ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
23.01.07 р. Справа № 10/285пд
Господарський суд Донецької області головуючого судді
Приходько I.В.;
при секретарі судового засідання - Черняк Л.А.;
за участю представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Некрасова Т.В. - довіреність;
від третьої особи - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Приватного підприємства "Ека" м.Єнакієве,
до відповідача Головного управління статистики у Донецькій
області м.Донецьк,
за участю третьої особи: Регіонального відділення Фонду
державного майна по Донецькій області м.Донецьк,
про визнання недійсним договору оренди, -
в судовому засіданні оголошувались перерви:
з 19.12.2006 р. до 26.12.2006 р.;
з 26.12.2006 р. до 23.01.2007 р.
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач, Приватне
підприємство "Ека" м.Єнакієве, з позовом до відповідача, Головного
управління статистики у Донецькій області м.Донецьк, про визнання
недійсним договору оренди б/н від 30.05.2001 р. на нежитлове
приміщення загальною площею 34,8 кв.м, яке розташоване за адресою
м.Єнакієве, вул. Фурманова, 15.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на договори
оренди б/н від 30.05.2001 р., порушення ст.5 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та
відсутність погодження Фонду державного майна по Донецькій області
на передачу приміщення в оренду.
25.09.2006 р. від позивача надійшло клопотання про доповнення
до позовної заяві, в якій позивач просить визнати недійсною спірну
угоду з моменту укладання, оскільки, як вважає позивач, договір
оренди припинив свою дію 31.12.2004 р.
Крім того, позивач зазначає, що в супереч вимогам постанови
Кабінету Міністрів України 786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
від 04.10.1995 р.,
якою затверджена Методика розрахунку і порядку використання плати
за оренду державного майна, відповідач отримував 100% орендної
плати, а не 70 % як того вимагає вказана постанова.
Вказане доповнення прийнято судом у порядку передбаченому
ст.22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
22.12.2006 р. до суду надійшло пояснення від позивача, в
якому він вважає спірну угоду нікчемною, оскільки додатковою
угодою № 4 від 15.04.2004 р. було змінено строк дії договору і її
необхідно було нотаріально посвідчити.
Представник відповідача у відзивах на позовні вимоги та в
судових засіданнях проти позову заперечував, пояснив, що спірна
угода відповідає вимогам ст.5 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
. Надав копію
розрахунку орендної плати за червень 2001 р. та лист Фонду №
06-302 від 15.01.2002 р. про погодження розміру орендної плати по
спірній угоді.
Вважає, що дія договору оренди на підставі додаткових угод, а
також умов договору продовжувалась декілька разів, таким чином, що
на сьогоднішній час строк дії договору становить до 31.12.2006 р.
Крім того, сповістив суд про розгляд у господарському суді
Донецької області справи за позовом Управління статистики
(орендодавця) до позивача про стягнення заборгованості по спірному
договору.
Ухвалою суду від 01.09.2006 р., на підставі ст.27
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, до
участі у розгляді справи залучено третю особу яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Донецькій області.
Представник третьої особи у поясненнях до суду від
16.11.2006р. підтвердив надання відповідачу листа № 06-302 від
16.01.2002 р. та узгодження розміру орендної плати. Вважає вимоги
позивача щодо визнання договору оренди недійсним безпідставними.
25.09.2006 р. позивач заявив клопотання про витребування у
відповідача копій платіжних доручень у підтвердження перерахування
до державного бюджету частки отриманої орендної плати за спірною
угодою.
16.11.2006 р. представник відповідача надав копії платіжних
доручень про перерахування за оренду держмайна 30 % від 07.08.2001
р. у розмірі 4 550,74 грн., від 11.03.2002 р. у розмірі 7 380, 03
грн.., від 03.04.2002 р. - у розмірі 5 284,73 грн.; 22.12.2006 р.
відповідачем у підтвердження перерахувань орендних платежів
додатково надані копії виписок з рахунків № 35229001000019 від
28.03.2003 р., № 35229001000019 від 16.07.2003 р., №
35229001000019 від 06.02.2004 р.,
Відповідно до ст.69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд справи
продовжувався за клопотанням сторін.
В останнє судове засідання представник позивача та третьої
особи не з'явився, про час і місце слухання справи належним чином
були повідомлені, поважної причини неявки до суду не сповістили.
Враховуючи положення ст.75 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, справу розглянуто за наявними в ній
документами за відсутності представника позивача та третьої особи.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами
документи, заслухав пояснення сторін, суд приходить до висновку,
що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що 30.01.2001 р. між позивачем (орендарем) та
відповідачем (орендодавцем) був підписаний договір оренди
нежитлового приміщення загальною площею 34, 8 кв.м, яке
розташоване у м.Єнакієве, вул.Фрунзе, 15.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач отримав у
тимчасове користування нежитлове приміщення на умовах оплати,
передбачених Розділом 3 договору, факт передачі майна в оренду
підтверджується Актом прийому-передачі.
