2/423 Про стягнення коштів за договором купівлі-продажу товарів - 23.01.2007 Прийняття

та відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", м. Мала Виска Кіровоградської області про визнання недійсним правочину, який вчинено між відповідачами 30.08.2004р.; зобов'язання відповідача -1 повернути відповідачу -2 одержані за договором кошти в сумі 84840 грн. та стягнення з відповідача -2 на користь держави вартість товарів проданих згідно договору в сумі 84840 грн. Секретар судового засідання – Максименко Ю.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Гусєва С.В., довіреність № 7993/10/10-021 від 19.10.06; від позивача - Шпак Н.Ф., довіреність № 7985/10/10-021 від 19.10.06; від відповідача 1 - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; від відповідача 2 - Вороной М.І., довіреність № 18/11 від 18.11.05; Час прийняття постанови – 15:25.

Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області подано позов про визнання недійсним правочину, який вчинено між приватним підприємством "Омега-центр" та відкритим акціонерним товариством "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" 30.08.2004р., як такого, що вчинений з метою завідомо суперечною інтересам і суспільства на підставі ст.. 216, 228 ЦК України (435-15) та ст.ст. 207, 208 ГК України; зобов'язання відповідача -1 повернути відповідачу -2 одержані за договором кошти в сумі 84840 грн. та стягнення з відповідача -2 на користь держави вартість товарів проданих згідно договору в сумі 84840 грн.

Відповідач – 1 позов не заперечив, витребувані судом документи не подав.

Відповідач -2 у відзиві на позов від 12.12.2006р. заперечив позовні вимоги мотивуючи тим, що правочин, що вчинено між відповідачами, є дійсним, в діях відповідачів відсутні цілі, що суперечать інтересам держави та суспільства. На момент укладення договору засновницькі документи відповідали вимогам діючого законодавства.

Відповідач -2 є добросовісним набувачем за договором, що робить не можливим застосування тих форм відповідальності, які заявлені позивачем. Наслідком укладення договору, що порушує публічний порядок / ст. 228 ЦК України / не являється адміністративно-правова конфіскація, що заявлена позивачем. Позивач не може ставити питання про визнання недійсним.

Визнання господарського зобов'язання недійсним згідно ст. 207 ГК України та застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України можливо лише при доведеності наявності умислу в момент укладення спірної угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Таких доказів позивачем не надано.Саме лише рішення суду про визнання недійсним статутних документів підприємства не є доказом такого умислу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Між відповідачами укладено договір купівлі - продажу № 102 від 30.08.2004р. пшениці фуражної 6 класу на суму 84840 грн. На виконання укладеного договору відповідач – 1 продав відповідачеві – 2 пшеницю в кількості 168 тон на суму 84840 грн., що підтверджено виписаними продавцем накладною та податковою накладною від 30.08.2004р. платіжним документом про оплату коштів покупцем / відповідачем- 2 по справі / продавцеві / відповідачеві- 1 по справі /в сумі 84840 грн. / а.с. 9-13/.

Позивач вважає зазначений договір недійсним, як такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, що підтверджено постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.04.06р., якою Поляков О.М. засуджений за ч. 2 ст. 205 КК України "Фіктивне підприємництво", тобто придбання суб'єкту підприємницької діяльності / юридичної особи/ з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі.

Вказаною постановою звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005р0.

Відповідно до ст. 72 КАС України вирок суду є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок. Крім того, на думку позивача, наявність такого умислу підтверджено також, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.06.06р. по цивільній справі за позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави від імені якої виступає ДПІ у м. Кіровограді до приватного підприємства "Омега-Центр", громадянина Полякова О.М., третя особа – виконавчий комітет Кіровоградської міської ради про визнання установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість приватного підприємства "Омега-Центр" недійсними, яким позовні вимоги задоволені повністю. Визнані недійсними установчі документи приватного підприємства "Омега-Центр" та свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства "Омега-Центр" з моменту перереєстрації на Полякова Олександра Миколайовича, тобто з 25.12.2003 року. Отже, за твердженням позивача, продаж товару за спірними договором від 30.08.2004р. вчинено відповідачем – 1 ПП "Омега-Центр" з метою ухилення від сплати податків, обов'язок сплати яких передбачено ст. 67 Конституції України, а значить вказаний договір вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, знищення, пошкодження майна держави…, як то передбачено ст. 228 ЦК України.

