809/1346/17 Про скасування рішення комісії обласного військового комісаріату з розгляду матеріалів про визнання права на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби", зобов`язання військового комісаріату видати посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" - 06.07.2022 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року

м. Київ

справа № 809/1346/17

адміністративне провадження № К/9901/47634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя Панікар І.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 (колегія у складі суддів Сеника Р.П., Обрізка І.М., Попка Я.С.)

у справі № 809/1346/17

за позовом ОСОБА_1

до Івано-Франківського обласного військового комісаріату

про скасування протоколу № 7 від 27.09.2017 та зобов`язання до вчинення дій.

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату в якому, просила:

- скасувати рішення комісії до Івано-Франківського обласного військового комісаріату з розгляду матеріалів про визнання права на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" від 27.09.2017 № 7;

- зобов`язати відповідача видати посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби".

2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. 11.04.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.06.2016 у справі № 346/5542/15-ц, залишеним в частині без змін рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2016, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

6. 31.01.2017 ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського обласного військового комісаріату із заявою про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2, який помер (загинув) під час проходження військової служби, обґрунтовуючи заяву встановленням факту проживання однією сім`єю без шлюбу рішенням суду у справі № 346/5542/15-ц та частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України.

7. Витягом з протоколу №2 комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з розгляду матеріалів про визнання права на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" від 08.02.2017 ОСОБА_3 відмовлено у видачі посвідчення. Мотивами відмови слугувало те, що позивач не набуває права на отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2, який помер (загинув) під час проходження військової служби, оскільки проживання однією сім`єю без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

8. Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач оскаржила його до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, окрім того, заявивши вимогу про зобов`язання відповідача видати їй посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження служби солдата ОСОБА_2 . Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі № 809/364/17 в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.

9. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання права ОСОБА_1 на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження служби", оформленого протоколом №2 від 08.02.2017 та зобов`язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2017 про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження служби, та прийняти рішення відповідно вимог законодавства з дотриманням права заявника на участь у процедурі прийняття рішення.

10. На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, 27.09.2017 комісією Івано-Франківського військового комісаріату, повторно, в присутності заявниці проведено засідання з розгляду матеріалів звернення гр. ОСОБА_1 про визнання права на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження служби". За наслідками розгляду зазначених матеріалів комісією постановлено, що "…. гр. ОСОБА_1 не набуває права на отримання посвідчення члена сім`ї померлого військовослужбовця під час проходження військової служби за померлого солдата ОСОБА_2 ", тобто фактично відмовлено їй у видачі такого посвідчення з мотивів, аналогічних по змісту до попереднього протокольного рішення №2 від 08.02.2017. Зазначене рішення комісії оформлене протоколом за №7.

11. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Оскільки факт її спільного проживання з ОСОБА_2 був встановлений судом у справі № 346/5542/15-ц, вона є членом сім`ї померлого військовослужбовця та має право на отримання посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби".

13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до членів сім`ї, які мають право користування пільгами членів сім`ї військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов`язку відносяться батько, матір, дружина, чоловік або дитина.

Посилаючись на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-615а14, суди дійшли висновку, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

16. Скаржник зазначає про те, що судами не було взято до уваги положення ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Також звертає увагу на рішення у справі № 346/5542/15-ц, яким встановлено факт її спільного проживання з ОСОБА_2, а отже, є членом сім`ї померлого військовослужбовця.

Крім того, головуючим суддею апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме не прийнято клопотання про долучення доказів, які були отримані ОСОБА_1 напередодні судового засідання.

17. 03.05.2018 відповідач подав заперечення, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

19. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для видачі позивачу посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби".

20. Відповідно абзацу 8 пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) та '…' військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, '…'.

21. У абзаці 16 пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ визначено, що до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

22. Згідно абзацу 9 пункту 1 цієї статті порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.

23. Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , деяким категоріям осіб (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (740-2015-п) ) статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

24. Пунктом 3 цього Порядку №740 передбачено, що до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

25. Відповідно до пункту 7 Порядку №740 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (302-94-п) .

26. Пунктом 2 цього Положення №302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

27. Згідно з пунктом 4 Положення №302 особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

28. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

29. Зокрема, у постанові від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність відмови у встановленні статусу "Член сім`ї загиблого (померлого)" та видачі "Посвідчення члена сім`ї загиблого", так як позивач, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім`ї не мала. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

30. Крім того, покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на рішення у справі №346/5542/15-ц є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки встановлення цим рішенням факту спільного проживання позивача та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

31. Також Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №205/5929/17 (2-а/205/214/17) висловив позицію, відповідно до якої Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов`язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень Сімейного кодексу України (2947-14) , і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків.

32. Необґрунтованими є посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з неприйняттям клопотання про долучення доказів, оскільки позивачем не зазначено яку інформацію містили ці докази та належність їх для підтвердження заявлених вимог.

33. Отже, мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.

34. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 809/1346/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб