ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
23.01.07
Справа № 13/710-06.
За позовом приватного підприємства "Агрохім"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю
"Агротехресурс"
про стягнення 9953 грн. 47 коп.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Агротехресурс"
до відповідача приватного підприємства "Агрохім"
про визнання договору недійсним
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.I.
За участю представників сторін:
позивача: Жабський Д.В., дов. б/н від 01.06.2006 р.
відповідача: Северіна Є.I., дов. № 80 від 01.12.2006 р.
В судовому засіданні, розпочатому 18.01.2007 р. відповідно до
ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошено перерву до 23.01.2007 р.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить стягнути з відповідача на свою
користь 9953 грн. 47 коп., з яких: 9774 грн. 95 коп. штрафу за
несвоєчасну оплату товару поставленого позивачем відповідно до
умов договору купівлі-продажу від 31.07.2006р. № 11/07-06,
укладеного між сторонами, 75 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань, передбаченої п. 6.3. договору та
102 грн. 65 коп. - 23 % річних.
Відповідач по первинному позову подав зустрічний позов,
згідно якого просить визнати недійсним з моменту укладення договір
купівлі-продажу від 31.07.2006р. № 11/07-06, посилаючись на те, що
особа, яка підписала договір від імені ТОВ "Агротехресурс" не мала
цивільної дієздатності укладати та підписувати спірний договір.
Позивач по первинному позову подав відзив на зустрічний
позов, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує,
посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
у відносинах із третіми особами обмеження повноважень
щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім
випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за
всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а
відповідач по первинному позову не подав доказів того, що позивач
знав про такі обмеження. Крім того, в заперечення проти зустрічних
позовних вимог, позивач по первинному позову посилається на те, що
з боку відповідача було схвалення спірного правочину, а саме: ним
була проведена оплата отриманого товару.
Відповідач по первинному позову подав відзив на позов, в
якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що
позивач нарахував штраф за несвоєчасну сплату грошових коштів в
порушення вимог діючого законодавства, оскільки застосування і
пені і штрафу є подвійним притягненням до відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд
встановив:
Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 31.07.2006р.
№ 11/07-06, укладеного між сторонами, позивач поставив
відповідачеві препарат Ню-фільм на суму 32583 грн. 17 коп., що
підтверджується видатковою накладною № АХ-0002443 від 31.07.2006
р. та довіреністю серії ЯМЛ № 015793 від 01.08.2006 р.(в справі).
Як зазначає позивач в обгрунтування зустрічних позовних
вимог, цей договір від його імені підписано невстановленою особою,
яка не мала цивільної дієздатності укладати та підписувати спірний
договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у відносинах
із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва
юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли
юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма
обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Відповідач по первинному позову не подав доказів того, що
позивач знав про такі обмеження.
Статтею 241 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, правочин,
вчинений представником з перевищенням повноважень, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він
представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією
особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа,
яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його
до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача було
схвалення спірного правочину, а саме: товар був ним прийнятий та
09.08.2006 р. була проведена оплата отриманого товару, що
підтверджується банківською випискою (в справі).
Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги
задоволенню не підлягають в зв'язку з необгрунтованістю.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата товару здійснюється
протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару, але не
пізніше 04.08.2006 р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Як зазначає позивач в обгрунтування позовних вимог,
відповідач несвоєчасно розрахувався за придбаний товар, а саме:
09.08.2006 р.
Відповідно до п. 6.3. договору у випадку несвоєчасного
здійснення розрахунку за товар покупець (відповідач) зобов'язаний
сплатити продавцю (позивачу) штраф, що складає 30 % від суми
заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку України, що розраховується від суми
заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку позивача, сума нарахованої пені становить
75 грн. 00 коп., а сума штрафу - 9774 грн. 95 коп.
Частиною 1 ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді
грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських
відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил
здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного
виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, відповідно до Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
штраф, неустойка та пеня не відносяться до одного виду
юридичної відповідальності.
Враховуючи, що умовами договору передбачено за порушення
грошових зобов'язань стягнення і штрафу і пені, господарський суд
не може прийняти до уваги заперечення відповідача по первинному
позову про незаконність нарахування і штрафу і пені.
Відповідач не подав доказів своєчасного виконання грошових
зобов'язань або обгрунтованих заперечень проти позовних вимог,
тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 75
грн. 00 коп., розрахунок якої відповідає вимогам Закону України
"Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, та 9774 грн. 95 коп. штрафу,
передбачених умовами Договору, заявлені в межах строку позовної
давності, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому
підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 чинного Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.4.договору сторони домовились, що такий відсоток
становить 23 % річних.
Враховуючи вищевикладене вимоги позивача по первинному позову
щодо стягнення з відповідача 102 грн. 65 коп. 23% річних,
підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з
вимогами діючого законодавства.
Відповідно до ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з відповідача на
користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита
та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
В И Р I Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю
"Агротехресурс" (41500, Сумська область, м. Путивль, вул..
Комсомольська, 35, код 32548461) на користь приватного
підприємства "Агрохім" (25009, м. Кіровоград, вул.. Комарова, 74,
код 23694198) 9774 грн. 95 коп. штрафу, 75 грн. 00 коп. пені, 102
грн. 65 коп. - 23 % річних, 102 грн. 00 коп. витрат на держмито та
118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В зустрічному позові - відмовити.
СУДДЯ Б.I.ЛИХОВИД