12/13-137 Про надання в оренду нежилого приміщення - 13.04.2007 Прийняття

про: скасування п. 2 рішення Медведівської сільської ради НОМЕР_1 від 13.02.2005р. "Про надання в оренду нежиле приміщення старої сільської ради"

За участю представників сторін:

відповідача:

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1АДРЕСА_1, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Медведівської сільської ради с. Медведівці, Бучацький район, Тернопільська область, надалі відповідач, про скасування п.2 рішення Медведівської сільської ради НОМЕР_1 від 13.02.2005р.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, рішення Медведівської сільської ради НОМЕР_1 від 13.02.2005р., інші матеріали.

У поданому запереченні на адміністративний позов від 16.02.2007р. відповідач зазначає, що позов заявлений безпідставно, мотивуючи тим, що оспорюваним рішенням НОМЕР_1 від 13.02.2005р. зобов'язано підприємця проплатити орендну плату з 01.07.2004р., заперечень підприємця з приводу умов укладення договору оренди не було. Також, посилається на положення ст.ст. 99, 100 КАС України щодо застосування наслідків пропуску строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Представники сторін в судове засідання. 13.04.2007р., не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи 02 жовтня 2003 року між ПАП "Медведівці"(орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1. (орендар) укладено договір на право оренди нежилого приміщення в с. Медведівці площею 60 м. на період з 03.10.2003р. по 31.12.2006р. з встановленою орендною платою в розмірі 90 грн. за один місяць.

Довідками ПАП "Медведівці"НОМЕР_2 від 15.05.2006р. та НОМЕР_3 від 23.11.2006р. підприємство засвідчило, що за оренду нежитлового приміщення згідно договору від 02.10.2003р. ОСОБА_1. сплачено орендну плату з 03.10.2003р. по 30.06.2004р.

Разом з тим, 26 березня 2004 року Пилявською сільською радою прийняте рішення НОМЕР_4, яким передано приміщення сільської ради на території Медведівської сільської ради на баланс Медведівської сільської ради. 28 березня 2004 року уповноваженими представниками Пилявської та Медведівської сільської рад складений Акт приймання-передачі приміщення старої сільської ради.

13 лютого 2005 року Медведівською сільською радою прийняте оспорюване позивачем рішення НОМЕР_1 "Про надання в оренду нежиле приміщення старої сільської ради", згідно з яким здано в оренду нежиле приміщення для роздрібної торгівлі магазину "Універсам"підприємцю ОСОБА_1. строком на 1 рік та зобов'язано гр. ОСОБА_1. проплатити орендну плату з 01.07.2004р. з розрахунку 120 грн. в місяць.

На виконання оспорюваного рішення 18 березня 2005 року між Медведівською сільської радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1. укладено договір оренди майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно -нежитлове приміщення вАДРЕСА_2, з визначенням орендної плати 120 грн. на підставі рішення сесії Медведівської сільської ради від 13.02.2005р. НОМЕР_1.

Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради видана довідка від 06.04.2007р. НОМЕР_5, з якої вбачається, що підприємцем ОСОБА_1. проведено проплату орендної плати за нежиле приміщення магазину "Універсам" за період з 01.07.2004р. по 31.03.2005р. в розмірі 1080 грн. на підставі рішення сесії Медведівської сільської ради НОМЕР_1 від 13.02.2005р.

Позивачем долучено до матеріалів справи квитанції від 06.09.2006р., від 18.03.2005р. та від 11.08.2005р., на які підприємець посилається як на докази сплати орендної плати за нежитлове приміщення магазину "Універсам"по АДРЕСА_2, нарахованої на підставі договору оренди від 18.03.2005р.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"від імені та в інтересах територіальної громади повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності громади, в тому числі щодо передачі майна в оренду здійснюють органи місцевого самоврядування, які є орендодавцями, шляхом прийняття рішення.

Як підтверджено матеріалами справи на момент передачі на баланс Медведівської сільської ради згідно рішення від 26.03.2004р. НОМЕР_4 підприємець ОСОБА_1. орендував нежиле приміщення для роздрібної торгівлі магазину "Універсам"згідно договору оренди від 03.10.2003р. Отже, підприємець та Медведівська сільська рада до прийняття оспорюваного рішення не перебували в договірних відносинах і в позивача не могли виникнути зобов'язання перед сільською радою щодо сплати орендної плати до моменту укладення з нею договору оренди.

Так, згідно статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як видно із змісту оспорюваного рішення Медведівської сільської ради від 13.02.2005р. НОМЕР_1 орган місцевого самоврядування в односторонньому порядку визначив зобов'язання по сплаті орендної плати за минулий період, ще до укладення договору оренди.

Разом з тим, у заперечені на позов Медведівською сільською радою зроблені посилання на статті 99- 100 Кодексу Адміністративного судочинства України щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду та застосування наслідків, передбачених нормами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання, так як із доданих матеріалів та із пояснень позивача свідчить, що останнім про порушення свої прав та інтересів шляхом прийняття п. 2 оспорюваного рішення Медведівської сільської ради від 13.02.2005р. НОМЕР_1 стало відомо при розгляді справи №7/220-3398 за позовом підприємцяОСОБА_1 до Медведівської сільської ради про скасування рішення НОМЕР_7 від 12.02.2006р. "Про розгляд заяв громадян щодо оренди нежитлового приміщення поАДРЕСА_2.

За таких обставин, Медведівською сільською радою порушено права та охороноювані законом інтереси підприємця, оскільки зобов'язано оплатити кошти за оренду приміщення при відсутності договору.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів"підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69- 71, 86, 94, 99, 158, 160- 163 КАС України, господарський суд,

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати п. 2 рішення Медведівської сільської ради НОМЕР_1 від 13.02.2005р. "Про надання в оренду нежиле приміщення старої сільської ради".

3. Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємця ОСОБА_1, Інд. Код НОМЕР_6, АДРЕСА_1, - 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Виконавчий лист видати за заявою приватного підприємця ОСОБА_1.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі "___" _____________ 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.