ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     "11" січня 2007 р.
 
     Справа № 1-12/544-06-12025
 
     За позовом ТОВ СП "НIБУЛОН"
 
     до відповідача: Державне підприємство "Одеська залізниця"
 
     про стягнення 6 614,70 грн.
 
     Суддя Гарник Л.Л.
 
     Представники:
 
     від позивача: Мусійчук Н.Ю., згідно довіреності;
 
     від відповідача: Тіхонова Г.I., згідно довіреності.
 
     Суть  спору:  позивач  -  ТОВ  СП  "НIБУЛОН",  звернувся   до
господарського  суду  з  позовом   до   відповідача   -   Державне
підприємство "Одеська залізниця",  про  стягнення  6  614,70  грн.
збитків у вигляді вартості недостачі вантажу.
 
     Представник позивача  позовні  вимоги  у  судовому  засіданні
підтримав.
 
     Відповідач  з  позовними  вимогами  не  згоден   з   підстав,
викладених у відзиві на позов.
 
     Заслухавши   пояснення   представників   сторін,   дослідивши
матеріали справи, суд встановив:
 
     Згідно залізничної накладної від 27.10.2005р.  №  52248029  у
вагоні  №  60668662   ТОВ   СП   "НIБУЛОН"   за   дорученням   ТОВ
"Бізнес-системи Донбасу"  був  відправлений  вагон  №  60668662  з
вантажем - вугілля марки АМ 13-25мм загальною вагою 91 тона.
 
     Під час прийняття названого вантажу  на  станції  призначення
був виявлений факт недостачі вантажу, про що складений комерційний
акт від 03.11.2006р. БК № 035646/12, згідно якого встановлено,  що
у залізничному вагоні № 60668662 недостача  вугілля  складає  19,8
тон.
 
     З огляду на ту обставину, що ДП "Одеська залізниця"  вартість
недостачі в  подальшому  не  оплатило  ТОВ  СП  "НIБУЛОН"  вимагає
стягнути в судовому порядку 6 614,70 грн.
 
     Розглянувши викладені  позивачем  доводи,  господарський  суд
дійшов висновку про  те,  що  останні  заслуговують  на  увагу  та
потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.
 
     Відповідно  до   пункту   110   Статуту   Залізниць   України
( 457-98-п ) (457-98-п)
          перевізник  несе  відповідальність   за   збереження
вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до  видачі  його
вантажоодержувачу,  якщо  не  доведе,  що  недостача   виникла   з
незалежних від перевізника причин.
 
     На підставі статті 924 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,
пунктів 114, 115 Статуту Залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
          залізниця
відповідає за  збереження  прийнятого  до  перевезення  вантажу  у
розмірі дійсної  вартості  втраченого  вантажу;  вартість  вантажу
визначається  на  підставі  загальної  суми  рахунка  або   іншого
документа  відправника,  який  підтверджує  кількість  і  вартість
відправленого   вантажу,   зокрема    договору    або    контракту
купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки  відправника  про
кількість,  ціну,  вартість  відправленого   вантажу,   підписаної
головним 
( старшим бухгалтером )
.
 
                                2
 
     Згідно пункту  113  Статуту  Залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
залізниця   несе   відповідальність   за   незбереження   (втрату,
недостачу,  псування  і  пошкодження)  прийнятого  до  перевезення
вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо  не  доведе,  що
нестача виникла з незалежних від неї причин.
 
     Згідно залізничної  накладної  від  27.10.2005р.  №  52248029
вантаж, відправлений ТОВ  СП  "НIБУЛОН",  розміщено  і  закріплено
правильно.
 
     Згідно комерційного акту  від  03.11.2006р.  БК  №  035646/12
порівняльно із зазначеним  по  документах  навантаження  недостача
вантажу складає 19 800,00 кг.
 
     Доказів зворотного, так саме як і доказів відсутності вини  у
нестачі  вантажу  при  перевезенні  Одеською  залізницею  в   ході
розгляду  справи  не  доведено,  а  відтак  -відповідальність   за
недостачу вантажу покладається на перевізника.
 
     То ж аналізуючи положення чинного законодавства  і  матеріали
справи,  за  наслідками  перевірки  правильності   запропонованого
позивачем  розрахунку  позовних  вимог  про   стягнення   вартості
недостачі вантажу за  винятком  суми  норми  природної  втрати  та
граничного розходження визначення маси  нетто,  господарський  суд
дійшов  висновку  про  те,   що   позовні   вимоги   обгрунтовані,
підтверджені  матеріалами  справи  і  підлягають  задоволенню   на
підставі  статей   224,   225   Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
        ,  згідно  яких  учасник  господарських  відносин,  який
порушив господарське  зобов'язання  або  установлені  вимоги  щодо
здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати  завдані
цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; до
складу збитків включаються вартість втраченого майна, тощо.
 
     Викладені у відзиві на позов  заперечення  господарський  суд
залишає поза увагою з  підстав,  наведених  вище  у  мотивувальній
частині  цього  рішення,  оскільки  з  урахуванням  всіх  обставин
справи, вони не впливають на вирішення спору по суті у  зв'язку  з
невідповідністю чинному законодавству.
 
     Витрати    по    сплаті    державного    мита,    послуг    з
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються
на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     ВИРIШИВ:
 
     1. Позов задовольнити.
 
     2. Стягнути з ДП "Одеська залізниця"
 
     /адреса: м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001
в філії  АБ  "Експрес-Банк"  м.  Одеси,  МФО  328801,  ідент.  код
01071315/
 
     на користь ТОВ СП "НIБУЛОН"
 
     /73011, м. Херсон, вул. Пролетарська, 70, п/р 260031727 в ХОД
АППБ "Аваль", МФО 352093, код 30667175/
 
     6 614,70 грн. /шість тисяч шістсот чотирнадцять грн. 70 коп./
збитків;
 
     102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ державного мита;
 
     118,00 грн. /сто вісімнадцять грн.  00  коп./  за  послуги  з
інформаційно-технічного
 
     забезпечення судового процесу.
 
     Рішення суду набирає законної  сили  в  порядку  ст.  85  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Наказ видати після набрання рішенням законної
сили.
 
     Суддя Гарник Л.Л.