ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РIВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"09" січня 2007 р. Справа № 7/291
За позовом Державне підприємство "Рівненський
науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"
до відповідача-1 Комунального підприємства
"Рівнеелектроавтотранс"
до відповідача-2 Виконавчий комітет Рівненської міської ради
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Рівненська
міська рада
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро
технічної інвентаризації"
про визнання права господарського відання частиною житлової
площі та виділення її в натурі
За участю представників сторін:
від позивача -адв.Масюк Е.I. (пост.дор. б/н від 10.11.2004
р.);
від відповідача-1 -юр.Котовський В.П. (пост. дор. № 247 від
19.04.06 р.).
від відповідача-2 -спец.Граб С.М. (пост. дор. № 08-682 від
05.04.06 р.)
від третьої особи- Рівненська міська рада -спец.Граб С.М.
(пост.дор.№ 08-683 від 05.04.06 р.)
від третьої особи- КП РОБТI -не з'явився.
ВСТАНОВИВ: Позивач просить визнати за Державним підприємством
"Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",
яке є правонаступником Рівненського філіалу інституту
"Укрземпроект", право господарського відання житловою площею в
розмірі 160,2 кв.м у гуртожитку за адресою: м. Рівне, вул. Ст.
Бандери.
Просить також виділити в натурі та передати державному
підприємству в господарське відання частину житлової площі у
розмірі 160,2 кв.м у цьому гуртожитку.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рішення
виконкому Рівненської міської ради № 162 від 05.04.1977 р. про
розподіл площі серед дольовиків та затвердження собівартості
одного ліжко-місця у гуртожитку тролейбусного управління,
правонаступником якого є відповідач Комунальне підприємство
"Рівнеелектроавтотранс". Зазначає, що за спільною постановою
виконкому Рівненської міської ради та президії Рівненської
обласної Ради профспілок від 15.06.1976 р. № 623 був затверджений
план введення житлової площі на 1976 рік і філії "Укрземпроект"
виділено 160,2 кв.м у гуртожитку по вул. Московській, 62. З того
часу позивач поселяв у цьому гуртожитку своїх працівників за
договорами на проживання.
Відповідачі позов не визнають.
Відповідач-1 підприємство "Рівнеелектроавтотранс" вважає, що
право господарського відання на приміщення гуртожитку по вул. Ст.
Бандери, 62 у м. Рівне КП "Рівнеелектроавтотранс" підтверджено
реєстраційним посвідченням № 69 від 16.12.1987 р., виданим на
підставі рішення виконкому Рівненської міської ради № 373 від
09.12.1987 р. Зазначає також про закінчення строку позовної
давності.
Відповідач-2 Виконавчий комітет Рівненської міської ради
позов не визнає, стверджує, що рішенням від 05.04.1977 р. № 162
"Про розподіл житлової площі та затвердження собівартості одного
ліжко-місця тролейбусного управління" не передбачена передача
частин приміщення на праві відання жодній організації. Також
посилається на пропуск позивачем строку позовної давності і
зазначає, що у 1987 р. будівля гуртожитку зареєстрована з видачею
реєстраційного посвідчення за балансоутримувачем -КП
"Рівнеелектроавтотранс".
Третя особа- Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро
технічної інвентаризації"- пояснює, що реєстрація будівлі
гуртожитку в м. Рівне по вул. Ст. Бандери, 62 зареєстрована за
тролейбусним управлінням згідно з Iнструкцією про порядок
реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського
типу УРСР, затвердженою постановою Міністра комунального
господарства УРСР 31.01.1966 р., на підставі рішення виконкому
Рівненської міської ради № 373 від 09.12.1987 р. "Про реєстрацію
житлових будинків, які належать підприємствам, установам,
організаціям м. Ровно" і на час реєстрації будь-яких документів
про дольову участь в будівництві цього об'єкту БТI не надавалось.
Представник Рівненського обласного бюро технічної
інвентаризації в судове засідання не з'явився, у письмових
поясненнях просить розглянути спір без участі представника третьої
особи.
Третя особа Рівненська міська рада пояснила, що рішенням від
05.04.1977 р. № 162 не передбачена передача частин приміщення на
праві господарського відання жодній організації. Зазначає також,
що позивач з часу прийняття рішення про розподіл житлової площі не
звертався до ради як власника гуртожитку з метою виділення частини
житлової площі. З врахуванням цих обставин вважає позов
безпідставним і просить суд застосувати позовну давність.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, суд встановив слідуюче.
Відповідач-1 -Комунальне підприємство "Рівнеелектроавтотранс"-є
правонаступником Рівненського тролейбусного управління за п. 1.1
Статуту (а.с. 44-47). Рішенням виконавчого комітету Рівненської
міської ради депутатів трудящих за № 162 від 05.04.1977 р. "Про
розподіл житлової площі та затвердження собівартості одного
ліжко-місця тролейбусного управління" (а.с.9) у зв'язку з
закінченням будівництва гуртожитку тролейбусного управління по
вул. Московській, 62 та враховуючи дольову участь в будівництві
гуртожитку інших організацій, виконком розподілив житлову площу
серед дольовиків згідно з додатком № 1 (а.с. 10) та затвердив
кошторис доходів та витрат по утриманню гуртожитку тролейбусного
управління на 1977 рік (а.с.11-12,67-68).
Зокрема, філіалу "Укрземпроект" було виділено 160,2 кв.м
площі в гуртожитку тролейбусного управління. Позивач є
правонаступником Рівненського філіалу Iнституту землеустрою УААН
за п. 1.1 Статуту (а.с. 13-16).
15.06.1976 р. виконком Рівненської міської ради депутатів
трудящих та Президія Рівненської обласної Ради профспілок прийняли
спільну постанову № 623 "Про затвердження плану введення житлової
площі і розподілу житла на 1976 рік", відповідно до якої був
затверджений план введення житлової площі. Згідно з додатком № 2
до цієї постанови позивачеві розподілено 160,2 кв.м житлової площі
в гуртожитку по вул. Московській, 62.
За змістом цих рішень вирішувалось питання про забезпечення
житлом громадян, які перебували на обліку у відділ обліку та
розподілу житла виконкому та на підприємствах.
Право господарського відання за ст. 163 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
-це речове право суб'єкта підприємництва
(підприємства), який володіє, користується, розпоряджається
майном, яке закріплене власником. Власник майна здійснює контроль
за використанням та збереженням належного йому майна, не
втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Тобто право господарського відання є похідним від права власності
і захищається за допомогою тих самих положень закону, що і право
власності.
Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того,
що ним набуто і на даний час незмінно існує право господарського
відання житловою площею в гуртожитку. Зі змісту рішення виконкому
Рівненської міської ради від 05.04.1977 р. № 162 "Про розподіл
житлової площі та затвердження собівартості одного ліжко-місця
тролейбусного управління" не вбачається, що житлова площа надана
підприємствам за списком у додатку № 1 на праві господарського
відання. Будь-яких документів, які б свідчили про дольову участь у
будівництві з умовою набуття права господарського відання чи
оперативного управління (договір, акти, фінансові облікові
документи на майно тощо),- позивач суду не надав, пояснив, що такі
документи не зберіглись.
Рішенням виконкому Рівненської міської ради народних
депутатів від 09.12.1987 р. № 373 "Про реєстрацію житлових
будинків, які належать підприємствам, установам, організаціям м.
Ровно" (а.с. 18-21) Рівненському обласному БТI доручено провести
реєстрацію будинків, які належать установам, підприємствам і
організаціям згідно з додатком № 1, в тому числі гуртожитку по
вул. Московській, 62, який належить тролейбусному управлінню. На
підставі цього рішення Рівненське ОБТI зареєструвало будинок по
вул. Московській (нова назва вулиці -Степана Бандери), 62, за
тролейбусним управлінням; видане реєстраційне посвідчення і
складений технічний паспорт, у якому власником зазначене
Рівненське тролейбусне управління (а.с. 34-36). Власником майна
відповідача є Рівненська міська рада, про що зазначено у п.п. 1.2,
5.1 Статуту (а.с. 41, 44-47).
Таким чином, на підставі рішення від 09.12.1987 р. № 373
будівля гуртожитку закріплена за відповідачем КП
"Рівнеелектроавтотранс". Рішення не оспорювалось в установленому
порядку і є чинним.
З назви та змісту рішення виконкому № 373 від 09.12.1987 р.
вбачається, що цим рішенням підтверджувалась належність будинків
відповідним організаціям. Норми ст.ст. 89-91 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чин. на час прийняття рішення № 373 від
09.12.1987 р.) передбачали можливість безоплатної передачі майна,
що віднесене до основних засобів, в результаті якої змінювалась
лише державна організація, в оперативному управлінні якої буде
знаходитись майно, а суб'єктом права власності у всіх випадках
була держава. Передача будівель і споруд здійснювалась не на
підставі цивільно-правових угод, а за адміністративними актами.
Будівля гуртожитку була передана тролейбусному управлінню, тоді як
позивачеві житлова площа у розмірі 160,2 кв.м в гуртожитку не
передавалась: позивач у позові пояснив, що з 1976-1977 рр. поселяв
у гуртожитку працівників, які перебувають з ним у трудових
відносинах, на підставі договорів на проживання, укладених із
комунальним підприємством "Рівнеелектроавтотранс".
Iнших доказів, крім вищезазначених документів, сторони суду
не надали, пояснили, що документи за давністю не зберіглись.
Кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, відповідно
до ст.ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, позивач не довів, що ним набуто право
господарського відання житловою площею гуртожитку за адресою: м.
Рівне, вул. Ст. Бандери, 62.
Крім того, відповідачі заявили про пропуск позивачем строку
позовної давності за ст.ст. 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 257 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції, чинній з 01.04.2004 р.), оскільки
з 1977 року позивач не звертався ні до ради, яка є власником
гуртожитку, ні до КП "Рівнеелектроавтотранс" з метою виділення
частини житлової площі у господарське відання, тоді як позивач
укладав з КП "Рівнеелектроавтотранс" договори на поселення своїх
працівників. Відповідно до ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
сплив
строк позовної давності, про застосування якої заявили відповідачі
у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач не заявляв
клопотання про поновлення позовної давності, пропуск позовної
давності ніяк не пояснив.
Вимога позивача про виділення в натурі із загальної площі 270
кв.м Державному підприємству "Рівненський науково-дослідний та
проектний інститут землеустрою" в господарське відання частини
житлової площі гуртожитку у розмірі 160,2 кв.м є додатковою
(похідною) до вимоги про визнання права господарського відання,
відповідно, відсутні підстави для задоволення такої вимоги. Разом
з тим, ця вимога не може бути задоволена із урахуванням такого. Зі
змісту вимоги позивача про виділення площі в натурі вбачається, що
позивач просить суд розподілити в натурі площі, а не зобов'язати
вчинити такі дії відповідачами або одним із них. На вимогу суду,
викладену в ухвалі про порушення провадження у справі від
13.10.2006 р. про уточнення позовних вимог до кожного з
відповідачів,- позивач не відреагував всупереч нормам п. 4 ч. 2
ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, представник позивача в судових
засіданнях пояснював, що вважає позовні вимоги правильними. Такий
предмет позову не відповідає встановленим законом способам
захисту, а тому в частині цих вимог в позові належить відмовити
(п. 3 інформаційного листа ВГСУ від 23.11.2005 р. № 01-8(2229).
Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
ВИРIШИВ:
В позові відмовити.
Суддя