ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2007 р. Справа № 16/4794
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого
судді Спаських Н.М., при секретарі судового засідання Волна С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з"явився;
від відповідача - Витріщак Т.I. -за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Фермерського господарства "Ольвія" до Сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів" про стягнення
121 633,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за
надані послуги, виконані роботи та реалізовані товари в загальній
сумі 121 633,98 грн. на підставі угод між сторонами, укладених у
спрощений спосіб. Представник позивача в судових засіданнях вимоги
підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив повністю з мотивів
недоведеності надання послуг та передачі товарів, з мотивів
неналежного оформлення первинних документів та помилкового
підписання кількох актів звірки розрахунків директором
підприємства-відповідача. В задоволенні позову просить відмовити
за недоведеністю.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд
вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з
наступного:
За доводами позивача, з період з листопада 2005 року - по
серпень 2006 року між сторонами по справі було укладено ряд угод,
які оформлено накладними, рахунками та актами приймання виконаних
робіт. Дані угоди є господарськими договорами. У відповідності до
ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, господарський договір за загальним
правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного
сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення
господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну
листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також
шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо
законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку
укладення даного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відпустив
відповідачу:
- кобікорм 20 тон на суму 10 000,00 грн. згідно накладної №
54 від 16.12.2005 року. Товар отримано згідно довіреності
відповідача НАО № 254410 від 16.12.2005 року на ім"я Матвійчук
М.А. ;
- кнур 210 кг. на суму 4 200,00 грн. згідно накладної № 50
від 28.11.2005 року та накладної № 50 від 28.11.2005 року. Товар
отримано на підставі довіреності відповідача НАО № 254406 від
28.1.2005 року на ім'я Матвійчука М;
- комбікорм 20 тон на суму 10 000,00 грн. на підставі
накладної № 2 від 22.02.2006 року. Товар отримано згідно
довіреності НАО № 254413 від 30.01.2006 року на ім'я Матвійчука;
- ГПС 50 тон на суму 7 500.00 грн. на підставі накладної № 1
від 16.01.2006 року та довіреності НАО № 254413 від 30.01.2006
року на ім'я Матвійчука М.;
- комбікорм 10 тон на суму 5000,00 грн. на підставі
довіреності ЯЛШ № 562411 від 14.04.2006 року на ім'я Матьвійчука
М.;
- горох, соя, овес на суму 18 085,00 грн. на підставі
накладної № 19 від 18.05.2006 року за довіреністю ЯЛШ № 562419 від
27.04.2006 року на ім'я Шеремет П.I. ;
- тюки гороф"яні на суму 3 335,50 грн. на підставі накладної
№ 27 від 08.08.2006 року на підставі довіреності ЯМИ № 203869 від
17.08.2006 року на ім'я Матвійчук М.;
Всього відповідачу було передано товару на загальну суму 58
120,50 грн.
У відповідності до п. 2 Iнструкції про порядок реєстрації
виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання
цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів Україним від
16.05.1996 року № 99 зі змінами та
доповненнями, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи,
грошові документи та цінні папери відпускаються покупцям або
передаються безоплатно лише за довіреністю одержувачів. У
відповідності до п. 10 Iнструкції, невикористані довіреності
повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює
виписування і реєстрацію довіреностей не пізніше наступного дня
після закінчення строку дії довіреності.
Позивач у відповідності до наданих суду пояснень при розгляді
справи, розцінює дані угоди як договора купівлі-продажу, з чим суд
погоджується, оскільки всі вищевказані первинні документи містять
ціну товару, а тому угода не була безвідплатною.
У відповідності до ст. 655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за
договором купівлі-продажу продавець продає, а покупець приймає у
власність та зобов'язується оплатити певний товар за ціною,
узгодженою сторонами.
Доказів про те, що між сторонами з приводу вище перелічених
товарів укладалися інші договори ніж договори купівлі-продажу,
відповідачем суду надано не було.