Наявність наміру відповідача - 1 на вчинення господарського зобов'язання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є відповідно до ст. 207 ГК України підставою для визнання такого господарського зобов'язання недійсним та стягнення відповідно до ст. 208 ГК України з відповідача – 1 на користь відповідача – 2 одержаних за договором 84840 грн, а з відповідача – 2 в доход держави вартість пшениці на суму 84840 грн.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.Із матеріалів справи, в т.ч. податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ПП "Омега-Центр" до податкових органів в установленому законом порядку, а також із довідки державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 27.12.2006р., вбачається, що ПП "Омега-Центр" за результатами господарської діяльності за період 2003-2005р.р. /період здійснення господарської операції – купівлі-продажу майна та одержання за нього плати, за спірним договором від 30.08.2004р./ подавало до податкових органів податкові декларацію з податку на прибуток підприємства та на додану вартість, по комунальному податку. Вказані звіти прийнято ДПІ в м. Кіровограді. Відповідну звітність подавало в повному обсязі та в установлені законом терміни.

Зроблений запис працівником ДПІ про проведення перевірок вказаних декларацій.Вказані податкові декларації підписані директором підприємства Поляковим О.М. Викладені обставини свідчать про те, що керівництво підприємства "Омега-Центр" в період укладення договору та його виконання здійснювала повноважна особа, яка здавала відповідні звіти до ДПІ. Останні були прийняті податковими органами без зауважень.

Рішенням місцевого суду Кіровського району м. Кіровограда від 13.06.06 статутні документи ПП "Омега-Центр" визнано недійсними з 25.12.2003р., тобто з моменту перереєстрації.Судом встановлено, що в грудні 2003р. засновниками ПП "Омега-Центр" передано права та обов'язки власника підприємства Полякову О.М., про що було внесено зміни та доповнення до установчих документів.

Разом з тим, судом встановлено лише факт здійснення підприємницької діяльності невстановленою особою, а не реєстрацію підприємства на невстановлену / підставну /особу, оскільки власником підприємства залишився Поляков О.М., особа якого встановлена, що підтверджено рішенням суду Кіровського району м. Кіровограда від 13.06.2006р.

Згаданим рішенням суду від 13.06.2006р. не встановлено факту здійснення відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу – засновника суб"єкта підприємницької діяльності. Навпаки, засвідчено факт відсутності перереєстрації товариства на інших засновників.

Факт відсутності наміру у засновників підприємства здійснювати підприємницьку діяльність під час державної реєстрації / перереєстрації /підприємства не доказує того факту, що дана діяльність після державної реєстрації не здійснювалась. Здійснення підприємницької діяльності ПП "Омега-Центр" підтверджується наявністю господарських операцій, в т.ч. і спірної, виконаної в серпні 2004р, та наданням звітів до податкових органів на протязі 2003р.-2005р. повноважною особою, що спростовує твердження позивача про наявність умислу у ПП "Омега-Центр" на укладення спірної угоди, не сплачувати податки із отриманих сум за продане майно.

Сам факт несплати податків юридичною особою тягне за собою кримінальну відповідальність повноважної особи – керівника підприємства. Докази притягнення до кримінальної відповідальності за несплату податків керівників підприємства "Омега-Центр" відсутні.

Посилання позивача на вимоги п. 19 Роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 12.03.1999р. N 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними" ( з наступними змінами та доповненнями), які передбачають, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу – засновника суб"єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватись недійсними згідно ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, незалежно від часу їх складання, є безпідставними. З 1.01.2004р. згідно п. 1 та п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) від 18.07.1963р. втратив чинність.

Цивільний кодекс України (435-15) , який набрав чинності, не містить такі публічнправові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.. 49 ЦК УРСР (1540-06) . Цим кодексом скасована відповідальність / правові наслідки/ у вигляді публічно-правової санкції – стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок / ст. 228 ЦК України/, не є адміністративно-правова конфіскація.