Термін дії договору сторони встановили у п.10.1 договору до
01.06.2002 р.
Вказане приміщення відноситься до державної власності,
перебуває на балансовому обліку відповідача, тому орендні
правовідносини щодо нього врегульовані Законом України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Як убачається з наданих до суду документів, додатковими
угодами термін дії договору неодноразово продовжувався.
Приймаючи рішення за позовом щодо недійсності спірної угоди,
суд враховує наступне.
Приймаючи до уваги Прикінцеві та перехідні положення
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(у редакції 2003 р.),
питання про недійсність спірної угоди розглядається за приписами
ст.48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Положеннями ст.48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що недійсною є та угода, яка суперечить нормам діючого
законодавства.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, орендою є засноване на договорі
строкове платне користування майном, необхідне орендареві для
здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ті
обставини, що відповідачем при укладенні спірної угоди не було
одержано погодження Фонду державного майна України по Донецькій
області на передачу в оренду приміщення площею 34, 8 кв.м, яке
розташоване у м.Єнакієве, вул.Фрунзе, 15.
Як убачається з вимог статті 5 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, яка діяла на час
укладання спірного договору, підприємства могли бути орендодавцями
щодо окремо індивідуально визначеного майна, дозвіл органів,
уповноважених управляти відповідним майном необхідно було щодо
передачі в оренду структурних підрозділів підприємств (філій,
цехів, дільниць), а також нерухомого майна.
Як визначено пунктом 1. спірної угоди, в оренду передавалось
індивідуально визначене майно.
Крім того, як убачається з листа Фонду № 06-302 від
15.01.2002 р., останнім було погоджено розмір орендної плати по
спірній угоді.
Враховуючи ті обставини, що за спірною угодою у оренду було
передане майно площа якого складає 34,8 кв.м, посилання позивача
на порушення положень ст.5 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
є безпідставними.
Що стосується посилань позивача на припинення договору
оренди, суд вважає їх безпідставними, оскільки ст.17 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та п.10.6 вказаного договору, визначено, що у разі відсутності
заяви однієї із сторін про припинення договору протягом місяця
після закінчення терміну дії договору, договір вважається
продовженим на той самий термін на тих самих умова.
Сторонами не було надано до суду доказів того, що договір №
б/н від 30.05.2001 р. припинив свою дію.
Крім того, факт існування орендних стосунків між позивачем та
відповідачем підтверджують документи, надані до суду, а саме Акти
за період 2003 р., лист позивача на адресу відповідача № 6 від
12.02.2004 р., додаткові угоди, якими продовжувалась дія спірного
договору.
Посилання позивача на нікчемність спірного договору, оскільки
додатковою угодою № 4 від 15.04.2004 р. було змінено строк дії
договору і її необхідно було нотаріально посвідчено, суд вважає
юридично неспроможною.
Оскільки, ст.793 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(у
редакції 2003 р.) встановлено нотаріальне посвідчення угод, а
додаткова угода № 4 за своїм змістом є лише домовленістю між
сторонами про зміну окремих положень договору.
Нормами діючого законодавства нотаріальне посвідчення таких
документів не передбачено.
Що стосується посилань позивача на порушення відповідачем
порядку відрахувань до бюджету 30 % орендної плати, суд вважає, що
вони не можуть бути підставою для визнання спірної угоди
недійсною.
Крім того, відповідачем надано до суду копії платіжних
доручень про перерахування частки орендних платежів, та позивачем
не доведено суду, що вказані платежі були зроблені за іншою
угодою.
Посилання позивача на відсутність договору страхування та
автоматичне припинення дії спірного договору, суд також вважає
безпідставним, оскільки, положеннями Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
одностороннє
припинення договорів не можливе.
Крім того, відповідачем надана копія договору страхування,
яка була укладена позивачем з порушенням передбаченого строку.
Відповідно до ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд оцінує докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні
вимоги щодо визнання недійсним договору оренди б/н від 3
30.05.2001 р. не обгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Господарські витрати підлягають віднесенню у порядку
передбаченому ст.49 Господарсько процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.793 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(у
редакції 2003 р.), ст.ст.2, 5, 17, Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, на підставі ст.ст.
27, 33, 43, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Відмовити в задоволені позовних вимог Приватного підприємства
"Ека" м.Єнакієве, заявлених до Головного управління статистики у
Донецькій області м.Донецьк, про визнання недійсним договору
оренди б/н від 30.05.2001 р. на нежитлове приміщення загальною
площею 34,8 кв.м, яке розташоване за адресою м.Єнакієве, вул.
Фурманова, 15.
Суддя Приходько I.В.
Тел. 305-75-46
4 прим.