Заперечення про те, що деякі вищевказані товари передавалися
відповідачу в рахунок проведення взаєморозрахунків, про що
зазначено в деяких накладних, на думку суду не є доказом того, що
переданий товар не підлягає оплаті. Доказів наявності підстав для
взаєморозрахунків чи доказів проведення таких взаєморозрахунків
відповідач суду не надав, а тому цей товар підлягає до оплати.
Доказів повернення товарів в справі немає.
Відсутність в наявних у справі накладних на отримання товару
підписів уповноваженої відповідачем особи про їх отримання не є на
думку суду переконливим доказом того, що товар відповідачем не
було отримано. До кожної накладної на відпуск товару в справі
мається довіреність відповідача на отримання ТМЦ, яка за
відпущеним товаром співпадає з накладною та в оригіналі
знаходиться у ФГ "Ольвія".
Відповідач ніяк не пояснив суду причину знаходження
оригіналів своїх довіреностей на отримання ТМЦ у позивача по
справі та не довів суду записами в журналі реєстрації
довіреностей, що вони були повернуті на підприємство без
реалізації. Порядкові номера довіреностей на товарно-матеріальні
цінності є близькими, що свідчить про те, що вони взяті з однієї
пачки.
На неодноразові вимоги суду надати документи первинного
обліку на підприємстві на доведення неотримання від позивача
товарів, вказаних у вище перелічених накладних, відповідач таких
доказів суду не надав, явку в засідання своїх керівника та
бухгалтера підприємства для дачі пояснень по справі не забезпечив.
Доводи представника відповідача про те, що бухгалтерські
документи знаходяться у аудитора спростовуються поясненнями
аудитора Любченко I.М. в засіданні від 01.02.2007 року про те, що
перевірка закінчена, а всі документи повернуті на підприємство.
За доводами позивача, між сторонами по справі також було
укладено угоди, предметом яких було використання
сільськогосподарської техніки та виконання сільськогосподарських
робіт, що підтверджується наявними у справі актами здачі-приймання
виконаних робіт, оформленими сторонами.
Ці угоди також оформлені у спрощений спосіб , що не суперечить ст. 181 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
і вони також є господарськими договорами. Суд вважає,
що ці угоди є підрядом, оскільки у відповідності до ст. 837 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором підряду одна сторона
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони, а друга сторона зобов'язується прийняти і оплатити
виконану роботу. У відповідності до п. 2 ст. 837 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, договір підряду може укладатися на виготовлення,
обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з
переданням її результату замовнику.
Загальні положення про підряд ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не
містять норми про недійсність договору підряду, не укладеного у
формі єдиного документу.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано
акти здачі-приймання виконаних робіт від 22.11.2005 року на суму 9
783,80 грн. на оранку; від 15.11.2005 року на суму 1 125,00 грн.
на культивацію; від 10.01.2006 року на суму 9 973,10 грн. на
використання автомобіля КАМАЗ; від 25.05.2006 року на використання
сільхозтехніки (КАМАЗ) на суму 6021.00 грн.; від 12.07.2006 року
на суму 800,00 грн. на косовицю (люцерна); від 17.07.2006 року на
суму 640,00 грн. на ворушіння суданки; від 25.07.2006 року на суму
9096,50 грн. на використання автомобіля КАМАЗ; від 08.08.2006 року
на суму 2520,00 грн. на перевезення тюків; від 25.07.2006 року на
суму 3150,00 грн. на подрібнення ріпаку; від 29.07.2006 року на
суму 568,00 грн. на погрузку тюків суданки; від 25.08.2006 року на
1926,10 грн. на оранку; від 26.08.2006 року на суму 300,00 грн. на
погрузку тюків; від 29.08.2006 року на суму 10 558,80 грн. на
використання сільгосптехніки (оранка).
Від імені відповідача по справі акти було підписано
директором СТОВ "Матусів" Черниш I.Ф., який особистих заперечень з
приводу недостовірності актів суду не надав, на виклик в засідання
суду жодного разу не з'явився.
Всього за актами було виконано робіт на загальну суму 56
462,30 грн.