За змістом ч.2. ст. 5 ЦК України, кодекс має зворотню дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи. / Правова позиція, викладена в Постанові Вищого Адміністративного Суду України від 23.08.2006р. N20-6/376 кс N 5--198/05 /Як передбачено ст. ст. 207, 208 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктності ), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для прийняття рішення зі спору суд встановлює, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. ст. 207, 208 ГК України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

В обґрунтування позову позивач зробив посилання на наявність протиправного умислу лише у ПП "Омега-Центр". Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда про визнання установчих документів ПП "Омега-Центр" недійсними, оскільки предметом дослідження у цивільній справі була відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при продажі пшениці в кількості 168 тон на суму 84840 грн. по договору від 30.08.2004р. Висновки Кіровського районного суду викладені в рішенні від 13.06.06р. не є обов'язковими та безспірними для господарського суду в силу ч. 1 ст. 72 КАС України. Рішення Кіровського районного суду саме по собі не звільняє господарський суд при розгляді даної справи від встановлення наявності умислу ПП "Омега-Центр" на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 15 ст. 58 ГК України скасування ( припинення ) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання. Юридичним наслідком визнання установчих документів ПП "Омега-Центр" недійсними є скасування його державної реєстрації та здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішується питання про задоволення вимог кредиторів. В тому числі держави. Сам факт визнання установчих документів недійсними, не тягне за собою визнанням недійсними всіх цивільно-правових угод, укладених ПП "Омега-Центр" з моменту його державної реєстрації ( перереєстрації ) і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В наданих позивачем та зібраних судом доказах відсутні документи на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Навпаки, надані матеріали свідчать про те, що ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємсмтво" – відповідач-2 по справі сплатило ПП "Омега-Центр" в ціні товару податок на додану вартість, що підтверджується податковою накладною. Договір від 30.08.2004р. купівлі-продажу 168 тон пшениці сам по собі не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, такий товар не виключений законом з цивільного обороту, відсутні законодавчі обмеження стосовно його купівлі-продажу.

В постанові Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2006р. про звинувачення громадянина Полякова О.М. в скоєнні такого злочину, як фіктивне підприємництво, об"єктивною стороною якого є створення або придбання підприємства для прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, спірний договір від 30.08.2004р. як такий, що свідчить про незаконну діяльність / не відповідає установчим документам, ліцензії/ чи про зайняття забороненою діяльністю, не визнано.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За вказаних обставин, згадана постанова суду від 20.04.2006р. не може бути доказом наявності у ПП "Омега-Центр" на момент укладення спірного договору від 30.08.2004р. мети, яка завідомо суперечила б інтересам держави і суспільства.

На час виписки ПП "Омега-Центр" податкової накладної № 28 від 30.08.04р., накладної № 28 від 30.08.04р. і перерахування ВАТ "Маловисківське ХПП" 84840 грн. по платіжному документу від 2.09.04р. відповідачі, як юридичні особи були включені до ЄДРПОУ. Такими вони і залишились на час розгляду даної господарської справи, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Кіровоградській області від 04.12.06р. / справа N 15/430/.

Данні про притягнення до кримінальної відповідальності Полякова О.М. по ст. 212 КК України "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" відсутні. Тим більше, що в постанові суду від 20.04.2006р. зазначено, що за результатом документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП "Омега-Центр" за 2004р. – 1-ше півріччя 2005р. встановлено факт заниження підприємством валових доходів, в зв'язку з чим підприємством було занижено та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 929086 грн.

Один лише факт заниження та несплата підприємством податків на протязі певного часу не є доказом укладення на протязі цього часу всіх угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Такий підхід позивача до оцінки доказів на підтвердження наявності у сторін / сторони / мети укладання угод, є помилковим та ставить добросовісного набувача майна за угодами, в т.ч. спірним договором, у залежність від службових осіб підприємств-контрагентів за договорами, які допускають порушення податкового законодавства.

За викладених обставин господарський суд вважає, що докази які б беззаперечно і однозначно свідчили б про наявність умислу юридичної особи приватного підприємства "Омега-Центр" при укладенні договору від 30.08.04р., з ВАТ "Маловисківське ХПП" з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства відсутні. Тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат з позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 94, 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , господарський суд,-

В задоволенні позову відмовити.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.