ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
від "05" квітня 2007 р. по справі № 8/4-42
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк -
Оздоббуд", м. Луцьк
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд
Волинь", м. Луцьк
Про стягнення 6 987грн. 90 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : Щербюк О.Ю., довір. № 7 від 03.01.2007р.
Від відповідача: Пащук В.С., довір. від 26.09.2006р.,
Шестернін В.Д.,
довір. від 06.03.2007р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснено право відводу судді. Відводу судді
не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснено
процесуальні права та обов'язки сторін.
Ухвалою суду від 01.03.2007р. розгляд справи відкладався за
клопотанням відповідача.
Суть спору: позивач - ТзОВ "Луцьк - Оздоббуд" просить
стягнути з відповідача - ТзОВ "Гранд Волинь" 6 987 грн. 90 коп.
заборгованості, в т. ч.
645 грн. 16 коп. орендної плати згідно договорів оренди
обладнання №2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р., 5 677 грн. 42
коп. неустойки в силу ч. 2 ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, 20 грн.
16 коп. збитків та судові витрати по справі : 102 грн. 00 коп. по
сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що згідно п. 6 мирової угоди від
21.12.2006р., затвердженої ухвалою господарського суду Волинської
області від 21.12.2006р. у справі № 6/124-42, відповідач
зобов'язувався до 26.12.2006р. повернути позивачу орендоване
майно, передане в користування згідно договорів оренди обладнання
№2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р. Відповідач зобов'язання в
строк не виконав, а тому позивачем нараховано орендну плату за
період 22 - 26 грудня 2006р. в розмірі 645 грн. 16 коп. Орендоване
майно повернуто позивачу лише 18.01.2007р., що стверджується актом
передачі з оренди від 18.01.2007р., а тому відповідач зобов'язаний
в силу ч.2 ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
сплатити 5 677 грн. 42
коп. неустойки за період з 27.12.2006р. по 17.01.2007р.. В суму
позову позивач включає також 20 грн. 16 коп. збитків - витрат, які
понесені ним на здійснення переписки з відповідачем.
Відповідач у поясненні по суті позовних вимог (вх.№
01-32/2952 від 28.02.2007р.) та його представник у судовому
засіданні просить відмовити у позові з тих підстав, що у спірний
період орендні відносини між сторонами не існували, а тому у
позивача відсутнє право на орендну плату; зобов'язання повернути
обладнання в строк до 26.12.2006р. виникло на підставі мирової
угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 21.12.2006р.,
а не договору оренди, отже посилання позивача на ч. 2 ст. 785 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
як на правову підставу стягнення неустойки є
безпідставним. Крім того, винним у несвоєчасному поверненні
обладнанння вважає позивача, оскільки без його компетентних
представників демонтаж обладнання був неможливий, а про намір
повернути орендоване майно свідчать повідомлення відповідача від
28.12.2006р., 29.12.2006р., 09.01.2007р.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши
матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
7 та 15 березня 2006 року між сторонами у справі були
укладені договори оренди обладнання №№ 2,4 (далі договори а. с.
10-11, 13-15)
Відповідно до ст. 174 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
господарські
зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами
зобов'язання виникли з договорів № № 2,4 від 07.03.2006 року та
15.03.2006 року.
Згідно п. п. 1.1, 4.2 договорів позивач зобов'язувався
передати, а відповідач - прийняти у тимчасове користування
(оренду) люльки на період по 07.04.2006р. та 15.05.2006р.
відповідно та своєчасно сплачувати орендну плату згідно умов р.5
договорів.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів щодо
сплати орендної плати та повернення орендованого майна позивач
звернувся з позовом до господарського суду.
Ухвалою господарського суду Волинської області від
21.12.2006р. затверджено мирову угоду, укладену між ТзОВ "Гранд
Волинь" та ТзОВ "Луцьк - Оздоббуд"
(а. с. 19- 21).
Згідно п.п. 3, 6 мирової угоди (а.с.18) відповідач
зобов'язувався в добровільному порядку погасити заборгованість в
сумі 22 306, 26 грн. та до 26.12.2006р. повернути позивачу
орендоване майно, передане в користування згідно договорів оренди
обладнання №2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р.
Умови мирової угоди виконані, майно та кошти повернуто
позивачу, про що не заперечують сторони.
Відповідно до п. 1 ст. 598 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється частково або у повному обсязі на підставах,
встановлених договором або законом.
Згідно п. 2 ст. 604 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного
зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Новація - це угода сторін про те, що первісне зобов'язання
припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне
правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього
своїм змістом (характером прав і обов'язків, їх об'ємом, порядком
виконання тощо).
Оскільке нове зобов'язання скасовує старе, то новація
припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання
колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті
продовжують свою дію.
З укладенням сторонами мирової угоди, її затвердженням
господарським судом 21.12.2006р. та припиненням провадження у
справі, зобов'язання між сторонами, що виникли з договорів оренди,
припинились 21.12.2006р., а тому позовна вимога про стягнення
орендної плати за період з 22 по 26 грудня 2006р., неустойки
згідно п.2 ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, 20 грн. 16 коп. збитків
та посилання на законодавство, яке регулює орендні відносини, є
безпідставними, оскільки зобов'язання повернути обладнання виникло
на підставі мирової угоди, а не договорів оренди, якими позивач
обгрунтовує позовні вимоги. Відповідальність за несвоєчасне
виконання мирової угоди сторонами не передбачено, як і не
обумовлено про продовження дії будь - якої умови договорів оренди.
Клопотання відповідача від 28.02.2007р. № 208 про припинення
провадження у справі, оскільки в господарському суді вже
розглядалась справа між тими ж сторонами про той же предмет, не
підлягає до задоволення, оскільки у справі
№ 6/124-42 предметом позову було стягнення орендної плати та
неустойки до укладення мирової угоди.
Пояснення відповідача щодо вини позивача у несвоєчасному
поверненні майна не взяті судом до уваги, оскільки порядок
повернення у мировій угоді не визначений.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Відповідно до ст. 43ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі
докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої
сили.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов
висновку, що позивач безпідставно посилався на існування між
сторонами орендних правовідносин у період з 22.12.2006р. та
стягнення на цій підставі з відповідача орендної плати, неустойки
та збитків.
Тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Підстави віднесення судових витрат на відповідача відсутні.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд, -
в и р і ш и в:
В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк -
Оздоббуд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Волинь" про
стягнення 6 987грн. 90 коп. відмовити.
Суддя А.М. Кравчук
Дата виготовлення
повного тексту рішення - 05.04.2007р.
Суддя Кравчук А.М.