За всіма актами виконавцем робіт є позивач. Акти підписано
обома сторонами та скріплено печатками, акти містять види
проведених робіт та їх вартість. Доказів про те, що під ці акти
сторони складали ще й окремі договору представники сторін суду не
надали.
Доказів про проведення розрахунку за цими актами відповідач
суду не надав.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача
387,50 грн. коштів як дольової участі на оплату праці сторожа
згідно рахунку б/ № від 28.11.2005 року та на суму 1105,81 грн. на
підставі рахунку № 33 від 22.08.2006 року.
Пояснень з приводу характеру угоди стосовно оплати праці
сторожа позивач суду не надав. Первинні документи крім рішення
Матусівської сільської ради № 14-14 від 25.12.2003 року про
дольову участь оплати праці сторожа для оцінки судом виду цього
договору, перевірки правильності розрахунків та домовленостей
сторін з цього приводу позивачем суду не надано.
Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на
оплату послуг сторожа позивачем не доведені, а тому в цій частині
позову вони до задоволення не підлягають.
Первинні документи на передачу відповідачу комбікорму, ГПС на
суму 10 400,00 грн. на підставі податкової накладної № 19 від
15.05.2006 року та довіреності ЯЛШ № 562422 від 11.05.2006 року на
ім'я Матвійчук М.А. суду не надані, а тому підстави для стягнення
цієї суми позивачем також не доведені.
У відповідності до п. 3 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
строк виконання зобов'язання не встановлений, то кредитор повинен
надіслати боржнику вимогу, яка підлягає до виконання ним в
семиденний строк з часу її отримання. Така вимога від 18.09.2006
року № 21 була надіслана відповідачу 19.09.2006 року .
У відповідь на вимогу відповідач повідомив, що акт звірки
підписано помилково, а первинні документи про існування боргу
відсутні .
В матеріалах справи маються акт звірки взаємних розрахунків
між сторонами станом на 01.09.2006 року у відповідності до якого
сальдо на користь ФГ "Ольвія" визначено в сумі 121 633,98 грн. (
а.с. 61) та довідка СТОВ "Матусів" про стан дебіторської та
кредиторської заборгованості станом на 01.09.2006 року ,
у відповідності до якого СТОВ "Матусів" має кредиторську
заборгованість перед ФГ "Ольвія" сумі 120 977,00 грн.
В матеріалах справи також маються і заяви від відповідача до
позивача про те, що акти звірок є недостовірними через відсутність
під них первинних документів. Пояснення з приводу способу
обрахунку боргу по актах при відсутності первинних документів
директор підприємства-відповідача суду не надав, причини своїх
помилок при підписанні актів не пояснив і від явки в суд ухилився.
Суд вважає, що відмови відповідача від існування боргу перед
позивачем є безпідставними і викликані виключно з причини
існуючого конфлікту між керівниками підприємств.
За довідкою аудитора Любченко I.М. , згідно
аудиторської перевірки, проведеної в рамках порушеної справи про
банкрутство відповідача, кредиторська заборгованість СТОВ "Матусів
" підтверджується в сумі 120 977,38 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що первинними
документами підтверджується, що позивачем на користь відповідача
було виконано робіт та реалізовано товарів на загальну суму 114
582,80 грн. (58 120,50 + 56 462,30).
За доводами позивача, цей борг було сплачено частково в сумі
4 842,13 грн., а тому до стягнення належить 109 740,67 грн. (114
582,80 - 4 842,13). Доказів проведення розрахунку в цій сумі
відповідачем суду не надано.
На підставі статті 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пропорційно
розміру позовних вимог з відповідача на користь позивача слід
стягнути 1 097,41 грн. державного мита та 106,45 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Матусів", ідентифікаційний код 03790480,
Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, вул. Кравченка,
7 на користь Фермерського господарства "Ольвія", ідентифікаційний
код 21390070, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів,
вул. Кравченка, 7 - заборгованість за виконані роботи, реалізовані
товари в сумі 109 740,67 грн., 1 097,41 грн. державного мита та
106,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
3. В решті вимог в задоволенні позову відмовити.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
СУДДЯ Н.М. Спаських