РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.07 Справа № 18/392(13/539)
Судова колегія у складі: головуючий суддя - суддя Шеліхіна
Р.М., суддя Корнієнко В.В., суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши
матеріали справи за позовом прокурора міста Рубіжне в інтересах
держави в особі Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської
області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Логрус-Кемікл",
м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 2174597 грн. 52 коп. збитків
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.
за участю представників сторін:
від заявника -Кадацький М.В., прокурор відділу прокуратури
Луганської області, посв. від 10.01.06. №944;
від позивача -Котляр О.С., дов. від 03.11.06. №177;
від відповідача - Жидких О.С., довіреність від 07.06.2006.,
встановив:
Суть спору: прокурором заявлена вимога про стягнення з
відповідача збитків у сумі 2174597,52грн. за безпідставне
користування землею. Заявою від 31.08.06. №6/222-9614 (т.2,а.с.75)
прокурор змінив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача
збитки у сумі 2056827,95грн. на підставі правил ч.1ст.216,
ч.3ст.1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивач підтримав зміну позову.
Таким чином, позовними вимогами по справі є стягнення з
відповідача збитків у сумі 2056827,95грн. за безпідставне
користування землею.
Представник відповідача на позов заперечує з підстав,
наведених у відзиві від 19.09.06. №78.
При розгляді справи судом встановлено наступне.
Відповідач придбав у власність по договору купівлі-продажу
від 30.04.04. цілісний майновий комплекс ВАТ "Краситель", який
складається: північна група цехів, що розташована на земельної
ділянки площею 70,31 га; донецька група цехів, що розташована на
земельної ділянці розміром 176,90 га; магазин № 4 за адресою м.
Рубіжне, вул.. Хмельницького 87, що розташований на земельній
ділянці площею 0,11 га ; пивний бар, що розташований на земельній
ділянці розміром 0,31 га; об'єкти допоміжного виробництва, що
розташовані на земельній ділянці розміром 19,08 га; об'єкти
біохімічної очистки, що розташовані на земельній ділянці розміром
68,7 га; об'єкти біохімічної очистки та допоміжного виробничого
призначення, що розташовані на земельній ділянці розміром 18,3 га;
свердловини ОПДС та під'їзна дорога, що розташована на земельної
ділянці площею 2,72 га; донецька група цехів, що розташована на
земельної ділянці площею 61,09 га; полігон для складування
промислових відходів, та під'їзна дорога до нього, розташована на
земельній ділянці площею 10,81023 га.
Позивач повідомив суд про розташування вказаних об'єктів на
землях Рубіжанської міської ради, про що надав лист Рубіжанського
міського відділу земельних ресурсів № 913 від 10.02.2006 року, в
якому вказано, що земельні ділянки, використані відповідачем землі
розташовані на землях територіальної громади м. Рубіжне.
Рішенням Рубіжанської міської ради від 26.05.04. вирішено
надати земельну ділянку площею 311,1384га відповідачу в оренду
строком на 4 роки та зобов'язано відповідача укласти договір
оренди. Між сторонами по справі було укладено договір оренди
вказаної земельної ділянки від 27.05.04.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.07.05.
по справі №13/301пд за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Логрус-Кемікл" (відповідач по даній справі) до
Рубіжанської міської ради (позивач по даній справі) договір оренди
земельної ділянки було визнано недійсним.
На теперішній час відповідачем не укладено договору на оренду
землі та, взагалі, не отримано правовстановлюючого документу на
право використання 311,1384га землі, у зв'язку з чим прокурором
заявлено позов про стягнення збитків за безпідставне користування
земельною ділянкою у сумі 2056827,95грн. за період з травня 2004
року по листопад 2005 року, чим порушене цивільне право позивача
на отримання плати за використання (зайняття) 311,1384га землі
(упущена вигода).
Розмір збитків, завданих відповідачем позивачу і заявлений
прокурором до стягнення, розраховано позивачем та додано до
матеріалів справи (т.2,а.с.85-89).
В обгрунтування позову прокурор вказує на ст.13 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.2 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, ст.206 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.224 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ч.2ст.216,ч.2ст.1212ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(заява від
31.08.06. №6/222-9614,т.2,а.с.75-77).
Відповідач відзивом від 19.09.06. №78 (т.2,а.с.93-97) проти
позову заперечує, посилаючись на те, що
- прокурором та позивачем не доведене нормативне
обгрунтування вини відповідача та підстав для стягнення збитків у
вигляді не одержаних доходів.
- в позовній заяві не визначені розмірі земельних ділянок, що
знаходяться в користуванні відповідача.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши в сукупності
докази сторін, надані ними в підтвердження своїх вимог і
заперечень до позову, без надання жодному доказу пріоритету або
вищої сили, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з
наступних підстав.
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст.13,14,
встановлено, що земля є основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави. Право власності
набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та
державою виключно відповідно до закону. Земля є об'єктом права
власності українського народу, від імені якого це право здійснюють
органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах,
визначених Конституцією, іншими законодавчими органами України.
Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, ст. 32 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
суб'єктами права державної власності на землю в межах їх території
є міські, селищні і сільські ради.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
ст. 2 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
використання
землі в Україні є платним. Крім того, слід вказати, що закон
покладає обов'язок на відповідача як на землекористувача платити
за землю - за основне національне багатство - це основний принцип
землекористування в Україні, і цьому обов'язку кореспондує право
позивача на отримання плати за землю в межах територіальної
громади.
Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін,
суд дійшов висновку, що порушено право позивача на отримання плати
за землю.
У зв'язку з неотриманням позивачем плати за землю та
користуванням безпідставно набутим майном прокурором правомірно
заявлено даний позов (з урахуванням змін підстав позову) в
інтересах Рубіжанської міської ради на підставі ст.ст.216,1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
з вимогою про стягнення збитків (упущеної
вигоди).
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або
пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить
зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин,
якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій
завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має
право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Відповідач користується землею в межах територіальної громади
м. Рубіжне Луганської області у розмірі 311,1384га і цей факт є
дійсним, але відповідач не оформив (і до теперішнього часу)
правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою,
на якій розташовано його майновий комплекс, а договір оренди
вказаної земельної ділянки від 27.05.04. рішенням господарського
суду Луганської області від 26.07.05. по справі №13/301пд за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Логрус-Кемікл"
(відповідач по даній справі) до Рубіжанської міської ради (позивач
по даній справі) було визнано недійсним.
Статтею 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, частиною 2 передбачено, що
у разі спричинення збитків стороні у зв'язку з вчиненням
недійсного правочину, збитки підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ст.1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
учасник
господарських відносин, який спричинив шкоду своїми діями чи
бездіяльністю майну юридичної особи, повинен відшкодувати завдану
шкоду суб'єкту, права якого порушено, у повному обсязі. При
наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного
права -отримання плати за землю до місцевого бюджету; завдання
збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2056827,95грн.,
спричинених безпідставним користуванням земельною ділянкою та
несплатою плати відповідачем за фактичне користування землею, та
наявного причинного зв'язку між порушенням права та збитками -у
позивача виникло право на відшкодування шкоди, а у відповідача
виник обов'язок по відшкодуванню позивачу шкоди.
Між сторонами у справі договір оренди від земельної ділянки
від 27.05.04., як було вказано вище, визнано недійсним з моменту
укладення, тобто, відповідач безпідставно набув у користування
землю і зобов'язаний відшкодувати шкоду позивачу (ст.1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
). Таким чином, має місце обов'язок відповідача
(спричинитель шкоди -боржник) по відшкодуванню шкоди у сумі
2056827,95грн. у вигляді упущеної вигоди позивачу
(потерпілому -кредитору) незалежно від поведінки
відповідача -винної (або необережної) чи ні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично
використовує земельну ділянку, яка перебувала у володінні минулого
власника майнового комплексу (ВАТ "Краситель"), і доказів того, що
відповідач продавав частини комплексу або надавав в користування
іншим особам, - відсутні, тобто, у суду відсутні підстави вважати,
що розмір земельної ділянки зменшився і збитки нараховані невірно.
Належні докази оплати відповідачем фактичного використання землі в
матеріалах справи відсутні. Доводи відповідача про часткову оплату
за землю і неврахування цієї оплати прокурором при подачі позову
суд не приймає до уваги, адже відповідачем не визначено за що
саме, за який період, на підставі чого і з якого розрахунку були
здійснені ним платежі: з доданих відповідачем копій платіжних
доручень вбачається, що здійснено оплату земельного податку
(т.2,а.с.112), а з копії платіжного доручення на аркуші справи 113
у томі справи №2 вбачається сплата орендної плати і не зазначено
на підставі чого.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, оцінивши докази
прокурора та позивача до позовних вимог як належні, враховуючи
факт безпідставно набутої у користування земельної ділянки,
виходячі з принципу платного використання землі в Україні і
обов'язку відповідача як землекористувача платити за користування
землею, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити і
зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу 2056827,95грн.
збитків у вигляді упущеної вигоди як не отриману плату за фактичне
використання землі.
Відповідно до правил ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові
витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.13,14 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 206 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
ст. 2 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
,
ст.ст.16,22,216,1166,1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, керуючись ст.ст.
22,33,34,35,43,49,82,84,85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
В И Р I Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Логрус-Кемікл" Луганська область, м. Рубіжне вул. ім. Леніна, 3,
ідентифікаційний код 31767686 рахунок № 26001310012 в Алчевської
філії АКБ "Форум", МФО 304977 на користь:
- Рубіжанської міської ради м. Рубіжне пл. ім. Леніна, 2,
рахунок № 37111001002249 в УДК Луганської області одержувач ВДК м.
Рубіжне, МФО 804013 код платежу 815/13050500 збитки у сумі 2 056
827 грн. 95 коп. Видати наказ;
- Державного бюджету України р/р 31114095500006, банк УДК у
Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська,
МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200,
символ звітності банку 095, державне мито у сумі 20568 грн. 28
коп. Видати наказ ДПI м. Рубіжне;
- Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", р/р
26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707
ЄДРПОУ 30045370 витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 111 грн. 61 коп. Видати наказ.
У судовому засіданні 11.01.2007 р. за згодою сторін була
оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 16.01.2007 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення набирає законної сили після
десятиденного строку з дня його підписання.
Головуючий суддя Р.М. Шеліхіна
Суддя В.В. Корнієнко
Суддя Є.Ю.Пономаренко