ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"25" квітня 2007 р.
Справа № 5/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді
Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №
5/21
за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна
України по Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: закритого акціонерного товариства
"Енерговугілля", м. Донецьк
за участю в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних
вимог на предмет спору, на стороні позивача:
I - Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ
II - Державна холдингова компанія "Олександріявугілля", м.
Олександрія Кіровоградської області
про розірвання договору оренди № 12-59 від 23.04.2004,
зобов'язання повернути майно, стягнення 7330,43 грн.
Представники:
від позивача - головний спеціаліст сектору юридичної та
претензійно-позовної роботи Кругаль Є.О., довіреність № 3/35-06
від 23.03.06;
від відповідача - начальник юридичної служби Пуговкіна А.В.,
довіреність № 6 від 30.08.06;
від третьої особи I - участі не брали;
від третьої особи II - участі не брали.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Кіровоградській області звернулося до господарського суду з
позовною заявою № 11-45 від 12.01.2007 року, яка містить вимоги до
закритого акціонерного товариства "Енерговугілля" наступного
змісту:
- розірвати договір оренди № 12-59 цілісного майнового
комплексу державного підприємства від 23.04.2004 року, що
укладений між позивачем та відповідачем;
- зобов'язати відповідача повернути майно - цілісний майновий
комплекс брикетну фабрику "Дмитрівська" ДХК "Олександріявугілля",
розміщену за адресою: 28040. м. Олександрія, сел. Димитрове,
Міністерству вугільної промисловості України;
- стягнути з відповідача на користь держави заборгованість по
сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі
142460,66 грн., 3% річних в розмірі 485,83 грн., та суму пені в
розмірі 2740,51 грн. нарахованих станом на 12.01.2007р.
1 березня 2007 р. позивач подав заяву № 98-45 від 01.03.2007
про зміну розміру позовних вимог, а саме про зменшення розміру
вимог в частині стягнення коштів, зазначивши вимоги про стягнення
з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з
урахуванням індексу інфляції в розмірі 3512,46 грн., 3% річних в
розмірі 973,22 грн. та суми пені в розмірі 2844,75 грн.
У судовому засіданні 26.03.2007 позивачем змінено предмет
позову шляхом подання уточнення позовних вимог у справі № 5/21 від
26.03.2007 № 139-45, яке містить вимоги до закритого акціонерного
товариства "Енерговугілля" наступного змісту:
а) розірвати договір оренди № 12-59 цілісного майнового
комплексу державного підприємства від 23 квітня 2004 року, що
укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна
України по Кіровоградській області та закритим акціонерним
товариством "Енерговугілля";
б) зобов'язати закрите акціонерне товариство "Енерговугілля"
повернути державне майно - цілісний майновий комплекс брикетну
фабрику "Димитрівська" ДХК "Олександріявугілля", розміщену за
адресою: 28040, м. Олександрія, село Димитрове, Міністерству
вугільної промисловості України.
При цьому у вказаному уточненні позовних вимог позивач заявив
про відмову від позовної вимоги в частині стягнення з відповідача
суми заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням індексу
інфляції, трьох процентів річних та пені в зв'язку з тим, що
відповідач сплатив заборгованість з орендної плати та пеню.
01 березня 2007 року ЗАТ "Енерговугілля" подало
господарському суду відзив на позовну заяву № 25-02/ю від
23.02.2007 року в якому позовні вимоги відхилено повністю.
Міністерство вугільної промисловості України позовні вимоги
вважає такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення
представників позивача та відповідача, господарський суд встановив
наступне.
23 квітня 2004 року між регіональним відділенням Фонду
державного майна України по Кіровоградській області (далі за
текстом РВ ФДМУ) та закритим акціонерним товариством
"Енерговугілля" укладено договір оренди № 12-59 цілісного
майнового комплексу державного підприємства - брикетної фабрики
"Димитрівська", на строк 5 років - до 22.04.2009 року. За актом
приймання - передачі від 23.04.2004 року РВ ФДМУ по
Кіровоградській області передало ЗАТ "Енерговугілля" об'єкт
оренди - цілісний майновий комплекс брикетної фабрики
"Димитрівська" ДХК "Олександріявугілля".
12.11.2004 року між регіональним відділенням Фонду державного
майна України по Кіровоградській області та закритим акціонерним
товариством "Енерговугілля" укладено додаткову угоду № 1 до
договору оренди від 23.04.2004 року № 12-59 про зміну розміру
орендної плати за базовий місяць.
Додатковою угодою № 2 від 12 листопада 2004 р. до п. 3.1.
договору оренди № 12-59 були внесені зміни, відповідно до яких
розмір орендної плати був зменшений на 75 % до терміну - 1 вересня
2006 року.
12 грудня 2007 року РВ ФДМУ по Кіровоградській області
направило на адресу ЗАТ "Енерговугілля" лист за № 1475-43 від
08.12.2006, який містить пропозицію про розірвання договору оренди
№ 12-59 цілісного майнового комплексу державного підприємства
брикетної фабрики "Димитрівська". Зазначена пропозиція мотивована
тим, що орендар не виконує належним чином обов'язки, передбачені
пунктами 5.2., 5.6. договору оренди, оскільки за вересень 2006 р.
орендна плата внесена не в повному обсязі та не внесена орендна
плата за жовтень 2006 р.
У позовній заяві вимога про розірвання договору оренди
грунтується на тому, що відповідач не виконує своє зобов'язання,
передбачене пунктом 5.2. договору оренди - своєчасно і в повному
обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету, оскільки за
вересень 2006 р. орендна плата внесена не в повному обсязі, а за
жовтень, листопад та грудень 2006 року орендна плата не сплачена.
