ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2007 Справа № 6/206-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи
П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому
судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства Фірми
"Херсоноблагробуд", ЄДРПОУ 01352758, пл. Сільських будівельників,
1, м. Нова Каховка Херсонської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин",
ЄДРПОУ 22751273, вул.Основська,15-А, с. Райське, м. Нова Каховка
Херсонської області,
про стягнення 84064 грн. 19 коп.
за участю
представників сторін:
від позивача - Сосніна К.Д., довіреність в справі;
від відповідача - Верещак К.В., довіреність в справі;
в и з н а ч и в:
За позовом позивач просить стягнути на його користь з
відповідача такі грошові суми: 76104,00грн. (сімдесят шість тисяч
сто чотири гривні 00коп.) у якості матеріального збитку,
заподіяного позивачеві як власнику автомобіля "Форд Фокус
Комфорт", далі легковий автомобіль, державний номер 900-66 ХО;
6629.00грн. (шість тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 00коп.)
у якості матеріального збитку, пов'язаного з витратами на
поховання загиблого при ДТП працівника позивача Ковальчука С.Я.,
який в момент зіткнення знаходився в салоні легкового автомобіля;
731,19грн. у якості матеріального збитку, пов'язаного з витратами
по виплаті лікарняних Подофі А.I. та Манаєнкову С.А., які отримали
фізичні ушкодження в результаті зіткнення, відповідно до листків
непрацездатності; 600 грн. у якості матеріального збитку,
пов'язаного з витратами позивача по оплаті проведення
автотоварознавчої експертизи.
Позивач стверджує, що в ніч з 01.12.2005 р. на 02.12.2005 р.
близько 00.00. - 00.30 години на 72 км автодороги с. Марянське -
м. Берислав мало місце зіткнення легкового автомобіля під
керуванням водія Манаєнкова С.А. та причеп ГКБ - 8352, держ. номер
167-44 ХН, автомобіля КАМАЗ - 53212, державний номер 131-04 ХО,
під керуванням водія Левчука Л.А.
Позивач вважає, що винним в настанні цієї
дорожньо-транспортної пригоди є працівник ТОВ "Південмлин" - водій
вантажного автомобіля КаМАЗ Левчук Л.А., який порушив вимоги
п.2.10б та 9.10 "Правил дорожнього руху", в яких зазначено, що "у
разі причетності до ДТП водій зобов'язаний увімкнути аварійну
сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки на відстані не
ближче 40 метрів від транспортного засобу", та п. 16.1.42 "Правил
охорони праці на автомобільному транспорті"ДНАОП 0.00-1.28-97 де
вказано: "При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю
проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний
включити світлову сигналізацію та установити знак аварійної
зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 40м
за межами населених пунктів". Недотримання цих вимог на думку
позивача є причиною, що призвела до ДТП та завдання шкоди.
Крім того, як вказує позивач, порушення Правил дорожнього
руху мало місце і з боку ТОВ "Південмлин", оскільки згідно з
висновками автотехнічної експертизи на причіпному пристрої були
виявлені кустарні зварювальні шви в місцях роз'єднання заводського
зварювального з'єднання. Встановлення на причеп такого причіпного
пристрою та випуск з ним причепу є порушенням п. 31.1. та 31.3.
Правил.
Позивач вважає, що такі самі висновки відображено в акті №3
від 07.06.2006 р. про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом
ВАТ "Фірми Херсоноблагробуд", та в акті від 07 червня 2006 р.
спеціального розслідування групового нещасного випадку зі
смертельним наслідком, що стався в результаті ДТП 02.12.2005р. в
00год.30хв. з працівниками позивача та відповідача.
Позивач стверджує, що вищевказані дії спричинили матеріальну
та моральну шкоду позивачу, знаходяться в причинному зв'язку з
протиправними діями власника джерела підвищеної небезпеки, тобто -
відповідача.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому
відповідач не визнає позовних вимог, просить у позові відмовити.
Свої заперечення відповідач обгрунтовує наступним.
Відповідач виходить з того, що належний йому автомобіль КАМАЗ
53212, держ.номер 131-04ХО в момент ДТП стояв нерухомо, а тому
стверджує, що в якості джерела підвищеної небезпеки транспортний
засіб виступає лише під час його експлуатації, тому належний
відповідачеві транспортний засіб не можна розглядати як джерело
підвищеної небезпеки, його власник не повинен відповідати за
статтею 1187 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В той же час, легковий автомобіль, навпаки, рухався,
експлуатувався, використовувався для перевезення людей, тобто був
джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідач, посилаючись на Гл.82 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стверджує, що зобов'язання з відшкодування шкоди є позадоговірними
(деліктними) зобов'язаннями. Для застосування деліктної
відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а
саме:
1. протиправної поведінки особи;
2. шкідливого результату такої поведінки (шкоди);
причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;
вини особи, яка заподіяла шкоду
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника
і шкодою, якої зазнала потерпіла сторона, полягає в тому, що: -
протиправна поведінка завжди передує у часі шкідливому результату,
що настав; - шкідливий результат є наслідком саме цієї
протиправної поведінки.
