Р I Ш Е Н Н Я
 
                        Iменем України
 
     22.01.07 р. Справа № 39/45
 
     Господарський суд  Донецької  області  у  складі  головуючого
судді Морщагіної Н.С. при секретарі судового  засідання  Стреліної
М.В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
     за позовом:  Державного  підприємства  "Донецька  залізниця",
м.Донецьк
 
     до   відповідачів:    Закритого    акціонерного    товариства
"Макіївський  металургійний   завод"   м.Макіївка   та   Закритого
акціонерного  товариства  "Макіївський   металургійний   комбінат"
м.Макіївка
 
     про: стягнення 38 953,68коп.
 
     За участю:
 
     Представників сторін:
 
     від позивача: Iгнатова Н.О. - юрисконсульт по дов.;
 
     від відповідача - 1: Бойко М.I. - представник по дов.;
 
     від відповідача - 2: Бойко М.I. - представник по дов.;
 
                          ВСТАНОВИВ:
 
     Позивач,   Державне   підприємство   "Донецька    залізниця",
м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною  заявою  до
відповідача,  Закритого   акціонерного   товариства   "Макіївський
металургійний  завод"   м.Макіївка,   про   стягнення   плати   за
користування вагонами в сумі 38 953,68грн.
 
     В обгрунтування своїх вимог позивач  посилається  на  договір
№1/102/507/06 від 28.02.06р., залізничні накладні, акти  загальної
форми, відомості плати за користування вагонами.
 
     Перший відповідач позов не визнав, оскільки вважає, що:
 
     - відповідно до п. 7  Правил  видачі  вантажів,  затверджених
наказом  Міністерства  транспорту   України   21.11.00р.   №   644
( z0862-00 ) (z0862-00)
         , видача імпортних вантажів проводиться після митного
оформлення;
 
     - позивачем припущено недотримання  вимог  Порядку  взаємодії
митниць і залізниць України при переміщенні  через  митний  кордон
товарів та інших предметів у вантажних  залізничних  поїздах  щодо
зобов'язання залізниці доставити вантажі в митний  орган,  в  зоні
діяльності  якого  розташовано  станцію   призначення,   а   також
документи контролю, супровідні й перевізні документи на ці  товари
(вантажі);
 
     - відповідно  до  п.  4  Правил   користування   вагонами   і
контейнерами час користування вагонами обчислюється з  моменту  їх
передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття  від
вантажовласника,  тобто  за  час  знаходження   вагонів   у   його
користуванні.
 
     Ухвалою   від   09.01.07р.   суд   відповідно   до   ст.   24
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          залучив
до участі  у  справі  іншого  відповідача  -  Відкрите  акціонерне
товариство "Макіївський металургійний комбінат".
 
     Другий відповідач позов не  визнав,  оскільки  вважає,  що  у
залізничній накладній №1238 у якості  вантажоодержувача  помилково
вказано ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", про що  свідчить
той факт, що документи для митного оформлення  на  цей  вантаж  ДП
"Донецька залізниця" були  передані  новому  власнику  залізничної
під"їзної колії -  ЗАТ  "Макіївський  металургійний  завод",  який
одночасно був і власником даного вантажу.
 
     Заслухавши   пояснення   представників   сторін,   дослідивши
матеріали справи та  оцінивши  подані  докази,  господарський  суд
вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
     Позивач  -  Державне   підприємство   "Донецька   залізниця",
м.Донецьк,  та  відповідач   -   Закрите   акціонерне   товариство
"Макіївський  металургійний  завод"  м.Макіївка,  уклали   договір
№1/102/507/06 від  28.02.06р.  на  експлуатацію  під'їзної  колії,
відповідно до п.13 якого  відповідач  сплачує  позивачу  плату  за
користування   вагонами   (контейнерами)   згідно   з    Правилами
користування вагонами і контейнерами.
 
     Згідно п.15.4 договору час користування вагонами обчислюється
з моменту закінчення приймально-здавальних  і  технічних  операцій
після  оформлення  "здавальних  відомостей",  заявок   на   видачу
вантажу.
 
     У період з 26 квітня  по  23  травня  2006  року  на  станцію
Яснувата на  адресу  відповідача  ЗАТ  "Макіївський  металургійний
завод" надходили імпортні вантажі  за  перевізними  документами  -
накладними №№12028, 12029, 12038-12045, 12036, 12064, 12074-12087,
12131-12134, 12157-12160, 12168, 12169, 12199-12202,  12204-12207,
про що відповідач своєчасно був повідомлений.
 
     Однак зазначені вантажі  не  були  одержані  відповідачем,  а
затримані на станції Ясинувата в очікуванні митного оформлення  та
прийому вантажу одержувачем.
 
