ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                             РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "09" липня 2007 р.
 
     Справа № 14/222-07-4621
 
     За позовом заступника прокурора Приморського району м.  Одеси
в інтересах держави: в особі Міністерства охорони здоров'я України
в особі клінічного санаторію ім. В.П. Чкалова Міністерства охорони
здоров'я України
 
     до відповідача Сільськогосподарського товариства з  обмеженою
відповідальністю "Iрен-Агронатурпродукт"
 
     третя особа, яка не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет
спору  на  стороні  позивача  Державна   податкова   інспекція   у
Приморському районі м.Одеси
 
     про стягнення податку на землю у сумі 18887,81 грн.
 
     Суддя Горячук Н.О.
 
     Представники:
 
     Від прокуратури: помічник прокурора  Приморського  району  м.
Одеси Алексєєв В.В.
 
     Від позивача: по дов. Дергачова А.В
 
     Від відповідача: по дов. Сташенко О.В.
 
     Від третьої особи: не з'явився
 
     В засіданні суду  була  оголошена  перерва  по  09.07.2007р.,
згідно зі ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення
податку на землю у сумі 18887,81 грн. Відповідач позовні вимоги не
визнає з підстав викладених у відзиві на позов.
 
     Розглянувши  матеріали  справи  та  заслухавши  представників
сторін встановлено наступне:
 
     24.12.2002р.  між  С/Г  ТОВ  "Iрен-Агронатурпродукт"  та  ВАТ
"Фармація" було  укладено  договір  купівлі-продажу  №21/4  аптеки
№176, розташованої на  території  клінічного  санаторію  ім.  В.П.
Чкалова за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 85.
 
     Як зазначено у позові клінічний санаторій  ім.  В.П.  Чкалова
сплачує земельний податок та звітує у ДПI у Приморському районі м.
Одеси  відповідно  до  державного   акта   на   право   постійного
користування землею від 30.08.2002р. №2327.
 
     Посилаючись на ст.96 Земельного кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
(землекористувачі   земельних   ділянок   зобов'язані    своєчасно
сплачувати земельний податок) позивач стверджує, що заборгованість
відповідача складає 18 887,81 грн.
 
     Право користування землею передбачено  главою  15  Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  згідно  до  норм  якої  володіння  і
користування земельною ділянкою здійснюється шляхом набуття  права
постійного користування останньою без встановлення  строку  (землі
державної або комунальної власності) або  права  оренди  земельної
ділянки, засноване на договорі.
 
     Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про  плату  за  землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
         від 03.07.1992р. власники земельних ділянок, земельних
часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів  -
учасників  угоди  про  розподіл  продукції,  сплачують   земельний
податок. Тобто платниками земельного податку є власники  земельних
ділянок, земельних часток (паїв) та  землекористувачі.  Відповідач
не є власником земельної ділянки, що  розглядається,  а  також  не
укладав з позивачем будь-якого договору оренди земельної  ділянки,
тому підстава для сплати відповідного податку відсутня.
 
     Крім того, слід зазначити  що  наданий  позивачем  розрахунок
боргу   відповідача   стосується   періоду   з   01.05.2002р.   по
31.12.2004р. Згідно ст.257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         загальна  позовна
давність встановлена  тривалістю  3  року.  Відповідач  не  визнає
позовні вимоги посилаючись на сплив строку позовної давності.
 
     Заява прокуратури Приморського району м. Одеси про поновлення
строку позовної давності на підставі того, що вона  дізналася  про
наявність боргу лише 10.04.2007р. судом не прийнято до  уваги,  бо
клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров'я
України в інтересах  якого  діє  прокуратура  своєчасно  знав  про
вищевказані обставини справи і пропустив строк  позовної  давності
без поважних причин.
 
     Враховуючи  викладене  позовні  вимоги  не   обгрунтовані   і
задоволенню не підлягають.
 
     Керуючись ст.267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та  ст.  ст.  44,  49,
82 - 85 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                          В И Р I Ш И В:
 
     У позові відмовити.
 
     Рішення набирає  законної  сили  відповідно  до  ст.  85  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
                              Суддя