ДОДАТКОВЕ РIШЕННЯ
Iменем України
17.01.07 р. Справа № 10/182
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого
судді - Приходько I.В.;
при секретарі судового засідання - Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача - Долгов С.В.- довіреність; Лопата Л.А. -
довіреність;
від відповідача - Лисенко О.В. - довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в
особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Донецьк,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Центральна збагачувальна фабрика Узлівська" м.Горлівка,
про стягнення плати за користування вагонами в сумі 6 837,36
грн., -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач, Державне
підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської
дирекції залізничних перевезень м. Донецьк (далі - Залізниця), з
позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю
"Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м.Горлівка, про
стягнення плати за користування вагонами в сумі 6 837,36 грн.
В обгрунтування позовних вимоги позивач посилався на договір
1 /19 про подачу та прибирання вагонів від 23.09.2002 р., договір
№ 26005 про організацію перевезень вантажів від 29.11.2005 р.,
Акти загальної форми, Наказ № 40 від 11.01.2006 р., наказ № 45 від
12.01.2006 р., Акти про затримку вагонів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 08/960 від 29.05.2006
р. позовні вимоги не визнав, вважає, що на підставі ст.129 Статуту
залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами
лише Акт загальної форми, підписаний сторонами може бути доказом
затримки вагонів з вини відповідача.
Оскільки, вказані документи відсутні, вважає, що позивач не
довів тих обставин, що затримка вагонів на ст.Микитівка була
здійснена з його вини.
Крім того, вважає, що акти про затримку вагонів складені з
порушенням вимог п.10, додатку 3 до п.3 Правил користування
вагонами та контейнерами, повідомлення про затримку вагонів від
позивача не надходило.
Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд справи неодноразово продовжувався за
клопотанням сторін.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників
позивача та відповідача судом встановлено, що 23.09.2002 р. між
сторонами був укладений договір № 1/19 про подачу та прибирання
вагонів на залізничній під'їзних колі, що належить залізниці при
ст.Трудова Донецької залізниці.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, залізниця здійснює
подання, розташування по фронтам навантаження, вивантаження та
прибирання вагонів з під'їзної колії, що примикає стрілкою № 4 до
III головної колії станції Трудова.
У пункті 6 "а" та "б" вказаного договору, сторони передбачили
максимальну кількість вагонів від навантаження та вивантаження
вантажу.
У пункті 8 сторони встановили, що відстань для стягнення
збору за подання та прибирання вагонів враховується в обидва кінця
та складає 3,609 км.
Термін дії договору сторони передбачили з 01.01.2003 р. по
31.12.2007 р. (включно)
29.11.2005 р. сторони уклали договір № 26005 про організацію
перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та
надані залізницею послуги.
За умовами даного договору позивач надає вантажовласнику
(відповідачу) послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та
проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.3.1. сторони встановили, що розмір плати за
користування вагонами та контейнерами наданими на під'їзні колії,
вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами та
контейнерами
Обгрунтовуючи позовні вимоги, щодо стягнення плати за
користування вагонами, позивач посилається на зайнятість фронту
вивантаження у вантажоодержувача на коліях станції Трудова, у
зв'язку з чим з 11.01.2006 р. з вини відповідача було затримано
289 вагонів. В подальшому впродовж до 15.01.2006 р. накопичення
вагонів на ст.Трудовська продовжувало зростати.
Через неможливість приймання відповідачем вагонів на
ст.Трудовській, були видані накази залізниці № 40 від 11.01.2006
р. та № 45 від 12.01.2006р. та складені акти форми ГУ-23 а. № №
56, 57, 58, 58, 60, 63, 64, 65 про затримку 59 вагонів на станції
Микитівка.
У зв'язку з чим за користування затриманими 59 вагонами на
ст.Микитівка на підставі п.15 Правил користування вагонами та
контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113
( z0165-99 ) (z0165-99)
від 25.02.1999 р., відповідачу була нарахована плата
у розмірі 5 697,80 грн.(без ПДВ), з урахуванням ПДВ - 6 837,36
грн., яку відповідач на сьогоднішній час відмовляється сплатити у
добровільному порядку.
Приймаючи рішення, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 119 Статуту встановлено, що плата за
користування вагонами вноситься за час затримки вагонів на
станціях призначення і на підходах до них у очікування подання їх
під вивантаження або перевантаження з причин, що залежать від
вантажоодержувача або власника під'їзної колії.
Пунктами 8, 9, 10 Правил користування вагонами і
контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від
25.02.1999 р. (далі Правила), встановлений порядок складання актів
загальної форми, видання наказів та подальше інформування
вантажовласника про затримку вагонів.
Так відповідно до пункту 8 Правил у разі затримки вагонів на
станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається
акт загальної форми, який підписується представниками станції і
вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та
хвилинах)початку та закінчення затримки подавання на під'їзну
колію вагонів і їх номери.
У пункті 9 Правил встановлено, що про затримку вагонів з вини
вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає
накази.
Положеннями пункту 10 Правил визначено, що облік затриманих
вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на
підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства
встановлена відповідальність вантажовласника за наявності його
вини у затримці вагонів.
Відповідач зробив відмітки до відомостей по оплаті № 010331,
та вважає причину затримки вагонів надуманою, а дії позивача по
нарахуванню плати за час зберігання вагонів на ст.Микитівка
неправомірними у зв'язку з тим, що позивачем не доведено, що
затримка вагонів відбулась з вини відповідача.
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності вини, позивач у
своїх поясненнях № 2022/968 від 21.08.2006 р., які надійшли до
суду 22.08.2006 р., посилається на можливість проведення
маневрових та під'їзних робіт лише на коліях № 1, 3,6
ст.Трудовська, які з 11.01.2006 по 15.01.2006 р. були зайнятість,
що сприяло накопиченню вагонів з вантажем на ст.Микитівка.
Але, як убачається з умов договору № 1/19 від 23.09.2002 р.
(пункт 6 "б"), сторони домовились, що під вивантаження вугілля
надаються колії № № 21, 6, 7, 20, а в інших випадках по кількості
одночасно наданих вагонів.
Крім того, відповідно до пункту 8 Правил, Акти загальної
форми про затримку вагонів підписуються представниками станції на
якій складаються та вантажовласника.
Будь-яких Актів загальної форми, складених ст.Микітівка про
затримку вагонів, позивачем до суду надано не було
При досліджені, наданих до суду Актів про затримку вагонів №
56 від 11.01.2006 р., № 57 від 11.01.2006 р., № 58 від 11.01.2006
р., № 58 від 11.01.2006 р., № 60 від 11.01.2006 р., № 63 від
12.01.2006 р., № 64 від 12.01.2006 р., №65 від 12.01.2006 р., які
були складені на ст.Микитівка суд встановив, що вони не містять
підпису вантажовласника.
Також слід зазначити, що в розрахунку заборгованості за
затримку вагонів, позивачем вказано номер вагона № 68402270, який
в жодному з Актів за затримку вагонів не відзначений. Крім того, в
Акті про затримку вагонів № 58 від 11.01.2006 р. вказані номери
вагонів № 684022770 та № 685703232, яких не має в розрахунку
заборгованості.
Що стосується посилань позивача на накази № 40 та № 45 від
11.01.2006 р., то суд не може прийняти як докази вини відповідача
щодо затримки вагонів на ст.Микитівка оскільки, вони повинні
складатись на підставі Актів про затримку вагонів.
Крім того, відповідач посилався на ті обставини, що
повідомлення про затримку вагонів та наказів № 40 та № 45 не було
йому надано, що є порушенням п.10 Правил користування вагонами і
контейнерами.
Будь-яких доказів, що спростовували б ці пояснення
відповідача, позивач до суду не надав.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не був
повідомлений про затримку вагонів протягом 11.01-12.01. на
ст..Микитівка та своєчасно не мав можливості прибути для перевірки
вказаних обставин.
Що стосується Акту загальної форми № 226 від 15.01.2006 р.,
складеного ст.Трудовська, то він містить лише інформацію, що
представник ЦЗФ "Узловська" підписав відомості плати за
користування вагонами № 010331 з примітками
Положеннями статті 129 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
визначено, що обставини, які можуть бути підставою для
матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника,
вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення,
засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які
складаються станції залізниць.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач
не довів наявність затримки вагонів на ст.Микитівка у
представленому до суду розрахунку та наявність вини відповідача з
приводу затримки вагонів у період 11.01.2006 р.-12-01.2006 р. на
ст.Микитівка, а тому позовні вимоги щодо стягнення плати у сумі 6
837, 36 грн. не обгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку
ст.49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі статей 119, 129 Статуту залізниць України,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від
06.04.1998р. ( 457-98-п ) (457-98-п)
, Правил користування вагонами та
контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від
25.02.1999 р., керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 69, 82, 83, 85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Відмовити в задоволенні позовних вимог Державного
підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської
дирекції залізничних перевезень м. Донецьк м. Донецьк, заявлених
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна
збагачувальна фабрика "Узлівська" м.Горлівка, про стягнення плати
за користування вагонами в сумі 6 837,36 грн.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та
резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 31.01.2007 р.
Суддя Приходько I.В.
тел.: 305-75-46,
Надруковано 3 прим.:
1 прим- позивачу;
1 прим.-відповідачу;
1 прим. - до справи.