Відповідач заперечує наявність причинного зв'язку між тим, що
відірвався причеп автомобіля КАМАЗ та наїздом на нього легкового
автомобіля.
Навпаки, відповідач стверджує, що в діях водія легкового
автомобіля вбачається протиправна поведінка, яка виражається в
порушені п. 12.2 та п.12.3 "Правил дорожнього руху"де
зазначається, що "У темну пору доби та в умовах недостатньої
видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу
зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги"та "У разі
виникнення небезпеки для руху...водій повинен негайно вжити
заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного
засобу...".
Відповідач в судовому засіданні 11.12.2006р. заявив
клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої
поставити питання: чи мав водій легкового автомобілю Манаєнков
С.А. технічну можливість попередити ДТП? В судовому засіданні
16.01.2007р. відповідач відмовився від вказаного клопотання.
Представником позивача в судовому засіданні заявлено
клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої
поставити такі питання:
- Які несправності, виходячи з вимог правил дорожнього руху
до технічного стану транспортного засобу, мала система (вузол)
транспортного засобу відповідача - автомобіль КАМАЗ - 53212, держ.
номер 131-04 ХО та причеп ГКГ 8352 держ. номер 167-44 ХН?
- Яке значення мала дана несправність у виникненні ДТП?
- Як повинен був діяти водій Левчук Л.А. в даній дорожній
обстановці, виходячи з технічних вимог ПДР, з метою забезпечення
безпеки руху?
- Чи відповідали дії водія Левчук Л.А технічним вимогам ПДР?
- Чи мав водій Манаєнков С.А. технічну можливість зупинити ТЗ
з моменту виникнення небезпеки для руху, не доїжджаючи до водія
відповідача - Левчук Л.А.?
З урахуванням думки представників сторін суд прийшов до
висновку, що зазначені питання не мають значення для вирішення
спору, а тому клопотання про призначення експертизи відхилив. При
цьому суд зазначив, що частково відповіді на поставленні питання є
в документах, що надані сторонами до справи в обгрунтування своїх
вимог та заперечень.
Суд визнав, що наявних у справі документів достатньо для
вирішення спору у даному засіданні.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши
матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
В ніч з 01.12.2005 р. на 02.12.2005 р. на 72 кілометрі
автодороги с. Марянське - м.Берислав у зв'язку з аварійною
ситуацією зупинився автомобіль КАМАЗ 53212 державний № 131-04 ХО з
причепом типу ГКБ 8352 державний № 167-44 ХН, які належать ТОВ
"Південмлин", який є відповідачем у даній справі.
Управління КАМАЗом здійснював водій Левчук Л.А. згідно
подорожнього листа від 30.11.2005 р. № 113505. Причиною аварійної
зупинки КАМАЗа стало те, що завантажений зерном пшениці причеп
відірвався від автомобіля КАМАЗ. Водій КАМАЗа Левчук Л.А. зупинив
керований ним автомобіль, а поруч з ним з лівого боку зупинився
причеп упершись в кабіну КАМАЗа. Після зіткнення з причепом КАМАЗ
знаходився на узбіччі дороги на відстані від кромки автодороги:
спереду на 2.1м, позаду на 0,9 м, зліва від КАМАЗа стояв
напіврозвернутий причеп. Задня частина причепа біля 1 метра від
розділювальної смуги знаходилась на проїзній частині дороги
зустрічного напрямку. Габаритні ліхтарі на причепі не горіли, тому
що була розірвана і зруйнована електрична проводка причепа. На
КАМАЗі спереду горіли габаритні ліхтарі та знак автопоїзду, позаду
горіла тільки одна лампа лівого габаритного ліхтаря скло якого
було розбито. При відриві дишла від автомобіля задні габаритні
ліхтарі були зруйновані. Водій Левчук Л.А. прийняв заходи для
попередження водіїв іншого транспорту від наїзду, поклав позаду
причепа на відстані біля 15 метрів від причепа гілку дерева.
Знак аварійної зупинки на місці ДТП не виявлено, однак в
кабіні на полу знаходився чохол знака аварійної зупинки. З цієї
обставини в акті №3 про нещасний випадок, пов'язаний з
виробництвом (том 1, а.с.88) зроблено припущення, що можливо
Левчук Л.А. залишив вказаний знак раніше на місці, де у темряві до
цієї вимушеної зупинки усував несправність двигуна.
По цій автодорозі у тому ж (попутному) напрямку близько 00
год. 30 хв. рухався легковий автомобіль "Форд-фокус" державний №
900-66 ХО, який належав ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" під
керівництвом водія Манаєнкова С.А. В салоні легкового автомобіля
знаходились генеральний директор ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд"
Подофа А.I. та головний інженер С.Я.Ковальчук. На 72 кілометрі
автошляху с. Мар'янське - м.Берислав на прямій ділянці автодороги
при швидкості руху, яка не встановлена матеріалами розслідування,
Манаєнков С.А. у процесі наближення до автомобіля КАМАЗ та
автопричепа, що становили перешкоду на його смузі руху, раптово у
світлі фар свого автомобіля побачив на дорозі гілку дерева потім
людину, а за нею причеп. Водій легкового автомобіля Манаєнков С.А.
загальмувати або здійснити маневрування по об'їзду людини не встиг
та, переїхавши через гілку, здійснив наїзд на водія вантажного
автомобіля Левчука Л.А. та причеп КАМАЗа перед яким він
(Л.А.Левчук) стояв. До моменту наїзду легковим автомобілем на
перешкоду (причеп) і під час його зустрічних транспортних засобів
які могли би освітити або засліпити водія легкового автомобіля -
не було.
Наслідками наїзду легкового атомобілю на людину (Левчука
Л.А.) та на причеп, що стояв на проїзній частині дороги настали
наступні негативні наслідки.
Водій КАМАЗу ТОВ "Південмлин" Левчук Л.А. загинув на місці.
Головний інженер ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" Ковальчук СЯ.
який знаходився справа на задньому сидінні легкового автомобіля,
також отримав смертельну відкриту черепно-мозкову травму. Водій
легкового автомобіля Манаєнков С.А. та генеральний директор ВАТ
"Фірма Херсоноблагробуд" Подофа А.I. який знаходився на передньому
сидінні пасажира, отримали черепно-мозкові травми та інші тяжкі
механічні травми. Вказані, викладені вище, об'єктивні дані
підтверджені: Висновком №3053 судової комісійної автотехнічної
експертизи по дослідженню причини руйнування причепного пристрою
причепа ГКБ-8352 (том 1, а.с. 82-86); Свідоцтвом про реєстрацію
транспортного засобу легкового автомобіля "Форд фокус"державний
реєстраційний №90066ХО, власником якого є ВАТ "Фірма
"Херсоноблагробуд"; Висновком №77/06 експертного
автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості
матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля -позивачеві
(том 1, а.с.57-72); актом №3 форми Н-1, затвердженим начальником
територіального управління Держпромгірнагляду по Херсонській
області 07.06.2006р. про нещасний випадок, пов'язаний з
виробництвом (том 1, а.с.87-90) та актом спеціального
розслідування групового нещасного випадку зі смертельним
наслідком, що стався в результаті ДТП 02.12.2005р. о 00 год. 30хв.
; довідкою про смерть Левчука
Леоніда Андрійовича та іншими матеріалами справи.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши їх
відповідно до норм законодавства суд прийшов до висновку, що позов
не підлягає задоволенню на підставі такого.
Як видно із досліджених судом матеріалів дорожньо-транспортна
пригода (ДТП) сталася не в результаті зіткнення двох транспортних
засобів, як на це вказує позивач, але фактично мав місце наїзд
легковим автомобілем на людину, що знаходилася на проїжджій
частині автодороги -водія КАМАЗу Левчука Л.А. та на транспортний
засіб (причеп), належний відповідачеві. В результаті вказаного
наїзду на людину та на транспортний засіб, що стояв без руху,
заподіяно смерть двом людям - Левчуку Л.А. та Ковальчуку С.Я. та
завдано матеріальної шкоди позивачеві та відповідачеві.
Особою, що управляла транспортним засобом (легковим
автомобілем), який здійснив наїзд - є водій Манаєнков Сергій
Анатолієвич.
Психічне ставлення (вину) Манаєнкова С.А. щодо загибелі людей
як наслідків ДТП має встановити досудове слідство та суд, а тому
воно не є предметом дослідження господарського суду.
Відповідно до розділу 12 Постанови КМ України від
10.10.2001р. №1306 ( 1306-2001-п ) (1306-2001-п)
"Про Правила дорожнього руху",
якою встановлено вимоги до швидкості руху встановлено, що
(п.12.1.) Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості
руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також
особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу,
щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати
ним. У темну пору доби (п.12.2) та в умовах недостатньої видимості
швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити
транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення
небезпеки для руху або перешкоди (п.12.3), яку водій об'єктивно
спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для
зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або
безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
З об'єктивних обставин справи, видно, що Манаєнков С.А.,
здійснюючи управління легковим автомобілем в темну пору доби при
недостатній видимості рухався зі швидкістю при якій не встиг вжити
заходів до зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, тобто не
обрав безпечну швидкість, яка відповідно до Правил дорожнього
руху -це швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати
транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних
дорожніх умовах.
Той факт, що Манаєнков С.А. не встиг належним чином
відреагувати на перешкоду на дорозі (загальмувати автомобіль,
здійснити маневр по об'їзду), а без будь-якої реакції переїхав
через гілку, що знаходилася на проїзній частині дороги, збив
людину (наїхав на неї) та наїхав на причеп, дає суду підстави
зробити висновок, що Манаєнков С.А. порушив Правила дорожнього
руху, оскільки він не обрав безпечну швидкість руху із урахуванням
дорожньої обстановки та наявності пасажирів в салоні автомобіля
транспортного засобу, що ним керувався, щоб мати змогу постійно
контролювати його рух та безпечно керувати ним. Манаєнков С.А. у
темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не обрав таку
швидкість руху (безпечну) щоб мати змогу зупинити транспортний
засіб у межах видимості дороги та у разі виникнення раптової
небезпеки для руху або перешкоди (п.12.3), яку водій об'єктивно
спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості
аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших
учасників руху об'їзду перешкоди.
Суд робить висновок, що порушення Манаєнковим С.А. Правил
дорожнього руху є причиною тих наслідків, що сталися в результаті
ДТП, у тому числі й завдання матеріальної шкоди позивачеві від
пошкодження легкового автомобіля та витрат, які понесено позивачем
і є предметом даного спору.
У відповідності до ст.1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
джерелом
підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням,
зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та
обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.
Як роз'яснено Пленумом ВСУ у Постанові від 27 березня 1992
року №6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
"Про практику розгляду судами цивільних
справ за позовами про відшкодування шкоди"(п.4.) Джерелом
підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність,
здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди
через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по
використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і
інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення,
які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду,
заподіяну діями таких джерел, має наставати як при
цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх
шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди
внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Суд зазначає, що автомобіль КАМАЗ та причеп, що стояли без
руху на проїзній частині дороги не проявили та не могли проявити
шкідливих властивостей у вигляді зіткнення транспортних засобів та
загибелі людей. У даному випадку не було дії вказаних транспортних
засобів, якими могла бути завдана шкода. Вказані транспортні
засоби, що належать відповідачеві, дійсно створили перешкоду на
проїзній частині, але вказана перешкода не є безумовною причиною
наїзду на неї стороннім транспортним засобом та тих наслідків, що
сталися. Вказана зупинка КАМАЗу та причепу, як вказують матеріали
справи була здійснена у часі набагато раніше ніж на них здійснено
наїзд автомобілем позивача. Причинний зв'язок між відсутністю
знаку аварійної зупинки КАМАЗу та причепу і шкодою, якої зазнав
позивач відсутній.
У даному випадку причеп не проявив свою дію, оскільки не діяв
як джерело підвищеної небезпеки, а лише як фізичний об'єкт, що
стояв перешкодою на шляху особи, що здійснила на нього наїзд.
Посилання позивача на п.5 ст.1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
як на
правову підставу відповідальності відповідача за шкоду, що завдана
джерелом підвищеної небезпеки є безпідставним, оскільки шкода
завдана не джерелом підвищеної небезпеки, що належить
відповідачеві, але, навпаки, шкода завдана джерелом підвищеної
небезпеки, що є власністю самого позивача.
Вказані обставини виключають відповідальність відповідача, а
тому суд відмовляє в задоволенні позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.49, ст.82-84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
в и р і ш и в:
1.У позові відмовити повністю.
2.Арешт, накладений на об'єкт нерухомого майна відповідача -
будівлі млина з корпусом макаронного цеху в с. Райське, вул.
Основська, буд. 15-А, м. Нова Каховка Херсонської області -
скасувати.
Суддя П.Д. Пригуза
Дата підписання повного тексту рішення 18.01.2007р.