Господарським судом першої інстанції враховується посилання
відповідача на те, що 6 липня 2006 р. Дніпропетровським
апеляційним господарським судом винесена постанова у справі №
5/131 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Етика"
до регіонального відділення Фонду державного майна України по
Кіровоградській області та закритого акціонерного товариства
"Енерговугілля", якою було визнано недійсними на майбутнє договори
оренди цілісних майнових комплексів, у тому числі і цілісного
майнового комплексу брикетної фабрики "Димитрівська", та
зобов'язано ЗАТ "Енерговугілля" повернути за актами приймання -
передачі РВ ФДМУ по Кіровоградській області орендовані цілісні
майнові комплекси, у тому числі брикетну фабрику "Димитрівська".
Відповідно ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної
інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2006
р. у справі № 5/131 задоволено касаційну скаргу ЗАТ
"Енерговугілля", постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.07.2006 р. скасовано, рішення
господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2006 р. у
справі № 5/131 (у складі судді Таран С.В.) залишено без змін.
Зазначену постанову Вищого господарського суду України ЗАТ
"Енерговугілля" отримано 30.12.2006 року, що засвідчено
реєстраційним номером вхідної кореспонденції.
Iз вказаних обставин слідує, що відповідач не мав договірних
підстав для належного виконання обов'язків орендаря, передбачених
спірним договором оренди, який у період з 6 липня 2006 р. по 14
листопада 2006 р. вважався недійсним.
Також господарським судом враховується, що за розпорядженням
Кабінету міністрів України №612-р від 12.12.2006р ( 612-2006-р ) (612-2006-р)
.
"Про перенесення робочих днів у 2006 році" для працівників, яким
встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями
першим робочим днем у 2007 році був 10 січня 2007р., тому
прострочення платежу з орендної плати необхідно рахувати з
11.01.2007р.
Вказана обставина - визнання господарським судом 6 липня 2006
р. договору оренди недійсним, перешкоджала відповідачу належним
чином виконувати обов'язки орендаря за таким договором. Саме цей
випадок став причиною прострочення внесення орендної плати.
Відповідач довів, що порушення ним строків внесення орендної
плати сталося внаслідок випадку, яким є факт визнання договору
оренди недійсним, тому на підставі ст. 617 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач звільняється від відповідальності у
вигляді розірвання договору або односторонньої відмови орендодавця
від договору оренди.
У позовній заяві позивач посилається на частину 2 ст. 651
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як на підставу вимоги про
розірвання договору. Проте, положеннями вказаної статті
передбачено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли
внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою
позбавляється того, на що вона розраховувала. Тобто, таке
порушення договору однієї із сторін, яке спричиняє для другої
сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому
сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести
наявність істотного порушення договору та наявність шкоди,
завданої цим порушенням другою стороною. Орендна плата за об'єкт
оренди відповідачем сплачена в повному обсязі, тому наявність
шкоди відсутнє.
До спірних правовідносин щодо розірвання договору оренди
необхідно застосовувати правила Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, який є спеціальним законом, та Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, які прийняті і набрали чинності з 01.01.2004
року, тобто пізніше ніж Закон України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
від 10.04.1992 року № 2269-ХII.
У відповідності до частини 3 статті 291 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
договір оренди може бути розірваний за
згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути
достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом
України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому
статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору
оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
.
Цивільним кодексом України, зокрема ст. 783 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання
договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч
договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця
передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою
поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не
приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок
проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
У результаті дослідження доказів, заслуховування доводів
сторін, враховуючи положення чинного законодавства, що регулюють
правовідносини сторін за договором найму, господарський суд дійшов
висновку про відсутність правових підстав для розірвання спірного
договору оренди, оскільки відсутня умова, при наявності якої
наймодавець має право вимагати розірвання договору оренди та
відповідно повернення об'єкта, переданого в оренду. При цьому суд
виходить з того, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може
бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним
кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
для розірвання договору найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
зміна та розірвання господарських договорів в
односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено
законом або договором.
Законом, а саме статтею 782 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що наймодавець має право відмовитися від
договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить
плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є
розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця
про відмову від договору.
Отже, орендодавець за наявності підстав, передбачених ст. 782
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, має право відмовитися від договору і
вимагати повернення речі. Цивільним кодексом не передбачено такої
підстави для розірвання договору найму, якщо наймач не вносить
орендну плату протягом трьох місяців підряд, оскільки у такому
випадку наймодавець має право відмовитися від договору найму.
Таким чином, позовні вимоги про дострокове розірвання
договору оренди та повернення об'єкта оренди задоволенню не
підлягають.
Господарський суд дійшов до висновку, що відмова позивача від
позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по
сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі
3512,46 грн., 3% річних в розмірі 973,22 грн. та суми пені в
розмірі 2844,75 грн. не суперечить законодавству та не порушує
чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому суд вважає
за можливе прийняти відмову позивача від цих позовних вимог.
Господарський суд приймає відмову позивача від вказаних
позовних вимог.
Отже, в частині стягнення з відповідача заборгованості по
сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі
3512,46 грн., 3% річних в розмірі 973,22 грн. та суми пені в
розмірі 2844,75 грн. провадження у справі підлягає припиненню
згідно пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
У задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання
договору оренди та повернення об'єкта оренди відмовити повністю.
Прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з
відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням
індексу інфляції в розмірі 3512,46 грн., 3% річних в розмірі
973,22 грн. та суми пені в розмірі 2844,75 грн.
У частині позовних вимог про стягнення з відповідача
заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 3%
річних та пені провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання, оформленого відповідно ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя