815/5551/14 Про визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення щодо нарахування податку на додану вартість - 06.07.2022 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (прийняте судом у складі судді Шевякова І.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Калиновського В.А., суддів: Сіренко О.І., Кононенко З.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) (далі - Постанова № 103), починаючи з 01.01.2018 по 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 80 % від сум грошового забезпечення та зобов`язати призначити та виплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону № 2262-ХІІ, починаючи з 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії та зобов`язати виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) та Постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру відповідно до Закону №2262-ХІІ (2262-12) , постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) та Постанови №103, починаючи з 01.01.2018 і надалі з врахуванням проведених раніше виплат.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2020 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 14.05.2018 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 15.05.2018 у розмірі 80 % від сум грошового забезпечення.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з 05.03.2019, обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язав ГУ ПФУ перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років в розмірі 90 % грошового забезпечення ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2018 по 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.

Зобов`язав ГУ ПФУ призначити та виплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення, починаючи з 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.

Зобов`язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 05.03.2019, виходячи з 90 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.

Зобов`язав ГУ ПФУ здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження її максимального розміру, визначеного частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.01.2018.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог (саме у цій частині оскаржено судові рішення в касаційному порядку), суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, з 05.03.2019 року, оскільки 05.03.2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення у частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

У скарзі, зокрема, посилається на те, що положення Постанови № 103 в частині невиплати належної позивачу пенсії в повному обсязі суперечать вимогам частини третьої статті 52 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Як наслідок, з урахуванням приписів частини третьої статті 113 Конституції України, статей 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), положення Постанова № 103 відносно умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту частини четвертої статті 63 законом № 2262-ХІІ зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 24.06.2020 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію по інвалідності (з 11.01.1994 по 28.02.2009 і з 07.05.2009 по 14.05.2018 - пенсію за вислугу років) відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) . З 01.03.2009 по 06.05.2009 отримував пенсію за іншим законом.

З урахуванням вислуги років (36 років) ОСОБА_1 була призначена пенсія у розмірі 90 % суми грошового забезпечення.

У березні 2018 року відповідачем отримано довідку Військової частини А0515 Міністерства оборони України №222/4/166/239/1186 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії.

Починаючи з 01.01.2018, позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення.

Позивачем подано до ГУ ПФУ заяву, на підставі якої ОСОБА_1 з 15.05.2018 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності та обчислено розмір пенсії з розрахунку 80 % сум грошового забезпечення відповідно до пункту "а" статті 21 Закону № 2262-ХІІ.

Листом ГУ ПФУ від 04.12.2019 №294920/02 позивачу роз`яснено порядок виплати пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (103-2018-п) та від 14.08.2019 № 804 (804-2019-п) та повідомлено, що:

- під час проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103 інші норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018, чинною була редакція статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку з 01.01.2018 пенсія встановлена на рівні 70 % від грошового забезпечення;

- згідно пункту "а" статті 21 Закону № 2262-ХІІ пенсія, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, травма отримана при виконанні обов`язків військової служби, встановлюється у розмірі 80 % грошового забезпечення. Під час проведення перерахунку пенсії, відповідно до Постанови №103, норми законодавства застосовані в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме станом на 01 січня 2018 року. З 01 травня 2014 року по даний час чинною є редакція частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01 січня 2018 року пенсія була встановлена в розмірі 80% від грошового забезпечення, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи;

- враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103, наразі відсутні підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили не приймалося;

- частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищевикладену норму законодавства, максимальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2018 становить 13 730,00 грн, з 01.07.2018 становить 14 350,00 грн, з 01.03.2019 становить 14 970,00 грн, з 01.07.2019 становить 15 640,00 грн, з 01.12.2019 становить 16 380,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено. Пенсія призначена та виплачується згідно з документами пенсійної справи та діючого законодавства.

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з касаційної скарги, позивач оскаржує судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ у виплаті позивачу у 2018 році лише 50% та у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії та зобов`язання виплачувати 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018.

Відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції виходили із того, що набрання чинності 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) , якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. З огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови №103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018.

Водночас пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (45-2008-п) , втратили чинність саме з 05.03.2019.

Тобто, у 2018 році та до 05.03.2019 Постанова №103 була діючою та такою, що підлягала обов`язковому застосуванню в межах даних правовідносин, оскільки встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, є обов`язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, який є учасником цих відносин та на якого розповсюджується дія цього нормативно-правового акту, та є обов`язком для виконання.

Разом з тим, враховуючи, що пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання рішенням суду у справі № 826/3858/18 законної сили), то і обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії з цієї дати було скасовано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, з 05.03.2019.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на таке.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (2262-12) (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (провадження 11-325апп21).

З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні.

Так, у мотивувальній частині слід змінити обґрунтування щодо визначення дати, з якої позивач має право отримувати пенсію з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, з урахуванням мотиву викладеного у цій постанові.

У резолютивній частині рішення суду першої інстанції:

Абзац четверний викласти у такій редакції:

"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з 01.01.2018, обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ).".

Абзац восьмий викласти у такій редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 01.01.2018, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.".

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року змінити.

У мотивувальній частині рішення змінити обґрунтування щодо визначення дати, з якої позивач має право отримувати пенсію з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, з урахуванням мотиву викладеного у цій постанові.

У резолютивній частині рішення суду першої інстанції:

Абзац четверний викласти у такій редакції:

Абзац восьмий викласти у такій редакції: