818/208/16 Про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, зобов`язання ДФС України зарахувати на рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника вищезазначені кошти - 30.06.2022 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у складі колегії суддів: Соп`яненка О.В., Соколова В.М., Прилипчука О.А. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Старостіна В.В., Бегунца А.О., Рєзнікової С.С. у справі за позовом Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, треті особи: Конотопська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та зобов`язання утриматись від вчинення дій,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У лютому 2016 року Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України (залученої до участі у справі протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2016), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України в Сумській області, Конотопська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок позивача №37513000002434 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 1 520 442, 85 грн (сума субвенції без урахування штрафних санкцій та пені) відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 (375-2015-п) .

- зобов`язати Державну фіскальну службу України утриматись від накладення на позивача штрафних санкцій в розмірах, та порядку, передбаченому статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів на рахунок позивача №37513000002434 у системі електронного адміністрування ПДВ.

На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на те, що у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 (643-19) , пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України доповнено підпунктом "в", що стало підставою для зарахування на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг сум субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України. Підприємством було отримано субвенцію у загальній сумі 1 628 649, 38 грн, з яких 108 206, 53 грн - на погашення штрафу та пені. Сума 1 520 442, 85 грн направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, проте на сьогоднішній день вищевказані вимоги законодавства є невиконаними, оскільки вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг з липня 2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та водопостачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають населенню такі послуги, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України"; зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на №37513000002434 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 1 520 442,85 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків.

В задоволенні ж позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України утриматись від накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що саме ДФС зобов`язана збільшити суму поповнення електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, утім такий обов`язок ДФС України виконаний не був, оскільки отримані Підприємством бюджетні кошти у вигляді субвенції не знайшли свого відображення на електронному рахунку Підприємства в СЕА з ПДВ.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України утриматись від накладення на позивача штрафних санкцій в розмірах та порядку, передбаченому статтею 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування ПДВ, суди зазначили, що позивачем не надано доказів вчинення ДФС України будь-яких дій з метою накладення стягнення або про інше порушення прав чи інтересів позивача.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Позивач є комунальним підприємством, що надає послуги з водопостачання та водовідведення за тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування.

У 2015 році між позивачем, Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Конотопської міської ради Сумської області, Управлінням житлово-комунального господарства Конотопської міської ради укладено договори про організацію взаєморозрахунків №7/375 від 11.08.2015, №21/375 від 04.12.2015 та №30/375 від 24.12.2015.

Відповідно до умов договорів позивач отримував за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам компенсацію різниці між тарифами та фактичною вартістю послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються за тарифами затвердженими та/або погодженими органами державної влади чи місцевого самоврядування. Отримані в такий спосіб кошти позивач зобов`язаний був перерахувати до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені) з податку на додану вартість.

За договорами підприємство отримало та перерахувало до спеціального фонду державного бюджету 31.08.2015 - 442 223,85 грн., 17.12.2015 - 986 425,53 грн. та 29.12.2015 - 200 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. З них: 108 206,53 грн. - на погашення штрафних (фінансових) санкцій та пені, а решта - на погашення заборгованості з податку на додану вартість.

Позивач неодноразово звертався до Головного управління ДФС у Сумській області та Державної фіскальної служби України з запитами для з`ясування причин непроведення коштів через електронний рахунок на збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ.

На запити отримані відповіді із загальними роз`ясненнями процедури проведення розрахунків та зарахування коштів на рахунок позивача. Також повідомлено, що у випадку зарахування коштів Державною казначейською службою України на рахунок позивача, вони автоматично будуть враховані у збільшення реєстраційної суми.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ДФС України вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: без здійснення усіх процедур, передбачених Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (569-2014-п) (далі - Порядок №569), поповнення електронного рахунку неможливе де-факто; листом від 25.01.2016 №02-15/2 ТОВ "Програміка", що є розробником програмного забезпечення ДФС України, підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку. Тобто ДФС України були виконані щодо позивача вимоги передбачені пунктом 9 Порядку №569.

Інші учасники справи своїм правом на подання письмових заперечень (відзивів) та пояснень не скористались.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

За змістом пункту 200-1.1 статті 201-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 201-1.2 статті 201-1 ПК України визначено, що для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно з вимогами пункту 200-1.4 статті 201-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 201-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.6 статті 201-1 ПК України передбачено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника. Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Згідно з пунктом 200-1.7 статті 201-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Починаючи з лютого 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Кодексу, лише з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ. Платник податків не має права самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на такому рахунку.

Як визначено абзацом 2 пункту 1 Порядку надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 (375-2015-п) (далі - Постанова №375), субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначені Порядком №569.

Відповідно до пункту 9 Порядку №569 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами. Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючи реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Таким чином, Порядком №569 визначено певний алгоритм дій органів ДФС України та Казначейства з метою зарахування у поповнення електронного рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів, отриманих платником податку як субвенції, з подальшим їх спрямуванням відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості.

Як зазначено в пункті 3 вказаного Порядку, періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС України та Казначейством.

12.11.2014 між ДФС України та Казначейством укладено угоду про інформаційне співробітництво, сфера дії якої поширюється на відносини щодо обміну інформацією між сторонами, які виникають у їх практичній діяльності при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні отриманої інформації.

Також, сторонами підписано протокол №1 до даної угоди (з урахуванням змін, внесених протоколом від 29.05.2015), згідно з пунктом 3.1 розділу 3 якого передача інформації відбувається в електронному вигляді засобами інформаційної системи "Єдине вікно подання електронної звітності" (Державна фіскальна служба України) та автоматизованої системи "Є-Казна" (Державна казначейська служба України) із застосуванням криптографічного захисту і використанням електронного цифрового підпису.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною казначейською службою України 18.12.2015 та 29.12.2015 здійснено зарахування сум податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків, про що Державній фіскальній службі України надіслано листи від 21.12.2015 та від 30.12.2015.

В той же час, ДФС України листом від 18.01.2016 №716/5/99-99-23-01-16 проінформувала Державну казначейську службу України про направлення на її адресу 18.01.2016 коригуючих реєстрів.

Водночас, Державна казначейська служба України листом №10-08/151-1122 від 21.01.2016 повідомила, що інформація щодо обробки коригуючих реєстрів відсутня.

При цьому, TOB "Програміка", що є розробником програмного забезпечення ДФС України, листом від 25.01.2016 №02-15/2 підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку.

Додатково TOB "Програміка" вказало, що відповідно до документу "Доопрацювання АС "Є-Казна" щодо електронного адміністрування податку на додану вартість, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби" успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані Казначейству 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС.

Разом з цим, виходячи з аналізу положень Розділу 2 протоколу №1 від 12.11.2014, з урахуванням змін, внесених протоколом від 29.05.2015, додатків 1-4 до цього протоколу (додаток 1, постачальник інформації Державна фіскальна служба України); "Обмін інформацією про стан рахунка у системі електронного адміністрування податку (далі - електронного рахунка)" (додаток 2, постачальник інформації Державна казначейська служба України); "Обмін інформацією про суми податку на додану вартість, які підлягають перерахуванню" (додаток 3, постачальник інформації Державна фіскальна служба України); "Обмін технологічною інформацією про стан функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість" (додаток 4, постачальник інформації Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України), визначено, що інформація може передаватись з ознакою транзакції " 9" (оновлення документу в картотеці за реєстром). Передача інформації з ознакою транзакції " 8" даними додатками не передбачена.

Таким чином, наявні в матеріалах справи листи ДФС України, Казначейства та ТОВ "Програміка" свідчать про невиконання ДФС України вимог пункту 9 Порядку №569 в частині поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

Крім того, суди обґрунтовано наголосили на тому, що Підприємство не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі ДФС України, Казначейства та реалізація його права не повинна залежати від неузгодженості дій відповідачів.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" та зобов`язання Державної служби України зарахувати на рахунок позивача № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 1 520 442, 85 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків.