний
випадок.  Після  проведення   огляду   17.03.2006р.,   яким   було
встановлено, що наступив гарантійний випадок та складання акту,  в
позивача виникло право подати, у встановленому порядку, заяву  про
виконання гарантійного ремонту  належного  йому  автомобіля.  Така
заява була подана позивачем тільки 20.06.2006р. (лист за  вих.№53)
з вимогою про заміну спідометра,  що  був  отриманий  відповідачем
24.06.2006р.  на  підставі  якого  01.07.2006р.   було   здійснено
гарантійний ремонт. Враховуючи, що відповідачем  оплачено  рахунок
№1153 від 21.06.2006р. (арк. справи 22)  за  самостійно  придбаний
позивачем  спідометр  та   безкоштовне   проведення   відповідачем
гарантійного ремонту (наряд-замовлення №С3058328 від 01.07.2006р.)
(арк. справи 128) в порядку  і  строки  визначені  вищеприведеними
нормативно-правовими  актами  та   договором,   збитки,   на   які
покликається позивач, виникли не  у  зв'язку  із  порушенням  умов
договору, саме, відповідачем, оскільки відповідач  належним  чином
виконав свої зобов'язання по гарантійному ремонту.
 
     Згідно із ст.610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         порушення зобов'язання
є його невиконання або виконання  з  порушенням  умов,  визначених
змістом зобов'язання.
 
     Відповідно до  ст.611  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          відшкодування
збитків є правовим наслідком порушення зобов'язання. Таким  чином,
при пред'явленні вимоги про стягнення збитків позивач має  довести
факт порушення зобов'язань. Однак,  беручи  до  уваги  встановлені
судом обставини справи, відповідачем спростовані  доводи  позивача
про порушення ним зобов'язання. Судом також приймається до  уваги,
що позивач не використав свого права в  установленому  порядку  на
усунення недоліків і виконання гарантійного ремонту відповідачем в
спосіб,   який    визначено    Порядком    гарантійного    ремонту
(обслуговування)  або  гарантійної  заміни  дорожніх  транспортних
засобів.
 
     Отже, у зв'язку з  відсутністю  факту  неналежного  виконання
договірних зобов'язань  з  боку  відповідача,  в  позові  належить
відмовити.
 
     Відповідно до  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд покладає на  позивача  витрати  по  оплаті
держмита та витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
 
     З огляду на  викладене,  керуючись  ст.ст.  610-611,  680  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст.  22,  33,
43, 44, 49, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                           СУД ВИРIШИВ:
 
     1. В позові відмовити.
 
     2. Рішення надіслати сторонам по справі.
 
     Рішення оформлено та  підписано  31.01.2007р.  відповідно  до
вимог  ст.84   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Суддя Й.Й. Кадар