826/16793/17 Про визнання незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у ненаданні до Верховної Ради України разом з проектом Закону про Державний бюджет України обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідні бюджетні періоди, визнання незаконними, протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму не як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, а від розміру прожиткового мінімуму за попередній період - 06.07.2022 Прийняття

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Комітет Верховної Ради України з питань бюджету; Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики зайнятості та пенсійного забезпечення; Верховна Рада України

про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними дій

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 (колегія у складі: головуючого судді Шейко Т.І., суддів Пащенка К.С., Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (колегія у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову, просив:

- визнати незаконною, такою, що вчинена із порушенням статті 38 частини першої пункту 1 підпункту "є" Бюджетного кодексу України (2456-17) , бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає в тому, що Кабінет Міністрів України не надав до Верховної Ради України разом з проектом Закону про Державний бюджет України на 2018 рік у пояснювальній записці до цього законопроекту обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідні бюджетні періоди 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення;

- визнати незаконними, протиправними дії відповідача Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму на 2018 рік на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення із порушенням частини першої та другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", а саме: не як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а від розміру прожиткового мінімуму у грудні 2017 року із урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2018 рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 31.10.2018 позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає в тому, що Кабінет Міністрів України не надав до Верховної Ради України разом з проектом Закону про Державний бюджет України на 2018 рік у пояснювальній записці до цього законопроекту обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідні бюджетні періоди 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення.

Визнав протиправними дії відповідача Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірі прожиткового мінімуму на 2018 рік на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення із порушенням частини першої та другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум".

3. ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки в резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018. В заяві про виправлення описки ОСОБА_2 просила суд викласти абзац 3 резолютивної частини рішення у відповідності до другої позовної вимоги, заявленої позивачем в уточненій позовній заяві.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 залишено без змін.

6. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний сул, виходив з того, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України. В даному випадку, зі змісту заяви про виправлення описки вбачається, що ОСОБА_2 шляхом виправлення описки, просить змінити текст резолютивної частини рішення від 31.10.2018, що фактично призведе до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, в яких скаржники просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення заяви про виправлення описки.

8. Обґрунтовуючи касаційні скарги, скаржники зазначають, що оскільки фактично у частині викладення у резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 другої позовної вимоги висновок рішення не відповідає обставинам справи та зазначеному, що позов задоволено, то рішення у резолютивній частині потребує зміни шляхом виправлення описки із викладенням другої вимоги у повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказані касаційні скарги.

10. Ухвалою Верховного суду від 24.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2022 призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06.07.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

13. Положеннями частини першої статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

14. Тобто, правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

15. При цьому опискою в розумінні статті 253 КАС України, визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

16. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

17. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

18. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

19. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16.

20. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.

21. Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки не є тотожною процесуальною дією до внесення до тексту судового рішення виправлень за правилами частини дев`ятої статті 243 КАС України, у межах якого виправлення вносяться в текст судового рішення після його виготовлення до моменту проголошення і вручення.

22. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

23. У справі, що розглядається, ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки в резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018, в якій просила суд викласти абзац 3 резолютивної частини рішення у відповідності до другої позовної вимоги, заявленої позивачем в уточненій позовній заяві.

24. Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018, суд першої інстанції наголосив на тому, що задовольняючи, зокрема позовну вимогу щодо визнання незаконними, протиправними дії відповідача Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму на 2018 рік на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення із порушенням частини першої та другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", а саме: не як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а від розміру прожиткового мінімуму у грудні 2017 року із урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2018 рік, - колегія суддів не вбачає необхідності зазначати цю вимогу в резолютивній частині рішення у спосіб, викладений вище позивачем, оскільки у мотивувальній частині рішення суд у повній мірі надав оцінку невідповідності дій Кабінету Міністрів України вимогам частини першої та другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" та підпункту "є" пункту 1 частини 1 статті 38 Бюджетного кодексу України, що відповідно, не потребує додаткового трактування.

25. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. При цьому, зі змісту заяви про виправлення описки вбачається, що заявник шляхом виправлення описки, просить змінити текст резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018, що фактично призведе до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

27. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

28. Доводи скаржників, наведені у касаційній скарзі, не спростовують таких висновків судів попередніх інстанцій.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.