     Про затримку вагонів станцією Ясинувата  були  складені  акти
загальної форми №366,374,373,412,426,431,437,448,449,477,486,498.
 
     Після здійснення митного оформлення вагони із  вантажем  були
прийняті відповідачем.
 
     У зв'язку з цим, відповідно  до  ст.  119  Статуту  залізниць
України   позивачем   була   нарахована   відповідачу   плата   за
користування вагонами по станції Ясинувата в сумі  38  953,68грн.,
що підтверджується  відомостями  плати  за  користування  вагонами
№051205, 051208, 051211, 052215, 052216, 052219,  053223,  053224,
054226, 054229, 055232, 055233, 055235, 056237, 056238, 056239
 
     Відомості плати за користування вагонами відповідач  підписав
із  зауваженням,  від  оплати  плати  за  користування   вагонами,
нарахованої за весь час затримки, відмовився, посилаючись  на  те,
що вагони із вантажами були видані йому  після  проведення  митних
операцій.
 
     Оскільки вагони з вантажем для відповідача були затримані  на
станції Ясинувата у зв'язку з митним оформленням, позивач  просить
суд стягнути плату за користування вагонами в сумі 38 953,68грн.
 
     Згідно зі ст.  1  Митного  кодексу  України  ( 92-15 ) (92-15)
          митне
оформлення  -це  виконання  митним  органом  дій  (процедур),  які
пов'язані із закріпленням результатів митного контролю  товарів  і
транспортних  засобів,  що  переміщуються  через   митний   кордон
України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих
товарів і транспортних засобів.
 
     Відповідно до ч.ч.  2,  4  ст.  43  Митного  кодексу  України
( 92-15 ) (92-15)
         у разі ввезення на митну  територію  України  товарів  і
транспортних засобів  митний  контроль  розпочинається  з  моменту
перетинання ними митного кордону України.  Тривалість  перебування
товарів і транспортних засобів під митним контролем  на  території
зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України
встановлюється відповідно до технологічної  схеми  пропуску  через
митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.
 
     Відповідно до  ст.  140  Митного  кодексу  України  ( 92-15 ) (92-15)
        
порядок та строки  проведення  митного  контролю  на  залізничному
транспорті  визначаються  спільними  технологічними  схемами,  які
затверджуються  начальниками  залізничних   станцій,   керівниками
митних органів та органів охорони державного кордону України.
 
     З метою  узгодження  дій  посадових  осіб  митних  органів  і
залізниць України, визначення їх прав, функціональних обов'язків і
відповідальності під час проведення ними операцій  із  контролю  і
оформлення вантажів, що переміщуються через митний кордон  України
залізничними вантажними поїздами Державною митною службою  України
та Міністерством транспорту України розроблено  Порядок  взаємодії
митниць і залізниць України при переміщенні  через  митний  кордон
товарів  та  інших  предметів  у  вантажних  залізничних   поїздах
(далі -Порядок),  затверджений  наказом  Державної  митної  служби
України та  Міністерства  транспорту  України  від  30.03.2001  р.
№231/174 ( z0360-01 ) (z0360-01)
          (зі  змінами  від  28.05.2004  р.  №399/442
( z0766-04 ) (z0766-04)
         ).
 
     Відповідно до п. 2.3 Порядку залізниці зобов'язані  доставити
в митний  орган,  у  зоні  діяльності  якого  розташовано  станцію
призначення, товари (вантажі)  без  будь-яких  змін  упаковки  або
стану з непошкодженим митним забезпеченням, запірно-пломбу вальним
пристроєм або пломбами, а також документи контролю  за  доставкою,
супровідні й перевізні документи на ці товари (вантажі).
 
     Відповідно до п. 2.4 Порядку залізниці здійснюють перевезення
товарів (вантажів) між митними органами як  митні  перевізники  та
гарантують обов'язкову  доставку  в  митницю  призначення  товарів
(вантажів), що перебувають під митним контролем.
 
     Пунктом 3.10  Порядку  визначено,  що  транспортні  засоби  з
товаром  (вантажем),  що  прибули   на   станцію   призначення   й
перебувають під митним контролем, розміщуються на цій  станції  та
перебувають під охороною залізниці. Про прибуття товару  (вантажу)
посадова особа станції призначення повідомляє митницю  призначення
та вантажоодержувача. За відсутності на станції призначення такого
підрозділу  митниці  митниця  призначення  та  залізнична  станція
погоджують окремий порядок  повідомлення  й  передання  документів
залежно від місцевих умов, який  відображається  в  Технологічному
процесі роботи станції.
 
     Відповідно  до  п.  3.13  Порядку  після  проведення  митного
оформлення товарів (вантажів) перевізні документи  з  відповідними
відмітками,  підписом  і  відбитками  особистої  номерної  печатки
посадової  особи  митниці  призначення  повертаються  на   станцію
призначення та служать підставою  для  видачі  товарів  (вантажів)
вантажоодержувачу.   Видача   вантажів   до   закінчення   митного
оформлення забороняється (п. 3.12).
 
     Частиною 3 ст.  23  Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
визначено, що в  разі  проведення  митного  контролю  дата  видачі
вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
 
     Відповідно  до  п.  7  Правил  видачі  вантажу,  затверджених
наказом  Міністерства  транспорту  України  21.11.2000  р.    №644
( z0862-00 ) (z0862-00)
         , видача імпортних вантажів провадиться після митного
оформлення. На станціях, де підрозділи  митних  органів  відсутні,
перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються
працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці,
у якій  фіксується  дата  й  час  одержання  документів,  а  також
зобов'язання одержувача  передати  перевізні  документи  в  митний
орган і повернути їх станції.
 
     При поверненні станції перевізних  документів  після  митного
оформлення  працівник  товарної  контори  зобов'язаний  перевірити
наявність відповідних штемпелів і відміток митного органу на  всіх
екземплярах   перевізного   документа;   звірити   проставлені   в
перевізних  документах  печатки  та  штемпелі  митних  органів  із
зразками, наданими в товарну контору  митним  органом,  у  регіоні
діяльності  якого  знаходиться  станція.  У  разі  невідповідності
печаток наданим раніше зразкам  видача  вантажів  затримується  до
одержання дозволу митного органу.
 
     З  огляду  на  викладене,  господарський   суд   вважає,   що
відсутність митниць на  станціях  призначення  у  зоні  діяльності
підрозділів Донбаської регіональної митниці не звільняє  залізницю
від  виконання  свого  зобов'язання  доставити  вантаж  у  митницю
призначення.
 
     Відповідно до ст. 13 Правил користування  вагонами  плата  за
користування стягується з вантажовласника також  у  разі  затримки
вагонів (контейнерів) під час перевезення в  усіх  випадках,  крім
тих, які залежать від залізниці.
 
     Оцінивши в сукупності всі наявні в матеріалах справи  докази,
суд дійшов до висновку, що позивачем  недотримані  вимоги  Порядку
взаємодії митних органів і залізниць України під  час  переміщення
через  митний  кордон  України  товарів  (вантажів)   залізничними
вантажними  поїздами  та  Технологічної  схеми  щодо  зобов'язання
залізниці доставити  в  митний  орган,  в  зоні  діяльності  якого
розташовано  станцію  призначення,  вантажі  без  будь-яких   змін
упаковки  або  стану   з   непошкодженим   митним   забезпеченням,
запірно-пломбу вальним пристроєм або пломбами, а  також  документи
контролю, супровідні й перевізні документи на ці товари (вантажі).
 
     Таким  чином,  враховуючи,  що  час   користування   вагонами
обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх
фактичного прийняття від вантажовласника, а судом встановлено факт
видачі відповідачу вантажів після закінчення  митного  оформлення,
суд вважає, що позивач безпідставно нарахував відповідачу плату за
користування  вагонами  за  час  знаходження  вантажу  під  митним
контролем на станції Ясинувата  в  очікуванні  видачі  вантажу,  у
зв'язку з чим у заявленому позові відмовляє.
 
     Судові  витрати   відповідно   до   ст.   49   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          підлягають  віднесенню
на позивача.
 
     Керуючись частиною третьою ст. 23, ст. 71  Статуту  залізниць
України, ст. 1, частинами 2, 4  ст.  43  Митного  кодексу  України
( 92-15 ) (92-15)
        , ст. 13 Правил користування  вагонами  та  контейнерами,
п.п. 2.3, 2.4, 3.13 Порядку взаємодії митниць і залізниць  України
при переміщенні через митний кордон товарів та інших  предметів  у
вантажних залізничних поїздах, ст. ст. 24, 44,  49,  69,  82,  84,
частиною третьою ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
     -
 
     ВИРIШИВ:
 
     У  позові  Державного  підприємства   "Донецька   залізниця",
м.Донецьк  до  Закритого  акціонерного   товариства   "Макіївський
металургійний  завод"   та   Закритого   акціонерного   товариства
"Макіївський металургійний комбінат" про стягнення  38  953,68грн.
00коп. відмовити.
 
     У судовому засіданні за згодою сторін  оголошена  вступна  та
резолютивна частина рішення.
 
     Повний текст рішення оформлений та підписаний 26.01.07р.
 
     Рішення  суду  набирає   законної   сили   після   закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття.
 
     Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької
області  в  апеляційному  порядку  протягом  десяти  днів  з   дня
прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця
з дня набрання рішенням законної сили.
 
     Суддя