Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2007 р. Справа № 04-06-05/3709
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -
судді Упир I.I.,
при секретарі - Голосінській Н.М.
за участю представників сторін: від позивача -
КорольА.М. -представник за довіреністю, від
відповідача -ОСОБА_1 -приватний підприємець,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси
справу за позовом Черкаської міської ради до приватного підприємця
ОСОБА_1 про стягнення 3 529грн. 13 коп.
ВСТАНОВИВ :
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 2 658 грн.
06 коп. заборгованості по орендній платі та 364 грн. 06 коп. пені
згідно укладеного договору від 30.06.2004 року.
Заявою про уточнення позовних вимог позивач уточнив позовні
вимоги і просить суд стягнути з відповідача 3 529 грн. 13 коп.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засідінні
підтримав з обставин викладених у позовній заяві.
Відповідач, проти позову заперечує із-за відсутності його
вини в нанесені збитків.
З матеріалів справи та пояснень представник сторін
вбачається, що згідно укладеного договору оренди землі від
30.06.2004 року позивач передав відповідачу в користування на
умовах оренди земельну ділянку загальною плщею 2 198 кв.м.,
строком на 49 років в АДРЕСА_1.
За користування земельною ділянкою згідно п.п. 1.1, 4.1-4.3
договору відповідач забов'язувався щомісячно до 30 числа місяця
наступного за звітним сплачувати орендну плату рівними частинами з
розрахунку 14 542 грн. в рік (або 1 211 грн. 83 коп. в місяць).
Пунктом 13.5 договору сторони передбачали, що в разі
прорущення строку терміну укладення договору, визначеного рішенням
про надання земельної ділянки в орендду, орендар відшкодовує
орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в
розмірі орендної плати за весь період з початку другого місяця
після прийняття рішення до моменту набуття чинності договору
оренди.
Рішення Черкаської міської ради НОМЕР_1 "Про надання
приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки" було прийняте
26.02.2004 року. договір оренди землі від 30.06.2004 року набрав
чинності 23.07.2004 року. Таким чином позивач вважає, що
відповідач зобов'язаний сплатити йому 3 259 грн. 13 коп., упущеної
вигоди оскільки, в порушення п. 13.5 договору відповідач на 3
місяці і 28 днів прострочив строк укладення договору.
Вислухавши пояснення та доводи представників сторін, оцінивши
надані докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги
задоволеню не підлягають з наступних обставин.
Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 26.02.2004
року НОМЕР_1 "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної
ділянки в оренду" відповідачу, згідно укладеного договору оренди
землі від 30.06.2004 року, в користування строком на 49 років була
надана земельна ділянка загальною площею 2 198 кв.м.
За коритсування земельною ділянкою згідно п.п 4.1-4.3
договору відповідач забов'язувався щомісячно рівними частинами до
30 числа наступного місяця за звітним вносити орендні платежі з
розрахунку 14 542 грн. в рік (або 1 211 грн. 83 коп.у місяць).
Пунктом 13.5 договору сторони передбачали, що орендар у разі
пропуску терміну укладення договору, визначеного рішенням про
надання земельної ділянки в оренду, відшкодовує орендодавцю суму
упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати
за весь період з другого місяця після прийняття рішення до моменту
набуття чинності договору оренди землі.
Рішення прийнято 26.02.2004 року, термін укладення договору,
згідно п. 3 рішення, протягом одного місяця після прийняття
рішення договір оренди землі укладено 30.06.2004 року чиність
набрав з 23.07.2004 року, що підтверджується записом про державну
реєстрацію за НОМЕР_2. Таким чином, відповідач прострочив термін
укладення договору на 3 місяці 28 днів. Тому, взяте на себе
забов'язання, згідно п. 13.5 договору відповідач має виконувати.
Відповідно до ст. 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
забовязання є
правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) забовязана
вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати
майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від
боржника виконання його обов'язку.
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст. 2 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
). Плата за землю справляється у сумі земельного
податку або орендної плати.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю
встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються
до відносин між ними, які виникли до його укладення (п. 3 ст. 631
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Отже, сторони правомірно передбачили п. 13.5 договору, що
орендар у разі пропущення терміну укладення договору відшкодовує
орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в
розмірі орендної плати за весь період прострочки.
Підставою для нарахування земельного податку є дані
державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну
ділянку, яка перебуває у державній або комунальній
власності -договір оренди такої земельної ділянки (13 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
).
Підпунктом 8 п. 1 ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
плата за землю (земельний податок та
орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної
власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів -
обов'язкових платежів.
Відповідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
платники земельного податку, а також орендної плати за
земельні ділянки державної та комунальної власності (крім
громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та
орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного
року надають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік за формою, встановленою центральним податковим
органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.
Згідно акту зірки платника податків на 11.01.2007 року у ПП
ОСОБА_1 відсутня недоїмка по податку зі сплати орендної плати за
користування земельною ділянкою.
На день складання акту звірки тобто на 11.01.2007 року за ПП
ОСОБА_1, рахується переплата в сумі 506 грн. 35 коп.
Суд, виходячи із суті заявлених позовних вимог та пояснень
наданими сторонами в засіданні суду, прийшов до висновку, що
прозов заявлено про стягнення збитків у виді упущеної вигоди (не
отриманого прибутку).
Відповідно до ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 2 ст. 224
Господарського Кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
під збитками розуміють
витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або
пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить
зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
доходи, які особа мала б реально одержати за звичайних обставин,
якби її право не було порушене (упущена вигода).
Пунктом 13.5 договору оренли землі від 30.06.2004 року
сторони передбачили стягнення таких збитків у виді упущеної вигоди
при пропуску терміну укладення договору.
Затосування відповідальності у вигляді відшкодування
заподіяних збитків, що встановлена названим пунктом договору
можливе лише за наявності складу порушення, до якого входять
наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків
причиний зв'язок між протипривноою поведінкою та спричиненням
збитків; вина.
Пунктом 3.2 рішення Черкаської міської ради від 26.02.2004
року НОМЕР_1 "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної
ділянки в оренду" забов'язано було його протягом одного місяця
після прийняття рішення укасти договір.
Рішення позивача від 26.02.2004 року НОМЕР_1 відповідач
отримав 12.03.2004 року, що підтвердили представника обох сторін
в засіданні суду. Таким чином, в термін з 13.03.2004 року і по
13.04.2004 рік відповідач мав укласти з позивачем договір оренди
землі.
14.04.2004 року в виконання названого рішення відповідач
направив позивачу проект договору та всі необхідні документи, що
підтверджується листом відповідача від 14.04. 2004 року та
поштовим повідомленням про вручення цієї кореспонденції позивачу.
Лише через два з половиною місяців позивач підписав цей
договір тобто 30.06.2004 року і повернув його відповідачу який
відповідач передав в Черкаську регіональну філію ДП "Центр
державного земельного кадастру" для державної реєстрації яка
23.07.2004 року була і здійснена.
Таким чином, прострочка укладення договору здійснена не з
вини відповідача, а з вини самого позивача який два з половиною
місяці продержав у себе проект договору і не підписував його.
Цей факт підтверджується і рішення Господарського суду по
справі № 11/011 від 21.03.2005 року яке набрало законної сили.
Отже, в діях відповідача відсутні елементи протиправної
поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та
спричиненням збитків, та вина відповідача.
За таких обставин суд вважає в прозові відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШИВ :
1. В позові відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду.
СУДДЯ I.I.Упир
Рішення підписано 11.01.2007 р.