РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     № 45/5
 
     29.01.07
 
     За  позовом  Приватного  сільськогосподарського  підприємства
"Злагода"
 
     До Товариства з обмеженою відповідальністю "Триденна Агро"
 
     про стягнення 70486,66 грн.
 
     Суддя Балац С.В.
 
     Представники:
 
     Від позивача: Алексєєв В.I., дов. від 11.1.2007
 
     Від відповідача: не з'явилися
 
     Суть спору: стягнення 70486,66 грн.  заборгованості,  з  яких
65120,00 грн. основного боргу,  3469,04  грн.  -штрафних  санкцій,
678,03 грн. -збитків від інфляції, 1219,59 грн. -3% річних.
 
     Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснив  попередню
оплату  на  користь  відповідача   за   товар,   який   відповідач
зобов'язувався поставити позивачеві. Проте  відповідач  товару  не
поставив, а тому позивач звернувся до відповідача  з  вимогою  про
повернення грошових коштів. За  твердженням  позивача,  відповідач
зобов'язався кошти повернути, проте до цього часу цього не зробив.
 
     Ухвалою від 01.12.2006 порушено провадження у справі  №  45/5
та призначено її до розгляду на 15.01.2007.
 
     Ухвалою  від  15.02.2007  розгляд   справи   відкладався   на
29.01.2007, у зв'язку з неявкою відповідача.
 
     Представник відповідача  у  судове  засідання  29.01.2007  не
з'явився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик
суду та не надав витребуваних ухвалою суду документів. Представник
відповідача повідомлений судом про розгляд справи належним чином.
 
     Відповідно  до  ст.  75  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           справа
розглядається за наявними в ній матеріалами.
 
     У  судовому  засіданні  29.01.2007,   за   згодою   позивача,
оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
 
     Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні
у матеріалах справи докази, суд -
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     01.03.2006 між позивачем  та  відповідачем  укладено  договір
купівлі-продажу № 221-03-2006 (далі - Договір).
 
     За   умовами   цього    договору    продавець    (відповідач)
зобов'язувався передати покупцю  (позивачеві)  товар,  а  покупець
(позивач)  зобов'язувався  його  прийняти  та  оплатити  (п.  1.1.
Договору).
 
     Відповідно до п. 2.1. Договору товар поставляється в  об'ємах
та в терміни, вказані в додатках,  які  є  невід'ємними  частинами
цього Договору.
 
     Згідно  п.  3.4.,  4.2.  Договору  відповідач  зобов'язувався
поставити товар позивачеві протягом  10  банківських  днів  з  дня
надходження  від  позивача  попередньої  оплати  у  розмірі   100%
вартості товару.
 
     Відповідно до додатку  №  1  до  договору  від  01.03.2006  №
221-03-2006, відповідач  зобов'язувався  поставити  позивачеві  64
тони нітроаммофоску, на загальну суму 85120,00 грн.
 
     01.03.2006 відповідач виставив на ім'я позивача рахунок №  18
про сплату позивачем 85120,00 грн.
 
     Позивач відповідно до платіжного доручення від  02.03.2006  №
37 перерахував відповідачеві 85120,00 грн.
 
     Позивач звернувся до відповідача з листом  від  15.04.2006  з
вимогою повернути сплачені кошти в сумі 85120,00 грн.
 
     Відповідач листом від 19.05.2006 № 400 вибачився за заподіяні
позивачеві  незручності   та   зобов'язався   повернути   сплачені
позивачем кошти до 30.05.2006.
 
     Отже  сторони,  відповідно  до  ст.  604  Цивільного  кодексу
України  ( 435-15 ) (435-15)
          досягли   згоди   про   припинення   взаємних
зобов'язань за договором від 01.03.2006 № 221-03-2006, та  заміною
їх  на   нові   зобов'язання   (новація).   А   саме,   відповідач
зобов'язувався у строк до 30.05.2006 включно  сплатити  позивачеві
85120,00 грн., а позивач зобов'язувався прийняти їх.
 
     Позивач звернувся до відповідача з претензією від  22.05.2006
про сплату  основного  боргу  в  сумі  85120,00  грн.  та  1345,00
грн.  -штрафних  санкцій.  Вказану  претензію  відповідач  отримав
24.05.2006,  що   підтверджується   повідомленням   про   вручення
поштового відправлення № 21914.
 
     Відповідно до платіжного доручення  від  16.08.2006  №  12172
відповідач повернув позивачеві грошові кошти в сумі 20000,00 грн.
 
     Відповідно до  статей  11,  509  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
          договір  є  підставою  виникнення  цивільних  прав   і
обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином  і
в установлений строк відповідно до вказівок  закону,  договору,  а
одностороння відмова від виконання  зобов'язання  не  допускаються
(ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його
умов не допускається,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або
законом.
 
     Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Враховуючи  те,  що  строк   виконання   відповідачем   свого
зобов'язання по поверненню коштів (до 30.05.2006 включно) минув, і
на  час  вирішення  спору   відповідач   лише   частково   погасив
заборгованість в сумі 20000,00 грн., то відповідач  відповідно  до
ст. 612 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         вважається таким, що
прострочив, оскільки він не виконав зобов'язання у строк.
 
     За таких обставин, відповідач з 31.05.2006 вважається  таким,
що  прострочив  сплату  боргу,  тому  позовні  вимоги  в   частині
стягнення  основною  боргу  в  сумі  65120,00  грн.  обгрунтовані,
підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
 
     Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.  610
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ), тому відповідач вважається
таким,  що  прострочив  (ст.  612   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        ), відповідно є підстави для  застосування  встановленої
законом відповідальності.
 
     Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
боржник,  який  прострочив  виконання  зобов'язання,   на   вимогу
кредитора  зобов'язаний  сплатити   суму   боргу   з   урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також
три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір
процентів не встановлений договором або законом.
 
     Отже, вимоги позивача  про  стягнення  з  відповідача  678,03
грн. - збитків від інфляції підлягають задоволенню.
 
     Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1219,59 грн. - 3%
річних за період  з  18.03.2006  по  16.08.2006  та  за  період  з
17.08.2006  по  14.09.2006  підлягають  задоволенню  за  уточненим
розрахунком  суду,  оскільки   порушення   зобов'язання   з   боку
відповідача мало місце 31.05.2006, і відповідно позивачем зроблено
методологічну помилку у розрахунку 3% річних. Тому вимоги позивача
про стягнення з відповідача 1219,59 грн. -  3%  річних  підлягають
задоволенню за період з  31.05.2006  по  14.09.2006  за  уточненим
розрахунком:
 
     За період з 31.05.2006 по 16.08.2006 (58 днів):
 
     85120,00 грн. х 3% / 365 днів х 58 днів = 405,78 грн.
 
     За період з 17.08.2006 по 14.09.2006 (29 днів):
 
     65120,00 грн. х 3% / 365 днів х 29 днів = 155,22 грн.
 
     Всього 405,78 грн. + 155,22 грн. = 561,00 грн.
 
     Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі  1219,59
грн. підлягають задоволенню частково в сумі 561,00 грн.
 
     Вимоги позивача про стягнення 3469,04 грн. -штрафних  санкцій
на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        
задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
 
     Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
виконання зобов'язання може забезпечуватися  неустойкою,  порукою,
гарантією, заставою, притриманням майна, завдатком.
 
     Згідно ч. 2 ст. 549  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
штрафом  є  неустойка,  що  обчислюється  у  відсотках  від   суми
невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
 
     Правочини, щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений
із недодержанням письмової  форми,  є  нікчемним  (ч.  2  ст.  547
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Між  сторонами   письмового   правочину   щодо   забезпечення
виконання зобов'язань у вигляді неустойки  (штрафу)  не  укладено,
тому підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого  ч.
6 ст. 231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
         немає.
 
     Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          судові  витрати
покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
 
     Керуючись  ст.ст.  33,  49,  82-85,  116-118   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
     В И Р I Ш И В:
 
     Позов задовольнити частково.
 
     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Триденна
Агро" (02038, м. Київ, вул.. Конотопська, 8,  код  25591321,  рах.
26009100280101 ЗАТ  "ТАС-Iнвестбанк",  м.  Київ,  МФО  320650)  на
користь Приватного сільськогосподарського  підприємства  "Злагода"
(52130, Дніпропетровська область, П'ятихатський район,  с.  Жовте,
ст. Зелена, код 31098051, рах. 26004155577001 в ДРУ "Приватбанку",
МФО 305299) - 65120 (шістдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн..  00
коп.. основного  боргу,  678  (шістсот  сімдесят  вісім)  грн.  03
коп. -збитків від інфляції, 561 (п'ятсот шістдесят одна)  грн.  00
коп. -3% річних, 663 (шістсот  шістдесят  три)  грн..  59  коп.  -
витрат по оплаті державного мита, 111 (сто  одинадцять)  грн..  09
коп. -витрат на  інформаційно  -  технічне  забезпечення  судового
процесу.
 
     В задоволенні решти вимог відмовити.
 
     Видати наказ.
 
     Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного
строку  з  дня  підписання  повного  тексту  рішення,  оформленого
відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Суддя С. Балац
 
     Дата підписання рішення: 07.03.2007